Architectural Studies. – 2018. – Vol. 4, No. 1

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/44848

Науковий журнал

Засновник і видавець Національний університет «Львівська політехніка». Виходить двічі на рік з 2015 року.

Architectural Studies = Архітектурні дослідження : [науковий журнал] / Lviv Polytechnic National University ; [editor-in-chief B. Cherkes]. – Lviv : Lviv Politechnic Publishing House, 2018. – Volume 4, number 1. – 118 p.

Architectural Studies

Зміст (том 4, № 1)


1
11
19
25
31
37
45
53
61
69
77
89
96
105
111
117

Content (Vol. 4, No 1)


1
11
19
25
31
37
45
53
61
69
77
89
96
105
111
117

Browse

Start date: 2018End date: 2018

Search Results

Now showing 1 - 10 of 16
  • Thumbnail Image
    Item
    Urban space in the ХХІ century. The issues of scale and choice
    (Lviv Politechnic Publishing House, 2018-05-02) Павлів, Андрій; Pavliv, Andriy; Lviv Polytechnic National University
    Опираючись на аналіз формаційних змін постіндустріального суспільства та практичний досвід управлінням урбаністичним розвитком великого міста, зроблено спробу сформувати стратегічні засади ефективного визначення оптимальної щільності містобудівного розвитку на перспективу до середини ХХІ століття. Поняття великого міста, протягом ХХ століття фактично змінило свій зміст і стало означати обширну урбанізовану територію. З подальшим зростання міського населення цей зміст може зазнати видозміни, що не обов’язково означає територіальну експансію, як це може видаватись на перший погляд. Сформульовано перспективу трансформації містобудівної тканини у зв’язку із зменшенням впливу індустріальних факторів її розвитку, на зміну яким приходить специфіка високоінформатизованого суспільства. Вона полягає у тенденції перетворення великих функціональних зон промислового міста на локальні житлові кластери пішохідної доступності діаметром близько 2 км. Сукупність таких кластерів універсальної пішохідної доступності (“міських сіл”), на котру накладається ріст локальної самоорганізації та вертикальних ініціатив, може стати причиною ініціатив із часткового перегляду функцій загальноміського управління. Окреслено коло практичних питань пов’язаних із категорією оптимальної щільності як ключового показника міста ХХІ століття. На прикладах таких житлових кварталів як “Kowloon Walled City” у Гонконгу, “Pinnacle” та “Interlace” у Сінгапурі, “False Creek” у Ванкувері та щільно урбанізованих житлових районів м. Львова простежено еволюцію окремих містобудівельних утворень, котрі демонструють стан актуальної дискусії навколо конкретних показників кількості населення на одиницю площі. На основі показників якості життя, котрі демонструють ці та інші приклади, було відзначено граничні та бажані показники оптимальної щільності та просторові моделі її предметизації. Визначено, що для міського поселення, сформованого як тканина локальних кластерів пішохідної доступності до можливостей міського вибору (кількість благ, послуг, зайнятості тощо які доступні у місті), щільність може досягатись або за рахунок формування квартальної забудови середньої висотності (8–9 поверхів), або комбінаціями різноповерхових будівель із переважанням висотних. Кількісним діапазоном оптимальної щільності можна вважати показники, які коливаються від 5 000 до 10 000 мешканців на квадратний кілометр.
  • Thumbnail Image
    Item
    “Lviv Polytechnic – mother of technical education in Poland”: professors and graduates of the Lviv Polytechnic after the Second World War
    (Lviv Politechnic Publishing House, 2018-05-02) Лінда, Світлана; Волошин, Марія; Linda, Svitlana; Voloshyn, Maria; Lviv Polytechnic National University
    Львівська архітектурна школа, сформована у стінах “Львівської політехніки” починаючи від 1875 р. вважалася однією із найкращих архітектурних шкіл тогочасної Європи. Після геополітичного перекрою карти Європи у 1939 р., а згодом після Другої світової війни доля багатьох архітекторів, життя та творчість яких була пов’язана із Львівською політехнікою, кардинально змінилася. Специфіки ситуації надає той факт, що львівські архітектори змушені були змінити не лише рідне середовище проживання та професійної діяльності, але й переорієнтувати та пристосувати свій традиційний світогляд до нових соціокультурних реалій Польської Народної республіки. Повоєнна діяльність цих архітекторів залишається поки що малодослідженою. Фрагментарні розвідки та статті ще не формують цілісної картини впливу традицій львівської архітектурної школи на формування польської архітектури після Другої світової війни. Мета статті – виявити значення випускників та викладачів “Львівської політехніки” для розвитку польської архітектурної освіти у повоєнний час. Їхня діяльність розглядається не лише не у вузькому професійному ракурсі, а з позицій соціальних та суспільних. У статті наголошено, що діяльність викладачів та випускників Львівської політехніки створили міцний фундамент для формування архітектурної освіти та практики у повоєнній Польщі. Виїхавши до Кракова, Вроцлава, Глівіц, Гданська, вони професійно пропрацювали до кінця свого життя. Багато з них займали керівні посади у різноманітних навчальних закладах архітектурного спрямування та в урядових органах. Важливими стали методи організації навчальної роботи, завдяки якій постала Політехінка Сльонська і Глівіцах та зміцнилися архітектурні школи у Вроцлаві. Оцінка значення діяльності цих архітекторів ще є попереду, а ця стаття – це спроба коротко оглянути їх доробок, пов’язавши його із практикою міжвоєнного Львова, проте всебічна оцінка їхньої діяльності – це справа майбутніх наукових досліджень.
  • Thumbnail Image
    Item
    New buildings in the historical urban environment
    (Lviv Politechnic Publishing House, 2018-05-02) Лещенко, Нелля; Leshchenko, Nellya; Kyiv National University of Construction and Architecture
    У статті порушено питання, якими мають бути нові будівлі, що зводяться в історичному міському архітектурному середовищі? Вони повинні бути його гармонійним продовженням і активізувати його, максимально враховувати історично сформовані особливості і одночасно відповідати сучасним вимогам. Виділяється контекстуальний підхід до оновлення історичного міського архітектурного середовища як найбільш делікатний і цілісний, який дозволяє всебічно проаналізувати історично сформовану міську ситуацію, врахувати всі її нюанси, щоб гармонійно вписати в неї нову будівлю. Результатом будь-якого грамотного оновлення повинно стати якісне міське архітектурне середовище для постійного проживання і різнотривалого комфортного перебування в ньому місцевих мешканців і гостей міста. Нові будівлі повинні привнести новий життєвий імпульс в сформоване міське середовище і забезпечити його сталий розвиток. У статті показані принципи і прийоми, які використовуються для гармонійного поєднання нових будівель з історично сформованим міським архітектурним середовищем. Дається оцінка значення їх застосування для збереження його сталості. Запропоновані теоретичні викладки докладно розглянуто на прикладі проекту оновлення і гармонізації забудови ансамблю історичної вулиці в місті Чернівцях (Україна). Цей проект був виконаний після проведення передпроекного аналізу, за яким були визначені особливості формування та розвитку запропонованого до оновлення історичного архітектурного міського середовища. Був проведений аналіз його функціонального розвитку для виявлення сталих, найбільш характерних для даної частини міської території функцій. Запропоновані нові функції повинні гармонійно доповнити існуючі, привнести новий життєвий імпульс в історичне міське середовище і забезпечити його сталий розвиток. Результатом проведеного композиційного аналізу існуючої забудови вулиці стало рішення про необхідність зведення нової акцентної будівлі-вставки, яка б змогла відновити її порушену цілісність. Морфологічний аналіз існуючої забудови вулиці дав можливість прийняти рішення щодо коректних планувальних розмірів, об’ємів та нових форм для фасадів нової будівлі. Вони мають бути підпорядковані існуючим історичним будівлям. Такмими підхід необхідний для збереження сформованого ансамблю забудови історичної вулиці і забезпечення його сталого розвитку.
  • Thumbnail Image
    Item
    Architectural ensemble of the Pototskyi in Tulchyn, as the standard of classicism in Eastern Podillia
    (Lviv Politechnic Publishing House, 2018-05-02) Хороша, Олена; Смоляк, Володимир; Khorosha, Olena; Smoliak, Volodymyr; Vinnytsia National Technical University
    У статті проведено історико-архітектурний аналіз палацово-паркового ансамблю Потоцьких в Тульчині на Вінниччині. Проаналізовано джерельну базу, попередні наукові праці та визначено, що питання дослідження палацово-паркового ансамблю в Тульчині не було розглянуто комплексно для Східного Поділля та в контексті європейського впливу. Доцільно провести подальше вивчення даної пам’ятки архітектури, її декоративних деталей та архітектурних форм, притаманних стилю класицизм. Метою статті є дослідження та комплексний аналіз пам’ятки архітектури національного значення – палацово- паркового ансамблю родини Потоцьких у місті Тульчин Вінницької області. У статті розглянуто основні періоди еволюція палацу: забудови, розквіту, занепаду та відновлення, з кінця XVIII століття до сьогодення. Прослідковано вплив періоду європейського раннього класицизму на формування головних аспектів архітектурного середовища палацового ансамблю. Визначено, що палац Потоцьких у Тульчині є зразком ранньої класицистичної архітектури на Східному Поділлі та відображає суспільно-культурний розвиток даного регіону. Досліджено історичні аспекти становлення палацу та стан збереженості споруди від заснування до сучасної часткової реставрації. Проаналізовано композиційно-просторову схему маєтку та архітектурно-планувальні особливості палацу в контексті розвитку інших представників садибної архітектури раннього класицизму Вінниччини. Розкрито питання забудови палацу з ідеєю зв’язку будівель “палац-храм”, де головні складові знаходились на одній композиційній осі. Прослідковано, що від свого створення та до сьогодення палац Потоцьких майже зберіг свою цілісність та архітектурно-декоративне оздоблення, пройшовши довгий шлях часткових перепланувань та реставрацій. На основі проведеного дослідження зроблено висновок, що серед чималої кількості садиб на Східному Поділлі, архітектурний ансамбль родини Потоцьких у Тульчині започаткував класицизм у палацовій архітектурі у цьому регіоні та є неповторним і одночасно еталонним зразком раннього класицизму Вінниччини та України загалом.
  • Thumbnail Image
    Item
    Reproduction of the lost monastic complexes of OSBM
    (Lviv Politechnic Publishing House, 2018-05-02) Чень, Леся; Знак, Іван; Chen, Lesya; Znak, Ivan; Lviv Polytechnic National University
    У статті порушено проблему відтворення втрачених монастирських комплексів Чину Святого Василія Великого, що в наш час є надзвичайно актуальною. Монастирі відіграють значну роль у багатьох сферах життя українського суспільства і являються об’єктами української культурної спадщини. За архітектурно-просторовим рішення монастирі являли собою компактне містобудівне утворення, з сакральними, житловими, просвітницькими та господарськими зонами, функціонально поєднаними між собою. На сьогодні багато монастирських комплексів втрачено, а в тих, що дійшли до наших днів, є об’єкти, що перебувають в напівзруйнованому стані. Найбільшої шкоди пам’яткам завдало функціональне використання їх не за призначенням, що призводило до перепланування, перебудови, добудови і надбудови, а то й до часткового чи повного руйнування монастирських будівель. Автори звертають увагу на необхідність ґрунтовного комплексного вивчення і зіставлення письмових джерел, ілюстративних, архівних, картографічних матеріалів, натурних обстежень, щоб ідентифікувати архітектурно- просторову структуру василіанських монастирів. Науково обґрунтована документація про розглянуті об’єкти із врахуванням закономірностей архітектурно-просторової організації, дозволяє архітекторам-реставраторам відтворити цілісний і композиційно довершений монастирський ансамбль як складової історичного середовища міста чи села. На основі опрацювання літературних, архівних і картографічних матеріалів та натурних обстежень у статті вивчена містобудівна структура руїн василіанських монастирів. Суспільне визнання ролі монастирських пам’яток як осередків духовності, що мають наукову, історичну та мистецьку цінність спонукає до необхідності їх охорони, як об’єктів культурної спадщини. Залежно від містобудівного положення, цінності монастирських об’єктів, ступеня їх збереженості, автори публікації запропонували індивідуально для кожного конкретного василіанського монастирського комплексу реставраційні заходи і збереження і відтворенню втрачених монастирських споруд.
  • Thumbnail Image
    Item
    To the problemof interpretation of historical evidences concerning annalistic ’Novgorod’ in IX – X centuries (the comments referred to a new publication by E. Nosov)
    (Lviv Politechnic Publishing House, 2018-05-02) Диба, Юрій; Dyba, Yurii; Lviv Polytechnic National University
    Автор розглядає основні проблеми, пов’язані з вирішенням питання про заснування Новгорода на Волхові. Підставою стала нова публікація Євгенія Носова, присвячена питанню початків Новгорода на р. Волхові. Мета цієї публікації – вказати основні протиріччя, що виникають при читанні історичних джерел про Новгород ІХ–Х століть порівняно з результатами археологічних досліджень цього міста. Висловлюючи нові міркування Є. Носов залишив поза увагою низку фактів, які вимагають пояснення: По-перше, допускаючи, що первісне городищенське укріплене поселення слов’ян мало назву ’Холмъ-городъ’ новгородський дослідник не пояснив, яким чином ця гіпотетична назва корелюється із топонімом ’Холм’ Славенського кінця, перша задокументована згадка про який датується 1134 р. По-друге, автор не наводить достатньо вагомих причин, які б змушували скандинавів Рюрика назвати перебудоване ними городищенське укріплення Новгородом, а не зберегти вже вкорінену на місцевому ґрунті скандинавську форму ’Hólmgarđr’. По-третє, погоджуючись з тим, що найстарша назва ’Холмъ-городъ’/’Hólmgarđr’ міцно прижилася в скандинавському середовищі й використовувалася на означення населеного пункту розташованого на витоках Волхова, випадало б назву ’Νεμογαρδάϛ’ визнати такою, що стосувалася населеного пункту, розташованого значно південніше, за межами впливу скандинавських колоністів Поволхов’я. По-четверте, Є. Носов акцентує увагу на тому, що згадка про прихід Рюрика до Ільменя, де він зрубав город над Волховом, повністю топографічно відповідає місцю розташування сучасного Городища й розташовується 2 км вгору за течією від дитинця 1044 р. Одначе автор уникає згадки про легендарний Словенськ. По-п’яте, літописні оповіді про прикликання варягів, якими б яскравими вони не видавалися, є легендарними. Порушене свого часу В. Пархоменком питання південної локалізації літописного Новгорода ІХ–Х ст. не слід обходити боком. Сподіваюся, звернуть на цю проблему увагу і новгородські науковці, при всіх патріотичних почуттях та всупереч науковій інерції.
  • Thumbnail Image
    Item
    Application of the multimedia exhibition technologies for architectural space formation of the open-air museums
    (Lviv Politechnic Publishing House, 2018-05-02) Брич, Марія; Brych, Mariia; Lviv Polytechnic National University
    Сьогодні художня організація дозвілля поєднує у собі пізнавальну та розважальну функції, що спричиняє необхідність коригування традиційного підходу до архітектурно-просторової організації музеїв. Основною особливістю архітектурних, містобудівних, ландшафтних та археологічних ансамблів та комплексів є великий масштаб і складний характер, тому їх варто розглядати в рамках комплексного підходу. У світовій практиці поширеним способом музеєфікації багатогранної культурної спадщини є музеї під відкритим небом. У сучасних умовах, використання середовища музеїв під відкритим небом як розважального простору є найцікавішою та найбільш актуальною формою збереження і демонстрації великих архітектурних та містобудівних комплексів чи ансамблів. Одним зі способів якісно реалізувати подібний підхід є використання мультимедійних технологій. Багатогранність згаданих пам’яток ставить перед нами важке завдання – якісно транслювати історико-культурну інформацію спостерігачеві. Сьогодні модель взаємодії музею з відвідувачами принципово міняється, все більшої популярності набуває “культура участі” – можливість не тільки споживати, але і бути частиною культурних заходів. Використання сучасних технологій у музеях дають можливість розширити інформаційну складову експозиції, а технологічний розвиток робить їх дедалі гнучкішими у використанні. Популярним сьогодні є використання інтерактивних кіосків, інформаційних сенсорних екранів, мультимедійних інсталяцій, голографічних та проекційних установок, засобів доповненої та віртуальної реальності, світло- та звукоапаратури, а також організація різних рольових або симуляційних ігор. Мультимедійні виставкові технології можуть відігравати роль і допоміжного засобу, і слугувати самостійним інструментом формування архітектурного простору музею. Широкий спектр можливостей сучасних мультимедійних виставкових технологій дає підстави для їх використання у музеях під відкритим небом. Вони є особливо ефективним для трансляції максимального об’єму інформації відвідувачеві при збереженні автентичної структури і середовища великих містобудівних ансамблів, які включають архітектурні, ландшафтні, археологічні та історичні пам’ятки, нерозривно поєднані між собою. Таким чином, мультимедійні виставкові технології доцільно використовувати для формування архітектурного простору музеїв під відкритим небом.
  • Thumbnail Image
    Item
    Department of design and architecture basics: interiors’ drawing
    (Lviv Politechnic Publishing House, 2018-05-02) Білінська, Оксана; Bilinska, Oksana; Lviv Polytechnic National University
    Кафедра дизайну та основ архітектури Нац. ун-ту “Львівської політехніки” відіграє важливу роль у початковому етапі процесу підготовки майбутніх архітекторів. Тут майже 145 років від дати заснування кафедри студенти виконують етапні завдання з циклу образотворчих дисциплін, а саме з дисципліни “Рисунок, живопис, скульптура”. Академічний рисунок допомагає отримати розуміння та навики перспективної побудови простору, вміння аналізувати, порівнювати, узагальнювати зображуваний простір інтер’єрів, ордерні аркади, архітектурні ордери, декор. Для побудови перспективи інтер’єру студент-архітектор використовує знання з основ композиції та основ перспективи. Враховуючи нагальну потребу у визнанні важливості викладання академічного рисунку для освіти архітекторів та у зв’язку з планомірним скороченням годин на цю дисципліну, виникла необхідність у детальнішому аналізуванні методики виконання та типових помилок одного з обов’язкових академічних завдань з рисунку для виконання студентами-архітекторами. Подано та узагальнено методику виконання архітектурного рисунку інтер’єру. Натурою для виконання завдання слугують неоренесансні інтер’єри Львівської політехніки. Виділено покрокові етапи виконання побудови перспективи інтер’єру. А саме: аналіз структури і простору інтер’єру, створення ескізів, відбір одного ескізу, компонування його на великому аркуші, визначення пропорцій, масштабності, виконання перспективно-просторової побудови, лінійної перспективи, тональний розбір, світло-тіньова побудова і повітряна перспектива. До кожного етапу виконання рисунку інтер’єру наведено найрозповсюдженіші типові труднощі та помилки, які найчастіше допускають студенти. Статтю проілюстровано студентськими роботами рисунку інтер’єрів головного корпусу Нац. ун-ту “Львівська політехніка”. Акцентовано важливість архітектурного рисунку для вивчення особливостей архітектурних стилів інтер’єрів у контексті вивчення історії архітектури. Перспективою подальшого висвітлення може бути методика та особливості виконання архітектурного рисунку інтер’єру сакральних будівель.
  • Thumbnail Image
    Item
    CAD/CAM/CAE-systems in design of architectural environment
    (Lviv Politechnic Publishing House, 2018-05-02) Вергунова, Наталія; Блінова, Марія; Vergunova, Natalia; Blinova, Mariya; Kharkiv National University of Civil Engineering and Architecture
    CAD/CAM/CAE-системи займають особливе положення серед інших систем, оскільки представляють індустріальні технології, безпосередньо спрямовані на найбільш важливі області матеріального виробництва. Сьогодні загальновизнаним фактом є неможливість виготовлення складної наукомісткої продукції (супутників, кораблів, літаків, танків, автомобілів, різних видів верстатів і промислового устаткування і ін.) без застосування CAD/CAM/CAE-систем, не кажучи про архітектурні споруди та їхні комплекси. Один із напрямків розвитку CAD/CAM/CAE-систем ґрунтується на створенні і вдосконаленні програмних конгломератів, основне завдання яких полягає в забезпеченні повністю завершеного процесу розробки, виготовлення, експлуатації та утилізації будь-якого об’єкта. Само собою зрозуміло, що до питань завершеності належать розробка конструкції об’єкта і оснащення для його виготовлення, управління всіма технологічними процесами при виробництві об’єкта, контроль його якості, упаковки та транспортування, а також його реалізація. Таким чином, CAD/CAM/CAE- системи стають усе більш універсальними в застосуванні до різних проектних завдань, а наданий ними комп’ютерний інструментарій може бути задіяний в архітектурній діяльності. Найцікавішою перспективою розвитку CAD/CAM/CAE-систем, в контексті архітектури, є створення і вдосконалення центрів віртуальної реальності для PLM (Product Lifecycle Management). Технології віртуальної реальності використовуються при проектуванні складних системних продуктів (авіація, автомобілі тощо) для візуалізації комплексних архітектурних рішень, при плануванні розвитку міст (urban planning), тобто там, де розроблені концепції, ув’язка компонентів і навіть тестування (аж до отримання віртуального досвіду експлуатації) повинні бути проведені задовго до етапу створення фізичного прототипу. Отже, особлива ефективність застосування технології VR проявляється в процесі пристосування архітектурної споруди/комплексу з персоніфікованим міським середовищем, що є однією з головних, визначальних завдань проектанта. Це дозволяє оцінити, як сприймається спроектована будівля з тих чи інших ракурсів ландшафту місцевості і навпаки, сприяє усвідомленню дійсності з проектованої споруди.
  • Thumbnail Image
    Item
    Instructions to authors – the academic journal “Architectural Studies”
    (Lviv Politechnic Publishing House, 2018-05-02)