Магістерські роботи
Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/62492
Browse
Search Results
Item Взаємозв'язок резильєнтності та суїцидальних схильностей у військовослужбовців.(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Ткачишин, Петро Ярославович; Tkachyshyn, Petro Yaroslavovych; Борисюк, Ольга Миколаївна; Національний університет "Львівська політехніка"Аналіз теоретичних джерел дозволив конкретизувати сутність резильєнтності, розглянути дискусійні питання, що виникають довкола цього феномену, дослідити ключові передумови суїцидальних схильностей у військовослужбовців, а також сформулювати теоретичну модель, яка ілюструє зв’язок між резильєнтністю та проявом суїцидальних схильностей у військовослужбовців. У ході дослідження було показано, що військові мають знижений суїцидальний ризик, помірне стресове навантаження, достатній рівень резильєнтності, а також схильні до використання адаптивних копінгів. Також було підтверджено гіпотезу про те, що існує зв'язок між резильєнтністю та проявом суїцидальних схильностей у військовослужбовців, зокрема, чим вищий показник резильєнтності – тим менший ризик суїцидальних схильностей. Використання адаптивних копінгів також знижує суїцидальні ризики, тоді як дезадаптивні стратегії пов’язані з їх підвищенням. Пошук ресурсів у вірі значуще підвищує резильєнтність. Крім того, резильєнтність опосередковує вплив стресового навантаження на формування суїцидальних ризиків серед військових, зменшуючи його негативний ефект стресу. На основі даних статистичного аналізу були сформовані рекомендації щодо профілактики підвищення суїцидальних ризиків під дією стресу серед військовослужбовців.Item Емоційна стійкість як чинник резистентності вчителя до професійного вигорання(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Мельничук, Анастасія Іванівна; Melnychuk, Anastasiia Ivanivna; Галян, Андрій Ігорович; Національний університет "Львівська політехніка"Емоційна стійкість - це здатність адаптуватися і відновлюватися після негараздів, зберігаючи емоційну та психологічну рівновагу в умовах значного стресу. Вважаємо, що вчителі з вищим рівнем емоційної стійкості демонструють більшу здатність справлятися із вимогами своєї професії та залишаються стійкими до вигорання навіть за надзвичайного зовнішнього тиску. З метою апробації та підтвердження робочої гіпотези було досліджено 80 осіб жіночої статі віком від 18 до 65 років. Результати цього дослідження висвітлюють значущий зворотний зв'язок між емоційною стійкістю та показниками вигорання, зокрема, емоційним виснаженням, деперсоналізацією та редукцією особистих досягнень. Емоційна стійкість діє як буфер проти негативних наслідків вигорання, оскільки вчителі з високим рівнем емоційної стійкості демонструють більшу здатність керувати емоційними вимогами та стресом у своїй професійній діяльності. Вчителі з низькою емоційною стійкістю виявили вищий рівень емоційного виснаження та деперсоналізації.Item Стресостійкість працівників організацій з різним типом спрямованості особистості(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Пилат, Василина Романівна; Pylat, Vasylyna Romanivna; Галян, Ігор Михайлович; Національний університет "Львівська політехніка"У роботі висвітлено соціально-психологічні чинники, що впливають на стрес і стресостійкість працівників. На основі теоретичного аналізу та емпіричних досліджень виявлено, що стрес є багатовимірною реакцією, яка залежить від індивідуальних характеристик, організаційного середовища та зовнішніх стресорів. Стресостійкість визначається як динамічний конструкт, що змінюється під впливом особистісних орієнтацій, механізмів подолання стресу та організаційної культури. Емпіричний аналіз показав, що працівники, зорієнтовані на завдання, частіше використовують стратегії вирішення проблем, тоді як орієнтовані на стосунки працівники покладаються на емоційні механізми подолання стресу. Установлено, що внутрішній локус контролю та вищий рівень освіти корелюють із підвищеною стресостійкістю. Жінки продемонстрували більшу схильність до міжособистісного стресу порівняно з чоловіками. Організаційні фактори, такі як стиль керівництва та фізичне робоче середовище, можуть бути як буфером, так і тригером стресу. Результати підкреслюють важливість створення в організаціях середовища, яке сприяє розвитку стратегій вирішення проблем і підтримує внутрішній локус контролю працівників. Багатовимірний підхід до управління стресом має інтегрувати індивідуальні та організаційні аспекти для ефективного підвищення стресостійкості, особливо у контексті глобальних і соціально-політичних викликів, які ускладнюють робоче середовище.Item Індивідуальні особливості використання захисних механізмів військовослужбовцями у подоланні стресових ситуацій(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Левицька, Марія Миколаївна; Levytska, Mariia Mykolaivna; Дорожкін, Валерій Романович; Національний університет "Львівська політехніка"У роботі досліджено індивідуальні особливості використання захисних механізмів військовослужбовцями у подоланні стресових ситуацій. Об’єктом дослідження є захисні механізми, а предметом дослідження індивідуальні особливості використання захисних механізмів військовослужбовцями у подоланні стресових ситуацій. З метою апробації та підтвердження робочої гіпотези було досліджено 104 військовослужбовці віком від 18 до 45 років та різної статі. Для виявлення структури захисних механізмів та ідентифікації прихованих характеристик було проведено факторний аналіз даних. В результаті дослідження було виділено п’ять основних факторів, що характеризують різні аспекти захисної поведінки. За допомогою кореляційного аналізу було встановлено статистично значущі зв’язки між цими факторами та такими змінними, як когнітивна переоцінка, стримування емоцій, рівень стресу, заперечення, регресія, компенсація та заміщення. На основі проведених досліджень надано рекомендації, які спрямовані на розробку та впровадження ефективних програм психологічної підтримки військовослужбовців, що дозволить зміцнити їхнє психічне здоров'я, підвищити стійкість до стресу та, як наслідок, покращити виконання службових обов'язків. Теза на основі наукового дослідження була представлена на VІІ-й Міжнародній студентські науково-практичні конференції 01 листопада 2024 року.Item Статеві особливості життєстійкості студентської молоді(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Штогрин, Василина Тарасівна; Shtohryn, Vasylyna Tarasivna; Логвінова, Діана Валеріївна; Національний університет "Львівська політехніка"Життєстійкість визначаємо як інтегративну особистісну диспозицію, що відображає здатність індивіда зберігати внутрішню рівновагу, адаптуватися до змін і долати труднощі. У її структурі виділяються залученість, контроль і прийняття викликів. Гіпотеза роботи полягає у тому, що наявні статистично значущі відмінності за показниками життєстійкості та дотичними поняттями між респондентами різної статі, що виявляються у контексті війни. У результаті дослідження було виявлено, що респонденти незалежно від статі проявляють помірний рівень життєстійкості, задіють різнопланові ресурси для її підтримання, як наслідок мають невисоку навантаженість стресом. На основі факторного аналізу ми виділили три аспекти, що впливають на життєстійкість: вітальність, експлорація і альтруїзм. Кореляційний аналіз показав, що у жінок життєстійкість позитивно корелює з дружелюбністю, відображаючи значення соціальної взаємодії, тоді як у чоловіків спостерігаються зворотні зв’язки з уявою та соціалізацією, що вказує на їхню автономність і раціональний підхід до подолання труднощів. Порівняльний аналіз підтвердив гіпотезу, показавши, що жінки орієнтовані більше на задіяння емоційного ресурсу, а чоловіки частіше вдаються до раціонального вирішення проблеми. На основі результатів дослідження розроблено рекомендації для підтримки життєстійкості, а також створено програму психологічного тренінгу.Item Психологічні особливості професійної деформації військовослужбовців(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Шкурак, Оксана Ярославівна; Bychok, Oksana Yaroslavivna; Лялюк, Галина Миколаївна; Національний університет "Львівська політехніка"У роботі досліджено психологічні особливості професійної деформації військовослужбовців. Проаналізовано наукові праці з проблематики професійної деформації особистості, досліджено існуючі теоретичні підходи та емпіричні дослідження, присвячені професійній деформації, а також визначено основні фактори, що сприяють її розвитку. Розглянуто специфіку професійної діяльності військовослужбовців як фактора професійної деформації особистості. Здійснено аналіз особливостей професії військовослужбовців, включаючи високий рівень стресу, емоційне навантаження, відповідальність та вплив цих факторів на формування професійної деформації. Емпірично досліджено, що переважна більшість військових має середній рівень професійної деформації, близький до високого, що свідчить про наявність емоційного виснаження. Дослідження також виявило ряд важливих кореляційних зв’язків. Найзначніші з них включають: управлінську діяльність і зниження особистих результатів; психоемоційне виснаження і тип служби; особистісну дистанційованість, тривалість служби і стать; професійну мотивацію, стаж роботи і управлінську діяльність; соціальну фрустрацію, емотивний тип акцентуації і вид службових обов’язків; педантичний тип і управлінську діяльність; тривожний тип і стаж роботи. Визначено напрями психопрофілактики професійної деформації військовослужбовців та методи збереження їх психічного здоров’я.Item Індивідуальні особливості використання захисних механізмів військовослужбовцями у подоланні стресових ситуацій(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Левицька, Марія Миколаївна; Bezkorovaina, Mariia Mykolaivna; Дорожкін, Валерій Романович; Національний університет "Львівська політехніка"У роботі досліджено індивідуальні особливості використання захисних механізмів військовослужбовцями у подоланні стресових ситуацій. Об’єктом дослідження є захисні механізми, а предметом дослідження індивідуальні особливості використання захисних механізмів військовослужбовцями у подоланні стресових ситуацій. З метою апробації та підтвердження робочої гіпотези було досліджено 104 військовослужбовці віком від 18 до 45 років та різної статі. Для виявлення структури захисних механізмів та ідентифікації прихованих характеристик було проведено факторний аналіз даних. В результаті дослідження було виділено п’ять основних факторів, що характеризують різні аспекти захисної поведінки. За допомогою кореляційного аналізу було встановлено статистично значущі зв’язки між цими факторами та такими змінними, як когнітивна переоцінка, стримування емоцій, рівень стресу, заперечення, регресія, компенсація та заміщення. На основі проведених досліджень надано рекомендації, які спрямовані на розробку та впровадження ефективних програм психологічної підтримки військовослужбовців, що дозволить зміцнити їхнє психічне здоров'я, підвищити стійкість до стресу та, як наслідок, покращити виконання службових обов'язків. Теза на основі наукового дослідження була представлена на VІІ-й Міжнародній студентські науково-практичні конференції 01 листопада 2024 року.Item Стратегії опанування стресу у людей з різним рівнем вольової регуляції(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Пахолок, Олександр Вікторович; Pakholok, Oleksandr Viktorovych; Дорожкін, Валерій Романович; Національний університет "Львівська політехніка"Дослідження магістерської роботи присвячене виявленню стратегій опанування стресу у людей з різним рівнем розвитку вольової регуляції. У теоретичній частині розглянуто та описано підходи до визначення стресу та копінг-стратегій. Також нами було розкрито поняття вольової регуляції та його роль у реалізації стрес-опановуючої поведінки. У ході реалізації емпіричної частини було виявлено, що респонденти виявляють конструктивну стрес-опановуючу поведінку. У них помірно виражені негативні психологічні стани. Для них властивий невиражений мотиваційний полюс, а домінуючим є проблемно- орієнтований копінг. Компоненти вольової регуляції розвинені на достатньому рівні. Були доведені статистично значущі зв’язки між аспектами вольової регуляції та стрес- опановуючої поведінкою. Це вказує на те, що розвинута вольова регуляція та її компоненти сприяють більш вираженому проблемно-орієнтованому копінгу, знижують вираженість емоційно-орієнтовного копінгу, а також зменшують інтенсивність проявів негативних психологічних станів. Крім того вольова регуляція виступає медіатором між копінгом та психологічними станами (маркери накопиченого стресового тиску). Для проблемно- орієнтованого копінгу характерне опосередковане зниження сили станів, для емоційно- орієнтованого – підвищення.Item Взаємозв'язок стресостійкості у професійній діяльності з емоційним інтелектом викладача(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Ткачук, Крістіна Юріївна; Tkachuk, Kristina Yuriivna; Ткалич, Маріанна Григоріївна; Національний університет "Львівська політехніка"У роботі розкрито психологічний зміст таких понять як срес, стресостійкість, емоції, емоційна сфера особистості, інтелект та емоційний інтелект. На наш погляд, такий теоретичний огляд відкриває перспективу більш глибокого занурення у досліджувану тему, що дозволяє сформувати теоретичний фундамент майбутнього емпіричного дослідження, теоретично обґунтовано значення стресостійкості та емоційного інтелекту в контексті професійної діяльності викладача. Дослідження показало, що рівень стресостійкості у професійній діяльності викладача значно пов’язаний з рівнем емоційного інтелекту, особливо такими аспектами останнього, як емоційна стійкість, самоконтроль та здатність до побудови підтримуючих стосунків. Ці особистісні характеристики знижують рівень стресу та ризик емоційного вигорання, що свідчить про необхідність розвитку емоційного інтелекту в професійному середовищі для збереження психічного здоров’я викладачів. Таким чином, стресостійкість і емоційний інтелект взаємопов’язані між собою наступним чином: люди з розвиненим емоційним інтелектом краще управляють стресом, оскільки вони більш усвідомлені в своїх емоціях і вміють їх контролювати; стресостійкість допомагає ефективніше використовувати емоційний інтелект в кризових ситуаціях, не піддаючись імпульсивним емоціям або паніці.Item Особливості психоемоційних станів біженців(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Левченко, Інна Олексіївна; Levchenko, Inna Oleksiivna; Ткалич, Маріанна Григоріївна; Національний університет "Львівська політехніка"Дослідження аналізує психоемоційний стан українців, що виїхали за межі України після 24-го лютого 2022 року. Проведено теоретичний аналіз впливу вимушеного переселення на психоемоційний стан, характеристики основних психоемоційних станів українських біженців, а також виокремлено роль психологічної та соціальної підтримки у процесі адаптації. У рамках роботи здійснено емпіричне дослідження, яке дозволило оцінити рівень депресії, тривожності, стресу, задоволеність життям, позитивні та негативні емоції серед українських біженців за кордоном. Застосовано комплекс психодіагностичних методик, серед яких DASS-21, PSS-10, PANAS, SWLS, STAI, а також шкалу PMH-Scale. Отримані результати свідчать про адаптаційний потенціал більшості біженців, попри складні психоемоційні переживання. Запропоновано практичні рекомендації для створення програм психологічної підтримки, враховуючи вікові та гендерні особливості. Робота має теоретичну та практичну цінність, оскільки сприяє розробці ефективних психологічних втручань та соціальних програм для забезпечення благополуччя та адаптації біженців у нових соціокультурних умовах.