Магістерські роботи
Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/62492
Browse
Search Results
Item Дослідження відмінностей психологічної сепарації підлітків різної статі(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Гаразд, Ірина Володимирівна; Durkach, Iryna Volodymyrivna; Книш, Анастасія Євгенівна; Національний університет "Львівська політехніка"Дослідження психологічної сепарації у підлітковому віці аналізує гендерні відмінності цього процесу, який є важливим етапом формування особистісної автономії, емоційної незалежності та зрілої ідентичності. Теоретичний аналіз підкреслює, що гендерні фактори суттєво впливають на характер і темп сепарації: дівчата мають тісніші емоційні зв’язки з батьками, особливо з матерями, що уповільнює їхній процес відділення, в той час як хлопці орієнтуються на незалежність і емоційну відстороненість. Емпіричне дослідження підтвердило ці відмінності, виявивши високий рівень прив’язаності у хлопців і дівчат до обох батьків, але з різними проявами. Хлопці продемонстрували більшу відкритість і стабільнішу самооцінку, тоді як дівчата виявили більшу тривожність та емоційну чутливість. Визначено важливі особистісні фактори, що впливають на сепарацію, а також умови життя та соціальний статус молоді. Рекомендації включають розробку психологічних підходів, що враховують гендерні особливості, для підтримки здорового процесу сепарації.Item Соціально-психологічні особливості самоповаги у здобувачів вищої освіти(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Матулкіна, Людмила Валеріївна; Matulkina, Liudmyla Valeriivna; Партико, Неоніла Вікторівна; Національний університет "Львівська політехніка"Розглядається поняття самоповаги у здобувачів вищої освіти. Теоретично проаналізовано ряд наукових джерел щодо поняття самоповаги та експериментально досліджено вплив самоповаги на успішність здобувачів вищої освіти. Проаналізовано та подано детальний опис етапів, вибірки і результатів експериментального дослідження. Визначено якісні й кількісні показники та рівні розвитку самоповаги здобувачів вищої освіти. Проведений кореляційний аналіз надав можливість виявити міцність взаємозв’язків між усіма конструктами компонентної структури самоповаги у здобувачів вищої освіти. Спираючись на якісні показники структурних компонентів досліджуваного особистісного утворення, ми визначили рівні прояву самоповаги у здобувачів вищої освіти (високий, середній, низький). Дослідження самоповаги у здобувачів вищої освіти є досить актуальним і важливим питанням. Освіта є періодом інтенсивного особистісного розвитку, де здобувачі вищої освіти зустрічаються з новими викликами, вимогами та можливостями. Самоповага впливає на психологічний стан та загальне благополуччя здобувачів, їхню академічну успішність, мотивацію і здатність досягти своїх цілей. На основі здійсненого ґрунтовного теоретичного аналізу визначено такі психологічні умови формування зазначеного особистісного утворення: усвідомлене уявлення про себе, адекватна самооцінка, самоставлення до себе, як до іншого, оцінка іншими власних досягнень; взаємодія зі значущими іншими; позитивна мотивація стосовно себе.Item Соціально – психологічні чинники формування образу тіла(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Крілик, Юлія Андріївна; Krilyk, Yuliia Andriivna; Сняданко, Ірина Ігорівна; Національний університет "Львівська політехніка"Суб’єктивне сприйняття людиною своєї зовнішності називають образом тіла, який може бути позитивним, нейтральним чи негативним. Соціальні фактори відіграють значну роль у формуванні образу тіла, мова йде про культуру, здебільшого різні ідеали краси, медіа, соціальні стандарти і норми. Крім соціальних, впливають на формування образу тіла й психологічні чинники: самооцінка, перфекціонізм, неблагополучний дитячий та травматичний досвід. Мета дослідження - вивчення зв’язку соціально-психологічних чинників та їх впливу на формування образу тіла людини. Кількість досліджуваних становила 75 людей, а саме жінок 18-45 років, частина з яких мала розлади харчової поведінки. Було з’ясовано, жінки з травматичним досвідом в дитинстві та дорослому віці (особливо, фізичне та сексуальне насилля) можуть бути більш схильні до стурбованості своїм тілом. Розуміння впливу соціально-психологічних чинників на формування образу тіла може допомогти у розробленні програм та заходів задля підвищення самооцінки, створення позитивного образу тіла та підвищення психічного здоров’я.Item Взаємозв'язок копінг-стратегій із самооцінкою в осіб юнацького віку(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Банах, Назар Андрійович; Banakh, Nazar Andriiovych; Партико, Неоніла Вікторівна; Національний університет "Львівська політехніка"У магістерській кваліфікаційній роботі здійснено психологічний аналіз взаємозв'язку копінг-стратегій із самооцінкою осіб юнацького віку. Проведено теоретичний огляд літератури, який виявив, що копінг-стратегії сприяють адаптації до стресу, збереженню психічного здоров’я та формуванню саморегуляції, а їх вибір залежить від рівня самооцінки. Самооцінка, як важливий елемент Я-концепції, визначає емоційне благополуччя молоді, але є нестабільною в період юнацького віку через пошук ідентичності та соціальне схвалення. Емпіричне дослідження охоплювало вибірку з 102 осіб віком від 18 до 23 років, серед яких 79 дівчат і 23 хлопця. Виявлено, що рівень самооцінки суттєво впливає на вибір копінг-стратегій: особи з високою самооцінкою частіше обирають асертивні дії та соціальне відволікання, тоді як низька самооцінка корелює з емоційно-орієнтованими стратегіями. Результати підтвердили, що адаптивні копінг-стратегії (асертивність, соціальне відволікання) пов’язані з високою самооцінкою, тоді як дезадаптивні (уникнення, емоційно-орієнтовані стратегії) – з низькою самооцінкою. Розроблено рекомендації для практичних психологів щодо підтримки самооцінки молоді через формування ефективних копінг-стратегій.Item Взаємозв'язок особистісних властивостей та схильності до суїцидальних дій в осіб різного віку(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Фтемова, Юлія Юріївна; Ftemova, Yuliia Yuriivna; Партико, Неоніла Вікторівна; Національний університет "Львівська політехніка"Наукова робота присвячена дослідженню взаємозв'язку між особистісними характеристиками та схильністю до суїцидальної поведінки серед осіб різного віку. Самогубство – це свідомий акт позбавлення свого життя, причини даного явища пов’язують з депресією, низькою самооцінкою, відчуттям самотності, непотрібності та безнадійності. З метою апробації та підтвердження робочої гіпотези було досліджено 112 осіб віком від 12 до 35 років та різної статі. Учасники були поділенні на три групи – підлітки, юнаки, молодь. Показники самотності були кореляційно пов’язаними із схильністю до суїцидальних дій та думок у всіх вікових категоріях. Найбільш схильними до суїцидальних думок виявились – підлітки. Найвищі показники самотності, безнадійності, депресивності, непотрібності переважають також в підлітковій групі респондентів. Також виявлено, що з віком спостерігається зниження схильності до суїцидальних дій та думок.Item Особистісні детермінанти психологічного благополуччя старшокласників(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Кіш, Катерина Іванівна; Kish, Kateryna Ivanivna; Шамлян, Каріна Микитівна; Національний університет "Львівська політехніка"Психологічне благополуччя розглядається — як стан, що включає не лише задоволеність життям і переважання позитивних емоцій, а й самореалізацію, особистісний розвиток, пошук сенсу життя, а також баланс між соціальними очікуваннями та власними прагненнями. Особливу увагу заслуговує компонент психологічного благополуччя, такий як самоповага, яка є ключовим елементом емоційно-оцінного аспекту самосвідомості. Самоповага тісно пов’язана з поняттями самоставлення (selfregard), самоприйняття (self- acceptance), любові до себе (self-love), почуття компетентності (sense of competence) та самооцінки. Вибірку дослідження склали 74 старшокласники віком 15-17 р. шкіл Львівської області. За гендерним складом вибірка розподілилася таким чином: 24% учасників були хлопцями, а 76% — дівчатами. Учасники також були структуровані за віком, класом навчання, місцем проживання та рівнем навчальних досягнень. Результати аналізів підтвердили висунуту гіпотезу про те, що такі риси, як самоповага, сумлінність, екстраверсія, а також рівень нейротизму, мають істотний вплив на рівень психологічного благополуччя старшокласників. Кореляційний аналіз виявив значущі позитивні зв’язки між показниками самоповаги, сумлінності, екстраверсії та психологічним благополуччям, а також негативний зв'язок із нейротизмом. Це свідчить про важливість розвитку позитивного ставлення до себе, емоційної стабільності та організованості у старшокласників. Було виявлено, що самоповага формує ключовий фактор, який впливає на загальний рівень благополуччя, тоді як нейротизм формує окрему групу факторів, пов’язаних із тривожністю та емоційною нестабільністю.Item Соціально-психологічні чинники творчого потенціалу особистості(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Гнідик, Ірина Ігорівна; Hnidyk, Iryna Ihorivna; Галян, Андрій Ігорович; Національний університет "Львівська політехніка"Творчий потенціал особистості – важлива частина особистісного потенціалу людини, що проявляється у формі динамічної та гнучкої структури особистісних рис, здібностей та індивідуально специфічно розвивається на різних етапах життя людини. Показано, що динамічна структура творчого потенціалу взаємопов’язана з індивідуальною системою самооцінки, особистісних рис, мотивації та самореалізації. У запропонованій концептуальній моделі компонентів творчого потенціалу категорії самореалізації, самооцінки та мотивації репрезентують важливу нішу. Робота з ними заслуговує першочергової уваги у консультаційній та психотерапевтичній практиці, спрямованій на розкриття та активацію творчого потенціалу особистості. З метою апробації та підтвердження робочої гіпотези було досліджено 61 особу віком від 26 до 76 років різної статі та різних професій. Досліджено, що показники креативності корелюють із самооцінкою, мотивацією, самореалізацією особистості, а також з емоційною стабільністю. Констатовано, що прагнення до самореалізації разом із достатньою мотивацією є одними із ключових предикторів розвитку креативності особистості. На основі емпіричних результатів дослідження розроблено програму психологічного супроводу з метою активації та подальшого розвитку творчого потенціалу дорослих.Item Психологічні особливості самооцінки старшокласників(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Михайлович, Наталія Романівна; Mykhailovych, Nataliia Romanivna; Шиделко, Анна Володимирівна; Національний університет "Львівська політехніка"Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню психологічних особливостей самооцінки старшокласників. Проблема самооцінки особистості є однією з найбільш досліджуваних у психологічній теорії. Проведено теоретичний аналіз наукових досліджень з проблеми самооцінки особистості як центрального компоненту самосвідомості. Самооцінка як регулятивний механізм є важливою внутрішньою умовою для організації індивідом своєї поведінки, діяльності і відносин, включаючи ті, що спрямовані на вирішення проблем. Вона характеризує ставлення особистості до себе та оточення. Розглянуто особливості та фактори формування самооцінки в ранньому юнацькому віці. Особливо важливу роль відіграють емоційні чинники, які передбачають емоційну нестабільність, високий рівень тривожності, зниження упевненості у власних силах, експресивність та фрустрацію. Емпірично досліджено психологічні особливості самооцінки старшокласників. Більшість досліджуваних старшокласників має низький рівень самооцінки, що свідчить про невпевненість, невдоволення собою і критичність. Результати кореляційного аналізу підтверджують існування взаємозв’язку між рівнем самооцінки та рівнями тривожності, фрустрації і ригідності у старшокласників, а також тенденцію до зв’язку самооцінки з екстраверсією та імпульсивністю. Зокрема, при низькій самооцінці старшокласники демонструють вищий рівень прояву цих якостей. Високий рівень тривожності, фрустрації та ригідності сприяє формуванню низької самооцінки у старшокласників. Виокремлено напрями психокорекційної роботи з метою розвитку самосвідомості старшокласників та розроблено програму соціально-психологічного тренінгу.Item Психологічні особливості самооцінки старшокласників(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Михайлович, Наталія Романівна; Melnyk, Nataliia Romanivna; Шиделко, Анна Володимирівна; Національний університет "Львівська політехніка"Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню психологічних особливостей самооцінки старшокласників. Проблема самооцінки особистості є однією з найбільш досліджуваних у психологічній теорії. Проведено теоретичний аналіз наукових досліджень з проблеми самооцінки особистості як центрального компоненту самосвідомості. Самооцінка як регулятивний механізм є важливою внутрішньою умовою для організації індивідом своєї поведінки, діяльності і відносин, включаючи ті, що спрямовані на вирішення проблем. Вона характеризує ставлення особистості до себе та оточення. Розглянуто особливості та фактори формування самооцінки в ранньому юнацькому віці. Особливо важливу роль відіграють емоційні чинники, які передбачають емоційну нестабільність, високий рівень тривожності, зниження упевненості у власних силах, експресивність та фрустрацію. Емпірично досліджено психологічні особливості самооцінки старшокласників. Більшість досліджуваних старшокласників має низький рівень самооцінки, що свідчить про невпевненість, невдоволення собою і критичність. Результати кореляційного аналізу підтверджують існування взаємозв’язку між рівнем самооцінки та рівнями тривожності, фрустрації і ригідності у старшокласників, а також тенденцію до зв’язку самооцінки з екстраверсією та імпульсивністю. Зокрема, при низькій самооцінці старшокласники демонструють вищий рівень прояву цих якостей. Високий рівень тривожності, фрустрації та ригідності сприяє формуванню низької самооцінки у старшокласників. Виокремлено напрями психокорекційної роботи з метою розвитку самосвідомості старшокласників та розроблено програму соціально-психологічного тренінгу.Item Особливості прояву нарцисизму у сучасної молоді(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Сенюк, Наталія Євгеніївна; Seniuk, Nataliia Yevheniivna; Білозерська, Світлана Іванівна; Національний університет "Львівська політехніка"Дослідження аналізує нарцисизм як особистісну рису серед сучасної молоді, висвітлюючи його соціокультурні та психологічні детермінанти. Теоретичний аналіз підкреслює історичне коріння нарцисизму, починаючи з класичних психоаналітичних концепцій. Сучасні соціокультурні зміни, зокрема вплив соціальних медіа та індивідуалізм, підсилюють розвиток нарцисизму, сприяючи зростанню самооцінки, залежної від зовнішнього схвалення, та зниженню емпатії. Емпіричне дослідження підтвердило кореляцію нарцисичних рис із підвищеною самооцінкою, низьким рівнем емпатії та труднощами в міжособистісних стосунках. Виявлено гендерні відмінності: хлопці виявляють більшу схильність до суперництва, тоді як дівчата демонструють більше емпатійної тривожності. Факторний аналіз виявив основні аспекти нарцисизму, які включають самооцінку, динаміку влади та соціальне порівняння. Результати свідчать про важливість психологічних інтервенцій, які сприяють розвитку емпатії та стійкої самооцінки.