Журналістські науки
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/42995
Browse
16 results
Search Results
Item Українська періодика: виклики воєнного часу(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Паславський, Ігор; Paslavskyy, Ihor; Львівський національний університет імені Івана ФранкаПроаналізовано функціонування друкованих засобів масової інформації – місцевих періодичних видань, обласної преси та всеукраїнських газет і журналів у перший період повномасштабної російської збройної агресії. Виокремлено три групи періодики. Місцеві видання, що повністю перестали виходити у світ, і на невизначений час припинили ведення медійного бізнесу. Газети, що тимчасово згорнули інформаційну діяльність, змінили локацію редакції і поновили за відносно короткий термін вихід у світ в онлайнформаті. Зберегли медійний бренд та налагодили комунікацію з аудиторією. Періодичні видання з місцем постійної дислокації на підконтрольній Українській державі території, які переорієнтувались відповідно до умов воєнного часу, оперативно відреагували на підвищення вартості паперу, порушення логістичних зв’язків, на виклики, пов’язані із придбанням комплектуючих і розхідних поліграфічних матеріалів тощо. Відчутним викликом для періодики стало раптове і майже тотальне припинення надходжень від рекламної продукції. Локальна преса і видання обласного та всеукраїнського рівнів переорієнтували інформаційний контент на військову тематику, у перших номерах обрали депресивний ракурс її висвітлення. Уже від третього–четвертого номера газети та журналу контент друкованих видань зазнав кардинальних змін, тематика виступів значно розширилась. Змістовність, цікавість та інформаційна насиченість публікацій знову задомінували в періодиці, а інформаційні, аналітичні та експертні журналістські матеріали наповнились змістом героїчного спротиву та обнадійливого перебігу подій на основному театрі воєнних дій. Більшість українських періодичних видань у перший рік війни втримались на інформаційному ринку, адаптувались до його викликів та продовжують надавати суспільству виважену, перевірену, достовірну інформацію про ситуацію в країні та на фронті. Стійкість редакційних колективів у воєнний час виявилась вищою за очікування медійних експертів.Item Особливості подачі інформації про війну Росії проти України на ресурсі інформаційного агентства “Associated press”(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Семен, Наталія; Semen, Natalia; Національний університет “Львівська політехніка”Повномасштабна війна з боку Росії проти України похитнула стабільність та мир у всьому світі. Щоденні руйнування інфраструктури внаслідок ворожих обстрілів, загибель військових та цивільних, ракетний терор та інші події на фронті несуть загрозу не лише Україні, а й всьому світові. Саме тому ця тема є в полі зору усіх якісних медіа як України, так і інших країн, а особливо США. Адже саме Америка є нашим головним партнером та активно допомагає у боротьбі з ворогом. Інформаційне агентство “Associated Press” від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну активно інформує світ про перебіг цієї кривавої війни. Щодня тут з’являється багато різножанрових матеріалів про повномасштабне вторгнення Росії в нашу країну. Такий контент розміщений під рубрикою “Російсько-українська війна”. Оскільки медіа відображають суспільні настрої, формують громадську думку щодо важливих питань та впливають на неї, то існує нагальна потреба аналізувати особливості подачі інформації про війну Росії проти України у ЗМІ. Саме тому мета даного дослідження полягає у аналізі риторики про війну Росії проти України в контенті провідного американського інформаційного агентства “Associated Press”. Це інформагентство є авторитетним та відомим, адже споживачами його контенту є більша половина населення світу. Тому дуже важливою є підтримка проукраїнської риторики на “Associated Press”. Адже це медіа дотримується стандартів якісної журналістики і подає інформацію правдиво та неупереджено, тому його визнають у всьому цивілізованому світі. Питання дослідження подачі інформації про війну Росії проти України після 24 лютого 2022 року для науковців знову набуває нового значення. Адже протистояння триває і щодня демонструє нові виклики як для військових, так і для медіа, як українських, так і закордонних. Питання специфіки висвітлення російсько-української війни в медіа України цікавить багатьох науковців, зокрема М. Кіцу, А. Моргун, В. Жугая, І. Патлашинську, Б. Синчака та багатьох інших. Усі вони аналізують різні площини цієї великої системи і пропонують власні підходи, теорії та концепції щодо досліджуваного питання.Item Evolution of political advertising in the communication space of Ukraine(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Войтович, Наталія; Voitovych, Nataliia; Ivan Franko National UniversityСуспільство завжди намагається бути максимально проінформованим, особливо, якщо це стосується політичної сфери. У передвиборний період, коли рівень політичної активності політиків зростає, інформаційний простір стає полем їхньої боротьби за владу. Медіа завжди були своєрідним орієнтиром у виборі політичних симпатій адресатів, а контент медіа формував ставлення цих адресатів до дійсності. Оскільки відповідальність суспільства за свій політичний вибір є високою, важливо, щоб аудиторія завжди ідентифікувала політичну рекламу у будь-якому вигляді. Впродовж майже 30 років політична реклама пройшла шлях від зародження до активної фази розвитку. Якщо наприкінці ХХ століття ми бачили рекламу лише в пресі, на телебаченні та радіо, то на початку ХХІ століття вона активно поширюється в літературі, на зовнішніх елементах, а з розвитком Інтернету – і в соціальних мережах. У дослідженні проаналізовано політичну рекламу та політичну агітацію від 1991 року до крайніх президентських виборів та розроблено періодизацію, яка базується на виборах Президента України. Аналіз контенту тематичних подач у медіа дав змогу виокремити сім етапів становлення та розвитку політичної реклами. Зародження політичної реклами відбулося у кінці 1990 років ХХ століття. Нині в комунікаційному просторі України існує якісна політична реклама, яка відповідає вимогам чинного законодавства та відповідним етичним стандартам. Водночас маємо існування й політичної “джинси” (прихована реклама), яка порушує журналістські та етичні стандарти. Політична реклама постійно еволюціонувала й набувала нових форм, пов’язаних із розвитком технологій, інформаційного простору та запитами суспільства. У період свого розвитку вона пройшла кілька стадій і трансформацій: від невдалого застосування пострадянського та російського досвіду до застосування політтехнологій у мережі Telegram. Еволюційний період політичної реклами триває і досі. Сучасні комунікаційні технології допоможуть вивести політичну рекламу на новий етап розвитку.Item Меми як важлива складова контенту ЗМІ під час війни: мета, функції та теми(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Мудра, Ірина; Mudra, Iryna; Національний університет “Львівська політехніка”Меми нині стали невіддільною частиною контенту ЗМІ. Редакції створюють власні гумористичні картинки та публікують найпопулярніші. Також меми стали “героями” публікацій та важливою окрасою журналістських матеріалів. Меми – це переважно інформативні картинки, які нерідко гумористичного спрямування, передають новину та факти смішно, оригінально та цікаво. Такі зображення часто стають віральними та привертають увагу. Під час війни спостерігаємо появу великої кількості жартівливих картинок у журналістських матеріалах, на сторінках ЗМІ, у соціальних мережах та месенджерах. Збільшення мемів у публікаціях та на сторінках мас-медіа пов’язано з тим, що аудиторії подобається гумористичний та оригінальний контент у формі зображень. А також він привертає увагу до публікацій, вдало передає новину та тему журналістського матеріалу. Окрім розважальної та інформативної функцій у мас-медіа меми також допомагають справитися з емоціями, тривогою та переживаннями. Вони проникають у свідомість людей непомітно та знімають певні бар’єри. Під час війни меми виконують такі функції: інформаційна, психологічна та практична. Інформаційна – повідомляють про новину, психологічна – допомагають справитися з переживаннями, а практична функція полягає у тому, що за допомогою гумористичних картинок аудиторію закликають до певних дій (наприклад, допомоги ЗСУ). А також меми є ефективним інструментом інформаційної війни та боротьби з російською пропагандою. В основі мемів є гумор, який пом’якшує переживання проблем чи й зовсім позбавляє тривоги. Меми, які публікують мас-медіа під час російсько-української війни у 2022 році, мають конкретні завдання – це висміяти ворога, і таким чином зробити його смішним, недолугим, не таким страшним, достатньо слабким. А воїнів, які захищають свою землю, меми возвеличують, зображують сильнішими. І таке приниження ворога знешкоджує страх.Item Види та жанри аудіоподкастів від ЗМІ(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Мудра, Ірина; Майхровська, Юстина; Mudra, Iryna; Majchrowska, Justyna; Національний університет “Львівська політехніка”; Жешувський університет; Lviv Polytechnic National University; Uniwersytet RzeszowskiРинок ЗМІ стрімко розвивається. Мас-медіа в Інтернеті є конвергентними, разом з текстом створюють і публікують фото-, аудіо- та відеоконтент. Тому не дивує, коли, наприклад, газети/журнали створюють відеоматеріали, а телеканали – аудіопродукцію. Розвиток всесвітньої мережі Інтернет призвів до того, що мас-медіа є у постійному пошуку перспективних платформ для розповсюдження своєї медіапродукції та залучені нової аудиторії. Останні роки все популярнішими стають подкасти. І викликає здивування. Адже спостерігається тенденція, що люди менше часу хочуть приділяти довгим текстам та відеоматеріалам, але одночасно прагнуть отримувати більше різної інформації, тому набувають популярності короткі журналістські медіапродукти. Аудиторія в інтернеті зменшує свій час на перегляд відео та читання текстів. Але поряд із тим щороку зростає увага та популярність аудіоподкастів на ресурсах ЗМІ та на аудіо- і відеоплатформах. Аудіоподкасти – це зручний формат аудіоматеріалів для отримання актуальної та цікавої інформації під час прогулянки, виконання домашніх справ, перебуваючи в транспорті, в спортзалі тощо. Вони є різних видів та жанрів, на різноманітні теми та безкоштовні для аудиторії. Аудіоподкасти записують не лише журналісти, а й блогери та інші учасники мережі Інтернет. У досліджені розглянуто особливості аудіоподкастів, показано їх історію виникнення, охарактеризувано жанри та види. Детально проаналізовано аудіоподкасти від якісних мас-медіа (“Суспільне”, “Громадське”, “Ліга”, “Українська правда”, “Укрінформ”, “Радіо Свобода”, “НВ” та “Бабель”) на подкастових платформах. З’ясувано, що онлайн-ЗМІ все частіше продукують аудіоматеріали для подкастових платформ. Аудіоподкасти записують на різні теми та у різноманітній жанровій палітрі, але домінує інтерв’ю.Item Медіамістифікація у контенті всеукраїнських телеканалів: український досвід(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Пуцята, Ірина; Putsiata, Iryna; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityПроаналізовано український досвід медіамістифікації у контенті всеукраїнських телеканалів. Актуальною проблемою є застосування жанру містифікації у контенті всеукраїнських телеканалів, за допомогою якого журналісти демонструють в країні та за її межами фейкові новини чи сфабриковані програми на телебаченні як реальні. Проаналізовані наукові підходи вчених до визначення поняття “медіа містифікація”. Визначено, що значна кількість дослідників підкреслюють, що до однієї з основних ознак містифікації належить правдоподібність, яка характеризується як критерій її якості, оскільки ефективною медіамістифікацією вважатиметься в тому випадку, коли буде найвищий рівень правдоподібності. З’ясовано, що медіамістифікація орієнтована на те, щоб показати глядачу фрагмент дійсності в його правдивості, щоб не виникало підозр. Визначено, що на сьогодні існують загальновживані технології містифікації, які застосовують на українському телебаченні: фільмування “від першої особи”, “ефект тремтячої камери”, непопулярні актори чи невідомі представники органів влади. Для створення хороших та позитивних сюжетів містифікатори почали розтягувати правду, наголошувати на найбільш сенсаційних кутах своїх історій, вигадувати цікаві подробиці та перебільшувати, поки деякі історії не стали вигадкою. У рамках нашого дослідження акцентовано увагу на сатиричних фейкових новинах, які спрямовані на створення мотиваційних установок до саморефлексивного аналізу новинного медіаконтенту. Сатиричні фейкові медіа не прагнуть до прихованої пропаганди, не намагаються приховати свої цілі та обдурити, дезінформувати, маніпулювати громадською думкою, не створюють ілюзію дійсності, не наділяють авторів масками справедливих, об’єктивних журналістів, а навпаки, визнають вигаданість описаних подій та явищ (як приклад, можемо навести такі розважальні програми: “95-квартал”, “Дизель Шоу” тощо). Крім використання містифікації через прийом сатири, основною метою медіамістифікації є і матеріальне збагачення. Так, як відомо, сучасні мас-медіа прагнуть не лише виконувати свою високу соціальну місію, а й приносити прибуток редакції та власнику інформаційного ресурсу. Сформовані висновки, що медіамістифікація – це створення та закріплення в інформаційному поліфіктивної історії чи події, що підкріплюється переліком правдоподібних фактів, які виступають яскравим інформаційним приводом для засобів масової інформації протягом тривалого часу з метою досягнення соціально-значущого результату. А мета медіамістифікації може бути корисливою, тобто сприяти матеріальному збагаченню; пропагандистською, що сприяє розповсюдженню відповідний ідей; розважальною, наприклад, жарт із метою отримання популярності.Item TikTok як перспективний канал популяризації ЗМІ(Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Мудра, Ірина; Mudra, Iryna; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityСоціальна мережа TikTok дуже швидко завойовує популярність. Ще два роки тому її не сприймали серйозно, вважали платформою для підлітків, де немає нічого окрім танців та флешмобів. Але зараз ситуація кардинально змінилася. TikTok швидкими темпами збільшує аудиторію, контент також змінюється. Нині там вже активно ведуть та розвивають свої облікові записи не лише музиканти, а й лікарі, депутати, адвокати, рекламісти, автомобілісти та представники інших професій. Відповідно й ставлення до цієї соціальної мережі також змінилося. Нині це вже не лише додаток з танцями та піснями, а платформа, де можна легко, доступно та оригінально подати інформацію, навіть нудну і нецікаву, але таку потрібну та корисну. Масмедіа також стежать за швидкою популярністю TikTok та змінами у контенті. А там, де є аудиторія, є перспективи для популяризації ЗМІ. Тому все більше медіа приходять у цей додаток. Але роблять це двома способами. Перший: підлаштовуються під формат платформи, навіть серйозні ЗМІ публікують смішні відео, використовують популярну музику та кривляються на камеру. Другий: публікують контент, який вже був розміщений в інших соцмережах, ігнорують формат TikTok, також викладають уривки із шоу, випуски новини, тому часто не отримують достатньої уваги від аудиторії. Адже TikTok відрізняється від інших соціальних мереж, тому контент, який підходить для Facebook, Instagram, Youtube, на цій платформі не набирає переглядів. Адже кожна соцмережа має свій формат створення і подачі контенту, тому для кожної платформи для спілкування повинен бути зроблений індивідуальний контент. Масмедіа не завжди дотримуються цього правила, тому часто розчаровуються у TikTok і не розвивають у ньому свій обліковий запис. Дослідили, які українські масмедіа і як поширюють свій контент у TikTok. З’ясували, чи є перспективною ця соціальна мережа для популяризації ЗМІ та її продукції.Item Чат-боти як інструмент для популяризації матеріалів ЗМІ(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-21) Мудра, Ірина; Кухарська, Олександра; Mudra, Iryna; Kukharska, Oleksandra; Національний університет “Львівська політехніка”; Інтернет-ЗМІ “Matrix”; Lviv Polytechnic National UniversityРозвиток соціальних мереж, персоналізованих помічників, чат-ботів та обчислювальних алгоритмів примушує ЗМІ замислитись над новими перспективами роботи. Користувачі давно відійшли від формату отримання інформації через один канал. Сьогодні аудиторія споживає контент через різні канали, від паперових носів до отриманням даних через окуляри віртуальної реальності. За цих умов журналістика повинна експериментувати, адже ніхто не може передбачити траєкторію подальших трансформацій медіасистеми. Бот-програми стали незамінними помічниками для редакцій ЗМІ. Чат-боти – це спеціально запрограмовані комп’ютерні програми, котрі працюють за певним алгоритмом дій. Нині є основні види бот-програм – прості та розумні. За допомогою них можна швидко публікувати пости у соціальних мережах та месенджерах, шукати найпопулярніші теми, оперативно відповідати на запитання аудиторії, відслідковувати реакцію на дописи тощо. А також розумні програми можуть написати журналітський матеріал. І працюють вони 24/7 та опрацьовують велику кількістю інформації протягом декількох секунд. Такі бот-програми дають додаткові інструменти для мас-медіа, котрі полегшують та оптимізовують роботу журналістів. Перші бот-програми були створені ще у 60–70 рр. XX ст. А в месенжерах чат-боти були наприкінці 90 рр. XX ст. – ICQ. Проте значний поштовх для використання та розвитку чат-ботів став месенджер Telegram, який має цілу ботоферму. Такі програми мають перспективи, тому редакції провідних ЗМІ вкладають кошти у створення та навчання таких ботів, адже вони оптимізують редакційні процеси. У досліджені аналізуємо перспективи використання ЗМІ чат-ботів для поширення та популяризації своїх матеріалів та оптимізації редакційних процесів.Item Peculiarities of fake media messages (on the example of Russian fakes about Ukraine)(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-21) Білограць, Христина; Bilohrats, Khrystyna; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityІнформаційні війни вже давно використовують як повноцінну зброю проти ворога, при цьому застосовують і маніпуляції, і фейкові повідомлення. Методи при поширенні неправдивих медіаповідомлень в їхніх авторів бувають абсолютно різними, проте мета практично завжди однакова – змусити цільову аудиторію, яка споживає інформацію, повірити і потрапити під вплив. Науковці визначили три основні елементи медійного ланцюжка: автор повідомлення – канал передавання – одержувач повідомлення. За М. Мак-Люеном медійні канали передавання інформації є технічним продовженням природніх каналів: радіо (слуховий), друкована періодика (зоровий), телебачення (поєднання вокального та візуального), та інтернет-ЗМК (поєднання слухового, зорового та візуального). Отже, варто зважати на те, якими способами поширюють фейки – через фото-, відео-матеріали чи лише за допомогою текстів. Дуже часто використовують два, або інколи і три канали поширення, адже відео може супроводжувати текст і фото до нього, тому такий поділ потрібно вважати умовним. Проаналізувавши неправдиві повідомлення з російськомовного сегменту медіа можна зробити висновки щодо використання основних критеріїв оцінювання за професійними журналістськими стандартами публікацій. До уваги бралася емоційність текстів, яка була умовно поділена на дві групи – “надмірна емоційність” та “помірна нейтральність”. Стосовно надмірної емоційності текстів було визначено, що вона найбільше поширена у відео, трохи менше на фото, і зовсім небагато у текстах. Досліджено тематику фейків російськомовного сегменту медіа – переважна більшість стосувалася України, а саме – воєнних питань. Зазвичай, автори неправдивих медіаповідомлень мають мету дестабілізувати ситуацію, змусити цільову аудиторію повірити в нісенітниці та поводитись прогнозовано, відвернути увагу від власних проблем.Item Месенджери як перспективна платформа для розповсюдження контенту ЗМІ(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-21) Мудра, Ірина; Кухарська, Олександра; Mudra, Iryna; Kukharska, Oleksandra; Національний університет “Львівська політехніка”; ЗМІ «Matrix»; Lviv Polytechnic National UniversityВ Інтернеті масмедіа ведуть жорстоку боротьбу за кожного читача, глядача чи слухача. З кожним роком все складніше стає втримати і зацікавити свою аудиторію. Тому ЗМІ шукають нові канали розповсюдження своєї продукції. Офіційні сайти та сторінки в соціальних мережах із кожним роком втрачають популярність серед аудиторії, тому редактори змушені шукати нові та перспективні шляхи комунікації зі своєю аудиторією. Одним із таких є так звані месенджери, які не лише швидко поширюють матеріали журналістів до конкретного читача, а й сам читач дробровільно дає згоду на отримання такої інформації. Месенджери за своєю суттю нагадують підписку на конкретний засіб масмедіа, але аудиторія інформацію отримує безкоштовно і тоді, коли має час її прочитати. Найпопулярнішими у світі є такі месенджери: Тelegram, Facebook Messenger, Wechat та WhatsApp. А в Україні найпопулярнішою соціальною платформою для спілкування є Viber (97 % українців мають його завантаженим на своїх мобільних пристроях), а також Telegram, Facebook Messenger та WhatsApp. Але українські ЗМІ найчастіше використовують для поширення свого контенту Viber та Telegram. Цікаво те, що у різних дослідженнях можна знайти різні терміни, які описують ці соціальні платформи, а саме: додатки, соціальні мережі, майданчики для спілкування, соціальні платформи та месенджери. Перші месенджери з’явилися у 90-х роках минулого століття, але пік їхнього розвитку припадає на наш час. Вони швидко завойовують популярність серед аудиторії, але не усі ЗМІ їх правильно використовують для поширення свого контенту. Тому розглянемо їх детальніше, а також наведемо правила публікування дописів на цих соціальних платформах.