Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва

Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/3184

Browse

Author: search.filters.author.Smoliy, K.Has files: Yes

Search Results

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Методика визначення планового положення інфраструктури зруйнованого Звенигородського замку
    (Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Четверіков, Б.; Ванчура, Р.; Смолій, К.; Chetverikov, B.; Vanchura, R.; Smoliy, K.; Національний університет “Львівська політехніка”; Західноукраїнський національний університет; Lviv Polytechnic National University; Western Ukrainian National University
    Мета. Метоюроботи є визначення планового положення на сучасному космічному знімку зруйнованого замку в м. Звенигород Львівської області та його інфраструктурних об’єктів за архівними картами XVIII–XIX ст. Методика. Запропонована одна із можливих технологічних схем для виконання дослідження. Виконано аналіз подібних реалізованих проєктів, зокрема стосовно Звенигородського замку. Першим етапом роботи було виконання геометричної корекції вхідних графічних матеріалів. Геометрична корекція передбачала трансформування вхідних графічних даних, а саме: космічного знімка м. Звенигород, отриманого із супутника GeoEye-1 у 2017 р, архівної карти фон Міга XVIII ст., польської архівної карти XVIII ст., плану археологічних досліджень за проєктом ЛОДА. Під час трансформування архівних карт максимальна СКП становила 6 пікселів або 7,3 м на місцевості. Максимальна середня квадратична похибка трансформування сучасних графічних матеріалів становила 1 піксель або 0,5 м на місцевості. Всі матеріали було трансформовано у ПП MapInfo у внутрішній ортогональній проєкції програми План-схема/Метри. З архівних карт XVIII ст. та з топографічного плану археологічних досліджень були векторизовані об’єкти інфраструктури Звенигородського замку та прилеглої території. Виконано порівняльний аналіз векторизованих об’єктів за різночасовими матеріалами. Визначено, що дані археологічних досліджень дещо відрізняються від об’єктів, позначених на архівних картах. Можливо, це спричинено генералізацією карт. Але в будь-якому випадку ці об’єкти не можна відкидати під час подальших радіометричних досліджень цієї території. Результати. В результаті проведених досліджень створено тематичний макет фотоплану масштабу 1:2000, підосновою якого слугує трансформований космічний знімок, отриманий із супутника GeoEye-1 у 2017 р., на який нанесено векторні шари інфраструктури Звенигородського замку та прилеглої території із карт XVIII ст., а також археологічні дані із сучасного топографічного плану. Практична цінність. Отримані результати може використовувати музей історико-культурного заповідника “Древній Звенигород”. Ці дані застосовні в майбутньому для визначення вертикальних зміщень території замку за радіолокаційними космічними знімками та результатами георадарних досліджень.
  • Thumbnail Image
    Item
    Modified parametermethods of researching gnss networkswith correlative measurements and systematic errors
    (Видавництво Львівської політехніки, 2017-06-01) Третяк, К.; Смолій, К.; Tretyak, K.; Smoliy, K.; Третяк, К.; Смолий, Е.; Institute of Geodesy; Lviv Polytechnic National University
    Гідроелектростанції переважно будуються в гірських умовах, що значно ускладнює виконання досліджень за їх деформаціями. Одним з найефективніших методів дослідження деформацій є ГНСС-спостереження. Однак в зв’язку з обмеженістю доступу до сигналу супутника в гірських умовах та корельованістю одночасних вимірів прояв систематичних похибок посилюється. Для зменшення впливу систематичних похибок ми розробили модифікований параметричний метод урівноваження ГНСС вимірів. Запропонований метод апробовано на мережі з ідеальними умовами доступу до сигналу супутника. Достовірність отриманих результатів становить 10–20 % порівняно з класичним параметричним методом. Також дослідження запропонованого методу проведено для мережі зі складними умовами доступу до сигналу супутника, достовірність результатів становить 10–50 %. Отже, запропонований диференційний метод потрібно застосовувати для урівноваження інженерно-геодезичних мереж ГЕС.