Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/3184
Browse
3 results
Search Results
Item Сучасні технічні характеристики нівелірних пунктів головної висотної основи України(Видавництво Львівської політехніки, 2023-06-01) Тревого, І.; Ільків, Є.; Галярник, М.; Дрбал, А.; Trevoho, I.; Ilkiv, E.; Galyarnyk, M.; Drbal, A.; Науково-дослідний геодезичний, топографічний і картографічний інститут; Національний університет “Львівська політехніка”; Research Geodetic, Topographic and Cartographic Institute; Lviv Polytechnic National UniversityМета – проаналізувати наявну інформацію про сучасний стан нівелірних пунктів з метою виявлення характерних тенденцій у наведених на геопорталі ДГМ України характеристиках пунктів нівелювання I та II класів, які потребують науково-технічного вивчення у поєднанні з різноплановими дослідженнями для розроблення рекомендацій щодо моніторингу нівелірних пунктів. Методика. Використання методів статистичного оброблення дає змогу узагальнити результати камеральних обстежень технічних характеристик нівелірних пунктів, а також виявити не висвітлені на геопорталі ДГМ України закономірності або тенденції та запропонувати способи вирішення виявлених науково-технічних проблем. Результати. Проаналізовано характеристики 2965 нівелірних пунктів I класу та 1884 пунктів II класу, серед яких 1076 стінових реперів та 496 марок I класу, відповідно для II класу – 743 реперів та 306 марок, які закріплені на місцевості, в стінах будівель, споруд та в горизонтальних площинах інженерно-будівельних конструкцій – 56 типів центрів. Наукова новизна. Виконаний аналіз характеристик нівелірних пунктів дав змогу виявити нові технічні суперечності у використанні контрольних і горизонтальних марок, а також стінових реперів та марок з урахуванням їх процентного складу в нівелірних ходах I і II класів, окреслити напрями подальших наукових досліджень з перспективою їх упровадження в сферу топографо-геодезичного виробництва, зокрема для створення цільової науково-технічної лабораторії на базі НДІГК. Практичне значення полягає у виявленні тенденцій змін технічних характеристик нівелірних пунктів, що дало можливість виявити технологічні суперечності під час камерального моніторингу пунктів нівелірних мереж I і ІІ класів на місцевості. Визначено необхідність здійснення наукових досліджень різного спрямування за виявленими технологічними і технічними протиріччями в головній висотній основі.Item Аналіз сучасних моделей відлікових поверхонь для визначення висот методом GNSS-нівелювання(Видавництво Львівської політехніки, 2022-06-14) Федорчук, А.; Fedorchuk, A.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ роботі розглянуто різні джерела інформації, що стосуються проблематики визначення висот методом GNSS-нівелювання. Реалізація цього методу потребує наявності висот геоїда або квазігеоїда, які сьогодні можна отримати із відповідних моделей. В останні десятиліття науковці з різних країн світу розробили чимало глобальних, регіональних та локальних моделей геоїда та квазігеоїда. Це сприяло появі великої кількості наукових досліджень, які стосуються тематики GNSS-нівелювання. Мета роботи – виконати аналіз сучасних моделей відлікових поверхонь на основі матеріалів наукових публікацій за критеріями, що істотно впливають на ведення досліджень у галузі визначення висот методом GNSS-нівелювання. Методика. Розглянуто 44 роботи, опубліковані у 2001–2021 рр. Серед досліджень у цьому напрямі можна виділити три види робіт: 1) 13 публікацій щодо методів побудови самих моделей; 2) 12 – щодо перевірки їх точності та 3) 19 робіт щодо “коригування” модельних висот. На першому етапі дослідження аналіз здійснено за критеріями, що характеризують моделювання поверхні геоїда та квазігеоїда, серед яких питання теорії Стокса і Молоденського, математичні способи аналізу й опрацювання даних, систем припливів, ондуляції геоїда нульового порядку та масштабних рівнів моделей. На другому етапі проаналізовано частоту публікувань за роками та встановлено активність подання наявних моделей геоїда та квазігеоїда з вибірки країн, здійсненої на підставі всіх робіт, вибраних у цьому дослідженні. На третьому етапі виконано кількісний аналіз офіційно опублікованих моделей геоїда та квазігеоїда щодо частоти публікувань за досліджуваний період. Встановлено відношення точності висот глобальних моделей геоїда щодо ступеня/порядку їх обчислення. Результати. Автори 58 % проаналізованих публікацій використовують у своїх дослідженнях теорію Стокса, а у 42 % – теорію Молоденського. Серед математичних способів аналізу та опрацювання даних у 27 % робіт застосовано метод середньої квадратичної колокації, по 20 % – метод найменших квадратів, метод “видалення – відновлення” та метод модифікації формули Стокса найменшими квадратами (або KTH-method), метод швидкого перетворення Фур’є – у 13 %. У публікаціях щодо створення глобальних моделей Землі здебільшого в розрахунках використовують параметри припливної системи “tide free” – загалом 40 %. Не менш важливим критерієм (33 % робіт) можна вважати врахування параметра ондуляції геоїда нульового порядку (“zero degree term”). Загалом 41 % досліджень спрямовано на створення та аналіз моделей квазігеоїда саме регіонального масштабу. За досліджуваний проміжок часу найбільше робіт опубліковано у 2012 та у 2018 рр. Передовими країнами щодо розроблення моделей квазігеоїда є Канада, Польща, Швеція та США, а глобальних моделей геоїда – Німеччина, США та Китай. За 2001–2021 рр. офіційно представлено 99 глобальних моделей геоїда різних ступенів/порядків, серед яких для досліджень найчастіше використовують моделі серій GOCO, EIGEN та EGM. Також за цей проміжок часу запропоновано 177 моделей квазігеоїда, найбільше з яких опубліковано у 2019 р. На основі цих даних простежується зв’язок із частотою публікувань у 2008–2021 рр. Для точності глобальних моделей геоїда щодо ступеня/порядку їхнього обчислення характерні систематичні зміни в межах 0,52–1,92 м, 0,38–0,50 м, 0,23–0,38 м та 0,12–0,14 м для моделей 60-220, 220-260, 260-720 та 720-2190 ступеня/порядку відповідно. Наукова новизна. Аналіз сучасних моделей відлікових поверхонь на основі матеріалів наукових публікацій у сфері використання методу GNSS-нівелювання дає можливість встановити переваги та недоліки досліджень у цій галузі. Практична значущість. Дані такого аналізу можна використати для вирішення ключових проблем щодо визначення висот методом GNSS-нівелювання, які потребують додаткових досліджень, здійснивши пошук модернізованих рішень.Item Про стан пунктів ДГМ України в Івано-Франківській області(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-28) Тревого, І.; Мязіна, Ю.; Ільків, Є.; Галярник, М.; Trevoho, I.; Myazina, Yu.; Ilkiv, Ye.; Halyarnyk, M.; Національний університет “Львівська політехніка”; Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області; Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу; Lviv Polytechnic National University; Main Department of the the State Service of Ukraine for Geodesy; Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and GasМета роботи – виконати аналіз результатів обстежень геодезичних пунктів ДГМ, проведених в Івано- Франківській області, для з’ясування реального їх стану з метою вироблення науково-технічних рекомендацій і прийняття управлінських рішень на регіональному рівні для їх відновлення та закладання нових пунктів замість знищених (втрачених сегментів ДГМ України), а також проаналізувати типи геодезичних пунктів, якими закріплено пункти на території області в контексті моніторингу.Методика. Для відшукування геодезичних пунктів на місцевості використано комплексну методику, основану на використанні інформації про знаходження геодезичних пунктів на місцевості та їх технічні характеристики. Ця інформація наведена на геопорталі ДГМ з використанням технологій, рекомендованих нормативними документами, наказами Держгеокадастру України, методичними рекомендаціями щодо виконання робіт з обстеження пунктів Державної геодезичної мережі, розробленими ДП “НДІГК”, та науковими напрацюваннями авторів для обстеження геодезичних пунктів, які є частиною складової моніторингу стану ДГМ України. Результати. На території Івано-Франківської області протягом 2017–2018 рр. фахівці Держгеокадастру та суб’єкти господарювання виконали обстеження стану пунктів геодезичної (планової) мережі 1, 2 і 3 класів з метою їх застосування у топографо-геодезичних роботах, а також для виконання кадастрових знімань. Встановлено, що пункти ДГМ на території області закріплені 27 типами центрів, а також численними різновидами центрів: 1оп – 28, 2оп – 26, 53оп – 15, 4оп – 10, 5оп – 9, які регламентовані в Інструкції “Основные положения о построении государственной геодезической сети СССР 1954–1961 гг.”. Наукова новизна та практична значущість. Виконаний аналіз можна використати в топографо-геодезичній та картографічній діяльності на регіональному рівні для здійснення оперативного моніторингу стану геодезичних пунктів.