Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва

Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/3184

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 12
  • Thumbnail Image
    Item
    Проблеми запровадження тривимірної системи кадастрового обліку нерухомості в Україні
    (Видавництво Львівської політехніки, 2023-06-01) Ступень, Н.; Мельник, М.; Stupen, N.; Melnyk, M.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Мета наукової роботи полягає в аналізі концептуальних моделей 3D-кадастру та законодавчого рівня в Україні щодо представлення об’єктів нерухомості у 3D-форматі, а також у виборі оптимальної концептуальної моделі 3D-кадастру для України. Методика. Дослідження здійснено на основі аналізу наявних літературних джерел за тематикою “Концептуальні моделі для 3D-кадастру”. Виділено та описано три концептуальні моделі 3D-кадастру та їх альтернативи. Розглянуто законодавче забезпечення України у сфері тривимірного відображення об’єктів нерухомості. Результати. Складна геопросторова ситуація розміщення об’єктів нерухомості в містах України потребує нового підходу в управлінні землею, який давав би змогу реєструвати об’єкти нерухомості та права на них у форматі 3D. У світовій практиці виділено три концептуальні моделі для 3D-кадастру та їх альтернативи. Для того щоб застосувати одну із концептуальних моделей для 3D-кадастру, необхідні насамперед зміни на законодавчому рівні. Законодавче забезпечення України не дає чіткого уявлення про відображення об’єктів нерухомості у 3D-форматі. Отже, необхідна величезна робота над формуванням відповідного законодавства, яке б чітко вказувало та регулювало процеси створення об’єктів нерухомості в 3D-форматі та реєстрації прав на них. Наукова новизна та практична значущість. Технологія 3D-кадастру допомагає задовольнити дедалі більший соціальний попит на точне управління нерухомим майном (землею та житлом). Інформація, яка міститься в базах даних 3D-кадастру, важлива і необхідна земельним реєстраторам, геодезистам, архітекторам, розробникам, проєктувальникам, агентам з нерухомості, місцевим урядам та власникам корпорацій. Світовий досвід підтверджує: ефективність упровадження системи 3D-кадастру в комплексному управлінні ресурсами на рівні муніципалітетів; підвищення інвестиційної привабливості територій за рахунок гарантованої реалізації власниками усіх прав на будь-який тривимірний об’єкт нерухомості; зменшення кількості майнових спорів.
  • Thumbnail Image
    Item
    Геоінформаційні системи як управління земельним банком громад
    (Видавництво Львівської політехніки, 2023-06-01) Музика, Н.; Muzyka, N.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Мета пропонованого дослідження полягає в обґрунтуванні необхідності створення ефективної геоінформаційної системи управління земельним банком громад як новітньої картографічної платформи для візуалізації та формування аналітики про земельний фонд громади, власників та користувачів. Запровадження інфраструктури геопросторових даних забезпечує більшу прозорість та доступність геопросторової інформації. У новоутворених громад існує проблема відсутності публічних кадастрових даних, необхідних для здійснення землеустрою та інвентаризації земель, просторового планування громад, моніторингу земельних відносин, а також оцінювання нерухомості та забезпечення контролю за систематизацією земель. Створення єдиної геоінформаційної системи дасть змогу вирішити проблему, яка існує в містобудівній та землевпорядній документації, завдяки зведенню до єдиних баз даних. Методика. Реформи, здійснювані в системі земельних відносин, потребують постійного вдосконалення формування баз даних для відображення прозорої та наочної інформації про стан земель на території громад. ГІС повинна забезпечувати територіальну громаду інформацією, а також є основою для створення комплексного плану просторового розвитку територій громад та вирішення не тільки земельних і містобудівних питань, але і проблем інших галузей інфраструктури. Результати. Визначено проблеми, які стосуються формування геоінформаційної системи даних у територіальних громадах. Розглянуто геоінформаційні системи управління земельним банком, визначено склад та обґрунтовано переваги цієї системи. Також наведено можливості геоінформаційних систем, які дадуть змогу забезпечувати територіальні громади всією необхідною інформацією. Наукова новизна та практична значущість. Запровадження ГІС забезпечить повноту даних та сформує єдину систему управління всією громадою. У перспективі керівництво зможе контролювати не тільки землевпорядну діяльність, а і долучати всі інші сфери життя громади. Це допоможе підвищити рівень надання інформаційних послуг щодо стану земель та надалі оптимізувати розроблення документації для кожної територіальної громади на основі принципів єдності, доступності та об’єктивності. ГІС дадуть змогу візуалізувати весь земельний фонд, об’єднувати декілька видів даних на одній карті, виконувати моніторинг та аналіз щодо використання земельних ділянок, а також забезпечать внесення проєктних рішень КППР у єдину систему збирання інформації.
  • Thumbnail Image
    Item
    Передумови виникнення 3D-кадастру в Україні
    (Видавництво Львівської політехніки, 2022-06-14) Ступень, Н.; Мельник, М.; Stupen, N.; Melnyk, M.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Мета наукової роботи полягає у доведенні важливості та необхідності розвитку національної системи кадастру, а саме запровадження технології 3D-кадастру. Ця технологія надасть змогу запровадити вимірювання об’єктів нерухомості в режимі реального часу. Методика. Кадастр завжди пов’язаний із землею. Кадастрова інформація є основою для раціонального використання та охорони земель, які формують земельно-кадастрову та інформаційну систему об’єктів нерухомості. До цієї структури входять базові реєстри та загальні реєстри, які утворюють базову систему 3D-кадастру. Результати. Інтенсивний розвиток міст в Україні в поєднанні зі складними випадками просторового розмежування, з погляду права власності, потребує нового підходу в управлінні землею, який давав би змогу реєструвати об’єкти нерухомості та права на них у 3D-форматі. Тому виникає необхідність створення системи 3D-кадастру, яка зможе вирішити ці проблеми. Для створення 3Dкадастру в Україні необхідно вдосконалити національну кадастрову систему, зокрема наповнити її інформацією про будівлі та споруди, а також об’єднати реєстри, які містять інформацію про земельні ділянки та об’єкти нерухомості, розміщені на них. Наукова новизна та практична значущість. Бази даних 3D-кадастру можуть використовувати ті, хто займається процесами земельного розвитку, зокрема земельні реєстратори, геодезисти, архітектори, розробники, проєктувальники, агенти з нерухомості, місцеві урядові структури та власники корпорацій. Система 3D-кадастру може забезпечити важливою інформацією різні аспекти земельного та майнового менеджменту. Зарубіжний досвід підтверджує ефективність такої системи в комплексному управлінні ресурсами на рівні муніципалітетів; підвищення інвестиційної привабливості територій завдяки тому, що власникам гарантована реалізація усіх прав на будь-який тривимірний об’єкт нерухомості; зменшення майнових спорів, оскільки висотна координата є контрольною і на 98 % убезпечує кадастрову систему від накладок і хибної реєстрації меж об’єктів.
  • Thumbnail Image
    Item
    Комплексний план просторового розвитку територіальних громад – завдання та шляхи вирішення
    (Видавництво Львівської політехніки, 2022-06-14) Музика, Н.; Білявський, М.; Muzyka, N.; Biliavskyy, M.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Мета пропонованого дослідження полягає в обґрунтуванні комплексного плану просторового розвитку територій (далі КППР), завдань, які вирішуватимуть у територіальних громадах. У результаті децентралізації на території країни новоутворені громади зіткнулися із проблемами щодо землекористування, які стосуються саме даних державного земельного кадастру, оскільки із державної власності громадам передано додаткові площі. Також виникла проблема із наочними плановими матеріалами територій громад, в яких би була вся інформація (повнота даних) про будівлі, споруди, інженерні комунікації, обмеження щодо використання землі, вся якісна характеристика ґрунтів та оцінка. Важливе поєднання землевпорядної документації та містобудівної в одне ціле, що сприятиме повноцінному оновленню інформації, її об’єктивності та наочності за підтримки геоінформаційних систем. Методика. Україна від початку свого становлення як самостійної держави здійснює реформи, зокрема земельну. Створення територіальних громад потребує нових планових матеріалів із адміністративними межами територіальних громад, якісними і кількісними показниками землі, інженерною інфраструктурою, угіддями, будівлями і спорудами. Комплексний план просторового розвитку територій повинен у правильній та логічній послідовності створити систему, призначену для швидкого вирішення проблем населення, з основною метою – надалі об’єднати в єдину систему громадського обслуговування не тільки із земельних та містобудівних питань, а й інших галузей інфраструктури (охорони здоров’я, благоустрою, інженерно-транспортну, збереження культурної спадщини). Результати. Встановлено мету розроблення КПРТ. Розглянуто основні способи забезпечення управління землями у новостворених громадах через розроблення комплексного плану просторового розвитку територій. Визначено низку важливих передумов для використання територій в період початкового запровадження просторового планування територій новостворених громад. Наукова новизна та практична значущість. Запровадження розроблення КППР територій у кожній територіальній громаді забезпечить цілісний і рівномірний розвиток не тільки платоспроможних населених пунктів у громаді, а і усієї території громади, де не тільки діє положення збалансованого розподілу державних, місцевих та громадських інтересів, але і враховується інтегрований розвиток громади. Також визначено види документації, які розробляють на кожну територіальну громаду, та послідовність їх формування на основі принципів єдності, доступності та об’єктивності.
  • Thumbnail Image
    Item
    Національна інфраструктура геопросторових даних України у світовому вимірі: стан та нагальні завдання розвитку і сталого функціонування
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-16) Карпінський, Ю.; Лященко, А.; Макаренко, Д.; Черін, А.; Karpinskyi, Yu.; Lyashchenko, A.; Makarenko, D.; Cherin, A.; Київський національний університет будівництва і архітектури; Науково-дослідний інститут геодезії і картографії; Kyiv National University of Construction and Architecture; Research Institute of Geodesy and Cartography
    Узагальнення світового досвіду і тенденцій розвитку інфраструктури геопросторових даних (ІГД) у розвинених країнах, оцінювання стану формування національної інфраструктури геопросторових даних (НІГД) в Україні, ідентифікація ключових проблем та завдань забезпечення її сталого розвитку і функціонування. Методика. Монографічний метод опрацювання наукових публікацій, нормативних документів, стандартів та інших матеріалів щодо створення НІГД. Оцінювання стану формування НІГД в Україні здійснено за індикаторами, які визначив Комітет експертів ООН з питань глобального управління геопросторовою інформацією (UN-GGIM). Результати. Визначено ключові принципи, архітектуру та ролі виробників, тримачів і користувачів даних ІГД трьох поколінь, що спостерігаються в еволюції ІГД розвинених країн. Виконано періодизацію основних ініціатив та проєктів за 1992–2020 рр., що стосувалися формування НІГД в Україні. Загальна оцінка стану НІГД в Україні за індикаторами UN-GGIM на момент ухвалення Закону України “Про національну інфраструктуру геопросторових даних” (2020) становить 0,39, або 39 %, що відповідає рейтингу країн із “геопросторовим розривом”. Найбільші проблеми ідентифіковано в напрямах: урядування та інституційного забезпечення, фінансового забезпечення, виробництва та оновлення даних, спроможності та освіти, комунікації та партнерства. Обґрунтовано базову архітектуру, склад геоінформаційних сервісів геопорталів НІГД України та засоби досягнення інтероперабельності компонентів НІГД на основі впровадження національного профілю стандартів географічної інформації, гармонізованого із міжнародними стандартами серії ISO 19100 і технічними специфікаціями Відкритого геопросторового консорціуму. Наукова новизна. Оцінювання стану формування НІГД в Україні за індикаторами UN-GGIM, обґрунтування напрямів і технологічних моделей забезпечення інтероперабельності компонентів НІГД з урахуванням умов України. Практична значущість. Ідентифіковано ключові проблеми і нагальні завдання розвитку НІГД в Україні, обґрунтовано послідовність етапів її розвитку, а саме першочергової реалізації базової мережі геопорталів інфраструктури для доступу до наявних геопросторових даних із поступовим забезпеченням їх інтероперабельності та узгодженості на основі використання уніфікованого набору базових геопросторових даних та упровадженням національного профілю стандартів географічної інформації.
  • Thumbnail Image
    Item
    Дослідження методів виконання геодезичних обчислень у сучасних геоінформаційних системах
    (Видавництво Львівської політехніки, 2018-08-21) Колб, І.; Тревого, І.; Лісняков, С.; Kolb, I.; Trevoho, I.; Lisniakov, S.; Колб, И.; Тревого, И.; Лисняков, С.; Національний університет “Львівська політехніка”
    Досліджено методи виконання геодезичних обчислень у сучасних геоінформаційних системах. Описано створене програмне забезпечення для ArcGIS, яке виконує та візуалізує розрахунок геодезичних задач. Це створює передумови для створення спеціальних інструментів для автоматизації обчислень та використання їх результатів сумісно із середовищем ГІС.
  • Thumbnail Image
    Item
    Еталонний геодезичний базис: аналіз результатів і нова атестація
    (Видавництво Львівської політехніки, 2017-06-01) Тревого, І.; Цюпак, І.; Геґер, В.; Trevoho, I.; Tsyupak, I.; Heger, V.; Тревого, И.; Цюпак, И.; Геґер, В.; Національний університет “Львівська політехніка”; Вища школа, Нойбрандербург
    Проаналізовано метрологічну атестацію…
  • Thumbnail Image
    Item
    Основні теоретичні передумови спостережень за деформаціями морських гідротехнічних споруд геодезичними методами.
    (Видавництво Львівської політехніки, 2017-06-01) Тревого, І.; Костецька, Я.; Звягіна, М.; Trevoho, I.; Kostetska, Y.; Zvyagina, M.; Тревого, И.; Костецкая, Я.; Звягина, М.; Національний університет “Львівська політехніка”; ДП “ЧорноморНДІпроект”
    Вибрано метод і виконано попередній розрахунок точності спостережень за деформаціями морських гідротехнічних споруд геодезичними методами.
  • Thumbnail Image
    Item
    Дослідження точності центрування електронних тахеометрів під час метрологічної атестації на еталонному базисі
    (Видавництво Львівської політехніки, 2017-06-01) Тревого, І.; Лісняков, С.; Trevoho, I.; Lisniakov, S.; Тревого, И.; Лисняков, С.; Національний університет “Львівська політехніка”
    Досліджено похибку центрування електронного тахеометра під час метрологічної атестації на еталонному базисі. Похибка спричинена незбігом осей ЕТ і його підставки та може становити від кількох десятих до 1 мм. Для підвищення точності центрування необхідно встановлювати фірмову підставку приладу однозначно у всіх випадках.
  • Thumbnail Image
    Item
    Modified parametermethods of researching gnss networkswith correlative measurements and systematic errors
    (Видавництво Львівської політехніки, 2017-06-01) Третяк, К.; Смолій, К.; Tretyak, K.; Smoliy, K.; Третяк, К.; Смолий, Е.; Institute of Geodesy; Lviv Polytechnic National University
    Гідроелектростанції переважно будуються в гірських умовах, що значно ускладнює виконання досліджень за їх деформаціями. Одним з найефективніших методів дослідження деформацій є ГНСС-спостереження. Однак в зв’язку з обмеженістю доступу до сигналу супутника в гірських умовах та корельованістю одночасних вимірів прояв систематичних похибок посилюється. Для зменшення впливу систематичних похибок ми розробили модифікований параметричний метод урівноваження ГНСС вимірів. Запропонований метод апробовано на мережі з ідеальними умовами доступу до сигналу супутника. Достовірність отриманих результатів становить 10–20 % порівняно з класичним параметричним методом. Також дослідження запропонованого методу проведено для мережі зі складними умовами доступу до сигналу супутника, достовірність результатів становить 10–50 %. Отже, запропонований диференційний метод потрібно застосовувати для урівноваження інженерно-геодезичних мереж ГЕС.