Mathematical Modeling And Computing
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/25918
Browse
Item Surface structure and assessment of dust productivity of the cometary nucleus C/2017 K2 (PANST ARRS)(Видавництво Львівської політехніки, 2021-03-01) Клещонок, В. В.; Кашуба, В. І.; Андрієвський, С. М.; Горбаньов, Ю. М.; Kleshchonok, V. V.; Kashuba, V. I.; Andrievsky, S. M.; Gorbanev, Yu. M.; Київський національний університет імені Тараса Шевченка; Одеський національний університет імені І. І. Мечникова; Taras Shevchenko National University of Kyiv; Astronomical Observatory of I. I. Mechnikov Odesa National UniversityКомета C/2017 K2 (PANST ARRS) — динамічно нова комета з гіперболічною орбітою, яка демонструвала активність на екстремально великій геліоцентричній відстані 23.75 а.о. Ця комета становить значну наукову цікавість для досліджень через таку екстремальну поведінку. Спостереження комети C/2017 K2 проводилися на спостережній станції Маяки Одеського університету за допомогою телескопа OMT −800 з камерою FLI MicroLine 9000 в період березень–вересень 2021 р. Спостереження проводилися без фільтра, тому для отримання фотометричних оцінок паралельно вивчалося питання, яким чином їх можна отримати. З’ясувалось, що з незначними похибками фотометричні оцінки зір поля відповідають системі SDSS −R. У випадку, коли опорних зір з величинами в цій системі не було, використовувалася комбінація зоряних величин r та і каталогу PS1. За період спостережень геліоцентрична відстань комети зменшувалася від 6.8 до 5.4 а.о., а абсолютна зоряна величина відчувала нерегулярні коливання в межах 5.0–6.2m. Величина Af ρ в цей час змінювалася в межах 6500 − 9800 см. Такі великі значення говорять про значну активність комети. Це підтверджує висновок, що комета має значний вміст летючих компонентам (типу CO, CO2, N2 та O2), які забезпечують викиди пилу на значних відстанях від Сонця. Варіацію блиску практично не впливають на форму ізофот, які показують майже кругову форми. Тільки починаючи з квітня спостерігається невелика витягнутість в протилежному напрямку від переміщення комети, що пояснюється проекцією пилового хвоста на кому. Застосування простого фільтра обертального градієнту до сумарних зображень кометі дозволило виявити обертання ядра комети в напрямку від півночі на захід в картинній площині. Ширина спіралі в комі, яка виникає внаслідок обертання свідчить про наявність значної великомасштабної нерівномірності в розподілі летючої речовини на поверхні ядра. Починаючи з липня, в зображеннях які отримані за допомогою цифрової фільтрації з’являється нова структура. Її положення і форма практично не змінюється, що свідчить про положення активної ділянки, яка формує цю структуру, біля північного полюса ядра.