Вимірювальна техніка та метрологія
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/2123
Browse
4 results
Search Results
Item Аналітична модель вимірювача термоанемометричного типу кінематичних параметрів двофазного пульсуючого потоку(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-28) Дмитрів, В. Т.; Микийчук, М. М.; Дмитрів, І. В.; Дмитрів, Т. В.; Dmytriv, Vasyl; Mykyychuk, Mykola; Dmytriv, Ihor; Dmytriv, Taras; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityНаведено структурну і функціональну схеми сенсора термоанемометричного типу для вимірювання одно- і двофазних (рідина + газ) середовищ за пульсуючого характеру потоку. На основі рівняння теплового балансу отримано рівняння для моделювання температури сприймальних елементів сенсора залежно від споживаної потужності, характеристик матеріалу елементів сенсора, їх маси і конструкційних розмірів, теплотехнічних характеристик і кінематичних параметрів вимірювального середовища. Розглянуто процес поширення теплового потоку із внутрішнім джерелом теплоти від сприймального елемента сенсора із радіусом поперечного перерізу rЕ, описаний дифенціальним рівнянням інтенсивності поширення температури з урахуванням теплопровідності вимірювального середовища і матеріалу сприймального елемента сенсора. Моделювання температури сприймальних елементів сенсора і розподілу температурного поля у вимірювальному середовищі виконано з урахуванням коефіцієнта тепловіддачі елементів сенсора і коефіцієнта теплопровідності середовища. Інтенсивність потоку вимірювального середовища приймали від 16,7 до 58,3 г/с, залежно від діаметра корпусу сенсора розраховували середню швидкість потоку. Коефіцієнт тепловіддачі α був у межах від 60000 до 130000 Вт/(м2·°С) за діапазону швидкостей вимірювального середовища від 2,125 до 4,0 м/с і внутрішніх діаметрів корпусу сенсора 12, 14 і 16 мм. Наведено результати моделювання зміни температури на межі температурного поля і її віддаль від елементів залежно від швидкості потоку вимірювального середовища. Вимірювальним середовищем було молоко зі швидкістю потоку у межах 2,125–4,0 м/с, внутрішній діаметр корпусу сенсора 14 мм і потужність живлення 15 Вт. Температура на межі температурного поля сприймальних елементів сенсора коливалася у межах від 29,97 град. до 28,38 град, за зміни віддалі межі від холоднішого сприймального елемента сенсора у межах 5,02–6,29 мм. Температура на межі температурних полів і віддаль межі поля від сприймальних елементів сенсора є змінною залежно від інтенсивності потоку (швидкості) вимірювального середовища і його характеристик, віддалі між елементами, потужності живлення елементів сенсора. Обґрунтована віддаль між сприймальними елементами термоанемометричного сенсора становить 10 мм.Item Розвиток системи забезпечення метрологічної надійності засобів вимірювальної техніки(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-28) Микийчук, М. М.; Лазаренко, Н. С.; Лазаренко, С. Л.; Різник, А. І.; Mykyychuk, Mykola; Lazarenko, Nadiya; Lazarenko, Sergii; Riznyk, Anastasiia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityПроаналізовано сучасний стан розвитку метрологічного забезпечення випробувального устаткування та засобів вимірювальної техніки для забезпечення конкурентоздатності продукції, безпеки на виробництві (радіаційної безпеки), отримання об’єктивної діагностичної інформації в медичній практиці. Метрологічне забезпечення – це один із основних етапів виробничого процесу, який впливає на отримання результатів вимірювання та їх якісну оцінку (точності). Розглянуто перспективи розвитку та вдосконалення метрологічного забезпечення вимірювань у промисловості. Метрологічне забезпечення вимірювань у промисловості (особливо в атомній енергетиці) повинно вдосконалюватись у напрямку розвитку методів бездемонтажного контролю метрологічної чинності ЗВТ, зокрема і випробувального устаткування, та теорії індивідуального оцінювання метрологічної надійності ЗВТ. Запропоновано способи забезпечення достовірності результатів вимірювань на прикладі вдосконалення метрологічного забезпечення промислових ЗВТ. Вони полягають у: – впровадженні методів бездемонтажної метрологічної перевірки та створенні для цього програмно-керованих калібраторів із високою дискретністю відтворення; – упровадженні в метрологічну практику оцінювання і реєстрування показників метрологічної надійності для ЗВТ; – розвитку теорії метрологічної надійності в напрямку створення методик об’єктивного оцінювання показника метрологічної надійності конкретного ЗВТ. Підкреслено необхідність розроблення нових методів оцінки джерел іонізуючого випромінення, визначення їх місця в контролі технологічних параметрів, що дає змогу підвищити рівень метрологічного забезпечення в атомній енергетиці та медицині. Для забезпечення належної якості діагностичної інформації чи лікувального ефекту необхідно здійснювати регулярний контроль усіх процесів, які беруть участь в етапі дослідження, виконуючи регулярні перевірки технічного стану джерел іонізуючого випромінення, їх випробування з метою уточнення технічних характеристик та перевірки на герметичність.Item Математична модель процесів надання медичних послуг(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-28) Микийчук, М. М.; Чабан, О. П.; Mykyychuk, Mykola; Chaban, Olesia; Національний університет “Львівська політехніка”; Національний медичний університет ім. Д. Галицького; Lviv Polytechnic National University; Lviv National Medical University named after Danylo HalytskyПроаналізовано процеси надання медичних послуг та визначено основні критерії якості медичної послуги для медичної установи як надавача послуги та для пацієнта як споживача послуги. Обґрунтовано доцільність застосування функції якості медичних послуг та подано математичну модель процесів надання медичної послуги.Item Контроль якості підземних газопроводів з урахуванням корозійної втоми, міцності та нормативної документації(Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Микийчук, Микола; Юзевич, Лариса; Mykyychuk, Mykola; Yuzevych, Larysa; Національний університет “Львівська політехніка”Подано алгоритм інформаційної технології для підвищення ефективності підземних газопроводів (ПГ) на основі концептуальної моделі з використанням підходів інженерії якості. Розроблено структуру комплексної моделі, в яку входять cпіввідношення корозійної втоми, стандарти, методики і рекомендації щодо поліпшення якості процедури оцінювання міцності та надійності ПГ з урахуванням параметрів, які характеризують ресурс і втомну довговічність. Приклади розрахунку низки параметрів і характеристик металевої труби ПГ за різними методиками дають змогу отримати діапазон оптимальних непевностей. Удосконалено методики коригування параметрів математичної моделі фізико-хімічних процесів на поверхні труби з урахуванням корозійного поширення вершини тріщини і ризику.