Теорія і практика будівництва

Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/2113

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 708
  • Thumbnail Image
    Item
    Використання лужного прискорювача на основі алюмінату натрію в технології бетону
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Камінський, А. Т.; Kaminskyy, A. T.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Розглянуто використання лужних прискорювачів тверднення у будівництві. Досліджено вплив лужного прискорювача тверднення на основі алюмінату натрію (ЛА) на фізико-механічні властивості дрібнозернистих бетонів. Методом математичного планування експерименту встановлено, що оптимальний вміст алюмінату натрію (1,5 мас. %) та суперпластифікатора полікарбоксилатного типу ПКС (1,0 мас. %) забезпечує одержання бетону на основі композиційного портландцементу ПЦ ІІ/Б-К(Ш- П-В)-400Р-Н з високою ранньою міцністю. Методом рентгенофазового аналізу досліджено продукти взаємодії в системі Са(ОН)2-ЛА – СаSO4 .2H2O і встановлено наявність інтенсивних рефлексів етрингіту. Показано, що введенням прискорювача на основі алюмінату натрію до складу бетонів можна прискорити їх тверднення та підвищити ранню міцність, а з використанням композиційного цементу – покращити експлуатаційні властивості. Показано, що лужний прискорювач на основі алюмінату натрію створює можливості одержання безусадкових бетонів і розчинів для торкретування, а також швидкого виконання ремонтних і відновлювальних робіт.
  • Thumbnail Image
    Item
    Дослідження піноутворювачів для виробництва пінобетонів безавтоклавного тверднення
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Ілів, В. В.; Ілів, Х.-Д. В.; Iliv, V. V.; Iliv, Kh.-D. V.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Наповненість ринку України різноманітними піноутворювачами вітчизняного та закордонного виробництва потребує дослідження їхніх технічних властивостей та властивостей пін на їх основі. Наведено результати дослідження кратності піноутворення та стійкості піни протягом певного періоду часу. Порівняльна характеристика таких властивостей піноутворювачів дає змогу успішно їх використати у виробництві пінобетонів. Виробництво пінобетонів потребує сучасних піноутворювачів, що володіють достатнім значенням технічних властивостей отриманої піни: кратності піноутворення, стійкості піни в певному проміжку часу, сумісності піноутворювача з портландцементом, продуктами його гідратації, гідратованим вапном тощо. Недостатні властивості піни можна компенсувати введенням коригувальних додатків. Хоча за походженням сучасні піноутворювачі не є завжди екологічно чистими продуктами, однак їх незначна концентрація в пінобетонах створює прецедент їх незамінності у виробничому процесі. Напрямки об’єднання конструктивних і теплотехнічних властивостей в одному стіновому виробі та заміна полімерних теплоізоляційних матеріалів на традиційні мінеральні матеріали забезпечили пінобетонам природного тверднення конкурентоздатність на ринку будівельних матеріалів. Досліджені піноутворювачі практично не відрізняються за кратністю та стабільністю при їх використанні у 1 % розчині. Найкращі технологічні властивості притаманні піні, отриманій на основі піноутворювачів марок Юнісел та ЛОРІ. Введенням комплексної добавки можна частково підвищити кратність та стабільність вищезгаданого розчину піни. Крім того, випробувана комплексна добавка впливає на тверднення пінобетонів як прискорювач набору міцності, що дає змогу підвищити оборотність металоформ. Цей фактор має особливе практичне значення для процесу серійного виготовлення пінобетонів природного тверднення.
  • Thumbnail Image
    Item
    Гідрографи притоку з водонепроникних басейнів стоку за методикою SWMM та за секторним методом
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Жук, В. М.; Мисак, І. В.; Zhuk, V. M.; Mysak, I. V.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Порівняно гідрографи дощового стоку для типових, повністю водонепроникних квадратних у плані басейнів стоку, отриманих за методом нелінійного резервуара та за секторним методом. Обґрунтовано, що перевагами секторного методу є врахування зміни по площі басейна стоку глибини та швидкості течії поверхневого потоку. Встановлено, що гідрографи притоку за секторним методом порівняно з аналогічними гідрографами за методом нелінійного резервуара характеризуються загалом значно інтенсивнішим збільшенням витрати притоку на першому етапі гідрографа та зменшенням витрати після припинення дощу. Максимальні розрахункові витрати гідрографів дощового стоку за секторним методом для повністю водонепроникних квадратних у плані басейнів стоку за кліматичних умов м. Львова за періоду одноразового перевищення дощу Р=1 рік у 1,29 разу перевищують відповідні витрати, отримані з використанням методом нелінійного резервуара. Отримано автомодельність узагальнених безрозмірних гідрографів стоку за розмірами суббасейнів, за поздовжнім похилом території та коефіцієнтом шорсткості покриття.
  • Thumbnail Image
    Item
    Показники енергоефективності мультикомфортних будинків
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Гоголь, М. М.; Hohol, M. M.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Проаналізовано проблему високого енергоспоживання та викидів вуглекислого газу в будівельній галузі. Потенціал економії енергії та зменшення емісії СО2 залишається значною мірою невикористаним через застосування застарілих технологій під час нового будівництва, відсутність ефективної політики в сфері екології та незначні інвестиції у енергоефективні будівлі, що відповідають концепції сталого розвитку. Згідно з даними міжнародної енергетичної агенції, викиди вуглекислого газу щорічно зростають, що зумовлює потребу в розробленні житла нового типу – мультикомфортних будинків. Будинки такого типу зменшують тепловитрати на опалення, скорочують потребу в первинній енергії та зменшують викиди вуглекислого газу. Розраховано енергетичну та екологічну ефективність мультикомфортного будинку. Як екологічний показник обрано кількість вуглекислого газу, виділеного при спалюванні природного газу. Зменшення потреби теплоти на опалення при здійсненні комплексної термомодернізації будинку з механічною системою вентиляції забезпечує зменшення виділення парникових газів в атмосферу в 1,13–2,84 разу порівняно з базовим варіантом і становить 2,8–3,0 кг СО2/(м2·рік), що відповідає екологічним вимогам мультикомфортного будинку.
  • Thumbnail Image
    Item
    Спорудження міжпромислових газопроводів для стабільного видобутку вуглеводнів
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Воловецький, В. Б.; Щирба, О. М.; Volovetskyi, V. B.; Shchyrba, O. M.; Публічне акціонерне товариство “Укргазвидобування”; Public Joint Stock Company “Ukgasvydobuvannya”
    Розглянуто під’єднання міжпромислових газопроводів між об’єктами видобування вуглеводнів на Юліївському ЦВНГК. Проаналізовано стан міжпромислових газопроводів, якими транспортують газ із Скворцівського нафтогазоконденсатного родовища. Виконано розрахунки із визначення гідравлічної ефективності та об’єму забруднень у внутрішній порожнині міжпромислових газопроводів. Встановлено, що під час експлуатування міжпромислових газопроводів виникають ускладнення. пов’язані із накопиченням рідини у внутрішній порожнині, внаслідок чого зменшується обсяг протранспортованого газу та видобуток вуглеводнів. Для забезпечення надійного транспортування газу міжпромисловими газопроводами автори запропонували комплексні заходи, які передбачають збудування дотискувальної компресорної станції, зміну під’єднання наявного міжпромислового газопроводу та спорудження додаткового міжпромислового газопроводу.
  • Thumbnail Image
    Item
    Нові збірні залізобетонні конструкцій каркасів багатоповерхових будинків і технології їх виготовлення та монтажу
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Гнідець, Б. Г.; Гнідець, З. Б.; Hnidets, B. G.; Hnidets, Z. B.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    У багатоповерхових будинках різного призначення протягом багатьох десятиліть застосовували переважно збірні типові каркаси із регулярною сіткою колон і постійною висотою поверхів. Такі типові збірні і нетипові каркаси мають такі недоліки, як різнотипність збірних елементів, висока трудомісткість виготовлення, складність монтажу і вартість будівництва. Для уникнення цих недоліків запропоновано і розроблено нову систему каркасів із нерегулярною сіткою колон і змінною висотою поверхів. У цій системі каркасів прийнято нову, відмінну від типових та інших відомих, схему поділу рам каркасів на збірні елементи, а саме – поділ на великорозмірні однотипні елементи ригелів і колон. Такі однотипні великорозмірні елементи каркаса з’єднуються між собою і стикуються в багатопрогонові не у вузлах, а в зонах нульових моментів у прогонах ригелів. Однотипність збірних елементів ригелів і колон нових каркасів створює умови для виготовлення їх на розробленій авторами одній мобільній технологічній лінії на місці будівництва.
  • Thumbnail Image
    Item
    Застосування кімнатних рекуператорів для вентилювання шкільних приміщень
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Юркевич, Ю. С.; Возняк, О. Т.; Савченко, О. О.; Гулай, Б. І.; Yurkevych, Yu.; Voznyak, O.; Savchenko, O.; Gulay, B.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Підтримання належних параметрів мікроклімату в класних кімнатах та аудиторіях, які б забезпечували добре самопочуття учнів, є важливим соціальним завданням, оскільки в навчальних закладах молодь проводить значну частину свого часу. Висока концентрація СО2 у приміщеннях класів погіршує самопочуття та знижує працездатність учнів, а також спричиняє недостатнє засвоєння ними навчального матеріалу. Встановлено, що лише механічна припливно-витяжна вентиляція з нормою повітрообміну 30 м3/год на особу забезпечує належні санітарно-гігієнічні умови в приміщеннях класів. Проте в існуючих шкільних спорудах забезпечити такий повітрообмін завдяки централізованим системам вентиляції складно через існуючі архітектурно-будівельні вирішення. Тому в таких об’єктах доцільно застосовувати кімнатні припливно-витяжні рекуператори, причому для досягнення потрібного повітрообміну в класній кімнаті слід встановити від 2 до 7 таких агрегатів. Таку кількість рекуператорів в більшості класних приміщень можна змонтувати лише дещо нижче рівня підвіконника, через що припливне повітря буде подаватися безпосередньо на людину. У зв’язку з цим необхідно перевірити параметри мікроклімату на робочому місці, зокрема рухомість та температуру припливного повітря. Доцільно також встановити аналітичні розрахункові залежності та на їх основі побудувати номограми для інженерних розрахунків.
  • Thumbnail Image
    Item
    Виготовлення ефективних збірних плит перекриття в заводських умовах
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Вознюк, Л. І.; Демчина, Б. Г.; Сурмай, М. І.; Артеменко, В. В.; Vozniuk, L. I.; Demchyna, B. H.; Surmai, M. I.; Artemenko, V. V.; Національний університет “Львівська політехніка”; Львівський національний аграрний університет; Lviv Polytechnic National University; Lviv National Agrarian University
    Проаналізовано ефективність шести типів плит перекриття, які відрізнялися за матеріалом, внутрішньою формою та вагою. Розглянуто та порівняно однакові за розмірами, але різні за конструктивними характеристиками і матеріалами плити перекриття, а саме: I – суцільна залізобетонна; II – багатошарова залізобетонна із середнім шаром з керамзитобетону; III – багатошарова залізобетонна із середнім шаром з газобетону; IV – монококова залізобетонна із пустототвірними вставками із ППС; V – суцільна керамзитобетонна; VI – монококова керамзитобетонна із пустототвірними вставками із ППС. Встановлено, що монококова плита із керамзитобетону була найлегшою із усіх типів плит, зокрема від суцільної залізобетонної у 2,4 разу, а від суцільної керамзитобетонної – у 1,4 разу. Розроблено та реалізовано технологію виготовлення ефективних монококових полегшених плит перекриття із урахування особливостей існуючих технологічних ліній діючого заводу залізобетонних конструкцій ЗБВ№2 у м. Львові. Сформовано блок-схему виробничого процесу. У результаті отримано конструкції монококових плит з однаковими, порівняно із суцільними монолітними, зовнішніми розмірами, але які за своїми характеристиками значно ефективніші за класичні. Випробування плит підтвердило правильність технології їх виготовлення, пов’язану з перервою у 30 хв між вкладанням ефективного середнього шару і заливкою бетону ребер та верхньої полиці. Така технологія забезпечила сумісну роботу усіх шарів під час випробування.
  • Thumbnail Image
    Item
    Спорудження фундаментів оперного театру у м. Львові
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Холод, П. Ф.; Гнатюк, О. Т.; Лапчук, М. А.; Мазурак, А. В.; Kholod, P. F.; Hnatiuk, O. T.; Lapchuk, M. A.; Mazurak, A. V.; Національний університет “Львівська політехніка”; Львівський національний аграрний університет; Lviv Polytechnic National University; Lviv National Agrarian University
    Будівництво оперного театру у Львові стало однією з найважливіших подій у культурному і громадському житті міста. У 1895 році після тривалих дискусій було оголошено конкурс на кращий проект нової театральної споруди. Компетентне журі обрало переможця, яким виявився архітектор Зигмунт Горголевський. У 1886 році йому було доручено керівництво будівництвом театру. На початку будівництва гостро постало питання фундаментів. Для визначення технічної придатності на проектованій ділянці були викопані шурфи та проведене випробування ґрунтів статичним навантаженням. Після аналізу результатів випробувань було запроектовано стрічкові бетонні фундаменти так, щоби рівномірно розподілений тиск на ґрунт під ними не перевищував 1,5 кг/см2. Земляні роботи для фундаменту нового театру розпочали 5 червня, бетонування плит фундаментів тривало від 21 серпня до середини жовтня 1897 року. Через рік почали закладати фундаменти, для чого було відведено русло Полтви.