Теорія і практика будівництва
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/2113
Browse
7 results
Search Results
Item Експериментальні дослідження зчеплення арматури з пінобетоном(Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2005-03-01) Демчина, Б. Г.; Верба, В. Б.; Демчина, Х. Б.; Національний університет “Львівська політехніка”Наведено методику та результати лабораторних експериментальних досліджень зчеплення арматури з пінобетоном. Визначено середні значення параметрів зчеплення арматури при різних діаметрах та марках пінобетону. Подано рекомендації щодо покращання зчеплення арматури з пінобетоном та напрямки подальших досліджень.Item Залізобетонні балки, підсилені нарощуванням арматури під навантаженням(Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2005-03-01) Бліхарський, З. Я.; Римар, Я. В.; Хміль, Р. Є.; Національний університет “Львівська політехніка”Досліджено залізобетонні балки, що підсилюються під різними рівнями навантаження приварюванням до існуючої додаткової арматури. Наведено мету та методику проведення експериментальних випробовувань залізобетонних балок, підсилених під навантаженням нарощуванням арматури. Зафіксовано характер руйнування експериментальних зразків.Item Особливості влаштування фундаментів опор мостів в гідрогеологічних умовах Карпат(Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2005-03-01) Ониськів, Б. М.; Сорока, Я. В.; Канюк, В. М.; Національний університет “Львівська політехніка”Описана гідрогеологічна структура русел рік в районі Карпат та раціональні конструкції фундаментів опор мостів, які упродовж останніх десятиліть використовують під час їхнього будівництва в цих умовах. Розглядають проблеми, які виникають під час проектування і будови мостових споруд.Item Дослідження порожнистих бетонних блоків(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Мельник, І. В.; Приставський, Т. В.; Сорохтей, В. М.; Партута, В. П.; Melnyk, I. V.; Prystavskyy, T. V.; Sorokhtey, V. M.; Partuta, V. P.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityПитання енерго- і ресурсозбереження залишаються пріоритетними в будівельній науці. Особливо це стосується конструктивних елементів масового виготовлення. До таких елементів належать крупногабаритні бетонні блоки стін підвалів (фундаментні блоки), несуча здатність яких навіть за багатоповерхового будівництва використовується лише на 30–50%. Тому, починаючи з широкого запровадження в будівництві, пропонували різні способи вдосконалення їхніх конструктивних форм з метою зменшення власної ваги і оптимізації. Одним з найефективніших способів є порожниноутворення. Наведено результати експериментальних досліджень малогабаритних бетонних порожнистих блоків з відкритими зверху порожнинами двох типорозмірів, які було випробувано окремо і як елементи фрагментів стінки. Згідно з отриманими результатами, робота у складі стінки є складнішою, відповідно з більшими деформаціями, більш раннім утворенням тріщин і меншою міцністю. Крім цього, промодельовано роботу дослідних зразків у програмних комплексах FEMAP і ЛІРА. Таке моделювання підтвердило в принципі якісну і кількісну закономірність зміни напружено-деформованого стану та несучу здатність бетонних порожнистих блоків за їх вертикального завантаження.Item Вплив дефектів робочої арматури на несучу здатність залізобетонних балок(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Бліхарський, З. З.; Вегера, П. І.; Шналь, Т. М.; Blikharskyy, Z.; Vegera, P.; Shnal, T.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityКожна з конструкцій піддається впливам у процесі експлуатації. Внаслідок цього виникають різноманітні дефекти пошкодження цих елементів, що впливають на їх безпечну експлуатацію. Одним з таких дефектів є корозія робочого армування. Дослідження несучої здатності залізобетонних балок з контрольованими значеннями корозії або пошкодження є актуальним питанням. Наведено результати експериментальних досліджень залізобетонних балок з дефектом у розтягнутій арматурі, виконаних з та без початкового навантаження. Як дефект розглядали один отвір Ø5.6 мм. Було випробовувано 8 залізобетонних балок. Зразки поділено на дві серії: два зразки 1-ї серії та шість 2-ї. Контрольні зразки обох серій руйнувались через викришування стиснутої зони бетону. Зразки, які були пошкоджені без початкового навантаження, зруйнувались внаслідок розриву розтягнутої арматури. Такий самий тип руйнування зафіксовано під час пошкодження за експлуатаційного рівня навантаження. При випробовуванні балок з пошкодженням без рівня навантаження і з армуванням, еквівалентним до пошкодженої арматури, несуча здатність зразків фактично однакова, відхилення становить приблизно 4 %. Отже, встановлено, що такий тип пошкодження відповідає зменшенню несучої здатності зразка залежно від робочого армування. При виконанні пошкодження за певного рівня навантаження несуча здатність збільшується приблизно на 10 %. Рівень навантаження збільшує залишкову несучу здатність пошкоджених зразків.Item Bearing capacity of steel-concrete bent elements reinforced with additional unstrained armature at different levels of strained state(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Барабаш, В. М.; Крамарчук, А. П.; Ільницький, Б. М.; Barabash, V.; Kramarchuk, A.; Ilnitskiy, B.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityПроаналізовано результати експериментальних і теоретичних досліджень згинаних елементів, підсилених додатковою арматурою в розтягнутій зоні, в яких додаткову арматуру встановлювали для відновлення або збільшення несучої здатності. Оскільки ефективність використання додаткової арматури для збільшення міцності, жорсткості значною мірою визначається напруженим станом згинаного елемента до підсилення, то проаналізовано результати досліджень впливу різнорежимних навантажень та розвантажень на напружений стан згинаних елементів до підсилення. Для перевірки теоретичних положень і методики розрахунку напруженого стану згинаних сталебетонних елементів, які підсилюються розтягнутою додатковою ненапруженою арматурою під навантаженням різного рівня, досліджено балки на короткочасні та тривалі навантаження. Наведено теоретичні дослідження та методику розрахунку міцності та деформацій згинаних елементів із додатковою ненапруженою арматурою. Встановлено дві стадії роботи згинаного елемента із додатковою арматурою під час розрахунку міцності. Перший – коли в початковій арматурі напруження дорівнюють межі текучості, і балка стає непридатною для експлуатації. Другий – фізичне руйнування балки настає у разі досягнення в додатковій арматурі напружень межі текучості. Необхідність у підсиленні перекрить у процесі їх експлуатації виникає не тільки під час реконструкції, але і з причини фізичного їх старіння, яке спричинене різними факторами. Змінні температурно-вологісні умови негативно впливають на несучу здатність та експлуатаційну придатність конструкцій. У частині виконаних досліджень не враховано передісторії роботи згинаного елемента до підсилення або враховано його приблизно. Також відсутні рекомендації з оцінювання залишкової міцності згинаного елемента при визначенні кількості додаткового армування, величину арматури підсилення часто приймають, не враховуючи напруженого стану згинаного елемента до підсилення. Завдання дослідження згинаних елементів, в яких підсилення додатковою ненапруженою арматурою виконується під діючим навантаженням різного рівня, є актуальним, вирішення його сприятиме зростанню економічної ефективності підсилення залізобетонних конструкційItem Монолітні плоскі залізобетонні фундаментні плити з ефективними вставками(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Мельник, І. В.; Сорохтей, В. М.; Приставський, Т. В.; Грушка, Р. І.; Melnyk, I.; Sorokhtey, V.; Prystavskyy, T.; Grushka, R.; Національний університет “Львівська політехніка”, кафедра автомобільних доріг і мостів; Lviv Polytechnic National University, Department of highways and bridgesПодано конструктивні схеми і особливості конструкції фундаментних залізобетонних плоских плит з ефективними вставками, запроектованих під будівлі різної конструктивної схеми, у т.ч. при реконструкції. Використання пінополістирольних вставок у залізобетонних фундаментних плитах дозволило суттєво (на 28,2–30,7 %) зменшити витрати бетону і влаштувати більш теплу підлогу у підвальних приміщеннях і при зведенні нових, і при реконструкції існуючих будівель