Humanitarian Vision
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/29583
Browse
17 results
Search Results
Item Посилення військового потенціалу держав Бухарестської дев’ятки в контексті російсько-української війни (Оглядова стаття)(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Івасечко, Ольга; Данів, Віра; Ivasechko, Olha; Daniv, Vira; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУвагу сфокусовано на аналізі причин посилення військового потенціалу держав Бухарестської дев’ятки (Б9) в контексті збройної агресії рф проти України. Висвітлено цілі консолідування країн Центрально-Східної Європи для співпраці у рамках Бухарестського формату. Визначено передумови для змін у видатках на оборону в межах НАТО, які спричинені російсько-українською війною. Досліджено реакцію Північноатлантичного альянсу на широкомасштабне вторгнення росії в Україну. Розглянуто основні результати саміту НАТО у Мадриді, що відбувся у 2022 р., зокрема ухвалення нової Стратегічної концепції НАТО. Виокремлено особливості презентованої Є. Столтенберґом нової моделі безпеки й оборони, що включає захист східного флангу Альянсу та ґрунтується на трьох ключових принципах, а саме: 1) збільшення передової присутності з більшою кількістю бойових операцій; 2) попереднє розгортання військового обладнання для економії часу в умовах, коли потрібна мобілізація сил; 3) попереднє визначення підрозділів – це сили, які проходитимуть навчання на певній території, де матимуть певні обов’язки. Представлено динаміку оборонних витрат кожної з країн-учасниць формату Бухарестської дев’ятки від початку російсько-української війни в 2014 р. і до періоду повномасштабного вторгнення росії в Україну 24 лютого 2022 р. Висвітлено інформацію щодо формування новітніх бойових груп високого реагування Північноатлантичного альянсу та їх розташування на території держав-учасниць Б9 для посилення військової присутності в країнах, що перебувають в зоні ризику у випадку подальшої ескалації російсько-української війни. Проаналізовано дані, що стосуються військових навчань НАТО в межах укріплення східних кордонів у контексті активізації збройної агресії рф. У результаті дослідження зроблено висновки про те, що російська агресія щодо України вважається державами-членами Альянсу найбільш значущою загрозою для існування миру і безпеки у євроатлантичному регіоні. Прогнозовано подальше зростання військового потенціалу держав Б9 для збереження стабільної безпекової ситуації в субрегіоні.Item European Union Green Energy: Risks and Opportunities for Ukraine(Lviv Politechnic Publishing House, 2022-02-22) Турчин, Ярина; Івасечко, Ольга; Забавська, Христина; Цебенко, Олег; Каша, Лідія; Turchyn, Yaryna; Ivasechko, Olha; Zabavska, Khrystyna; Tsebenko, Oleh; Kasha, Lidiia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityПроаналізовано стан та мотиви розвитку зеленої енергетики Європейського Союзу. З’ясовано рівень та темпи вдосконалення сфери відновлювальної енергетики в Україні. Описано критичні наслідки російської агресії для українського енергетичного сектору. Визначено перспективи та ризики для України, сформовані європейськи ми трендами та проблемами в сфері енергетики. Розглянуто роль залучення України до Європейського зеленого курсу, програм “Горизонт 2020”, “EU4Energy” та “INOGATE”. Наголошено на негативному впливі енергетичної залежності Європи від Москви та окреслено шлях подолання такого виклику. Виокремлено основні компоненти плану REPowerEU та Стратегії зовнішньої енергетичної взаємодії ЄС 2022 року, де зазначено, що короткостроковою ціллю Організації є нівелювання впливу В. Путіна, яким він користується завдяки наявності значних енергетичних ресурсів. Проаналізовано прогнозовані зміни в енергетичному ландшафті, зумовлені переходом ЄС та України на відновлювальні джерела енергії. Зроблено висновок про неоднозначність впливу процесів зеленої енергетики та “зеленої” політики ЄС для України, яку потрібно регулювати спільно з Європейським Союзом.Item European Union Green Energy: Risks and Opportunities for Ukraine(Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Турчин, Ярина; Івасечко, Ольга; Забавська, Христина; Цебенко, Олег; Каша, Лідія; Turchyn, Yaryna; Ivasechko, Olha; Zabavska, Khrystyna; Tsebenko, Oleh; Kasha, Lidiia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityПроаналізовано стан та мотиви розвитку зеленої енергетики Європейського Союзу. З’ясовано рівень та темпи вдосконалення сфери відновлювальної енергетики в Україні. Описано критичні наслідки російської агресії для українського енергетичного сектору. Визначено перспективи та ризики для України, сформовані європейськими трендами та проблемами в сфері енергетики. Розглянуто роль залучення України до Європейського зеленого курсу, програм “Горизонт 2020”, “EU4Energy” та “INOGATE”. Наголошено на негативному впливі енергетичної залежності Європи від Москви та окреслено шлях подолання такого виклику. Виокремлено основні компоненти плану REPowerEU та Стратегії зовнішньої енергетичної взаємодії ЄС 2022 року, де зазначено, що короткостроковою ціллю Організації є нівелювання впливу В. Путіна, яким він користується завдяки наявності значних енергетичних ресурсів. Проаналізовано прогнозовані зміни в енергетичному ландшафті, зумовлені переходом ЄС та України на відновлювальні джерела енергії. Зроблено висновок про неоднозначність впливу процесів зеленої енергетики та “зеленої” політики ЄС для України, яку потрібно регулювати спільно з Європейським Союзом.Item NATO’s Role in Ensuring Energy Security in the Conditions of Changes in the Global Energy Landscape(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-25) Турчин, Ярина; Івасечко, Ольга; Turchyn, Yaryna; Ivasechko, Olha; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityВизначено ключові проблеми на шляху гарантування енергетичної безпеки та роль НАТО у їх вирішенні. Висвітлено позицію Альянсу в енергетичному питанні. Проаналізовано документи самітів НАТО в Бухаресті від 2008 р., Чикаго від 2012 р., та Стратегічну Концепцію НАТО від 2010 р. З’ясовано, що Альянс розподілив свою роль у вирішенні енергетичних проблем на три сфери, як-от: підвищення рівня обізнаності; захист критичної енергетичної інфраструктури; поглиблення енергоефективності у військових. Досліджено роль Центрів передового досвіду, їхню спеціалізацію, а також цілі. Акцентовано увагу на деструктивному впливі гібридних війн на енергетичну безпеку. Висвітлено дії РФ щодо погіршення енергетичної безпеки за допомогою кібератак, задля послаблення ролі та оборонних дій НАТО. Зазначено, що перспективним напрямом з метою забезпечення енергетичної безпеки Альянсу є співпраця з Україною. Репрезентовано ключові завдання, які стоять перед Україною для стабільності її енергетичної системи. Зроблено висновок про те, що діяльність НАТО посідає важливе місце в захисті енергетичної безпеки, адже Альянсу вдалося чітко визначити напрямки своєї діяльності в цій сфері.Item Labor Migration from Ukraine to Poland: Regulatory Framework, Issues and Challenges(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-25) Турчин, Ярина; Астрамович-Лейк, Тереза; Івасечко, Ольга; Turchyn, Yaryna; Astramowich-Leyk, Teresa; Ivasechko, Olha; Національний університет «Львівська політехніка»; Вармінсько-Мазурський університет в Ольштині; Lviv Polytechnic National University; University of Warmia and Mazury in OlsztynУ статті зосереджено увагу на таких концепціях міжнародної міграції, як-от: «притягування-відштовхування», стратегія адаптації (акультурації), теорія відносної відмінності, теорія людського капіталу. Проаналізовано нормативно-правову базу України та Польщі у сфері регулювання трудової міграції, яка охоплює низку юридичних актів, прийнятих в обох країнах задля мінімізації можливих негативних наслідків збільшення міграційних потоків. З’ясовано головні «виштовхувальні» фактори трудової міграції країни-донора та «притягальні» фактори країни-реципієнта. Виокремлено позитивні та негативні наслідки інтенсифікації міграційних потоків українських заробітчан як для України, так і для Польщі. Спроєктовано майбутні сценарії моделювання міграційних потоків, а саме: оптимістичний, песимістичний, реалістичний, а також створено модель міграції за умов пандемії. Запропоновано рекомендації задля посилення ефективності співробітництва між Україною та Польщею щодо врегулювання проблем трудової міграції. Для оцінки трендів сучасної міграційної політики офіційної Варшави застосовано багатовимірний Індекс MIPEX, згідно з яким політика щодо мігрантів оцінюється як «рівність на папері» та є нижчою від середньої в ЄС, зокрема оцінюється у 40 балів зі 100 можливих. Зроблено висновок про те, що міграційна політика має базуватися на принципі «трипартизму», тобто приносити користь державі-донору, державі-реципієнту та міґрантам.Item Пандемія COVID-19 як виклик українським трудовим мігрантам у Польщі(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Турчин, Ярина; Івасечко, Ольга; Turchyn, Yaryna; Ivasechko, Olha; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті проаналізовано вплив пандемії коронавірусу на зайнятість українських трудових мігрантів у Польщі. Визначено той факт, що саме економічна ситуація та війна на сході України зумовлює безперервний процес виїзду трудового населення до західного сусіда. Проаналізовано основоположні документи міграційної політики України та польського законодавства у сфері працевлаштування іноземних громадян. З’ясовано, що наслідком запровадження карантинних обмежень став масовий відтік українських заробітчан із Польщі. Увагу акцентовано на виробленні комплексу законів “Антикризовий щит” та “Антикризовий щит 2.0”, спрямованих на зниження ризиків та негативних наслідків для економіки Польщі через запровадження карантинних обмежень, у яких враховувались чимало аспектів щодо іноземних працівників, зокрема, й українських трудових мігрантів, які на час початку пандемії перебували у Польщі. На основі соціологічних досліджень та статистичних даних визначено, що через пандемію COVID-19 постраждала третина українських заробітчан в Польщі, більша частина з них скаржаться на обмеження і зменшення доходів. Досліджено позицію українських трудових мігрантів, що повернулись з Польщі, стосовно перспектив їх повернення на робочі місця, ставлення до запровадження карантинних обмежень та основні мотиви, що спонукають їх залишатися в Україні або ж повертатися до сусідньої країни. Здійснено порівняння обсягу приватних грошових переказів в Україну за визначений період у 2019 та 2020 рр. Зроблено висновок про те, що пандемія COVID-19 значною мірою вплинула на становище українських заробітчан в Польщі, змусивши їх покинути робочі місця та повернутись додому або ж перебувати закордоном без фактичного джерела доходів. Польща, як і раніше потребує трудових мігрантів з України, які особливо затребувані на підприємствах харчової промисловості, логістики, деревообробки і виробництва побутової техніки.Item Енергетична безпека ЄС та балтійських країн за умов полігібресії зовнішньої політики Російської Федерації(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Турчин, Ярина; Івасечко, Ольга; Tutchyn, Yaryna; Ivasechko, Olha; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті проаналізовано стан енергетичної безпеки країн Балтії (Литви, Латвії, Естонії) в умовах полігібресії Російської Федерації, котра діє мультифронтально проти них гібридними методами, головно енергетичним важелем впливу. Відзначено той факт, що країни регіону на сьогодні є енергетично залежними від РФ. Увагу акцентовано на протидії країн Балтійського регіону гібресії офіційної Москви в енергетичному секторі. З’ясовано, що будівництво трубопроводу “Північний потік-2” несе загрозу енергетичній безпеці не лише балтійським країнам, Україні, але й Європейському Союзу загалом, оскільки це не тільки бізнес-проект у системі координат; він містить військову складову, яка абсолютно вписується в технологію полігібресії Російської Федерації – мультифронтальну, багатовимірну агресію гібридного типу, що її Росія здійснює проти України та Заходу, використовуючи, з-поміж іншого, невійськовий інструментарій. Йдеться про так звану “веапонізацію” енергетичної політики РФ. Перспективними для енергетичної безпеки балтійських країн є польський проект “Northern Gate”, який передбачає можливість виведення норвезького газу у Центральну Європу, а також проекти “BEMIP”, “GIPL”, “Balticconnector”, “North-South Gas Corridor”. Зроблено висновок про те, що завдяки імплементації нових проектів щодо постачання енергоносіїв, балтійські країни у такий спосіб частково позбуваються енергетичної залежності від Росії. Попри це, ці проекти відповідають ключовим цілям “Енергетичної стратегії ЄС” щодо диверсифікації шляхів поставок енергоресурсів, а також у перспективі за наявності спільної принципової позиції трьох країн: Литви, Латвії та Естонії можуть створити потужний регіональний газовий хаб на європейському континенті.Item The conspiracy conception of world Jihad as the instrument for the Islamization of Europe(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Івасечко, Ольга; Турчин, Ярина; Ivasechko, Olha; Turchyn, Yaryna; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті розкрито суть конспірологічної концепції світового джихаду як інструменту ісламізації Європи та досліджено її вплив на громадську думку в західноєвропейських країнах. Проаналізовано оцінку наявних та потенційних ризиків поширення конспіративізму в країнах Західної Європи, здійснену Міжнародним центром із вивчення екстремізму та політичної ненависті, а також розглянуто прогнози експертів із дослідницького центру Think Tank Pew Research Center як спробу розвіяти конспірологічний концепт про неминуче встановлення світового джихаду шляхом демографічних трансформацій. З’ясовано, що, незважаючи на збільшення частки мусульман серед європейського населення, об’єктивних підстав для ствердження про неминучість становлення світового джихаду немає. Зроблено висновок про те, що вірус «ісламофобії», як і інші теорії змови, засновані на стереотипному уявленні про певні народи, не є новим явищем, однак останнім часом конспірологічний концепт про перетворення європейського регіону на «Єврабію» став особливо актуальним в умовах інтенсифікації міграційних потоків до країн Європи. У світлі останніх новин про заяви конспіративного характеру західноєвропейських державних лідерів, за умови ігнорування проблеми спалахів «епідемії» конспіративного мислення та використання ісламофобних теорій змови з метою дезінформування та спотворення уявлення про дійсний стан справ, в Західній Європі доведеться оголосити «карантин».Item Загрози та виклики енергетичній безпеці Вишеградської четвірки в контексті реалізації газопроводу “Північний Потік-2”: детермінанти для України(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Івасечко, Ольга; Лапій, Богдана; Ivasechko, Olha; Lapiy, Bohdana; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityПроаналізовано стан енергетичної безпеки держав – учасниць Вишеградської групи в контексті реалізації газогону “Північний потік-2”. Увагу акцентовано на позиціях держав Вишеградської четвірки щодо імплементації зазначеного газового проекту ініційованого з боку Російської Федерації. З’ясовано, що будівництво трубопроводу “Північний потік-2” несе загрозу енергетичній безпеці не лише Вишеградській групі держав, Україні, але й Європейському Союзу загалом. За умови введення в експлуатацію зазначеного проекту для України це означає не тільки втрату доходу від транзиту блакитного палива, але й геополітичного важеля впливу. Зроблено висновок про те, що “Північний потік-2” це не тільки бізнес-проект у системі координат; російські проекти газових потоків мають і додаткові виміри, зокрема, корупційний, а головно військовий, який абсолютно вписується в технологію полігібресії Росії – мультифронтальну, багатовимірну агресію гібридного типу, що її РФ здійснює проти України та Заходу, використовуючи, з-поміж іншого, невійськовий інструментарій.Item Кліматична дипломатія як складова «м’якої сили» сучасних держав: міжнародний досвід та українські перспективи(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Івасечко, Ольга; Turchyn, Yaryna; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityРозглянуто основні підходи до визначення сутності суб’єктів, об’єктів та особливостей провадження кліматичної дипломатії як складової концепції «м’якої сили» сучасних держав. На основі аналізу міжнародного досвіду реалізації концепції кліматичної дипломатії встановлено, що для використання «м’якої сили» в міжнародних екологічних відносинах невід’ємною стає діяльність усіх учасників незалежно від рівня співпраці. Визначено ключову роль ООН, яка стала ініціатором низки кліматичних конференцій, зокрема Міжурядової конференції з навколишнього середовища в Стокгольмі, конференції в Ріо-де-Жанейро і Йоганнесбурзької кліматичної конференції. Виокремлено основні документи у сфері боротьби з глобальною проблемою зміни клімату, до яких належать Рамкова конвенція ООН про зміну клімату 1992 р., Кіотський протокол 1997 р. та Паризька кліматична угода 2015 р. Автор конкретизує мету прийняття зазначених документів, яка полягає у необхідності планування та управління природними ресурсами, боротьбі із забрудненням, неприпустимості нанесення шкоди екосистемі планети тощо. Проаналізовано місце та роль України в імплементації концепції кліматичної дипломатії. Визначено, що участь нашої держави в політиці з питань зміни клімату стала можливою завдяки активному міжнародному переговорному процесу та ратифікації основних міжнародних угод у цій сфері (Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, Кіотського протоколу та Паризької угоди). У висновку зроблено припущення про те, що перспективою подальших досліджень може стати взаємозв’язок енергетичної та кліматичної дипломатії та пошук нових компромісів, а також розроблення ефективніших програм, які б одночасно задовольняли потреби господарсько-економічної діяльності держави та зберігали належний рівень екологічної безпеки у світі.