Humanitarian Vision
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/29583
Browse
15 results
Search Results
Item Огляд Міжнародної конференції «Філософські осяяння. Інспірації Львівсько-Варшавської школи» (Львів, 29-30 червня 2019 року)(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Карівець, Ігор; Karivets, Ihor; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityАвтор огляду розглядає особливості першої міжнародної конференції «Філософські осяяння. Інспірації Львівсько-варшавської школи», організованої Львівським філософським товариством імені Казимира Твардовського, яка відбувалася у Центрі міської історії Центрально-Східної Європи. Ця подія не була суто науковою, бо її учасниками були члени Товариства, котрі обговорювали питання подальшого розвитку Товариства, його діяльності у науковій, освітній та перекладацькій сферах. Учасники конференції погодилися, що українське суспільство потерпає від нестачі критичного самоусвідомлення (вужче: критичного мислення). Відтак, було заплановано створити силами членів Товариства польсько-український підручник, в якому були б викладені у цікавій формі основи формування та характеристики критичного самоусвідомлення (критичного мислення). Доповіді, які виголошувалися на конференції, були різної тематики: від конструктивної онтології Хвістека до порівняльного аналізу поняття мислення Твардовського та поняття безоцінного усвідомлення Крішнамурті.Item In memory of Jaroslava Shekera (1982–2019)(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Карівець, Ігор; Karivets, IhorItem Класичне розуміння людини та його значення в добу різноманітних “пост” (Рецензія на монографію Віктора Петрушенка “Человек взыскующий бытие (Три разговора на важнейшие темы)”, Львів: Видавництво Магнолія, 2019, 179 с.)(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Карівець, Ігор; Karivets, Ihor; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ рецензованій монографії йдеться про людину як розумну та свідому істоту, про її знання та цінності, свободу та свідомість, які є проявами прагнення людиною буття. Основний спосіб буття людини у світі – це буття особистістю. Сьогодні існує небезпека нівелювання особистісного початку людського буття, коли науки про людину все більше натуралізуються, нейролізуються та комп’ютеризуються. Така нівеляція веде до пост-гуманізму та пост-людства. Це з одного боку. З іншого боку, істина також є одним із визначників буття особистістю. Істина облагороджує особистість. Але сьогодні ніхто вже не згадує істину; говорять про пост-правду, яка, фактично, є брехнею. Жити у брехні, змішувати брехню з правдою, поширювати неправдиву інформацію – все це стає нормою у світі пост-правди. Свобода, знання, істина, свідомість – це аспекти особистісного буття; якщо вони нівелюються, то людина втрачає горизонт буття, втрачає провідну інтенцію власного буття – інтенцію, яка спрямовувала її до нього. Автор монографії закликає повернутися до людини, щоб заново віднайти буття, яке відкривається людині як особистості. У монографії автор розкриває зміст класичного розуміння людини, яке втратило своє значення в епоху пост-класики.Item Теорія та практика освіти, навчання, виховання у Львівсько-Варшавській школі (Рецензія на монографію Ольги Гончаренко “Філософія освіти у ЛьвівськоВаршавській школі”, Кам’янець-Подільський: ТОВ “Друкарня “Рута””, 2018, 476 с.)(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Карівець, Ігор; Karivets, Ihor; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ рецензії проаналізовано зміст монографії Ольги Гончаренко “Філософія освіти у Львівсько-Варшавській школі”. Львівсько-Варшавська школа відома як школа ранньої аналітичної філософії, в якій багато уваги приділяли логіці, аналізу понять та відкидали ірраціоналізм у філософії. Проте у рецензованій монографії представники Львівсько-Варшавської школи постають як теоретики освіти, педагогіки та дидактики. Вони приділяли багато уваги розвитку філософської пропедевтики, наголошували на важливості дидактики, яка засновується на логіці та психології; відстоювали автономію університету та свободу академічних наукових пошуків. Можна вважати, що авторка досягла мети, а саме: всебічно проаналізувала особливості філософії освіти представників Львівсько-Варшавської школи, довела, що й українські освітяни, педагоги, психологи, зокрема Михайло Рудницький та Яким Ярема, були під впливом педагогічних, епістемологічних та психологічних ідей засновника Львівсько-Варшавської школи Казимира Твардовського.Item Дивитися, щоб дивуватися: феноменологічно-етимологічний аналіз дива(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Карівець, Ігор; Karivets, Ihor; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityВ оглядовій статті про диво автор коротко розглядає історію філософії дива, в якій диво постає як прояв значення буття та істини в явленості даного світу. Автор також з’ясовує етимологію слова “диво” й доходить висновку, що диво пов’язане з дієсловом дивитися, здатністю людини сприймати нове та небачене у старому та побаченому. Автор виділяє такі тлумачення дива, як гносеологічно-епістемологічне, онтологічне та теологічне. Методи, які застосовувалися автором для дослідження дива (етимологічний, феноменологічний, компаративістський), дозволили глибше усвідомити та зрозуміти феномен дива з огляду на грецьке значення поняття “phenomenon”: те, що являє само себе; те, що є істиною буття; неприхованістю.Item Чи має майбутнє філософія діалогу? (Рецензія на монографію Bartłomiej Sipiński. Dialog. Poznań: Pracownia Humanistycznych Studiów Interdyscyplinarnych UAM, 2015. 259 s.)(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Карівець, Ігор; Karivets, Ihor; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityРозглянуто феномен діалогу в контексті філософії діалогу та персоналізму. Відтак, його позиція, яка представлена в монографії, визначається як «діалогічний персоналізм». Це означає, що учасники діалогу сприймають себе та інших як особистостей. Метод дослідження діалогічного персоналізму – це феноменологічна дескрипція. Центральним поняттям, яке розглядається в монографії, є поняття інтенціональності. Автор розглядає різні рівні інтенціонального зв’язку між Я і Ти, Я та Іншим. Інтенціональний зв’язок між Я і Ти є амбівалентним і непостійним, симетричним і несиметричним та залежить від особистостей Я і Ти. В цій монографії доводиться, що поняття інтенціональності потребує нового визначення. Без сумніву, що філософія діалогу має майбутнє, бо в Європі тривають дві великі кризи: криза мігрантів та українсько-російська війна. Європейці не можуть розв’язати ці кризи негайно. Діалог як фундаментальний екзистенціал людського буття здається дещо утопічним у контексті воєн у Сирії та Україні. Проте людина завжди має вибір і волю до прийняття рішення. Автор намагається розглядати Діалог як певний вид консенсуальної угоди між усіма сторонами за межами мови ненависті, ксенофобії, фашизму та расизму. Тому Діалог потребує нової мови – метамови Діалогу. Цей новий вид мови може виникнути лише разом із Діалогом у просторі Діалогу. Людина не можемо створити цю мову штучно. Це означає, що філософія діалогу, як це показав автор, перебуває у пошуках «сітки понять», нової мови – мови Діалогу.Item Огляд 30-х Ювілейних Твардовських читань у новому форматі: присутність Античної філософії у спадщині Львівсько-Варшавської школи та у сучасному філософському дискурсі (10–12 лютого 2018 року, Львів)(Lviv Politechnic Publishing House, 2018-04-12) Карівець, Ігор; Karivets, Ihor; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv National Polytechnic University30th Jubilee Twardowski’s Readings were organized by Kazimierz Twardowski Lviv Philosophical Society with the cooperation of the Chair of Philosophy in Lviv Polytechnic National University, Institute for Philosophy, Logic, and Sociology (Lviv) and Institute for Philosophy in University of Warsaw. The Readings were hosted by Center for Urban History of East Central Europe. The new format of Twardowski’s readings was introduced. This new format of Readings included: 1) English language as working one for international communication, 2) the all submitted abstracts of potential participants were anonymously reviewed. This blind review helped to choose the abstracts of high scientific quality and introduction of English language as working one of Twardowski’s Readings helped to transform it into the international scientific event. In Jubilee Twardowski’s Readings taken part scientists from Canada, Poland, and Ukraine, who deeply interested in the study of the heritage of Lviv-Warsaw School and its relations to Ancient Greek Philosophy. The presented papers were a wide range: from the history of philosophy and logic in Lviv-Warsaw School to phenomenological philosophy and hermeneutic phenomenology and their connections with Ancient Greek Philosophy. Among presenters were well-known researchers of Lviv-Warsaw School Prof. JanWoleński and Prof. Jacek Jadacki. The Canadian researcher Prof. Bernard Linsky was taken part in this event for the first time and presented the paper about Leon Chwistek’s constructivismand Platonism.Item Аналітична філософія стає ближчою…(Lviv Politechnic Publishing House, 2018-04-12) Карівець, Ігор; Karivets, Ihor; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv National Polytechnic UniversityIn this review, the development of contemporary analytic philosophy is considered from the productive point of view, not from the reproductive or historic one. The reviewer suggests that Synytsya’s monograph is strong needed for Ukrainian philosophical discourse because its analytic component is very weak or even absent. This monograph is presented the main actual problems that are elaborated by analytic philosophers fromWittgenstein to Kripke and Churchland. Those problems include the problem of consciousness (mind-body problem), artificial intellect, reference, truth etc. The author of monograph analyses the two main turn in contemporary analytic philosophy: the pragmatic and the cognitive. The last turn is connected with the big interest of analytic philosophers in the problems of mind-body relation and consciousness. The reviewer’s critics of the monograph is concentrated on the author doesn’t present own contributions to resolving of mentioned problems and his own position is a little presented in the monograph.Item Симпозіум «Філософія Казимира Твардовського: історія і сучасні інтерпретації» (до 150-річчя з дня народження)(Lviv Polytechnic Publishing House, 2016) Карівець, Ігор; Національний університет “Львівська політехніка”7 листопада 2016 у м. Львові організовано незвичайну філософську подію: симпозіум “Філософія Казимира Твардовського: історія і сучасні інтерпретації”, оскільки 2016 рік є роком 150-річчя від дня його народження. Цей Симпозіум організувало Львівське філософське товариство імені Казимира Твардовського за підтримки Інституту філософії Варшавського університету. Багато вчених взяли участь у цьому симпозіумі, переважно з Польщі та України. Серед них Ян Воленські, дуже добре відомий фахівець Львівсько-Варшавської школи, почесний професор Ягеллонського університету в Кракові. Різні аспекти філософії Казимира Твардовського були розглянуті: від логіки і психології до метафізики та метафілософії. On 7 November 2016, Lviv hosted an unusual philosophical event: Symposium “Kazimierz Twardowski’s Philosophy: History and Contemporary Interpretations”. The reason for this was the fact that 2016 is a year of the 150th Anniversary of the philosopher’s birth. This Symposium was organized by Lviv Philosophical Society named after Kazimierz Twardowski and supported by the Institute of Philosophy, the University of Warsaw. A lot of scholars, mainly from Poland and Ukraine, has taken part in this Symposium. Among them was Jan Woleński, a well-known specialist of Lviv-Warsaw School, professor emeritus of the Jagiellonian University in Kraków. Different aspects of Kazimierz Twardowski’s philosophy were considered in presentations. They ranged from logic and psychology to metaphysics and metaphilosophy.Item Суть філософії, або чому ненавидять філософію(Lviv Politechnic Publishing House, 2017-03-11) Карівець, Ігор; Karivets’, Ihor; Національний університет “Львівська політехніка”Запропоновано метафілософські роздуми про долю філософії, її призначення та роль у формуванні основ спеціальних та прикладних наук. Обґрунтовано необхідність філософії як теоретичної науки для формування у науковця усвідомлення сутності та підстав існування предмета дослідження.