Humanitarian Vision
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/29583
Browse
162 results
Search Results
Item The Vision of Technology’s Effect upon a Human Being in the Context of the Development of Artifitial Intelligence. (Review of Max Tegmark’s Book «Life 3.0: Being Human in the Age of Artificial Intelligence»[Ukrainian language edition], 432 p. Kyiv: Publishing House «Nash Format», 2019)(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Кадикало, Андрій; Kadykalo, Andrii; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ рецензії розглянуто основний зміст та проблематику вперше опублікованої українською мовою книги відомого американського математика, фізика, дослідника технології штучного інтелекту (ШІ), професора Массачусетського технологічного інституту Макса Теґмарка. Автор розкриває широкий спектр проблем, пов’язаних із створенням ШІ. Пояснює трансформації, які загрожують самій людині та навколишньому світу внаслідок появи загального надлюдського ШІ. Людина може втратити свій привілейований статус розумної істоти, а найтрагічніше, що причетною до цього може бути технологія, створена нею ж самою. Автор звертається до проблеми суб’єктивності, її значення для функціонування свідомості, природи і Всесвіту загалом. Розвиток технології розглядають не як безумовне добро, а як можливість, ймовірність втілення етичних та соціальних ідеалів. Визначення інтелекту та свідомості позбавлене антропоморфних, антропоцентричних ознак, але автор наголошує на цінності «людини, яка усвідомлює Всесвіт».Item Огляд Міжнародної конференції «Філософські осяяння. Інспірації Львівсько-Варшавської школи» (Львів, 29-30 червня 2019 року)(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Карівець, Ігор; Karivets, Ihor; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityАвтор огляду розглядає особливості першої міжнародної конференції «Філософські осяяння. Інспірації Львівсько-варшавської школи», організованої Львівським філософським товариством імені Казимира Твардовського, яка відбувалася у Центрі міської історії Центрально-Східної Європи. Ця подія не була суто науковою, бо її учасниками були члени Товариства, котрі обговорювали питання подальшого розвитку Товариства, його діяльності у науковій, освітній та перекладацькій сферах. Учасники конференції погодилися, що українське суспільство потерпає від нестачі критичного самоусвідомлення (вужче: критичного мислення). Відтак, було заплановано створити силами членів Товариства польсько-український підручник, в якому були б викладені у цікавій формі основи формування та характеристики критичного самоусвідомлення (критичного мислення). Доповіді, які виголошувалися на конференції, були різної тематики: від конструктивної онтології Хвістека до порівняльного аналізу поняття мислення Твардовського та поняття безоцінного усвідомлення Крішнамурті.Item Концепт вічного повернення у філософії Фрідріха Ніцше(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Сінельнікова, Марія; Sinelnikova, Maria; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityДосліджено концепт вічного повернення, який є суттю філософії Ніцше. Простежено зв’язок цього концепту з іншими ніцшеанськими ідеями, такими як воля до влади, надлюдина, «смерть» Бога та нігілізм. Наголошено, що у вічному поверненні експлікуються різноманітні аспекти, які потрібно розглядати лише в синтезі, інакше це призведе до догматизації або релятивізації вчення. Завдяки методу компаративістики та аналітики зроблено висновок, що ідея вічного повернення була продумана Ніцше не до кінця, що в подальшому викликало цілу низку різноманітних інтерпретацій, які лише ускладнили адекватне її сприйняття.Item Migrant workers as the subjects of Ukraine’s civil diplomacy of Ukraine (on example of Ukrainian-Italian relations)(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Дорош, Леся; Кобилецька, Софія; Dorosh, Lesia; Kobyletska, Sofia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityПроаналізовано проблему виокремлення трудових мігрантів як суб’єктів громадської дипломатії України та їх ролі у становленні іміджу країни та розвитку ефективних та взаємовигідних зовнішньополітичних відносин України та Італії. Наголошено на громадській активності трудових мігрантів з України у ході захисту їх прав та свобод у Італії, а також просуванні іміджу України, протидії інформаційній пропаганді проти нашої держави. Відзначено, що залучення приватних осіб та їх організацій до громадянської дипломатії є, зазвичай, вигідним для держави, оскільки її громадяни втілюють певну національну, культурну, соціальну ідентичність. Зазначено, що у випадку, коли Україна не захищатиме своїх заробітчан у країні перебування, можливе погіршення стосунків із країною перебування як мінімум, а як максимум – погіршення її зовнішньополітичного іміджу на міжнародній арені. Проаналізовано активність окремих осіб та громадських об’єднань українців в Італії, роль греко- католицької церкви, українських ЗМІ як форм громадсько-політичної діяльності українців в Італії. Зазначено, що на відміну від пропаганди, громадянська дипломатія, що побудована на взаємній довірі між людьми, яка досягається через позитивний досвід співпраці, раціональне мислення та відчуття, може вважатись важливим атрибутом м’якої сили України. Стверджується про необхідність формування стратегії зовнішньополітичної діяльності із використанням форм та механізмів громадської дипломатії, застосування якої демонструє її ефективність, зокрема і з використанням потенціалу трудових мігрантів у поширенні позитивного зовнішньополітичного іміджу України.Item Ґрамшіанський поворот у теорії міжнародних відносин(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Кукарцев, Олег; Kukartsev, Oleh; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті досліджено роль «ґрамшіанського повороту» у теорії міжнародних відносин. Мета розвідки полягає у з’ясуванні теоретичного значення «ґрамшіанського повороту» та розкритті змісту основних ідей неоґрамшіанського підходу у теорії міжнародних відносин. Спираючись на історичний метод, методи аналізу та порівняння теорій, розкрито ідейні витоки, ґенезу та хід розвитку неоґрамшіанства як одного з теоретичних підходів у дослідженні міжнародних відносин. Висвітлені онтологічні та епістемологічні відмінності неоґрамшіанства від домінуючих дослідницьких напрямів у царині вивчення міжнародних відносин – політичного реалізму та ліберального ідеалізму. Основну увагу приділено внеску у розроблення неоґрамшіанства таких його провідних теоретиків, як Р. Кокс, С. Ґілл, Кіс ван дер Пійл, Марк Руперт. Проаналізовано критику неоґрамшіанців «проблемо-розв’язувальних» теорій з позицій «критичної» теорії. Визначено внесок неоґрамшіанства в історизацію досліджень міжнародних відносин та особливості застосування ним ґрамшіанських концепцій геґемонії, історичних блоків для інтерпретації світової політики. Встановлено, що, на відміну від традиційного державо-центрованого зображення міжнародної системи, натхненні працями А. Ґрамші вчені-міжнародники пояснюють світовий устрій складною взаємодією соціальних сил, інститутів, економічних відносин. Зроблено висновок про позитивний вплив неоґрамшіанського повороту на розвиток теорії міжнародних відносин, який звернув увагу на зв’язок між знанням та політикою, а також запропонував новий погляд на природу світового порядку, механізмів його формування та розвитку, історичної динаміки процесів на міжнародній арені.Item State policy of Ukraine and Poland for the protection of national minorities: comparative analysis(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Бучин, Микола; Дутчак, Христина; Buchyn, Mykola; Dutchak, Khrystyna; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті здійснено порівняльний аналіз державної політики України та Польщі щодо захисту прав національних меншин. Автори розкривають суть та виділяють ознаки національних меншин, аналізують ситуацію щодо національних меншин, яка існує в Україні та Польщі. Здійснення порівняльного аналізу української та польської державної етнополітики засноване на чітко вироблених критеріях порівняння: період формування національних меншин; кількісно-демографічні характеристики національних меншин (чисельність національних та етнічних меншин; найбільша національна та етнічна меншина; загальна кількість національних та етнічних меншин); тенденції географічного розселення національних меншин; історичний розвиток політики захисту прав національних меншин; документи, що регулюють політику захисту національних меншин; об’єднання, що регулюють захист прав національних меншин; рівень відповідності політики захисту прав національних меншин міжнародним стандартам; механізми міжнародного співробітництва у сфері правового захисту; фінансова підтримка національних меншин; політична активність національних меншин; ступінь задоволення інформаційних потреб національних меншин. Результати порівняльного дослідження наведено у вигляді таблиці. Автори відзначають, що державна політика України та Польщі щодо захисту прав національних меншин має і спільні (однаковий період формування національних меншин; однаково висока політична активність меншин та ін.), і відмінні риси (різна чисельність національних меншин в Україні (10 млн) та Польщі (700 тис.); різний рівень відповідності державної етнополітики міжнародним стандартам (недостатній в Україні та достатній у Польщі); недостатня забезпеченість національних меншин джерелами інформації в Україні та високий її рівень у Польщі та ін.).Item Wybrane zagadnienia programów wyborczych zwycięskich stronnictw politycznych wwyborach parlamentarnych 1993 oraz 1997 na terenach Galicji Zachodniej w Polsce: analiza porównawcza(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Лопата, Мар’ян; Lopata, Maryan; Łopata, Marian; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University; Narodowy Uniwersytet «Politechnika Lwowska»У статті проаналізовано окремі проблеми виборчих програм партій-переможців у парламентських виборах 1993 та 1997 років (Західна Галичина, Польща). Здійснено ідеологічну та програмну детермінацію польських політичних партій відповідно до критеріїв Comparative Manifesto Project та проєкту ParlGov. Виборчі програми польських політичних партій у Республіці Польща опрацьовано за такими критеріями, як: 1) заборона комуністичним чиновникам виконувати політичні функції, ставлення до комуністичної спадщини; 2) роль католицької церкви (відокремлення держави від церкви), а також проблеми, щодо яких польські виборці в міру погоджуються: 3) вступ в Європейський Союз; 4) закордонна політика щодо Росії; 5) закордонна політика щодо України; 6) участь і розширення НАТО. Показано, що виборчі програми правих партій чи правоцентристських партій мають спільні риси, зокрема підтримку католицької церкви в Польщі, негативне ставлення до комуністичної спадщини, попередження про ставлення до Росії, як правило, більше проєвропейська та євроатлантична орієнтація. Також було доведено, що серед усіх політичних утворень лише виборчий комітет СЛД у своїх виборчих програмах 1993 та 1997 рр. виступала за рішуче відокремлення католицької церкви від держави. Більшість політичних партій, які перемогли в Західній Галичині, мають консервативну, християнсько- демократичну або націоналістичну ідеологію.Item In memory of Jaroslava Shekera (1982–2019)(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Карівець, Ігор; Karivets, IhorItem The conspiracy conception of world Jihad as the instrument for the Islamization of Europe(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Івасечко, Ольга; Турчин, Ярина; Ivasechko, Olha; Turchyn, Yaryna; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті розкрито суть конспірологічної концепції світового джихаду як інструменту ісламізації Європи та досліджено її вплив на громадську думку в західноєвропейських країнах. Проаналізовано оцінку наявних та потенційних ризиків поширення конспіративізму в країнах Західної Європи, здійснену Міжнародним центром із вивчення екстремізму та політичної ненависті, а також розглянуто прогнози експертів із дослідницького центру Think Tank Pew Research Center як спробу розвіяти конспірологічний концепт про неминуче встановлення світового джихаду шляхом демографічних трансформацій. З’ясовано, що, незважаючи на збільшення частки мусульман серед європейського населення, об’єктивних підстав для ствердження про неминучість становлення світового джихаду немає. Зроблено висновок про те, що вірус «ісламофобії», як і інші теорії змови, засновані на стереотипному уявленні про певні народи, не є новим явищем, однак останнім часом конспірологічний концепт про перетворення європейського регіону на «Єврабію» став особливо актуальним в умовах інтенсифікації міграційних потоків до країн Європи. У світлі останніх новин про заяви конспіративного характеру західноєвропейських державних лідерів, за умови ігнорування проблеми спалахів «епідемії» конспіративного мислення та використання ісламофобних теорій змови з метою дезінформування та спотворення уявлення про дійсний стан справ, в Західній Європі доведеться оголосити «карантин».Item Peculiarities of using informational operations by the international coalition during the Iraq military campaign in 2003(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Гетьманчук, Микола; Зазуляк, Зоряна; Hetmanchuk, Mykola; Zazuliak, Zoriana; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті досліджено форми, методи і засоби проведення інформаційних операцій на всіх етапах воєнної кампанії в Іраку 2003 р. силами міжнародної коаліції на чолі із США. Показано, що воєнна кампанія міжнародної коаліції в Іраку 2003 р. характеризувалася комплексним застосуванням спеціальних інформаційних операцій як у політичній, так і військовій сферах: 1) для повалення диктаторського режиму Саддама Хусейна в Іраку; 2) пошуку та знищення зброї масового ураження; 3) нейтралізації діяльності та ліквідації осередків терористичних організацій «Армії Магді», «Аль-Каїди землі Межиріччя» та інших; 4) надання допомоги іракському народові у розбудові демократичної держави. Практика воєнної кампанії в Іраку засвідчила, що сили міжнародної коаліції проводили інформаційні операції всіх видів: 1) для забезпечення та підтримки військових дій; 2) для дезінформації противника; 3) спеціальні; 4) в гуманітарній сфері. Спеціальними структурами військових контингентів країн коаліції реалізовувалися інформаційні операції переважно на оперативному та тактичному рівнях. Досвід воєнної кампанії В Іраку засвідчив, що спеціальні структури при проведенні інформаційних операцій враховували: а) контент (стабілізаційний чи дестабілізаційний); б) суспільні цінності (традиційні чи руйнівні); в) характер суспільства (авторитарний, демократичний).