Юридичні науки
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/24540
Browse
84 results
Search Results
Item Особливості особи неповнолітнього корисливого злочинця(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Марисюк, К. Б.; Канцір, В. С.; Marysyuk, K. B.; Kantcir, V. S.; Марисюк, К. Б.; Канцир, В. С.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityПроаналізовано питання особливості особи неповнолітнього корисливого злочинця. Підсумовуючи викладене, констатовано, що проведене дослідження соціальної сутності особи неповнолітніх, які вчиняють корисливі злочини, показує, що негативні риси у таких осіб доволі різноманітні й виражені різною мірою. Водночас надзвичайно важливе виокремлення типових ознак особи неповнолітніх корисливих злочинців, оскільки це сприятиме чіткішому розумінню мотивації злочинної поведінки цієї групи населення, а відтак, зробить ефективнішими заходи з протидії вчиненню корисливих злочинів неповнолітніми.Item До питання про поняття “організована злочинність”(Видавництво Львівської політехніки, 2019-03-26) Марисюк, К. Б.; Черепущак, В. В.; Marysyuk, K. B.; Cherepuhchak, V. V.; Марисюк, К. Б.; Черепущак, В. В.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityПроаналізовано поняття “організована злочинність”. Використовуючи істотні ознаки організованої злочинності, можна погодитись з розумінням її у науковій літературі як історично обумовленого, негативного соціального явища, що являє собою ієрархічно побудовану структуру, яка спирається на створений злочинний капітал і корупцію, що мають на меті забезпечити власне функціонування і задоволення власних потреб через збільшення капіталу, “відмивання” останнього та отримання влади. Також варто констатувати, що поняття організованої злочинності досі залишається джерелом суперечок і розбіжностей і в світовій, і у вітчизняній кримінологічній літературі. З цим можна було б змиритися, якби науково-правова невизначеність негативно не позначалася на ефективності боротьби з цим явищем.Item Декриміналізація як метод кримінально-правової політики(Видавництво Львівської політехніки, 2019-03-26) Марисюк, Костянтин; Канцір, Володимир; Marysyuk, Kostyantyn; Kancir, Volodymyr; Марисюк, Константин; Канцир, Владимир; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityПроаналізовано питання декриміналізації як методу кримінально-правової політики. Підсумовуючи викладене, констатовано, що декриміналізація як процес офіційного визнання факту втрати певним діянням суспільної небезпеки та вилучення норми, яка раніше встановлювала кримінальну відповідальність за згадане діяння, із КК України, є одним із найдієвіших методів кримінально-правової політики. Водночас, хоч законодавець і доволі часто звертається до декриміналізації у своїй діяльності, все ж остання, на нашу думку, не повною мірою використовується у процесі реформування не лише окремих норм чинного закону про кримінальну відповідальність, а й згаданого закону загалом.Item Справедливість як елемент права(Видавництво Львівської політехніки, 2019-03-26) Яковенко, Микола; Yakovenko, Mykola; Яковенко, Николай; Міжрегіональна академія управління персоналом; Interregional Academy of Personnel ManagementПроаналізовано поняття “право” та “справедливість” на предмет: тотожності; виявлення відмінностей, встановлення закономірностей під час їх використання у судочинстві та правової ваги кожного з них. Обґрунтовано взаємозалежність цих категорій, виділено такі особливості: поняття “справедливість” ширше за поняття “право”, оскільки воно є мірилом самого права зокрема та виступає інструментом реалізації правових відносин загалом. Досліджено співіснування принципу справедливості з іншими правовими принципами, встановлено їх нормативний та соціальний зміст у системі міжнародного та вітчизняного права.Item Громадянське суспільство як проблемна категорія філософсько-правового дискурсу(Видавництво Львівської політехніки, 2019-03-26) Чорнописька, Вікторія; Chornopyska, Victoriya; Чорнописька, Виктория; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityПроаналізовано теоретико-методологічні основи становлення правової категорії “громадянське суспільство”. Громадянське суспільство як філософсько-правову категорію досліджено у двох вимірах: феноменальному (практичному) та абстрактнопонятійному. У феноменальному контексті категорія розглядається як явище, властиве сучасному соціуму, що являє собою живу субстанцію, яка за природою є флективною та перебуває у стані перманентного розвитку. В абстрактно-понятійному вимірі категорію “громадянське суспільство” трактують як ідеологічний компонент, а відтак виводять поза межі практично-прикладної сфери суспільства. Доведено, що громадянське суспільство – складний та суперечливий феномен, істотні зрушення у дослідженні якого залежать від того, чи вдасться створити ефективну методологію.Item Осмислення методологічних підходів у сучасному правознавстві(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Кельман, Михайло; Kelman, Mykhailo; Кельман, Михаил; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityВисвітлено методологічну ситуацію у сучасному правознавстві, основною особливістю якої є перехід від моністичної методології до філософсько-методологічного плюралізму.Item Теоретико-правовий аналіз взаємовідносин держави і християнської релігії в «філософії права» гегеля(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Паньонко, Ігор; Ряшко, Олена; Panonko, Igor; Ryashko, Olena; Паньонко, Игорь; Ряшко, Елена; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityПроанализированы научные взгляды великого немецкого мыслителя Гегеля относительно диалектики взаимосвязи и взаимоотношений государства и христианской религии. В своей работе «Философия права» немецкий философ глубоко и всесторонне раскрывает роль и место не только государства в развитии и функционировании общества, а также ихристианской религии как важного института в формировании духовности и высокой морали в обществе.Item Філософсько-правові витоки громадянства(Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Софінська, Ірина; Sofinska, Iryna; Софинская, Ирина; Український Католицький Університет; Ukrainian Catholic UniversityОсновною метою статті є спроба проаналізувати філософсько-правові витоки концепції громадянства, її первинну сутність та правову природу. Особливу увагу автор звертає на античний хронополітичний та історичний етап її еволюції, оскільки саме під час нього зародилася концепція громадянства, яка набула філософсько-правого трактування та законодавчого регламентування, яке зберігається і донині.Item Аксіологічна природа права: теоретико-пізнавальний підхід(Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Габаковська, Христина; Habakovs'ka, Christina; Габаковська, Кристина; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityЗ’ясовано, що праву властиві всі предикати цінності. По-перше воно становить ціннісну, а отже, й ієрархічну, упорядковану, субординовану суспільну систему, функ- цією якої є збереження, відтворення та підтримання рівноваги соціального буття; по- друге, оскільки право є ціннісним за своєю природою утворенням, орієнтованим на реалізацію вищезгаданої функції, то воно є деякою системою “належного бути”, а отже, системою загальнообов’язкових, семантично (стосовно змісту) орієнтованих ідеальних утворень – норм соціальності та комунікації людей. Отже, право є “аксіологічним полем” тотального соціального досвіду акумуляції людством цінностей свого буття. Тому право щоразу набуває, по-перше, вигляду конкретно-історичної системи цінностей (законів, актів тощо), по-друге, вигляду особистісних поведінкових імперативів “належно чинити”, і, по-третє, абсолютних цінностей права як тотальних норм “належно бути”.Item Методологія правознавства як світ організованих форм мислення та діяльності дослідника(Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Кельман, Михайло; Kelman, Mykhaylo; Кельман, Михаил; Національний університет «Львівська політехніка»; Lviv Polytechnic National UniversityДосліджено розуміння методології у сучасному загальнотеоретичному правознавстві. Встановлено, що філософською базою дослідження є плюралістична методологія, яка поєднує однакові за змістом, сутністю та походженням методи. Визначено поняття “методологія правознавства” як вчення про структуру, логічну організацію, принципи, методи, засоби і форми діяльності дослідника у процесі пізнання досліжуваних державно-правових явищ. Подано структурно-функціональну характе- ристику цього поняття, розглянуто основні складові його узмістовлення.