Юридичні науки
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/24540
Browse
41 results
Search Results
Item Проблема виховання колективу й особистості в творчості А. С. Макаренка та їх роль у навчально-виховному процесі МВС України (до 90-ліття від дня смерті)(Видавництво Львівської політехніки, 2019-03-26) Коваль, Ігор; Коваль, Марія; Koval, Igor; Koval, Mariia; Коваль, Игорь; Коваль, Мария; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityСеред вітчизняних педагогів XX століття особливе місце займає видатний педагогноватор А. С. Макаренко, його теоретична і практична діяльність. В статті досліджено актуальні проблеми діалектики взаємозв’язку і взаємовідносин колективу й особистості, наголошено на тому, що хоча А. Макаренко вважав, що колектив виконує основну роль у вихованні, але важливе місце він відводив особистості. У навчально-виховному процесі А. Макаренко велику увагу звертав на сутність організації і дисципліни, виховання кращих духовних, культурних і моральних якостей особистості. Ці проблеми і у наш час є актуальними, особливо в підготовці й вихованні нової генерації поліцейських України. Для удосконалення системи підготовки кадрів правоохоронців необхідно впроваджувати в систему навчальних закладів новітню систему філософії, яка ґрунтується на засадах гуманізму, демократії, національної духовності та християнських чеснотах, пріоритетах особи. Цим завданням повинен бути підпорядкований не тільки навчальний процес, а і вся виховна робота із курсантами. Професорсько-викладацькому і командному складу і загалом всьому колективу Львівського державного університету внутрішніх справ необхідно докласти чимало зусиль, щоб під час навчально-виховного процесу формувати європейську модель особистості поліцейського, який поєднує високий ступінь розвитку професійно-ділових, морально-психологічних і комунікативних якостей з високим рівнем загальної культури і професійно-службової етики та етикету, що створює міцне підґрунтя для ефективного виконання службових обов’язків.Item Правова соціалізація особи як об’єкт теоретично-правового дослідження(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Парута, Олена; Paruta, Olena; Парута, Елена; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityРозглянуто теорію правової соціалізації особи. Сформульовано основні підходи до визначення поняття “правова соціалізація особи”.Item Механізм детермінації девіантної поведінки дитини(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Гарасимів, Тарас; Муринець, Наталія; Harasymiv, Taras; Murinets, Natalia; Гарасымив, Тарас; Муринець, Наталья; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityПодано науково-теоретичний огляд вітчизняних і зарубіжних досліджень щодо проблеми формування агресії та девіацій поведінки у дитячому середовищі. Розглянуто психологічні особливості деструктивної поведінки та її характеристик з позиції психології, соціології та кримінально-правових наук. Розкрито механізми формування протиправних дій, а також проаналізовано вплив девіацій на формування особистості. Проаналізовано соціальні відхилення поведінки особистості, які формуються під впливом соціальних інститутів, а також теорії причин виникнення відхилень.Item Індивідуальність у системі соціальних зв'язків: філософсько-правовий аспект(Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Гарасимів, Богдан; Harasymiv, Bohdan; Гарасымив, Богдан; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityНа філософсько-правовому рівні проаналізовано дефініцію індивідуальності у системі соціальних зв’язків. З’ясовано, що індивідуальність – одна з основних властивостей особистості, її суттєва характеристика, яка визначається за формою та способом буття людини як суб’єкта свідомої діяльності. Доведено, що формування особистості визначається історично системою суспільних відносин, культурою певної епохи, яку вона поступово опановує під час суспільної жит- тєдіяльності. Від того, які саме соціальні чинники формують особистість, залежать і її індивідуальні риси. Такими чинниками, що визначають індивідуальність, є сім’я, школа, робочий (трудовий) колектив; на загальнішому рівні людина формується як індивідуальність у певній соціальній спільноті.Item Філософсько-правова проблема смислозмістовного виміру девіантної свідомості(Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Гарасимів, Тарас; Harasymiv, Taras; Гарасымив, Тарас; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityРозглянуто одну із основних проблем філософії права, а саме феномен девіантної свідомості, зокрема її смислозмістовну сутність. Увагу зосереджено на вирішенні фундаментальної проблеми суспільної науки: дослідженні смислу та змісту чинників, що мотивують людину до девіантної свідомості. Проаналізовано детермінанти, які впливають на формування девіантної свідомості та її проявів.Item Роль феномену національної свідомості у державно-правовому просторі(Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Жаровська, Ірина; Zharovs’ka, Iryna; Жаровська, Ирина; Національний університет «Львівська політехніка»; Lviv Polytechnic National UniversityПроаналізовано проблему значення національної свідомості для державно- правового простору. Позиціонується, що свідомість окремої особистості формує погляди, уявлення, почуття щодо чинного або бажаного права, держави, соціальних та державотворчих процесів. У державно-владній діяльності національна свідомість окремої особистості впливає не тільки на індивідуальному рівні, але й формує комплек- сні масові національні інтенції. Констатовано, що неприйнятною є форма державної влади, яка суперечить духу та свідомості, ментальним атрибутам народу, що її формує.Item Концепт особистості: порівняльний аналіз філософсько-правових шкіл(Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Базарник, Богдан; Bazarnyk, Bohdan; Базарник, Богдан; Нетішинський міський суд Хмельницької області; City Court Judge of Netishyn Khmelnitsky regionУ статті здійснено порівняльний аналіз концепту особистості основних філософсько-правових шкіл. Основоположник сучасного персоналізму Е. Муньє вважав, що “Я” людини є “первинною реальністю”, і вона, на його думку, є й передумовою, і дійсністю історичної творчості. Особистість – центр переорієнтування об’єктивного унiверсуму, хто досяг рівня особистісного існування, є суб’єктом створення власне людської реальності. Екзистенціалізм висуває унікальність людського буття, приділяючи велику увагу емоційному, духовному стану особистості. Духовність визначається станом розпачу, провини, відповідальності. Феномен особистості не є спеціальним об’єктом дослідження феноменології та філософської антропології. Як відомо, перша з них вивчає складну єдність структурних елементів сутнісних взаємозв’язків свідомості з метою виявлення граничних характе- ристик, первісних основ пізнання і людського існування й культури, а друга – сутність і природу людини в єдності її органічних особливостей, душевно-емоційної сфери, пізнавальних спроможностей і соціально-культурних навичок.Item Інститут відповідальності держави перед особою як форма реалізації гарантій прав і свобод людини та громадянина(Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Яремчук, Світлана; Yaremchuk, Svitlana; Яремчук, Светлана; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityВисвітлено питання щодо сучасних підходів до формування інституту відповідальності держави перед особою. Зроблено спробу проаналізувати відносини “особа – держава” у сфері реалізації гарантій держави зі забезпечення прав і свобод людини та громадянина. Встановлено, що однією із причин безвідповідальності держави у цьому питанні є відсутність ефективних механізмів реалізації такої відповідальності. Запропоновано на цьому етапі правове регулювання здійснювати на основі законодавчого акту через ухвалення спеціальної конституційної норми, в якій будуть передбачені певні процедури і механізми залучення держави до відповідальності відповідно до норм законодавства. Вказується на одну із проблемних ланок юридичної відповідальності держави перед особою – кримінальну відповідальність посадових та службових осіб. Доводено необхідність реалізації громадянами свого конституційного права – контролювати дії влади.Item Розвиток особистості в системі соціальних спільнот: загальне в індивідуальному(Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Смірнова, Інна; Smirnova, Inna; Смирнова, Инна; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті простежено та науково висвітлено розвиток особистості в системі соціальних спільнот, визначено загальне в індивідуальному. З’ясовано проблему особистості як індивідуальності у контексті порівняння категорій “індивідуальність” та “особистість”. Доведено, що розвиток особистості, розкриття її індивідуальності – це розвиток загальносуспільного в індивідуальному і через нього зростання багатства та розмаїття її духовного світу, розвиток ініціативи і творчих здібностей. Особистість реалізує себе лише поруч з іншою особистістю у процесі суспільної діяльності. Формування особистості визначається історично системою суспільних відносин, культурою певної епохи, яку вона поступово опановує під час суспільної життєдіяльності. В реальному житті соціальне і природно-неповторне взаємодіють у людині з перших днів її життя. Як засвідчують і науковий аналіз, і практичне життя, індивідуальність не дана людині від природи, а задана їй самим способом буття – соціальним. На формування особистості та специфіку її індивідуальних властивостей впливає характер соціальної спільноти, членом якої вона є. Найактуальнішою, з огляду на вплив соціальних спільнот на особистість, є їх диференціація з позицій щільності їхніх зв’язків з iндивідом. За цим критерієм можна вирізнити три групи спільнот, які в статті ґрунтовно проаналізовані.Item Методологічні домінанти правової антропології(Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Матвійчук, Ігор; Matviychuk, Igor; Матвийчук, Игорь; відділ підготовки персоналу ЗхРУ Державної прикордонної служби України; Department training ZhRU State Border Service of UkraineУ статті визначено методологічні засади формування правової антропології. На основі аналізу предметної специфіки філософсько-правового знання ґрунтовно проаналізовано функції юридичної антропології. Визначено, що правова антропологія – це наука про людину як соціальну істоту в її правових проявах, вимірах, характе- ристиках, яка вивчає правові форми громадського життя людей від старовини до сьогодення. З’ясовано, що такі функції юридичної антропології, як світоглядна, мето- дологічна, відображально-інформаційна, аксіологічна та виховна, збігаються із функціями філософії права, але не тотожні їм, оскільки наповнюються змістом і специфікою, спричиненою власним предметом і завданнями, зумовленими антропо- центричною зорієнтованістю юридичної антропології. До дискурсивних належать діагно- стична, прогностична, соціоконтрольна, трансляційна, аксіологічна функції, а до прак- тично-прикладних функцій належать: інституціоналізації, гуманізації, індивідуалізації.