Юридичні науки

Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/24540

Browse

Subject: search.filters.subject.personality

Search Results

Now showing 1 - 10 of 26
  • Thumbnail Image
    Item
    Проблема виховання колективу й особистості в творчості А. С. Макаренка та їх роль у навчально-виховному процесі МВС України (до 90-ліття від дня смерті)
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-03-26) Коваль, Ігор; Коваль, Марія; Koval, Igor; Koval, Mariia; Коваль, Игорь; Коваль, Мария; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Серед вітчизняних педагогів XX століття особливе місце займає видатний педагогноватор А. С. Макаренко, його теоретична і практична діяльність. В статті досліджено актуальні проблеми діалектики взаємозв’язку і взаємовідносин колективу й особистості, наголошено на тому, що хоча А. Макаренко вважав, що колектив виконує основну роль у вихованні, але важливе місце він відводив особистості. У навчально-виховному процесі А. Макаренко велику увагу звертав на сутність організації і дисципліни, виховання кращих духовних, культурних і моральних якостей особистості. Ці проблеми і у наш час є актуальними, особливо в підготовці й вихованні нової генерації поліцейських України. Для удосконалення системи підготовки кадрів правоохоронців необхідно впроваджувати в систему навчальних закладів новітню систему філософії, яка ґрунтується на засадах гуманізму, демократії, національної духовності та християнських чеснотах, пріоритетах особи. Цим завданням повинен бути підпорядкований не тільки навчальний процес, а і вся виховна робота із курсантами. Професорсько-викладацькому і командному складу і загалом всьому колективу Львівського державного університету внутрішніх справ необхідно докласти чимало зусиль, щоб під час навчально-виховного процесу формувати європейську модель особистості поліцейського, який поєднує високий ступінь розвитку професійно-ділових, морально-психологічних і комунікативних якостей з високим рівнем загальної культури і професійно-службової етики та етикету, що створює міцне підґрунтя для ефективного виконання службових обов’язків.
  • Thumbnail Image
    Item
    Механізм детермінації девіантної поведінки дитини
    (Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Гарасимів, Тарас; Муринець, Наталія; Harasymiv, Taras; Murinets, Natalia; Гарасымив, Тарас; Муринець, Наталья; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Подано науково-теоретичний огляд вітчизняних і зарубіжних досліджень щодо проблеми формування агресії та девіацій поведінки у дитячому середовищі. Розглянуто психологічні особливості деструктивної поведінки та її характеристик з позиції психології, соціології та кримінально-правових наук. Розкрито механізми формування протиправних дій, а також проаналізовано вплив девіацій на формування особистості. Проаналізовано соціальні відхилення поведінки особистості, які формуються під впливом соціальних інститутів, а також теорії причин виникнення відхилень.
  • Thumbnail Image
    Item
    Індивідуальність у системі соціальних зв'язків: філософсько-правовий аспект
    (Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Гарасимів, Богдан; Harasymiv, Bohdan; Гарасымив, Богдан; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    На філософсько-правовому рівні проаналізовано дефініцію індивідуальності у системі соціальних зв’язків. З’ясовано, що індивідуальність – одна з основних властивостей особистості, її суттєва характеристика, яка визначається за формою та способом буття людини як суб’єкта свідомої діяльності. Доведено, що формування особистості визначається історично системою суспільних відносин, культурою певної епохи, яку вона поступово опановує під час суспільної жит- тєдіяльності. Від того, які саме соціальні чинники формують особистість, залежать і її індивідуальні риси. Такими чинниками, що визначають індивідуальність, є сім’я, школа, робочий (трудовий) колектив; на загальнішому рівні людина формується як індивідуальність у певній соціальній спільноті.
  • Thumbnail Image
    Item
    Концепт особистості: порівняльний аналіз філософсько-правових шкіл
    (Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Базарник, Богдан; Bazarnyk, Bohdan; Базарник, Богдан; Нетішинський міський суд Хмельницької області; City Court Judge of Netishyn Khmelnitsky region
    У статті здійснено порівняльний аналіз концепту особистості основних філософсько-правових шкіл. Основоположник сучасного персоналізму Е. Муньє вважав, що “Я” людини є “первинною реальністю”, і вона, на його думку, є й передумовою, і дійсністю історичної творчості. Особистість – центр переорієнтування об’єктивного унiверсуму, хто досяг рівня особистісного існування, є суб’єктом створення власне людської реальності. Екзистенціалізм висуває унікальність людського буття, приділяючи велику увагу емоційному, духовному стану особистості. Духовність визначається станом розпачу, провини, відповідальності. Феномен особистості не є спеціальним об’єктом дослідження феноменології та філософської антропології. Як відомо, перша з них вивчає складну єдність структурних елементів сутнісних взаємозв’язків свідомості з метою виявлення граничних характе- ристик, первісних основ пізнання і людського існування й культури, а друга – сутність і природу людини в єдності її органічних особливостей, душевно-емоційної сфери, пізнавальних спроможностей і соціально-культурних навичок.
  • Thumbnail Image
    Item
    Розвиток особистості в системі соціальних спільнот: загальне в індивідуальному
    (Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Смірнова, Інна; Smirnova, Inna; Смирнова, Инна; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    У статті простежено та науково висвітлено розвиток особистості в системі соціальних спільнот, визначено загальне в індивідуальному. З’ясовано проблему особистості як індивідуальності у контексті порівняння категорій “індивідуальність” та “особистість”. Доведено, що розвиток особистості, розкриття її індивідуальності – це розвиток загальносуспільного в індивідуальному і через нього зростання багатства та розмаїття її духовного світу, розвиток ініціативи і творчих здібностей. Особистість реалізує себе лише поруч з іншою особистістю у процесі суспільної діяльності. Формування особистості визначається історично системою суспільних відносин, культурою певної епохи, яку вона поступово опановує під час суспільної життєдіяльності. В реальному житті соціальне і природно-неповторне взаємодіють у людині з перших днів її життя. Як засвідчують і науковий аналіз, і практичне життя, індивідуальність не дана людині від природи, а задана їй самим способом буття – соціальним. На формування особистості та специфіку її індивідуальних властивостей впливає характер соціальної спільноти, членом якої вона є. Найактуальнішою, з огляду на вплив соціальних спільнот на особистість, є їх диференціація з позицій щільності їхніх зв’язків з iндивідом. За цим критерієм можна вирізнити три групи спільнот, які в статті ґрунтовно проаналізовані.
  • Thumbnail Image
    Item
    Методологічні домінанти правової антропології
    (Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Матвійчук, Ігор; Matviychuk, Igor; Матвийчук, Игорь; відділ підготовки персоналу ЗхРУ Державної прикордонної служби України; Department training ZhRU State Border Service of Ukraine
    У статті визначено методологічні засади формування правової антропології. На основі аналізу предметної специфіки філософсько-правового знання ґрунтовно проаналізовано функції юридичної антропології. Визначено, що правова антропологія – це наука про людину як соціальну істоту в її правових проявах, вимірах, характе- ристиках, яка вивчає правові форми громадського життя людей від старовини до сьогодення. З’ясовано, що такі функції юридичної антропології, як світоглядна, мето- дологічна, відображально-інформаційна, аксіологічна та виховна, збігаються із функціями філософії права, але не тотожні їм, оскільки наповнюються змістом і специфікою, спричиненою власним предметом і завданнями, зумовленими антропо- центричною зорієнтованістю юридичної антропології. До дискурсивних належать діагно- стична, прогностична, соціоконтрольна, трансляційна, аксіологічна функції, а до прак- тично-прикладних функцій належать: інституціоналізації, гуманізації, індивідуалізації.
  • Thumbnail Image
    Item
    Моделі громадянського суспільства: проблема взаємовідносин людини та держави
    (Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Гарасимів, Богдан; Harasymiv, Bohdan; Гарасымив, Богдан; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    У статті визначено, на основі аналізу значної джерельної бази, провідні моделі громадянського суспільства. Здійснено їх теоретичне обґрунтування, показано в них особливості взаємовідносин людини та держави. Доведено, що держава існує для суспільства, а не навпаки і, власне, розділення громадянського суспільства і держави є однією з основних характеристик демократичної форми правління, і повинна сприяти звільненню особи від державного диктату. Показано, що ідея громадянського суспільства виступає одним із найцінніших досягнень світової політико-правової думки. Окрім того, автор характеризує сучасний стан громадянського суспільства в Україні, вказує шляхи вдосконалення взаємодії держави та громадянського суспільства.
  • Thumbnail Image
    Item
    Проблема буття людини: цивілізаційно-правовий підхід
    (Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Габаковська, Христина; Гарасимів, Тарас; Habakovs'ka, Christina; Harasymiv, Taras; Габаковская, Кристина; Гарасымив, Тарас; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    У статті на основі цивілізаційного підходу ґрунтовно проаналізовано питання буття людини. Запропонований підхід вирішення проблеми цілісності буття людини дає можливість багатоплановості цього питання: питання смислу і цінності людського буття, унікальності людської природи та сутності внутрішнього світу та визначення в ньому. Визначено суттєві аспекти цілісності особистості, здійснено аналіз та уточнено поняття цілісності буття людини у психолого-антропологічному та філософсько-правовому контекстах. Доведено, що науковець має виходити з природи та сутності особистості як певної системи знань, що потребує своєї інтерпретації в плані самоорганізації щодо вимог, закономірностей розвитку людського буття та цивілізації зокрема.
  • Thumbnail Image
    Item
    Проблема девіантної особистості: історико-філософський та соціально-правовий аналіз
    (Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Базарник, Марта; Bazarnyk, Marta; Базарник, Марта; Львівський національний аграрний університет; Lviv National Agrarian University
    У статті проаналізовано проблему девіантної особистості в історико- філософському та соціально-правовому контексті. Доведено, що проблема виправлення девіантної особистості, яка виявляє, зокрема, злочинну поведінку, нерозривно пов’язана з історико-філософським та соціально-філософським аналізом сутності людини, особистості, причин девіантної поведінки, а також змісту та форми виправлення. Історико-філософський аналіз загалом показав, що європейський філософський досвід містить різноманітні варіанти тлумачення цих феноменів та процесів.
  • Thumbnail Image
    Item
    Становлення особистості у філософії класичного раціоналізму
    (Видавництво Львівської політехніки, 2016) Гарасимів, Т.; Іванишин, Т.
    Досліджено проблему становлення особистості у філософії класичного раціоналізму. З’ясовано, що у процесі активної практичної діяльності людська особистість формується і проявляє себе у своїй праці як суб’єктивне буття i як таке усвідомлено творить своє ставлення до природи і до інших людей, налагоджує певні зв’язки та суспільні відносини, відповідає за свої дії. Натомість у процесі об’єктивної практики людини відбувається “гуманізація”, олюднення природи – перетворення її діяльністю людей і пристосування до їхніх потреб, а також процес прилаштування міжлюдських відносин до нових потреб, вироблених практикою. Исследована проблема становления личности в философии классического рационализма. Установлено, что в процессе активной практической деятельности человеческая личность формируется и проявляет себя в своей работе как субъективное бытие и как такое осознанно творит свое отношение к природе и к другим людям, налаживает определенные связи и общественные отношения, отвечает за свои действия. Зато в процессе объективной практики человека происходит “гуманизация”, очеловечивание природы – превращение ее деятельностью людей и приспособление к их потребностям, а также процесс приспособления человеческих отношений к новым потребностям, выработанным практикой. In the article the problem of personality in the philosophy of classical rationalism. It was found that in the active practice of human personality is formed and manifested in his work as a subjective being as such i consciously creates its relation to nature and to other people, establishing certain communications and public relations, responsible for their action. But in the process of objective human practice is "humanization" humanization of nature – the transformation of human activity and adapt to their needs, and Customization process of interpersonal relations to new needs generated by practice.