Філософські науки

Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/2132

Browse

Search Results

Now showing 1 - 6 of 6
  • Thumbnail Image
    Item
    До питання про співвідношення індивідуальної і колективної ідентичності: самоідентифікація індивіда як механізм соціальної пам’яті
    (Видавництво Львівської політехніки, 2014) Мазур, Любов
    На основі історико-генетичного методу розкрито функціональний взаємозв’язок між самоідентифікацією індивіда і пам’яттю: фіксація суспільного досвіду та його трансформація в елементи індивідуального уможливлювалася і забезпечувалася шляхом розрізнення себе від іншого, що підвищувало значимість фактору новизни і взаєморозуміння у процесі комунікації. Оскільки пам’ять утримується взаємною самоідентифікацією з іншим, вона є соціальною за формою і змістом. Беручи до уваги ці моменти, автор вважає доцільним розрізняти стихійну самоідентифікацію індивіда на повсякденному рівні і становлення особистісної самоідентичності та формування колективних ідентичностей на основі рефлексії і відповідних практик. According to the author, one-sidedness of holistic and individualistic methodology in the interpretation of individual correlation and collective identity can be overcome by the grounds of the historical-genetic method that quite clearly reveals the functional relation between selfidentity and memory in the process of socialization of individual. Powerful factor in the growth of the working memory and the structure of the subjective world of man was differentiation and complexity of social communication and related languages. Coding of the external and subjective worlds with the abstract symbols made the world of inner feelings available for other people, forming a single mechanism of self-identification for individuals and the transformation of social experience into individual elements, what in its own way increased the importance of the novelty factor. Exactly on the edge with another in their mutual selfidentification there is a body of memory, which gives every feeling the definite quality of continuation in other. According to the author, since the memory by its form and content is social and separate individuals becomes its carriers, we can say that the division of the identity into individual and social ones, neither by its carrier nor by the performance level, has no grounds. On the other hand, the author considers it reasonable to distinguish between identity formation at the everyday life level, where the identity of the other occurs almost automatically at a subconscious level and between the identity over its limits, when the holiday, game, art, theater, sacral, etc., bring something new to life, give moments of flight - it broaden the existing boundaries, сhanging constant structures, causing reflection and making people work on themselves. A personal identity is the result of reflection and application of practices to themselves. As the sociability is given to a man itself, fully implicit and therefore not perceptible, as a result it cannot give any individual neither we-consciousness nor self-identity. Collective identity can be formed, provided that the community is recognized and consciously is supported. Its importance lies in the fact that it forms a canon which becomes a tool of identity individualization in the process of its socialization. Canon as a criterion for evaluation is the mediating link between “I am”-identity and collective identity.
  • Thumbnail Image
    Item
    Проблема особистісної самоідентифікації у постмодерністському окресленні
    (Видавництво Львівської політехніки, 2013) Мазур, Любов
    На основі аналізу постмодерністських концепцій показана ризоматична модель самоідентичності особистості, в основу якої покладений “складчастий” процес виробництва сенсів. Виявлено, що таке розуміння самоідентичності актуалізує роль іншого у цьому процесі та ставить проблему співвідношення індивідуального і особистісного, трансцендентного і персонального. In the article on the basis of the analysis of post-modern concepts presented rhizome model of the self-identity of the individual, which is based on the “rugose” the process of production of meanings. Found that such an understanding of self-identity actualizes the other’s role in this process and puts the problem of correlation between individual and personal, transcendent and personal.
  • Thumbnail Image
    Item
    Самоідентичність особистості за умов глобалізації
    (Видавництво Львівської політехніки, 2012) Мазур, Любов
    Розкрито вплив процесів глобалізації на зміну антропологічних меж людини: розмивання онтичної границі внаслідок психологічної експлуатації бажання і розширення віртуальної в результаті застосування технік конструювання соціальної реальності і практик самоконструювання. Виявлено специфіку віртуальної самоідентичності та спрогнозовано її вплив на трансформацію онтології особистості. The influence of globalization processes on the changes of man’s anthropological limits are being examined in the paper, i.e., the blurring of ontic boundary as a result of psychological exploitation of desire and expansion of virtual reality as a result of application of techniques of social reality’ construction and practices of self-construction. The specific character of virtual self-identity and its influence on transformation of ontology of personality are demonstrated.
  • Thumbnail Image
    Item
    “Турбота про себе” як практика становлення самоідентичності в античну епоху
    (Видавництво Львівської політехніки, 2011) Мазур, Любов
    Розкрито значення “практик себе” в становленні самоідентичності, зокрема роль старості, волі, Іншого, свободи мовлення тощо. Здійснено порівняльний аналіз класичної і елліністичної моделі “турботи про себе” і виявлено, що в основу останньої покладено розуміння самоідентичності як динамічного процесу співвіднесення індивідуальної самості і автономного розуму. The value of “practices of itself” is exposed in becoming of self-identity, in particular role of old age, will, Other, broadcasting freedom and others like that. The comparative analysis of classic and hellenism model of “anxiety about itself” is carried out and it is educed that in the basis of last is lie understanding of self-identity of as a dynamic process of correlation of individual self and autonomous mind.
  • Thumbnail Image
    Item
    Ф. Достоєвський і Ф. Ніцше: антропологічне значення сорому
    (Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2007) Мазур, Любов
    Проаналізовано погляди Ф. Достоєвського і Ф. Ніцше на значення сорому у самореалізації особистості. Автор дає порівняльну характеристику альтруїстичної та егоїстичної моделей самоствердження. Результати дослідження дають підстави стверджувати, що Ф. Достоєвський стояв біля витоків створення інтерсуб’єктивної картини людини на противагу індивідуалістській, уособленій ідеями Ф. Ніцше. In the article analysis of points of view of F. Dostoevskiy and F. Nitsshe on the meaning of shame in self-actualization of personality is carried out. The author gives a comparative description of altruism and selfish models of self-affirmation. Research results allow to assert that F. Dostoevskiy was in the sources of creation of intersubjective picture of man in the counterbalance of individualist, presented by ideas of F. Nitsshe.
  • Thumbnail Image
    Item
    Природа людської самостійності як філософська проблема
    (Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2009) Мазур, Любов
    Досліджуються уявлення від міфологічних до сучасних філософських і психологічних, про природу людської самості і Я та їх співвідношення. Розкрито їхні функції в розвитку індивідуальності і становленні її ідентичності. Виявлено джерела гетерогенності та спонтанної активності особистості. The author of the article investigates presentations, from mythological to modern philosophical and psychological, about nature of human self and I and their correlations. Their functions are exposed in development of individuality and becoming of its identity. Found out the sources of heterogeneity and spontaneous activity of personality.