Геодинаміка
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/3291
Browse
16 results
Search Results
Item Structural-tectonic and seismic characteristics relationships in the central part of the Transcarpathian internal depression(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-25) Козловський, Е. М.; Максимчук, В. Ю.; Малицький, Д. В.; Тимощук, В. Р.; Грицай, О. Д.; Пиріжок, Н. Б.; Kozlovskyi, E.; Maksymchuk, V. Yu.; Malytskyi, D. V.; Tymoschuk, V. R.; Hrytsai, O. D.; Pyrizhok, N. B.; Інститут геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України; Subbotin Institute of Geophysics of NAS of UkraineМета. Дослідження взаємозв’язків структурно-тектонічної будови та розломної тектоніки центральної частини Закарпатського прогину із локалізацією епіцентрів землетрусів та особливістю поширення сейсмічних хвиль на основі інструментальних спостережень режимних геофізичних станцій (РГС) Карпатського геодинамічного полігона. Методика та результати. Розроблено методику уточнення глибин вогнищ локальних землетрусів із використанням нейронно-мережевого моделювання, комп’ютерного оброблення та систематизації даних спостережень на Карпатському геодинамічному полігоні та прилеглих територій із використанням картографічних та графічних сучасних матеріалів. На прикладі землетрусів, зареєстрованих режимною геофізичною станцією “Мукачево”, побудовано механізми вогнищ землетрусів графічним методом. Наукова новизна. Визначено взаємозв’язки між структурно-тектонічними особливостями будови центральної частини Закарпатського прогину, сучасним геодинамічним розвитком фундаменту регіону та особливостями поширення сейсмічних хвиль і формування вогнищ локальних землетрусів. Встановлено, що вплив магматичних порід Вигорлат-Гутинського вулканічного пасма значно зменшує час пробігу сейсмічних хвиль у осадовому шарі та частково у фундаменті. Для побудови механізму вогнища землетрусу необхідно враховувати швидкості пробігу сейсмічних хвиль у шарах для кожного окремого випадку, зважаючи на розташування сейсмічних станцій відносно глибинних і приповерхневих тектонічних порушень та вплив вулканічних порід, а не використовувати стандартні швидкісні моделі для сейсмічних станцій, що дає точніші результати розрахунку кута виходу сейсмічної хвилі та суттєво полегшує вибір нодальних площин. Практична значущість. Проведені дослідження дадуть змогу предметніше визначати повні характеристики вогнищ землетрусів, швидкості та напрямки поширення сейсмічних хвиль згідно з будовою фундаменту та осадової товщі, що своєю чергою надасть можливість доповнювати дані тривалого моніторингу еконебезпечних природних та техногенних подій у цьому регіоні.Item Integration of electric prospectingmethods for forecasting the subsidence and sinkholes within the salt deposits in the Precarpathian area(Lviv Politechnic Publishing House, 2019-02-26) Кузьменко, Е. Д.; Максимчук, В. Ю.; Багрій, С. М.; Сапужак, О. Я.; Чепурний, І. В.; Дещиця, С. А.; Дзьоба, У. О.; Kuzmenko, E. D.; Maksymchuk, V. Yu.; Bagriy, S. M.; Sapuzhak, O. Ya.; Chepurnyi, I. V.; Deshchytsya, S. A.; Dzoba, U. O.; Карпатське відділення Інституту геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України; Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу; Carpathian branch of Subbotin Institute of Geophysics of the National Academy of Sciences of Ukraine; Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and GasМета. Метою роботи є дослідження ефективності комплексу методів природного імпульсного електромагнітного поля Землі (ПІЕМПЗ) та зондувань становленням електромагнітного поля (ЗС) для попередньої оцінки ступеня стабільності гірничих масивів у межах родовищ калійних солей Передкарпаття, а також прогнозування розвитку деформаційних процесів у приповерховому шарі геологічного середовища. Методика. Проведення площівних та профільних спостережень методами ПІЕМПЗ та ЗС на території шахтних полів родовищ калійних солей та побудова моделей геоелектричних розрізів, визначення зон з аномальними значеннями електричної провідності та інтенсивності природного електромагнітного випромінювання. Результати. За результатами профільних електрометричних методів (ЗС) та площівних спостережень ПІЕМПЗ на території шахтного поля рудника № 2 Стебницького родовища калійних солей виявлено та оконтурено зони аномальних значень електропровідності та аномалії інтенсивності електромагнітного випромінювання. На основі комплексної інтерпретації виділено зони підвищеної карстопровальної небезпеки на ділянці автодороги Трускавець – Пісочне. Зроблено висновок про високу інформативність та ефективність комплексу методів ЗС і ПІЕМПЗ для оцінки ступеня карстопровальних процесів у зонах розроблення корисних копалин. Наукова новизна. Полягає в експериментально підтвердженій ефективності та високій інформативності комплексного застосування методів ЗС і ПІЕМПЗ для вивчення стану геологічного середовища, охопленого карстопровальними процесами у межах родовищ калійних солей. Практична значущість. Запропонований комплекс геофізичних методів ЗС і ПІЕМПЗ дає змогу з високою достовірністю спрогнозувати зони ймовірних карстових провалів та здійснити запобіжні заходи для мінімізації наслідків розвитку карстопровальних геологічних ситуацій.Item Evaluation of karst-chasm hazard processes by electroprospecting methods in the location of Stebnyk potassium deposit(Lviv Polytechnic Publishing House, 2019-06-26) Максимчук, В. Ю.; Сапужак, О. Я.; Дещиця, С. А.; Романюк, О. І.; Підвірний, О. І.; Коляденко, В. В.; Тимощук, В. Р.; Maksymchuk, V. Yu.; Sapuzhak, O. Ya.; Deshchytsia, S. A.; Romanyuk, O. I.; Pidvirnyj, O. I.; Kolyadenko, V. V.; Tymoschuk, V. R.; Карпатське відділення Інституту геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України; Carpathian Branch of Subbotin Institute of Geophysics of NAS of UkraineМета роботи – виявити потенційно еконебезпечні карстопровальні зони та спрогнозувати розвиток карсту на ділянці автодороги Східниця–Пісочне у межах впливу полів рудника № 2 Стеб- ницького родовища калійної солі електророзвідувальним методом зондувань становленням електро- магнітного поля (ЗС). Методика. Дослідження виконувались за допомогою методу ЗС у модифікації “контур у контурі”. Для вивчення верхньої частини розрізу до 100 метрів застосовано цифрову електророзвідувальну апаратуру “Стадія”. Для отримання інформації про глибини від 50–100 м і до 300–400 м використано цифрову електророзвідувальну станцію “Імпульс 3М”. Польові спостереження методом ЗС методично складались з трьох етапів, до яких входили: проведення зондувань на пара- метричних свердловинах, завдяки чому уточнюються електричні параметри геологічного середовища; проведення спостережень вздовж визначених профілів та побудова за отриманими результатами геоелектричних розрізів з прив’язкою до літології району робіт. Результати. На ділянці досліджень у північній її частині у відкладах гіпсо-глинистої шапки виділено зони аномальної електропровідності, природа яких пов’язується з фільтраційно-суфозійними процесами, а також аномалію виявлено у південній частині ділянки у відкладах Воротищенської свити на глибинах понад 100 метрів, що пов’я- зується з утворенням депресійної лійки. Наукова новизна. Досліджено можливості методу становлення електромагнітного поля для вивчення карстопровальних процесів на території Стебницького родовища калійної солі. Вперше за допомогою електророзвідувальних методів зроблено оцінку стану геологічного середовища у межах шахтного поля рудника № 2 Стебницького родовища калійної солі на ділянці автодороги Східниця–Пісочне. Показано, що метод ЗС при комплексуванні двох типів установок різної глибинності дозволяє детально діагностувати геологічне середовище у діапазоні глибин від 10 до 400 м з виділенням зон аномального електричного опору, що пов’язуються з суфозійно-фільтраційними процесами. Практична значущість. За результатами електромагнітних спостережень на ділянці автодороги Східниця–Пісочне у межах шахтних полів рудника № 2 Стебницького родовища калійних солей виділено зони, охоплені фільтраційно-суфозійними процесами. Зазначені зони є першочерговими об’єктами, які повинні бути предметом пильної уваги для подальшого моніторингу карстопровальних процесів, а факт їхньої наявності необхідно враховувати при прийнятті управлінських рішень органами влади про доцільність перенесення місць розташування автомагістралі та інших об’єктів інфраструктури.Item Густинна модель Коломийської палеодолини по геотраверсу СГ-І (67) Надвірна – Отинія – Івано-Франківськ(Видавництво Львівської політехніки, 2017-06-13) Анікеєв, С. Г.; Максимчук, В. Ю.; Мельник, М. М.; Anikeyev, S.; Maksymchuk, V.; Melnyk, M.; Аникеев, С. Г.; Максимчук, В. Е.; Мельник, М. М.; Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу; Карпатське відділення Інституту геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України; Ivano-Frankivsk national technical university of oil and gas; Carpathian Branch of S. Subbotin Institute of Geophysics of the National Academy of Sciences of Ukraine; Ивано-Франковский национальный технический университет нефти и газа; Карпатское отделение Института геофизики им. С. И. Субботина НАН УкраиныМета. Метою роботи є уточнення глибинної будови та перспектив нафтогазоносності Коломийсь- кої палеодолини за сейсмогеотраверсом СГ-І (67), який проходить уздовж лінії Надвірна – Коломия – Отинія – Івано-Франківськ. Сейсмогеотраверс СГ-І (67) частково захоплює Бориславо-Покутський покрив, перетинає Самбірську і Більче-Волицьку зони та заходить на Східноєвропейську платформу. Методика. Геолого-гравітаційне моделювання будови геологічного розрізу є методом кількісної інтерпретації аномального поля сили тяжіння в редукції Буге, який заснований на рішенні прямих та обернених задач гравірозвідки для складнопобудованих середовищ та призначений для побудови оптимальних геогустинних моделей геологічного розрізу. Оптимальна геогустинна модель – це модель, яка узгоджена зі спостереженим гравітаційним полем, не суперечить даним буріння, сейсморозвідки та враховує припущення (гіпотези) інтерпретатора. Передумовою достовірності вказаної методики є її геологічна підпорядкованість, зокрема врахування даних буріння, сейсморозвідки та геолого-тектонічних карт щодо блокової будови фундаменту, закономірностей формування осадового комплексу та зон перетину глибинних розломів, які є потенційними шляхами міграції флюїдів і якими формуються сприятливі умови виникнення структурних і літологічно або тектонічно екранованих пасток вуглеводнів. Крім того, геолого-гравітаційне моделювання використовують для перевірки, уточнення та деталізації структурно-густинних побудов, виконаних за будь-якими іншими способами. Результати. Модель сейсмогеологічного розрізу за геотраверсом СГ-І (67) доповнено густинами товщ, які визначено за даними буріння та за результатами моделювання за близько розташованими інтерпретаційними профілями. За результатами геолого-гравітаційного моделювання уточнено геометрію структур та блоків фундаменту. Також отримано деталізований розподіл густини гірських порід уздовж геотраверсу до глибини 20 км. У результаті моделювання у межах певних стратиграфічних комплексів виявлено зони ущільнення і розущільнення. Зони розущільнення у межах додатних структурних форм ідентифіковано як перспективні. Наукова новизна. Уточнено та деталізовано структурно-густинні побудови геологічного розрізу уздовж геотраверсу СГ-І (67), що дало змогу отримати нові дані про глибинну будову перерізу Коломийської палеодолини та про перспективи нафтогазоносності окремих її ділянок. Встановлено, що загальні риси покривів, пов’язані з глибинно-розломною тектонікою, відображаються у аномальному гравітаційному полі, що свідчить про достовірність прогнозу елементів глибинної тектонічної і структурної будови регіону за даними геолого-гравітаційного моделювання. Практична значущість. Отримані результати свідчать про високу інформативність геогустинного моделювання під час вивчення глибинної будови земної кори у складних сейсмогеологічних умовах Передкарпатського прогину. Виявлені зони розущільнення у палеозойських відкладах у Коломийській палеодолині є перспективними для постанови нафтопошукових робіт.Item Деякі особливості сейсмічності Закарпаття(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Максимчук, В. Ю.; Пиріжок, Н. Б.; Пронишин, Р. С.; Тимощук, В. Р.Дослідження особливостей сейсмічності Закарпатського прогину та її зв’язку з розломно-блоковою структурою земної кори. Методика. Для аналізу сейсмічності Закарпаття використано дані інструментальних спостережень Карпатської сейсмічної мережі за 2001–2012 рр. Проведено зіставлення карт епіцентрів землетрусів із розломно-блоковою структурою регіону. Проаналізовано розподіл гіпоцентрів землетрусів з глибиною. Виконано аналіз сейсмічної активності основних розломів Закарпатського прогину, досліджено зміни середньорічної кількості землетрусів та виділеної сумарної сейсмічної енергії за 2001–2012 рр. Проаналізовано зв’язок просторово-часового розподілу сейсмічності з тектонікою земної кори Закарпатського прогину. Результати. Досліджено просторово-часові особливості сейсмічності Закарпатського прогину за 2001–2012 рр. Встановлено, що найвища сейсмічність за розглянутий період була характерна для Закарпатського та Панонського розломів, в зонах яких відбулися відчутні землетруси поблизу м. Берегове 23.11.2006 р. (К = 12,1, М = 4,2) та с. Угля 14.12.2010 р. (К = 9,7, М = 3,2). Серед поперечних розломів за рівнем сейсмічності виділяються Латорицький, Боржавський, Виноградівський, Оашський розломи, Тячівський лінеамент, а також вузли їх перетину із Закарпатським та Панонським глибинними розломами. У розподілі вогнищ землетрусів із глибиною у Закарпатському прогині виявлено три поверхи (рівні) їх концентрації: товща осадового шару та фундаменту до глибини гранітного шару (2–10 км), верхня частина базальтового шару (15–22 км) та шар поблизу поверхні Мохо (25–35 км). Зроблено загальний висновок, що сейсмічність Закарпатського прогину зумовлена взаємодією Карпатської складчастої споруди з мікроплитами АЛЬКАПА та ТИСІЯ-ДАКІЯ. Наукова новизна. Проаналізовано просторово-часовий розподіл землетрусів з енергетичним класом K = 7–12 за даними інструментальних спостережень 2000–2012 рр. та показано їх зв’язок з розломно-блоковою структурою земної кори. Досліджено особливості розподілу вогнищ землетрусів з глибиною у зоні Закарпатського глибинного розлому. Показано, що Закарпатський розлом проявляється як субвертикальна зона і маркується гіпоцентрами землетрусів у діапазоні глибин від 2–3 км до 30–35 км (поверхня Мохо). Практична значущість. Виявлені особливості просторово-часового розподілу гіпоцентрів землетрусів, їх зв’язку з розломно-блоковою структурою земної кори можуть бути використані для вивчення сейсмічно активних зон, сейсмічного районування та оцінки сейсмічної небезпеки окремих територій та населених пунктів Закарпаття. Исследование особенностей сейсмичности Закарпатского прогиба и ее связи с разломно-блоковой структурой земной коры. Методика. Для анализа сейсмичности Закарпатья использованы данные инструментальных наблюдений Карпатской сейсмологической сети за 2001–2012 гг. Проведено сопоставление карт эпицентров землетрясений с разломно-блоковой структурой региона. Проанализировано распределение гипоцентров землетрясений с глубиной. Выполнен анализ сейсмической активности основных разломов Закарпатского прогиба и исследованы изменения среднегодового количества землетрясений и выделенной суммарной сейсмической энергии за 2001–2012 гг. Проанализирована связь пространственно-временного распределения сейсмичности с тектоникой земной коры Закарпатского прогиба. Результаты. Исследовано пространственно-временные особенности сейсмичности Закарпатского прогиба за 2001–2012 гг. Установлено, что наиболее высокая сейсмическая активность в рассматриваемый период была характерна для Закарпатского и Панонского разломов, в зонах которых произошли ощутимые землетрясения вблизи г. Берегово (23.11.2006 г., К = 12,1, М = 4,2) и с. Угля (14.12.2010 г., К = 9,7, М = 3,2). Среди поперечных разломов за уровнем сейсмической активности выделяются Латорицкий, Боржавский, Виноградовский, Оашский разломы, Тячевский линеамент, а также узлы их пересечения с Закарпатским и Панонским глубинными разломами. В распределении очагов землетрясений с глубиной в Закарпатском прогибе обнаружено три этажа (уровня) их концентрации: толща осадочного слоя и фундамента до глубины гранитного слоя (2–10 км), верхняя часть базальтового слоя (15–22 км) и слой вблизи поверхности Мохо (25–35 км). Сделан общий вывод, что сейсмичность акарпатского прогиба обусловлена взаимодействием Карпатского складчатого сооружения с микроплитами АЛЬКАПА и Тисия–Дакия. Научная новизна. Выполнен анализ пространственно-временного распреденения землетрясений с энергетическим классом от 7 до 12 по данным инструментальных наблюдений за 2000–2012 гг. и показана их связь с разломно-блоковой структурой земной коры. Исследованы особенности распределения очагов землетрясений с глубиной в зоне Закарпатского глубинного разлома. Показано, что Закарпатский разлом проявляется как убвертикальная зона и маркируется очагами землетрясений в диапазоне глубин от 2–3 км до 30–35 км (поверхность Мохо). Практическая значимость. Выявленные особенности пространственно-временного распределения гипоцентров землетрясений, их связи с разломно-блоковой структурой земной кори могут быть использованы для изучения сейсмически активных зон, сейсмического районирования, а также оценки сейсмической опасности отдельных территорий и населенных пунктов Закарпатья. Investigations of Carpathians backdeep seismicity peculiarities and their correlation with fault-block structure of the crust. Methodology. For the analysis of Transcarpathians seismicity were used instrumental seismological observations in Carpathian network during 2001–2012 years. Was done a comparison of earthquake epicenters maps with fault-block structure of the region, distribution of earthquakes hypocenter depth had been analyzed. Analysis of seismic faults of Transcarpathian deep was completed. Changes of the average number of earthquakes and their total seismic energy allocated during 2001–2012 years were investigated. The relationship of spatio-temporal seismicity distribution with tectonics in the Carpathians backdeep as analyzed. Results. Seismic spatio-temporal peculiarities in the Transcarpathians during 2001–2012 yrs. were investtigated. It was established that the highest seismic activity in the period under review was characterized for the Transcarpathian and Pannonian faults in areas where there have been notable earthquakes near the city Beregove (23.11.2006, K = 12.1, M = 4.2) and the village Uglya (14.12.2010, K = 9.7 M = 3.2). This seismicity was defined in the Central zone faults too. Among transverse faults in the level of seismic activity are allocated Latoritskiy, Borzhavskiy, Vynohradiv, Oashsky faults, Tyachyv lineament and their crossing nodes with Carpathians and Pannonian deep faults. In the distribution of earthquake focusses with depth in the Transcarpathian basin revealed three floors (levels) concentrations: thickness of the sedimentary layer and foundation to the depth of the granite layer (2–10 km), upper basalt layer (15–22 km) and layer near the Moho surface (25–35 km). A general conclusion that the seismicity of Transcarpathian foredeep is defined by the Carpathian folded structure of micro-plates ALKAPA and Tisza–Dacia was done. Scientific novelty. Was done the analysis of spatiotemporal distribution of earthquakes with energy class 7–12 on the base of instrumental observations during 2001–2012 years and showed their correlation with fault-block structure of the crust. The features of the distribution of earthquake focusses with depth in the Transcarpathian deep fault zone were nvestigation. It is shown that the Transcarpathian fault appears as a subvertical zone and marked origins of earthquakes at depths from 2–3 km to 30–35 km (Moho surface). Practical meaning. The peculiarities of spatio-temporal distribution of earthquake hypocenter due to their fault-block structure of the crust can be used for the study of seismic active zones, seismic zoning and seismic hazard assessment of individual territories and settlements of Transcarpathians.Item Особливості аномального магнітного поля в зонах родовищ вуглеводнів у передкарпатському прогині(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Кудеравець, Р. С.; Максимчук, В. Ю.; Чоботок, І. О.; Тимощук, В. Р.Виявлення особливостей аномального магнітного поля над нафтогазоносними структурами Передкарпатського прогину та його взаємозв’язків із покладами нафти та газу. Методика. Вимірювання модуля повного вектора геомагнітного поля Т під час пішохідного магнітного знімання за системою геомагнітних профілів. Вимірювання магнітної сприйнятливості кернового матеріалу із пошуково-розвідувальних свердловин. Дослідження виконані на дев’яти родовищах вуглеводнів та шести перспективних структурах у межах північно-західної частини Більче-Волицької зони Передкарпатського прогину. Результати. Проведено аналіз аномального магнітного поля та отримано нові дані про характер локального аномального магнітного поля в межах північно-західної частини Більче-Волицької зони Передкарпатського прогину. На фоні регіональної складової геомагнітного поля виявлено локальні магнітні аномалії амплітудою від –10 до +10 нТл, завширшки від 2 до 5 км, складної морфології, які просторово тяжіють до тектонічно екранованих пасток вуглеводнів у левритисто-піщаній товщі дашавської світи. Виявлено вертикальну мінливість магнітної прийнятливості гірських порід осадового чохла Передкарпатського прогину. Джерела локальних магнітних аномалій розміщені на незначних глибинах (перші сотні метрів) та представлені еоднорідностями, утвореними внаслідок епігенетичних змін за участю флюїдів вуглеводнів під час їх мікропросочування до денної поверхні. Район робіт у північно-західній частині зовнішньої зони Передкарпатського прогину загалом сприятливий для проведення магніторозвідувальних досліджень. Наукова новизна. На основі аналізу структури аномального магнітного поля у межах північно-західної частини Передкарпатського прогину виявлено чотири типи локальних магнітних аномалій, які тяжіють до контурних ділянок із розвіданими покладами вуглеводнів. Практична значущість. Результати магніторозвідувальних досліджень можна використати для побудови комплексних геофізичних моделей родовищ вуглеводнів та перспективних вуглеводневих структур на стадії їх підготовки під розвідувальне та пошукове буріння у межах північно-західної частини зовнішньої зони ередкарпатського прогину. Выявление особенностей аномального магнитного поля над ефтегазоносными структурами Предкарпатского прогиба и его взаимосвязей с залежами нефти и газа. Методика. Измерения модуля полного вектора геомагнитного поля Т при пешеходной магнитной съемке по системе геомагнитных профилей. Измерения магнитной восприимчивости кернового материала с поисково-разведочных скважин. Исследования выполнены на девяти месторождениях углеводородов и шести перспективных структурах в пределах северо-западной части Бильче-Волицкой зоны Предкарпатского прогиба. Результаты. Проведен анализ аномального магнитного поля и получены новые данные о характере локального аномального магнитного поля в пределах северо-западной части Бильче-Волицкой зоны Предкарпатского прогиба. На фоне региональной составляющей геомагнитного поля обнаружены локальные магнитные аномалии амплитудой от –10 до +10 нТл и шириной от 2 до 5 км, сложной морфологии, которые пространственно тяготеют к тектонически экранированным ловушкам углеводородов в алевритисто-песчаной толще дашавской свиты. Выявлено вертикальную изменчивость магнитной восприимчивости горных пород осадочного чехла Предкарпатского прогиба. Источники локальных магнитных аномалий расположены на небольших глубинах (первые сотни метров) и представлены неоднородностями, образовавшимися в результате эпигенетических изменений при участии флюидов углеводородов при их микропросачивании к дневной поверхности. Район работ в северо-западной части внешней зоны Предкарпатского прогиба в целом является благоприятным для постановки магниторазведовательных исследований. Научная новизна. На основе анализа структуры аномального магнитного поля в пределах северо-западной части Предкарпатского прогиба выявлено четыре типа локальных магнитных аномалий, которые тяготеют к контурным участкам с разведанными залежами глеводородов. Практическая значимость. Результаты магниторазведовательных исследований могут быть использованы для построения комплексных геофизических моделей месторождений углеводородов и перспективных углеводородных структур на стадии их подготовки под азведывательное и поисковое бурение в пределах северо-западной части внешней зоны Предкарпатского прогиба. Identifying of anomalous magnetic field peculiarities upon oil-and-gas bearing structures in the Carpathian Foredeep and its relationships with oil and gas deposits. Methodology. Measuring of geomagnetic field T total vector modulus during surface magnetic survey on a geomagnetic profiles network. Measuring of core magnetic susceptibility of searching-prospecting wells. Investigations were done for 9 hydrocarbon deposits and 6 perspective structures in the NW part of Bilche-Volytsa zone, Carpathian Foredeep. Results. The analysis of anomalous magnetic field is shown. The new results about features of local anomalous field in the NW part of Bilche-Volytsa zone were obtained. On the background of regional geomagnetic field component were stated local magnetic anomalies (– 10 to + 10 nT amplitude and 2–5 km width) of complex morphology and correlation with tectonic-shielded hydrocarbon traps in siltstone-sandstone layer of Dashava formation. Was stated vertical variability of rocks magnetic susceptibility in sedimentary cover of the Carpathian Foredeep. Sources of local magnetic anomalies located on the shallow depth (a few hundred meters) and are presented as heterogeneities, generated during epigenetic changes as hydrocarbon fluids infiltrates up to the surface. The area in the NW part of Carpathian Foredeep Outer zone is favorable for magnetic investigations in total. Originality. On the base of hydrocarbon anomalous magnetic field structure analysis in the NW part of the Carpathian Foredeep were stated four types of local magnetic anomalies, related with prospected areas of hydrocarbon deposits. Practical significance. Results of magnetic-prospecting investigations can be used for creation of complex geophysical models of hydrocarbon deposits and perspective hydrocarbon structures during their preparation for searching and prospecting drilling in the NW part of Carpathian Foredeep’s Outer zone.Item Результати компонентних вимірювань магнітного поля Землі на мережі пунктів вікового ходу України у 2005–2010 рр.(Видавництво Львівської політехніки, 2013) Максимчук, В. Ю.; Орлюк, М. І.; Трегубенко, В. І.; Марченко, Д. О.; Накалов, Є. Ф.; Чоботок, І. О.Наводяться результати компонентних вимірювань геомагнітного поля на новій мережі пунктів вікового ходу України за період 2005-2010 роки. Вперше для території України побудовано карти вікового ходу за всіма компонентами магнітного поля Землі (D,I,X,Y,Z,H,T) та створено каталог їх значень для епохи 2010.5. Побудовано карту магнітного схилення D для епохи 2010.5 для всієї території України, котра може успішно використовуватись для потреб навігації та картографування. Приводятся результаты компонентных измерений геомагнитного поля на новой сети пунктов векового хода Украины за период 2005-2010 года. Впервые для территории Украины построены карты векового хода по всем компонентам магнитного поля Земли (D,I,X,Y,Z,H,T) и создан каталог их значений для эпохи 2010.5. Построена карта магнитного склонения D для эпохи 2010.5 на всю территорию Украины, которая может успешно использоваться для нужд навигации и картографирования. The results of the component measurements of geomagnetic field at repeat stations of the new Ukrainian network during 2005-2010 are presented. For the first time, maps of the secular variations of all components of the Earth’s magnetic field (D, I, X, Y, Z, H, T) have been compiled for the territory of Ukraine, along with the catalogue of their values for the epoch of 2010.5. Magnetic declination D has been mapped within the territory of Ukraine for the epoch of 2010.5, the maps useful in navigation and cartographyItem Порівняльні характеристики параметрів вектора Візе та його варіацій на режимній геофізичній станції «Нижнє Селище» та магнітній обсерваторії «Гурбаново»(Видавництво Львівської політехніки, 2013) Климкович, Т. А.; Максимчук, В. Ю.; Валах, Ф.; Вачова, М.; Миронюк, В. М.Виконано порівняльний аналіз рядів магнітоваріаційних параметрів для режимної геофізичної станції „Н.Селище” (Закарпатський прогин) та магнітної обсерваторії „Гурбаново” (Західні Карпати). Часові зміни параметрів векторів Візе на обох пунктах спостереження мають подібну морфологію. На МО „Гурбаново” виділяється локальна аномалія, природа якої, ймовірно, пов‘язана з сейсмотектонічними процесами у літосфері регіону. Выполнен сравнительный анализ рядов магнитовариацийних параметров для режимной геофизической станции „Н.Селище” (Закарпатский прогиб) и магнитной обсерватории „Гурбаново” (Западные Карпаты). Временные изменения параметров векторов Визе на обоих пунктах наблюдения имеют подобную морфологию. На МО „Гурбаново” выделяется локальная аномалия, природа которой, вероятно, связана с сейсмотектоническими процессами в литосфере региона. Comparative analysis between series of magnetic-variation parameters at permanent geophysical station Nyzhnye Selyshche (East Carpathians) and magnetic observatory Hurbanovo (West Carpathians) was done. Temporal variations of parameters of Vise vectors at the station and at the observatory are of similar morphology. At the observatory Hurbanovo, a local anomaly has been identified, whose nature is probably connected with seismic-tectonic processes in the lithosphere of the region.Item Ізостазія Українських Карпат(Видавництво Львівської політехніки, 2013) Марченко, Д. О.; Максимчук, В. Ю.Розглянено питання ізостатичної компенсації земної кори. За даними цифрової моделі рельєфу ETOPO1 та гравіметрії побудована модель глибин Мохо та поле ізостатичних аномалій у регіоні Українських Карпат, обмеженому координатами:φ=47,30÷50.300 N,λ=22÷270 E. Описано методику обчислень ізостатичних аномалій. Виявлено зв’язок ізостатичних аномалій з основними тектонічними одиницями регіону Українських Карпат. Рассмотрены вопросы изостатической компенсации земной коры. По данным цифровой модели рельефа ETOPO1 и гравиметрии построена модель глубин Мохо и поле изостатических аномалий в регионе Украинских Карпат, ограниченноv координатами:φ=47.30÷50,300 N, λ=22÷270 E. Описана методика вычисления изостатических аномалий. Выявлена связь изостатических аномалий с основными тектоническими единицами региона. Isostatic compensation of the Earth crust is discu ssed. Using the ETOPO1 digital elevation model and gravity data a Moho model and isostatic anomalies field was constructed for the area of Ukrainian Carpathians, bounded by: φ=47.30÷50,300 N, λ=22÷270 E. Technique for isostatic an omalies calculation is described. Relation between the isostatic anomalies and main tectonics units of region is defined.Item Академік Володимир Олександрович Сельський – фундатор української геофізики (до 130-річчя з дня народження)(Видавництво Львівської політехніки, 2012) Максимчук, В. Ю.; Лящук, Д. Н.; Вовченко, Р. Г.; Кузнецова, В. Г.