Architectural Studies
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/31856
Browse
13 results
Search Results
Item Chronology and architecture of St. Peter’s church in Przemysl from the Old Rus era to the XVII century(Видавництво Львівської політехніки, 2021-10-10) Франків, Роман; Frankiv, Roman; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityАрхітектура Перемишля Княжої доби здебільшого асоціюється із дитинцем, пов’язаним із перебуванням тут осередку влади та авторитету. Водночас рівень зацікавленості рештою містобудівельної тканини, другого за значенням міста Галицького князівства, що розташоване східніше, є відчутно нижчою. Серед будівель цього великого ареалу була розташована і церква св. Петра, щодо якої є як історичні документальні свідчення, так і новіші археологічні матеріали, котрі потрібно комплексноінтерпретувати Аналіз джерельних та недавно отриманих археологічних матеріалів дає змогу уявити виглядпершого із двох храмів св. Петра у Перемишлі, котрий належить до Давньоруської доби. На основі врахування різних даних можна припустити, що його планувальна структура була аналогічною до використаної у ранній церкві (св. Івана) у Галичі в урочищі Царинка. Найближчим за розмірами та структурою до перемиського храму є церква св. Миколая у Львові, габарити середнохрестя (~підкупольного простору) яких майже однакові. Томузовнішній вигляд перемиського храму реконструюється за аналогією до цих двох споруд. Зіставлення наявних даних про трансформації архітектурного образу будівлі дають можливість припустити, що найбільш ймовірним часом зникнення давнього храму і будівництво на його місці нового, дещо меншого за розміром, є 1406 р. Саме з цією датою пов’язане найбільше зафіксоване руйнування споруди внаслідок пожежі. Оскільки після неї відбулась передача латинській общині давнього руського собору на Замковій горі, це може свідчити про те, що храм св. Петра знаходився в стані, який не давав йому змоги повноцінно функціонувати. Інші ймовірні дати зникнення споруди давньоруської доби, наприклад 1380 або 1498 роки, потребують додаткових аргументів.Item Monks’ cemeteries of the Holy Dormition Univ Lavra. Their current condition and restoration issues(Видавництво Львівської політехніки, 2021-10-10) Стасюк, Олена; Stasyuk, Olena; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityЗа кілька кілометрів від Перемишлян розташовується село Унів, у якому зберігся архітектурний комплекс однієї з найбільших християнських святинь Галичини – Святоуспенської унівської лаври. Цей монастир є одним з найстаріших в Україні. Виникнення унівського монастиря овіяно легендами. На жаль, найдавніші документи монастиря загинули під час татарських нападів XV –XVI ст. Проте відомо, що саме у другій половині XIII ст. в північно-західному підніжі Чернечої Гори виникає новий Унівський чоловічий монастир. Після розорення та трагедії Чернеча Гора майже на два століття потрапила у запустіння. Частину території колишнього монастиря зайняло чернече кладовище. Це кладовище частково збережене і зараз. Вище на горі в минулому столітті було закладено новий чернечий цвинтар, який функціонує і сьогодні. Ці об’єкти є цінним джерелом історичної інформації, а також унікальною, дуже cвоєрідною галереєю творів мистецтва. На жаль, історичні цвинтарі є дуже вразливими до руйнувань – це фізичні, хімічні і біологічні чинники, а також людський фактор, як то звичайний вандалізм або звичайна некомпетентність під час виконанняремонтних чи опоряджувальних робіт. Для того, щоб успішно створити і втілити програму збереження історичних кладовищ необхідно ретельно їх дослідити задокументувати, інвентаризувати, а також ретельно вивчити матеріал, з якого виконані ці пам’ятки. Дослідивши існуючий стан цвинтарів стало зрозуміло, що два чернечі цвинтарі є в абсолютно різному стані. Теперішній, новіший цвинтар на вершечку пагорба доглянений і впорядкований. Давній чернечий цвинтар на схилі гори є забутий і занедбаний. Цей цвинтар загаом, як і окремі пам’ятники цього цвинтаря, потребують реставрації. Саме територія цього цвинтаря є недоглянутою. Першим викликом пов’язаним із реставрацією і збереженням історичних чернечих цвинтарів Унева є впорядкування території давнього цвинтаря. Можливо варто взяти за приклад теперішній новіший цвинтар, який є бездоганно впорядкований. Наступним викликом є відповідно реставрація окремих пам’яток. Це стосується знову ж таки давнього цвинтаря. Реставрацією повинні займатися фахівці. Що стосується кам’яних хрестів, то їх належить насамперед стабілізувати статично – відповідно підняти, вирівняти, укріпити, тобто зробити все належне, щоб пам’ятник рівно і міцно стояв. Далі належить зайнятися розчищенням і хрестів, і плит, відповідно за потреби, укріпленням самого кам’яного матеріалу, склеювання і скріплювання поламаних частин пам’ятників. Історичні чернечі цвинтарі Святоуспенської унівської лаври потребують визначення і затвердження свого правового статусу і прийняття концепції щодо їх подальшого функціонування і використання. Виклики щодо способу і методики збереження мусять вирішувати фахівці з урахуванням особливого пам’яткового статусу.Item Human-friendly new way of seeing architecture(Видавництво Львівської політехніки, 2020-10-10) Май, Анна Марія; Кусмірська, Олександра; Maj, Anna Maria; Kuśmierska, Aleksandra; Фонд Грифіндор; Краківський технологічний університет; Gryffindor Foundation; Cracow University of TechnologyЦя стаття написана після першої хвилі пандемії COVID-19, яка приголомшила світ та застарілі системи. Після COVID ніщо не було б таким, як було раніше, однак потрібно зрозуміти, що саме потребує змін. У ній проаналізовано, що світ змінитися сам не зможе, пропонується як повинен далі працювати архітектор та дизайнер, а також визначено основні напрямки розвитку містобудування. Процес містобудування дуже складний, як і архітектурне проектування, але сьогодні ми говоримо про інший масштаб проекту. Головна мета дослідження – це аналіз стійкого дизайну, добросусідські умови та оптимальне використання енергії та можливостей, які пропонує технологічний прогрес. Планувальникам, містобудівникам та архітекторам доводиться мати справу з багатьма аспектами одночасно. У Німеччині (яку ми досі приймаємо за модель) планування здійснюється на фазах, що дуже перетинаються, і підходять до цього процесу міждисциплінарно. Оцінка ситуації, виявлення проблеми, встановлення цілей, визначення обсягу планування, самого планування, фази реалізації, а також моніторинг та оцінка виконання плану підлягають консультаціям не тільки з боку галузі, а й з боку громадськості. Завдяки морфологічному аналізу, містобудування дозволяє оптимізовано використовувати енергію вітру та сонячного світла. Хороший план міста або план ревіталізації, введений з погляду енергетичної оптимізації, вплине на температуру повітря, обмежуючи ефект каньйону, здоров’я його мешканців та комфорт функціонування в ньому. Підхід до проектування змінюється з впровадженням сучасних методів планування та існуючих інструментів, знань та обізнаності експертів, які проектують простір. Міждисциплінарний підхід, професійна відповідальність та етика дизайну взаємопроникають як ніколи раніше, створюючи сучасні моделі спроб врятувати застійний світ. Вимоги покоління, яке добре усвідомлює кліматичну загрозу, покоління, яке стикається з руйнуванням та деградацією, стають основою стійких дизайнерських ідей і повинні визначити напрямок, у якому ми будемо шукати.Item Current situation and conservation issues of the cemetery near the church of the Holy Spirit in Rohatyn(Видавництво Львівської політехніки, 2020-10-10) Стасюк, Олена; Stasyuk, Olena; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityРогатин є містечком давнім та історичним. Воно є відомим і знаменитим своїми історичними, культурними й архітектурними пам’ятками. Історичні цвинтарі, як і церкви є невід’ємною складовою частиною культурного пейзажу кожного міста і містечка. Для українців сам храм є надзвичайно важливим – це унаочнення, матеріальне втілення духовної сутності християнства. У давнину християн ховали довкола церков, а також в церковних криптах. На жаль історичні цвинтарі є дуже вразливими до руйнувань – це фізичні, хімічні і біологічні чинники, а також людський фактор, як то звичайний вандалізм або звичайна некомпетентність при виконанні ремонтних чи опоряджувальних робіт. Для того, щоб успішно створити і втілити програму збереження історичних кладовищ необхідно ретельно їх дослідити задокументувати, інвентаризувати, а також ретельно вивчити матеріал з якого виконані ці пам’ятки. Дослідження має за мету вивчити існуючий стан історичного цвинтаря біля церкви Св. Духа в Рогатині. Дослідити матеріал, зокрема кам’яний, меморіальної пластики цвинтаря, проаналізувати причини його знищення і пошкоджень. Показати виклики та завдання, які пов’язані з реставрацією і збереженням цього об’єкту. Сьогодні Рогатин роблять відомим: ім’я Роксолани і пам’ятка включена у список світової спадщини ЮНЕСКО – дерев’яна Церква Зішестя Святого Духа. Історичний цвинтар біля церкви Зішестя Святого Духа перебуває в задовільному стані і зберіг свою історичну й мистецьку цінність. Щодо матеріалу надгробних пам’ятників, то він, зокрема, є дуже різний. А що стосується руйнувань і пошкоджень, то всі природні чинники руйнування – працюють. На діючому цвинтарі додається ще людський фактор – наприклад, нефаховий ремонт чи впорядкування пам’ятників. Дуже шкідливою є й бездіяльність. Як кожен окремий пам’ятник, так і цвинтар вцілому, для того, щоб постійно перебувати в доброму стані, вимагають постійного догляду. Історичний цвинтар біля церкви Зішестя Святого Духа в Рогатині вимагає визначення і затвердження свого правового статусу і прийняття концепції щодо його подальшого функціонування і використання. Виклики щодо способу й методики збереження, мусять вирішуватися фахівцями з урахуванням особливого пам’яткового статусу, а значить, крім українського, ще й міжнародного законодавства.Item Between traditionalism and avant-garde: the creative heritage of architector Serhiy Tymoshenko in the interwar period(Видавництво Львівської політехніки, 2020-10-10) Михайлишин, Ольга; Бенедюк, Павло; Mykhaylyshyn, Olga; Benediuk, Pavlo; Національний університет водного господарства та природокористування; National University of Water and Environmental EngineeringУ статті досліджена архітектурна діяльність Сергія Прокоповича Тимошенка у міжвоєнний період. На основі виявлених авторами архівних джерел окреслено типологію об’єктів архітектора в регіоні, встановлено авторство щодо окремих житлових будинків та культових будівель, проаналізовано особливості творчого підходу до їх проектування. На прикладі конкретних об’єктів показано еволюцію архітектурно-стилістичних та об’ємнопланувальних вирішень в контексті модерністичних тенденцій розвитку архітектури міжвоєнного періоду, уявлень автора про прийоми втілення національної ідеї в архітектурі, що базуються на синтезі традиційної і нової морфології.Item Two approaches to restoring historical buildings and environments for the theatre function (based on the architectural reconstruction and technical refurbishing of the new facility of Ryerson school of performance, Toronto, 2015–2016, and theatre on the Podil, Kyiv, Ukraine, opened in 2017)(Видавництво Львівської політехніки, 2020-10-10) Долгой, Шолом; Босий, Павло; Dolgoy, Sholom; Bosyy, Pavlo; Університет ім. Е. Райєрсона, Торонто; Ryerson University, TorontoУ статті висвітлено ідеї архітектурної реконструкції та технічного оновлення нового приміщення Школи виконавських мистецтв для потреб у викладанні, виробництві та виконанні у знайденому просторі-підвалі Студентського навчального центру Університету Райєрсона з використанням сучасних мистецьких технологій та просторів для Київського академічного театру на Подолі, одного з провідних драматичних театрів в Україні, який отримав будинок із найсучаснішим ігровим майданчиком. Однак зовнішній вигляд і фасад театру викликали суттєві публічні суперечки. Досвід цих реконструкцій знайшов своє відображення у двох документальних фільмах, представлених на Празькому квадрієнале у 2019 році. Аналіз реконструкції дозволяє зробити висновок, що і в першому (Торонто), і в другому випадку (в Києві) заходи з реконструкцій отримали унікальні середовища для театрально-видовищної діяльності, з набором усіх можливих допоміжних приміщень і техніко-технологічного обладнання. Але у випадку із Київським театром автори проєктів проігнорували історично-культурний контекст середовища вул. Андріївський Узвіз, що породило протиріччя поміж інтер’єром і екстер’єром театру. Як у самому міському середовищі міста, так і в свідомості шанувальників.Item Stereotypes of architectural theory and authentic creative work(Lviv Politechnic Publishing House, 2018-02-26) Криворучко, Юрій; Kryvoruchko, Yuriy; Lviv Polytechnic National UniversityПроведений аналіз просторово-семантичних архетипів сакральних об’єктів угорських архітекторів розширив уявлення про самобутню творчість архітектора Імре Маковеца, яка опирається на глибокі традиції народу. Генетична пам’ять творця архітектури широко виходить за рамки існуючих уявлень та схем теорії архітектури та лежить в основі творчості. Теорія архітектури існує і розвивається разом із архітектурною практикою та творчістю. Оскільки архітектурна практика відзначається різноманітністю, а архітектурна творчість і непередбачуваністю, то теорія архітектури покликана описувати, пояснювати, давати визначення, вводити поняття, впливати на практику, виявляючи тенденції і практики, і творчості в архітектурі. Процес переходу від емпіричного споглядання до абстрагування в області теорії супроводжується певними втратами емпіричного матеріалу, схематизацією. Головне, щоб у цьому процесі не втратити суттєвих рис архітектурної практики – архітектурного об’єкта, а тим більше – складного процесу і результату – архітектурної творчості. Суттєвим протиріччям теорії і творчості є аналітичність і синтетичність першої і синкретичність, сугестивність і синергійність другої. Нерідко, з погляду зовнішніх формальних ознак, твір архітектури або творчість архітектора загалом відносять до якогось стилю, течії, напрямку. Досить часто стараються накинути методичну сітку чи матрицю стилю на твір і задовольняються якимись нерідко формальними збіжностями твору і стилю, навішуючи ярлики і таблички на архітектурні об’єкти самих архітекторів. Водночас нерідко важливі, але непримітні ознаки творчості та суттєві характеристики об’єкта залишаються не визначеними. Універсальність і цінність архетипів житла предків давніх угорців (юрта, чум) і святість архетипів християнської святині (купол, вежа) у творчому світі І. Маковеца виступають як рівнозначні категорії-репрезентанти найвищих цінностей – просторових засобів виживання кочівників, що переплавляються у сакральні форми християнської традиції.Item Professor Andriy Rudnytskyi and his impact on forming the Lviv’s architectural environment of the second half of he 20th century(Lviv Politechnic Publishing House, 2018-02-26) Черкес, Богдан; Дида, Ірина; Cherkes, Bohdan; Dyda, Iryna; Lviv Polytechnic National UniversityСтаття присвячена дослідженню впливу особистісних характеристик на напрям розвитку і якісні особливості фахової архітектурної освіти в окремому університеті, а також вивченню впливу особи на формування архітектурного середовища міста в довгостроковій перспективі. В такому аспекті проаналізовано діяльність доктора архітектури, професора Андрія Рудницького, що працював у Львівській політехніці з 1951 р., в різний час завідував трьома кафедрами, дві з яких було створено за його ініціативи, був деканом Архітектурного факультету, Головою львівської організації САУ, та мав ряд інших професійних обов’язків. Досліджено методику його роботи в сферах архітектурної науки, творчості і освіти, визначено характерні риси особистості в контексті суспільно-культурних передумов та історичних обставин, вивчено вплив його професійної та громадянської позиції на формування архітектурного середовища Львова, збереження історичної міської забудови, на розвиток львівської архітектурної школи, і у підсумку – на сучасний європейський статус Львова в складі всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Зокрема, виявлено значення для збереження традицій львівської архітектурної освіти факту навчання Андрія Рудницького у професора Івана Багенського, представника довоєнної архітектурної школи; обґрунтовано вплив, який мала позиція Андрія Рудницького стосовно питань охорони історичної спадщини, його науково доведені висновки про давньоруське походження регулярного львівського середмістя, пропагування ідеї міських пішохідних просторів, та ін., – на усвідомлення громадськістю і керівництвом міста необхідності збереження львівського історичного центру. Досліджено роль особистості і тезаурусу Андрія Рудницького у формуванні міжнародних контактів львівської архітектурної школи з провідними університетами Європи. Дослідження підтверджує наявність великого потенціалу впливу особистості на напрям розвитку і якість професійної освіти в архітектурній сфері.Item CAD/CAM/CAE-systems in design of architectural environment(Lviv Politechnic Publishing House, 2018-05-02) Вергунова, Наталія; Блінова, Марія; Vergunova, Natalia; Blinova, Mariya; Kharkiv National University of Civil Engineering and ArchitectureCAD/CAM/CAE-системи займають особливе положення серед інших систем, оскільки представляють індустріальні технології, безпосередньо спрямовані на найбільш важливі області матеріального виробництва. Сьогодні загальновизнаним фактом є неможливість виготовлення складної наукомісткої продукції (супутників, кораблів, літаків, танків, автомобілів, різних видів верстатів і промислового устаткування і ін.) без застосування CAD/CAM/CAE-систем, не кажучи про архітектурні споруди та їхні комплекси. Один із напрямків розвитку CAD/CAM/CAE-систем ґрунтується на створенні і вдосконаленні програмних конгломератів, основне завдання яких полягає в забезпеченні повністю завершеного процесу розробки, виготовлення, експлуатації та утилізації будь-якого об’єкта. Само собою зрозуміло, що до питань завершеності належать розробка конструкції об’єкта і оснащення для його виготовлення, управління всіма технологічними процесами при виробництві об’єкта, контроль його якості, упаковки та транспортування, а також його реалізація. Таким чином, CAD/CAM/CAE- системи стають усе більш універсальними в застосуванні до різних проектних завдань, а наданий ними комп’ютерний інструментарій може бути задіяний в архітектурній діяльності. Найцікавішою перспективою розвитку CAD/CAM/CAE-систем, в контексті архітектури, є створення і вдосконалення центрів віртуальної реальності для PLM (Product Lifecycle Management). Технології віртуальної реальності використовуються при проектуванні складних системних продуктів (авіація, автомобілі тощо) для візуалізації комплексних архітектурних рішень, при плануванні розвитку міст (urban planning), тобто там, де розроблені концепції, ув’язка компонентів і навіть тестування (аж до отримання віртуального досвіду експлуатації) повинні бути проведені задовго до етапу створення фізичного прототипу. Отже, особлива ефективність застосування технології VR проявляється в процесі пристосування архітектурної споруди/комплексу з персоніфікованим міським середовищем, що є однією з головних, визначальних завдань проектанта. Це дозволяє оцінити, як сприймається спроектована будівля з тих чи інших ракурсів ландшафту місцевості і навпаки, сприяє усвідомленню дійсності з проектованої споруди.Item Suggestions on the development of higher theological-humanitarian institutions architecture in Ukraine(Lviv Politechnic Publishing House, 2018-05-02) Стоцько, Ростислав; Stotsko, Rostyslav; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті висвітлено і проаналізовано особливості архітектури будівлі нового типу – духовно- гуманітарного вищого освітнього закладу, визначено основні чинники, які найбільше впливають на архітектурно- планувальну організацію будівель такого типу, викладено пропозиції щодо розвитку архітектури закладів духовно- гуманітарної освіти в Україні. Дослідивши тенденції духовної освіти та розвитку архітектурної типології християнських освітніх закладів в Західній Європі та Україні, автор обґрунтовує необхідність виокремлення комплексу будівель християнського вищого навчального закладу в новий тип освітньої будівлі (комплексу будівель), а саме духовно-гуманітарний університет. Духовно-гуманітарний університет, своєю чергою, автор поділяє на два підтипи: заклад з домінуванням духовної освіти (навчання священиків та світських осіб) та заклад гуманітарної освіти з впровадженням духовних дисциплін (навчаються виключно студенти-гуманітарії). У статті досліджено, що на формування архітектури будівель духовно- гуманітарного вищого навчального закладу (університету) в Україні впливає низка чинників, основні з яких: а) духовно- ідеологічний; б) функціональний; в) національно-історичний; г) природно-кліматичний; д) економічний; е) ресурсно- технологічний. У статті висвітлено приклади практичного застосування пропозицій щодо розвитку архітектури будівель вищих духовно-гуманітарних освітніх закладів шляхом експериментального проектування християнських духовно- просвітницьких центрів та духовно-гуманітарних освітніх закладів на кафедрі дизайну архітектурного середовища Інституту архітектури Національного університету “Львівська політехніка” та зазначено, що створені студентами та викладачами кафедри експериментальні архітектурні проекти в подальшому можуть бути основою для реального проектування подібних закладів в Україні. Автор зазначає, що дані дослідження та їх практична реалізація допоможе піднятися вітчизняній гуманітарній освіті на якісно новий рівень щодо організації навчального процесу шляхом будівництво новітніх комплексів духовно-гуманітарної університетської освіти.