Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
5 results
Search Results
Item Розвиток архітектурно-містобудівного комплексу Львівської обласної психіатричної лікарн(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-01) Петришин, Галина; Petryshyn, Halyna; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті досліджено архітектурно-містобудівний комплекс Львівської обласної клінічної психіатричної лікарні, що сформувався на зламі ХІХ–ХХ ст. у інноваційних європейських трендах облаштування психіатричних клінік. Досліджено етапи розвитку та виявлено цінність планувальної структури комплексу й окремих його споруд, створення яких повязано з іменами видатних тогочасних архітекторів. Об’єкт планують охороняти як архітектурно-містобудівний комплекс, пам’ятку місцевого значення.Item Теоретичні концепції абсолютистської Європи та їх втілення в колонізаційних поселеннях(Видавництво Національного університет "Львівська політехніка", 2003-02-25) Петришин, Галина; Олешко, Олена; ЛьвівВизначено основні тенденції, закономірності та особливості розвитку колоніальних поселень у Європі періоду абсолютизму у їх зв’язку із класичними планувальними прототипами.Item “Mistoznavstvo / city-studies”: ethymology of the term and its application in Ukraine(Lviv Politechnic Publishing House, 2018-02-26) Петришин, Галина; Petryshyn, Halyna; Lviv Polytechnic National UniversityПовинна була закінчитися епоха СРСР із заполітизованою методологією досліджень, щоб можна було методологічно опертися на закордонний досвід і виконувати дослідження у галузі містознавства, яке б опиралося на такі засади як: - поєднання дослідників-спеціалістів різних галузей для вирішення спільної проблеми (з галузі історії, архітектури, урбаністики, мистецтвознавства, економіки, демографії, географії, геральдики тощо ) - дослідницький матеріал базується на вірогідних даних, які однаково висвітлюють увесь регіон/країну (переписи населення, мапи, статистичні та джерельні дані) - не використовується субєктивна оцінка подій і стану речей та відсутня авторська інтерпретація фактів. У 1995 р. при Західному науковому центрі НАН України та Українсько-австрійському інституті була створена міждисциплінарна група “Книга міст Галичини” (керівник – доц., к. арх. Петришин Г. П.). Науковий апарат досліджень опирався на містознавчі дефініції (städtewesen) та методи дослідження австрійської школи (Австрійська академія наук, комісія економічної, соціальної та міської історії, керівник – проф. Отмар Пікль), які б дозволили у перспективі виконувати порівняльний аналіз. У 1995–1999 рр. було проведено ряд організаційних заходів та українсько-австрійських науково-методичних семінарів з циклу “Книга міст Галичини”. Таким чином утворилася комунікативна мережа фахівців у галузі історичного містознавства. Ці заходи дозволили сформувати на грунті сучасної методології світової науки новий напрямок в українській науці “Історичне містознавство” та створити наукову школу, яка прагнула поставити українське історичне містознавство на рівень світових стандартів, заповнити суттєву програму в українській історичній науці та світовій науці матеріалами про Україну. Діяльність Українського Центру історичного містознавства посприяла введенню до європейського та світового простору фахової і неупередженої наукової та культурологічної інформації та знань про культуру та історію українських міст та містечок як носіїв багатовікової та багатонаціональної культури. Сьогодні термін “містознавство” утвердився: - як офіційний науковий напрям в академічних та освітніх установах, - у тематиці дослідницьких проектів, наукових статей, монографій, - у підручниках історичного спрямування, - увійшов на сторінки вікіпедії, - став сленговим та фігурує у блогосфері, розуміється як ознайомлення з містом, - використовуєься у регіональних та локальних заходах, сприяє виховному процесу підлітків та скеровує активність студентів. Народжений у Львівській політехніці у науково-дослідному проекті “Книга міст Галичини” у 1995 р., термін “містознавство” своєчасно потрапив на добрий грунт української науки у сприятливий час розвитку українського суспільства. Самоідентифікація українців вимагала посиленого дослідження історії міст та міської культури у різних формах. Якщо порівняти український термін “містознавство” із його сусідніми прототермінами-аналогами – німецьким “städtewesen” та російським “градоведением”, він є набагато ширше застосовуваним, має більшу інваріантність застосувань та трактувань, а, судячи по пошуковій гугл системі, стрімко поширюється. Тоді як його німецький та російський прототипи залишилися в сферах академічної науки.Item Intensification of building the territory of a historical formed city using the example of Lviv(Lviv Politechnic Publishing House, 2018-05-02) Черкес, Богдан; Петришин, Галина; Коломєйцев, Антон; Коник, Соломія; Cherkes, Bohdan; Petryshyn, Halyna; Kolomyeytsev, Anton; Konyk, Solomiya; Lviv Polytechnic National UniversityМіста метрополійного характеру, зокрема Львів, максимально інтенсифікуються у їхніх існуючих межах, враховуючи потенціал сформованих містобудівних утворень та неосвоєних територій, як і поза ними. Міська щільність є показником міського розвитку і демонструє кількісне та якісне використання міського середовища людиною. Кількість наявного населення у Львові, за оцінкою, на 1 квітня 2016 року становила 757,2 тисяч осіб. Відтак, у 2016 році у Львові (включаючи міста-сателіти Винники, Брюховичі та Рудно), було здано в експлуатацію житлові будинки загальною площею 475,4 тис кв. м. На Львів припадає 55,3 % загальнообласного введення житла, а у розрахунку на 1000 мешканців міста було збудовано 633,3 кв. м загальної площі житла. Територією забудови житлових кварталів обрано вільні чи занедбані ділянки, що прилягають до основних транспортних сполучень, які формують планувальний каркас міста: вул. Шевченка, вул. Володимира Великого, вул. Княгині Ольги, вул. Пасічна та інші. В межах прилеглих до цих вулиць територій виділені ділянки різної площі від 2,5 га та великі квартали до 15 га. Основною тенденцією забудови залишається застосування квартального типу забудови, що формується з груп секційних будинків однієї або ж різної поверховості. Морфологічно це може бути забудова, сформована навколо замкнутих дворів у межах 2–3 будинків (“Семицтвіт”, “Америка”), або периметрально забудована територія (“Вілла Магнолія”), чи більш розосереджена організація території (“Пасічний”). Незважаючи на різну поверховість забудови та різні планувальні принципи, було отримано такі результати: у досліджених кварталах відсоток забудованої території ділянки; поверховість житлової забудови є параметром, який корегують, щоб отримати бажану щільність кварталу, часто не враховуючи планувальні обмеження та нівелюючи важливість вимог до комфортності проживання; велика кількість людей, що проживатиме у цих кварталах, потребуватиме збільшення кількості об’єктів обслуговування, місць у освітніх та дошкільних закладах, які однак проектуються менш інтенсивно, ніж нові житлові комплекси; нові житлові утворення є фокусами притягання людей, а, значить, додаткових транспортних потоків, що стимулює забезпечення паркомісцями, організації транспортного та пішохідного руху; проявляється тенденція повільного переходу монофункційних житлових комплексів до поліфункційних, про що свідчать запроектовані громадські приміщення у перших поверхах деяких житлових будинків. Інтенсифікація міського середовища у період зростання рівня урбанізації повинна враховувати потреби міста, зважати на його проблеми та підтримувати концепцію сталого розвитку. Формування кварталу забудови має розглядатись у загальноміському контексті і створювати якісне міське середовище. Ще відповідальнішим завданням є віднайдення підходів до інтенсифікації історичних міст, особливо їх центральних частин.Item До питання німецько-української термінології з історії архітектури та містобудування(Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2008) Задорожний, Володимир; Петришин, ГалинаУ статті розглянено проблеми функціювання німецько-української термінології в німецьких, австрійських та українських фахових текстах з історії архітектури та містобудування, а також питання створення «Німецько-українського термінологічного посібника з історії архітектури та містобудування», виданого у 2006 р. у Львові. The paper deales with problems of Ukrainian-German terminology functioning in German, Austrian and Ukrainian texts from history of architecture and city building and problem of “German-Ukrainian terminology manual from architecture and city building” development, published in 2006 in Lviv.