Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
14 results
Search Results
Item The place of polemical and pedagogical phenomena in the field of canon law(Видавництво Львівської політехніки, 2022-01-01) Сливка, Степан; Slyvka, Stepan; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ науковій статті відображена можливість використання у канонічному праві різних трансцендентальних та екзистенційних питань догматичного богослов’я. Сучасний світ інтелектуально насичених різноманітними полемічними явищами в галузі надприродних знань. Ці знання необхідно досадити дошкільникам, учням і студентам, але наявність різних думок створює складності викладачеві. Для цього використовуються певні педагогічні закони, які сприяють формуванню канонічного права. Зокрема, освітні явища породили відповідні педагогічні закони. У педагогічній літературі під педагогічним законом розуміють-педагогічну категорію для позначення об’єктивних, істотних необхідних, стійко повторюваних явищ при певних педагогічних умовах, взаємозв’язок між компонентами педагогічної системи, яка відображає механізми самореалізації, функціонування та саморозвитку цілісної педагогічної системи. Ідеться про різносторонні зв’язки, співвідношення між декількома педагогічними явищами у сфері розвитку, виховання і навчання. Формування педагогічного впливу на людину – складний довготривалий процес. Можна сказати, що практично всі явища природи і суспільства для будь-якої такої категорії мають педагогічний вплив на людину. Це означає, що педагогічні закони можна певним чином класифікувати. Стосовно канонічного права ця класифікація може бути такою: за імперативами Десяти заповідей Божих; за імперативами Дев’яти заповідей блаженств.Item Кореляційні обґрунтування церковного і канонічного права(Видавництво Львівської політехніки, 2021-10-10) Сливка, Степан; Slyvka, Stepan; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУкраїнська Церква (особливо давня сільська) є надійним джерелом природнонадприродної канонічності, істини, справедливості та особливого національного світобачення. Церква століттями здійснювала духовне об’єднання роду українського, нашої доленосної нації, оскільки глибоко поглинула природні закони, увібрала у себе їхню мудрість, сприяла регулюванню дій Всесвіту. Церква є духовною безпекою держави. Адже у природних законах відсутні суперечності, протиріччя, неузгодженості, розриви тощо, і побудоване канонічне право на цих нормах для Церкви є гармонійним догматом для тіла, душі і духу. Будь-яке право, крім надприродного (воно надчуттєве, абстрактне, не перевірене досвідом), обов’язково є витвором людини: апостолів, святих отців, єпископів, ченців. Різні догматичні версії, конотації церковного права підтверджують різносторонні підходи до формування відповідної дефініції. Кожна авторська дефініція є своєрідним щаблем духовної драбини, приставленої Богом, котрою ми будемо намагатися сходити до небес. Церковне право допомагає підніматися по щаблях, як зростати у вірі, але від спокус не захищає. Цю захисну функцію здійснює канонічне право, яке є методологічним для церковного права. Тобто, канонічне право вказує духовний, трансцедентний напрям розвитку церковного права.Item Екзистенціальні основи церковного права(Видавництво Львівської політехніки, 2021-08-10) Сливка, Степан; Slyvka, Stepan; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityЦерковне право часто ототожнюють із канонічним правом подібно до того, як дух приймають за душу. З цього приводу ведуться наукові дискусії, внаслідок цього розпочинаються пошуки, виникають дослідницькі інтереси. Ми почнемо з аналізу двох проблем: 1) категорій діалектики, що фіксують ступені єдності й відмінності між науковими поняттями і 2) метаантропологічних компонентів людського буття. Тобто церковне право досліджуватимемо із позицій двох альтернативних концепцій – діалектики і метафізики. Передусім необхідно відновити у населення України сприймання субстанції. Багато з людей просто не хочуть зрозуміти, що тільки закони з неба можуть побороти зло, неправду, які поширені на нашій землі, агресію з боку сусідніх держав,. Адже церковні закони, які мають небесне походження, постійно входили в повсякденне життя нашого народу, в його звичаї, традиції, обряди, які набували духовного змісту, неповторної краси і національного забарвлення. Тому моральну опору можна знайти тільки у Церкві, яка користується особливим екзистенціальним правом – церковним. Особливість церковного права полягає у тому, що воно має надважливе, відмінне від інших призначення, що полягає у скеруванні екзистенції до трансценденції (без екзистенції потрапити в трансценденцію неможливо), природного права до надприродного права. В результаті підвищуватиметься рівень духовності, якої не буває забагато. Духовності бракує усім людям планети. Люди здебільшого живуть проблемами матеріального збагачення, а про духовність навіть не журяться. Може настати період, коли особливість церковного права опиниться у критичній ситуації. В кожному разі так обґрунтовує канонічне право.Item Синергетично-правова мотивація методологічних основ професійних потреб(Видавництво Львівської політехніки, 2021-06-01) Сливка, Степан; Slyvka, Stepan; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityДосліджено синергетичну мотивацію методологічних основ професійних потреб, які відображають своєрідні відчуття необхідності задоволення у чомусь, нестачі в якийсь час, або знадобів у майбутньому, або запитів про всяк випадок чи різних попитів, нужд тощо. Ми будемо орієнтуватися на професійні потреби або надоби, які необхідні у виконанні фахових завдань, зокрема в науці в майбутньому. Щоб відчути, без чого не можна обійтися в науці, потрібно “прочитати” свою методологію, яка “записана” у підсвідомій зоні, в душі. Ці записи здійснюються активно або пасивно, але обов’язково синергетично. Тільки синергетична мотивація може достовірно обґрунтувати наявність професійних потреб і розвивати їх також синергетично у наукових школах. Тобто послідовність розвитку творчих професійних потреб така: школа дошкільного віку, школа шкільного віку, школа студентського віку, школа аспірантського та докторантського віку. Але під поняттям “школа” не обов’язково треба розуміти офіційне приміщення, затверджену програму навчання, державний контроль тощо. Це можуть бути школи, подібні до натурфілософських, як у Давній Греції, різноманітні часті консультації, конференції тощо, де розвиваються запити творчих поривів, ці пориви скеровуються у певний напрям, де виникають потреби. Особливий акцент зроблено на тому, що кожна людина живе потребами, необхідностями. Для їх реалізації потрібна реальна можливість, яка забезпечує закономірний онтологічний процес. Закономірний процес забезпечує допитливій дитині родина, яка активно чи пасивно, свідомо чи несвідомо створює певні умови для задоволення потреб дитини, які можуть бути онтологічними і неонтологічними, духовними і матеріальними. Нас цікавлять духовні онтологічні потреби, які випливають із природи людини, її волі у вигляді феноменів, під якими ми розуміємо надприродні властивості людини, її здатності, які забезпечують набуття духовних і фізичних потреб життєдіяльностіItem Суперечлива сутність руху: природно-правове мотивування(Видавництво Львівської політехніки, 2021-01-10) Сливка, Степан; Slyvka, Stepan; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті досліджується природно-правове мотивування суперечливої сутності руху. Виходячи із законів механіки, обґрунтовується природне право і доводиться, що воно завжди потребує верифікації з природними законами. У наведеній авторській дефініції подано метафізичну єдність фізики, філософії, логіки і канонічного права, яка сприяє онтологічному вирішенню проблем суперечливого руху у права. Динаміка світових законів природи має вплив на антропологію людини, яка інакше не називалась би мікросвітом. Але у людини існує ще й своя автономна динаміка, генератором якої є рух людини. Для людини важливо правильно сприйняти рух, який буває абсолютним і відносним. Зокрема, онтологічні природні закони сприяють абсолютному рухові у Всесвіті, а природне право – відносному рухові у суспільстві з певними впливами на рух у Всесвіті. Тобто відносний рух, який притаманний природному праву, є різновидністю змін і процесів, що потребує наукового дослідження. Логіка, яка знаходить порушення несуперечливості закону, доводить, що двох взаємозаперечливих тверджень про один і той самий предмет не буває. Вона констатує факт збочення у твердженнях про природне право. А філософія права, беручи до уваги ці збочення, виводить, спростовує хиби, фальшиве природне право. У такому діалектичному русі встановлюється істинність у природному праві, відкидаючи квазіістину. Логічне мислення не приводить природне право до абсурду, а до природних законів для того, щоб людина сама встановила істинність. При цьому існує логічне твердження, що жодна норма позитивного закону не може бути істинною одночасно зі своїм запереченням у природному законі. Іншими словами, логіка виводить людину на самостійне прийняття рішень, маючи сутність суперечливих явищ.Item Природно-правове обґрунтування часу(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-01) Сливка, Степан; Slyvka, Stepan; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті досліджується природно-правове обґрунтування часу, а також часове обґрунтування природного права, що відображено в авторських дефініціях. Стверджується, що час сприяє набуттю природно-надприродних цінностей, а проблеми людини може вирішувати онтологічно сформоване природне право, яке нею керує. У релігійному понятті часу природне право мало сакральний характер, і розуміння часу диктувало формування природного права. Проте, якщо перехід від Священного Передання до Старого Завіту не вносив труднощів у формування природного права, то у Новому Завіті віряни відкрили для себе багато нових природно-правових норм. Трактування часу Ісусом Христом, а потім апостолами, отцями, учителями Церкви, єпископами доповнювалося новими онтологічними розуміннями. Ставали зрозумілішими складові елементи часу, його темп, амплітуда, ритмічність, які у природному праві мають велике значення. З часом люди отримали можливість обґрунтовувати природне право: у різний час одна і та сама онтологічно-правова норма сприймалася людиною однаково. Наприклад, кожний позитивний здобуток дитини у розумовому розвитку сприймається радісно, оскільки це розумовий розвиток, який вносить потрібні норми у її природне право. Проте не варто кожен здобуток науковця вважати позитивним: він може бути не онтологічним, і природне право вченого буде мати викривлення. Тобто, час править бал у набутті онтологічно-правових норм, і події природно-правового характеру у різний час оцінюються по-різному.Item Онтологічна першість простору у природно-правовому творінні світу(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-01) Сливка, Степан; Slyvka, Stepan; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті досліджено онтологічну першість простору у природно-правовому творінні світу. Наголошено, що у творінні світу простір займав ведуче місце. Разом із простором було створено необхідні природні закони. Подано авторську дефініцію простору у природно-правовому творінні світу. Людина має навчитися визначати свій простір, своє місце у Всесвіті, щоб зорієнтуватися у життєвих проблемах. Адже все наше життя проходить не однорідно, не однаково та залежить від власного пересування у просторі в силу прояву своєї надмірно проявленої волі. Першість простору має націлювати людину на те, що спочатку потрібно навчитися знайти своє місце у Всесвіті, просторі і без природно-правової потреби не змінювати його. Тобто природно-правовий простір руйнує та має характеризуватися своїм постійно стабільним життєвим простором. Бог дарує вільний вибір місця у просторі. І людина має сприйняти саму себе так, щоб не втрачати своєї життєвості. Для існування матерії потрібен простір і час, які є основними і загальними формами буття. Простір і час, як загальні поняття або категорії, виконують універсальні функції в теоретичній і практичній діяльності людини: виступають умовами пізнання світу – всяке знання (інформація) має просторово-часові виміри; визначають форми і засоби практичного освоєння світу людиною; конкретизують повсякденну діяльність людини; індивідуалізують явища, зокрема людей, тобто роблять їх самими собою “завдяки” прив’язці до конкретних просторово-часових умов. Психологічний простір наповнений творчою діяльністю, зокрема й у галузі природного права в його суб’єктивному вираженні. Це реакція мозку на навколишнє середовище, в результаті чого з’являються закони психічної діяльності, природу яких людина з’ясовує сама. Звідси й з’являється суб’єктивізм: людина сама себе досліджує, оцінює свою психіку, її правомірні чи неправомірні прояви.Item Вихід природного права за межі матеріальності(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Сливка, Степан; Slyvka, Stepan; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityДосліджено вихід природного права за межі матеріальності з метою підвищення ступеня духовності. Подається дефініція матеріальної вірусології, співвідношення між природним правом і природним законом. Підтверджено згубний вплив постмодерністського нарративу на розвиток природного права та піднесення необхідності неонтологічних матеріальних відносин.Item Канонічна певність благодаті святих місць(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Сливка, Степан; Slyvka, Stepan; Сливка, Степан; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті досліджено канонічну певність благодаті святих місць, що дає змогу зрозуміти й усвідомити роль Церкви як тайни грішного народу. Інтенсивне духовне життя людини потребує Церкви, не тільки її літургійного життя, а й його продовження. Хоч відвідування святих місць і не замінює церковних таїнств, проте дає певність, переконання у правильності їх пошани, а також визнання такої необхідності. Позитивний вплив святих місць на звичайних людей, зв’язок живих і померлих зміцнюють буття людини. Ці впливи і зв’язки здійснюються і в Церкві, і поза нею за допомогою Божої благодаті, природних законів.Item Канонічне право у конституційному полі: проблеми і пошуки симфонії(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Сливка, Степан; Сливка, Богдан; Кавчак, Микола; Slyvka, Stepan; Slyvka, Bogdan; Kavchak, Mykola; Сливка, Степан; Сливка, Богдан; Кавчак, Николай; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті досліджено канонічне право у конституційному полі, адже філософський світ дуже багатий на творчість як рух до трансцендентного, позамежового буття. Цю творчість у земних умовах еманують, виточують суспільство, Церква і держава на основі співіснування людей на природних законах, синергетичних, нелінійних соціальних процесах. Ці три інституції, які керовані природними і надприродними законами, здійснюють культурологічну діяльність. Зокрема, формують своє правове поле, впливають на дух людини, намагаються зробити людину щасливою тощо. Кожна інституція діє за своїми законами, але при цьому вони часто втручаються одна в одну. Найбільше простежуються зусилля держави (відсуваючи виховний потенціал Церкви) у невмілому, неприродному одухотворенні людини та суперечливому виборі стежини у трансцендентний простір, порушуючи тим самим симфонічні устої.