Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
7 results
Search Results
Item Аргументативна практика у юридичній діяльності(Видавництво Львівської політехніки, 2021-10-10) Чорнобай, Олена; Chornobay, Olena; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті досліджено проблематику аргументативної практики у юридичній діяльності. Акцент зроблено на вивченні вимог до мовців як суб’єктів судового процесу. З’ясовано фактори, які впливають на ефективність аргументування, а саме: комунікативні навички та здібності, знання, уявлення, ціннісна система мовця, емоційний та психологічний стан, соціальний статус та роль у суспільстві. Вказано на вплив цих чинників на визначення тактики та стратегії аргументування та відбору аргументів. Вивчено макроструктуру аргументативного дискурсу, базовими елементами якого є теза, аргумент та демонстрація, розглянуто сутність та функції кожного з них. З’ясовано особливості таких різновидів мовлення як монолог та діалог. Визначено специфіку та вимоги до ефективності їх застосування, умови, за яких їх варто застосовувати. Виявлено значення попередньої підготовки аргументів та монологу і діалогу окремо на результативність аргументування. З’ясовано значення логіки та емоційно-психологічних прийомів переконання суб’єктів судового процесу. Визначено необхідність їх комплексного застосування для підвищення ефективності аргументування, переваги та недоліки кожного з них. Виявлено відмінності юридичних та наукових доказів відповідно до їхніх характеристик. Вивчено специфіку застосування понять “юридична аргументація” та “правова аргументація” для охоплення усіх факторів, пов’язаних з аргументативною практикою. З’ясовано спектр питань та аргументів, які вони охоплюють. Визначено доцільність їх застосування відповідно до особливостей аргументативної практики. Виявлено вплив позитивістської та антропоцентричної парадигм на формування і розвиток аргументативної практики та умови, за яких вона може функціонувати. З’ясовано переваги та недоліки кожної з них. Досліджено значення ідей застосування логіки та загальної теорії моделювання на формування сприятливого середовища для еволюції аргументативного дискурсу в межах судочинства.Item Види аргументації в судовому процесі(Видавництво Львівської політехніки, 2021-10-10) Чорнобай, Олена; Брездень, Володимир; Chornobay, Olena; Brezden, Vladimir; Національний університет “Львівська політехніка”; Львівський національний університет ветеринарної медицини і біотехнологій ім. Г. З. Гжицького; Lviv Polytechnic National University; Lviv National University veterinary medicine and biotechnology them. G.Z. Gzhytsky Candidate of LawУ статті вивчено проблему виокремлення та особливостей видів аргументації в судовому процесі. Досліджено базові знання та навички, якими повинен володіти мовець для ефективного аргументування. З’ясовано фактори, які впливають на цей процес. Визначено місце підготовки та вміння оперувати інформацією як ключових агентів, які впливають на результативність аргументації в судовому процесі, зважаючи на його специфіку. Вивчено макроструктурні елементи аргументативного дискурсу, їх взаємозав’язки та особливості застосування. Виявлено особливості побудови індуктивної та дедуктивної демонстрації, застосування в ній порівнянь, метафор та інших психологічних засобів. Досліджено проблему ототожнення понять “юридична аргументація” та “правова аргументація”, їх базові відмінності. Визначено природу видів аргументації, встановлено зв’язок між ними. З’ясовано вплив домінуючих в історії парадигм на формування видів аргументації залежно від їх особливостей. Вивчено значення динамічності правової системи держави як основного фактору впливу на розвиток видів аргументації. Досліджено парадокси, які виникають при їх порівнянні у контексті розгляду впливу законодавства як фактору. Виявлено особливі характеристики макроелементів аргументативного дискурсу, яких вони набувають в межах застосування кожного з видів аргументації. З’ясовано зміну переліку видів аргументів, специфіки демонстрації та змісту тези відповідно до особливостей юридичної та правової аргументації. Визначено специфіку співвідношення риторики та логіки у процесі аргументування. Вивчено значення логічних моделей у появі правової аргументації та відході від позитивістської парадигми. Запропоновано систему понять для полегшення розуміння понять “юридична аргументація” та “правова аргументація” відповідно до їх вживання у літературі. Вивчено взаємозалежність видів аргументації та правових систем і домінуючих в них парадигм. З’ясовано межі впливу юридичної та правової аргументації на правові системи. Виявлено необхідність систематичної актуалізації законодавства для створення необхідних умов розвитку правової аргументації відповідно до потреб та реалій суспільного життя. На прикладі України виявлено умови та фактори, які перешкоджають розвитку правової аргументації.Item Становлення вітчизняної юридичної аргументації на засадах правової традиції(Видавництво Львівської політехніки, 2021-08-10) Чорнобай, Олена; Chornobay, Olena; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityДосліджено питання становлення вітчизняної юридичної аргументації на засадах правової традиції. Акцент зроблено на проблемі відходу від радянської правової спадщини. Визначено основні чинники, які вплинули на відтермінування становлення юридичної аргументації саме в Україні. З’ясовано вплив юридичного позитивізму на формування її особливостей, формулювання принципів права. Вивчено позитивні та негативні фактори впливу на становлення теорії юридичної аргументації на початку існування незалежної Української держави. Розглянуто значення світоглядно-методологічного плюралізму та людиноцентричної парадигми у контексті реформування підходу до визначення базових принципів юридичної аргументації. Визначено роль загальної теорії моделювання та її основних особливостей у формуванні вітчизняної юридичної аргументації як відповіді позитивістській теорії. З’ясовано ефективність логічних систем та особливості їх застосування у здійсненні аргументації. Вказано на зв’язок між юридичною логікою та риторикою і необхідності їх використання разом із дедукцією. Вивчено значення герменевтичного фактора становлення української юридичної аргументації та правової традиції загалом. У цьому ж контексті розглянуто роль мови права, основаної на національній мові, як семіотичної системи, використання якої спрямоване на полегшення трактування та розуміння інформації в судочинстві. Досліджено проблему співвідношення статичності та динамічності права як науки. З’ясовано необхідність поєднання стабілізувальної та фіксувальної функцій правових норм, з одного боку, і гнучкості застосування правових принципів задля створення ефективної системи судочинства й оптимальних умов функціонування та розвитку юридичної аргументації в Україні – з іншого. Визначено основні виклики, які перешкоджають цьому розвитку.Item Засадничі принципи юридичної аргументації(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-01) Чорнобай, Олена; Chornobai, Olena; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityЗ’ясовуються особливості засадничих принципів юридичної аргументації, що впливають на сфери їх застосування. Окремий акцент зроблено на походженні різних принципів юридичної аргументації. Базові принципи аналогічні до загальнонаукових, але видозмінені задля задоволення потреб юридичної аргументації. Ці принципи мають морально-етичну основу, що спричиняє певну свободу їхньої інтерпретації та застосування, але, водночас, існують критерії, які визначають ступінь реалізації цих принципів у кожному окремому випадку. Вузькоспеціалізовані принципи сформувалися разом із типами судових процесів, у яких застосовуються і, відповідно, перейняли їх специфіку. Ці принципи застосовуються у переважній більшості судових процесів, але різною мірою, що обумовлено особливостями сучасного судочинства. Особливо виділено принцип вільної оцінки доказів як такий, що застосовується незалежно від виду судового процесу і має складну структуру регулювання. Ця структура має дві основні складові – законодавчу та морально-етичну, визнану законом. Описано взаємодію принципів та їхню взаємозалежність. Вказано особливості їхнього застосування та можливі інтерпретації.Item Формування риторико-комунікативної компетентності судового оратора(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Чорнобай, Олена; Chornobai, Olena; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityПоширення діалектичного підходу до юридичної аргументації засвідчує доконаний факт послаблення юридично-позитивістського сприйняття у загальноприйнятій доктрині права на користь природно-правової концепції праворозуміння. У зв’язку з цим розглянуто філософсько-правові теорії суб’єктивізму, ірраціоналізму та волюнтаристського лібералізму, які розкривають сутнісний зміст юридичної аргументації у сучасному праві. З позиції суб’єктивізму важливою є первинність природних прав людини, а закон є лише формалізованим вираженням цих прав, або нормативною моделлю поведінки. Ірраціоналізм в аргументації виходить із того, що нормативна модель відносин може недостатньо враховувати ціннісні аспекти вибору суб’єктом права варіанта поведінки. Волюнтаристський лібералізм розкриває природу залежності свободи волі (у контексті свободи вчинку) від правових та неправових чинників впливу на поведінку особи.Item Становлення теорії юридичної аргументації у період античності та римського права(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Романова, Альона; Чорнобай, Олена; Romanova, Alyona; Chornobai, Olena; Романова, Алёна; Чорнобай, Елена; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityСхарактеризовано історію зародження теорії юридичної аргументації в філософії Давньої Греції, розкриваються передумови та причини її появи та розвиту. Проаналізовано софістику та її вплив на практику юридичної аргументації в античному судочинстві, внесок Платона та Аристотеля на формування загальних теоретичних основ аргументації, зокрема, у логіці та риториці, а також їх подальший розвиток та вдосконалення у римському праві (на основі поглядів Цицерона та Сенеки Старшого). Наголошується на тісному взаємозв’язку соціально-політичних процесів та змін у теорії та практиці юридичної аргументації.Item Перший кодекс українського права та інституалізація юридичної аргументації(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Романова, Альона; Чорнобай, Олена; Romanova, Alona; Chornobai, Olena; Романова, Алёна; Чорнобай, Елена; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ працях дослідників “Руська Правда” постає як нормативно-правовий акт або навіть звод законів. Існують думки про “Руську Правду” як про звод звичаїв або зведення судових прецедентів. Розкрито питання про правову природу першого кодексу українського права та інституалізацію юридичної аргументації.