Вісники та науково-технічні збірники, журнали

Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 10
  • Thumbnail Image
    Item
    Domestic legal argumentation in defending of the Ukrainian national case
    (Видавництво Львівської політехніки, 2022-01-01) Чорнобай, Олена; Chornobai, Olena; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Стаття присвячена розгляду специфіки правової аргументації у відстоюванні української національної системи. Визначено, що сучасне вчення про правову аргументацію виникло в результаті узагальнення й систематизації прийомів і методів ведення полеміки, які були поширені в Стародавній Греції. Безумовно, уміння переконувати людей, наводити логічні аргументи проти своїх опонентів, підкріплювати їх фактами, впливати не тільки на розум, а й на почуття і емоції слухачів, стало надзвичайно важливим. Доведено, що сучасні вчені вважають аргументацію однією з наймолодших галузей наукового знання. З середини ХХ століття і до сьогодні вона стрімко розвивається, набуваючи якісно нового вигляду, значно змінюючи свій стиль, поповнюючи арсенал методів, розвиваючи різні зв’язки з рядом суміжних наук. Визначено етапи зародження правової аргументації та її основні прийоми. Встановлено, що у сучасному юридичному дискурсі теорія юридичної аргументації розвивається доволі інтенсивно. Про це свідчать численні статті, дисертації та спеціальні роботи, присвячені різним аспектам правової аргументації. Цей інтерес не випадковий. Процес аргументації, обґрунтування та доказу є ключовим для всієї юридичної практики. Доведено, що в Україні, незважаючи на весь період державної незалежності, триває процес формування нації. Події останніх двох років посилили інтерес до цього явища як в теоретичному, так і в політико-прикладному аспектах. Роботи представників політичних і соціологічних наук, чиї імена пов'язані з методологічним поворотом у вивченні націй і націоналізму, роблять помітний вплив на зміст дискусій в історичному професійному середовищі. Незважаючи на позитивні зрушення в цій галузі в російській історичній науці, традиційні проблеми збергаються. Сучасні дослідники неодноразово відзначали у своїх наукових публікаціях, етноцентричність є однією з головних рис українського національного канону. Саме “українська” нація довгий час залишалася головним об’єктом дослідження. Інші, як правило, якщо і не повністю ігнорувалися, то були представлені мінімально, в якості історичного фону.
  • Thumbnail Image
    Item
    Сучасний стан і перспективи української євроінтеграції
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-01-10) Чорнобай, Олена; Chornobai, Olena; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    У статті досліджується сучасний стан та перспективи української євроінтеграції з погляду наближення українського законодавства до законодавства Європейського Союзу, проведення відповідних змін у нормативно-правовій базі України та їх реалізації. Особливий акцент зроблено на визначенні особливостей наближення українського законодавства у різних сферах, проблемах дефініції цих процесів та труднощів, що виникають під час їхньої реалізації. Проаналізовано сучасний стан проведення реформ відповідно до завдань Порядку денного асоціації, визначено основні проблеми. Дано рекомендації щодо вирішення цих проблем та забезпечення умов, що дозволять уникнути їх в майбутньому. Враховуючи особливості євроінтеграційного процесу України до ЄС, ці етапи виключають фактор синхронності, який при цьому замінюється системою постановки завдань та планів дій і звітуванням про результати. Одним із найважливіших чинників, що виступили каталізатором процесу адаптації є участь України в діяльності Ради Європи на правах члена і приєднання до конвенцій та інших нормативних актів і документів цієї організації. Окрім того, членство в Раді Європи є однією із ключових вимог для вступу в ЄС. Дотримання вимог Ради Європи наближає національне законодавство України до правової системи Євросоюзу, оскільки держави-члени ЄС також повинні виконувати їх. Варто зазначити, що документи, які приймаються Радою Європи, не є обов’язковими до виконання, а чіткий механізм введення санкцій за ігнорування цих положень поки відсутній. Отже, діяльність у межах Ради Європи залишається радше можливістю, аніж механізмом ефективної адаптації українського законодавства, а тому потребує створення додаткової інституційної та правової бази з боку України для підвищення результативності процесу адаптації. При цьому доцільно говорити про імплементацію міжнародних документів, а саме актів, виданих Радою Європи, оскільки наближення українського законодавства до них найточніше підходить під це визначення, враховуючи широкий спектр питань адаптації.
  • Thumbnail Image
    Item
    Засадничі принципи юридичної аргументації
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-01) Чорнобай, Олена; Chornobai, Olena; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    З’ясовуються особливості засадничих принципів юридичної аргументації, що впливають на сфери їх застосування. Окремий акцент зроблено на походженні різних принципів юридичної аргументації. Базові принципи аналогічні до загальнонаукових, але видозмінені задля задоволення потреб юридичної аргументації. Ці принципи мають морально-етичну основу, що спричиняє певну свободу їхньої інтерпретації та застосування, але, водночас, існують критерії, які визначають ступінь реалізації цих принципів у кожному окремому випадку. Вузькоспеціалізовані принципи сформувалися разом із типами судових процесів, у яких застосовуються і, відповідно, перейняли їх специфіку. Ці принципи застосовуються у переважній більшості судових процесів, але різною мірою, що обумовлено особливостями сучасного судочинства. Особливо виділено принцип вільної оцінки доказів як такий, що застосовується незалежно від виду судового процесу і має складну структуру регулювання. Ця структура має дві основні складові – законодавчу та морально-етичну, визнану законом. Описано взаємодію принципів та їхню взаємозалежність. Вказано особливості їхнього застосування та можливі інтерпретації.
  • Thumbnail Image
    Item
    Формування риторико-комунікативної компетентності судового оратора
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Чорнобай, Олена; Chornobai, Olena; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Поширення діалектичного підходу до юридичної аргументації засвідчує доконаний факт послаблення юридично-позитивістського сприйняття у загальноприйнятій доктрині права на користь природно-правової концепції праворозуміння. У зв’язку з цим розглянуто філософсько-правові теорії суб’єктивізму, ірраціоналізму та волюнтаристського лібералізму, які розкривають сутнісний зміст юридичної аргументації у сучасному праві. З позиції суб’єктивізму важливою є первинність природних прав людини, а закон є лише формалізованим вираженням цих прав, або нормативною моделлю поведінки. Ірраціоналізм в аргументації виходить із того, що нормативна модель відносин може недостатньо враховувати ціннісні аспекти вибору суб’єктом права варіанта поведінки. Волюнтаристський лібералізм розкриває природу залежності свободи волі (у контексті свободи вчинку) від правових та неправових чинників впливу на поведінку особи.
  • Thumbnail Image
    Item
    Зміна парадигми філософування як основа детермінації в теорії доказовості
    (Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Чорнобай, Олена; Коваль, Ігор; Chornobai, Olena; Koval, Igor; Чорнобай, Елена; Коваль, Игорь; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Статтю присвячено дослідженню історії становлення теорії аргументації в контексті зрушень у філософському знанні у другій половині ХХ ст. Проаналізовано основні напрямки теорії, що справили найбільший вплив на становлення теорії аргументації, зокрема неориторика Х. Перельмана та С. Тулміна, прагма-діалектика Еемерена та Гроотендорста. Охарактеризовано основні проблеми, які ставить перед собою теорія аргументації: взаємодія оратора та аудиторії під час побудови аргументації, взаємовідношення доказу й аргументу.
  • Thumbnail Image
    Item
    Становлення теорії юридичної аргументації у період античності та римського права
    (Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Романова, Альона; Чорнобай, Олена; Romanova, Alyona; Chornobai, Olena; Романова, Алёна; Чорнобай, Елена; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Схарактеризовано історію зародження теорії юридичної аргументації в філософії Давньої Греції, розкриваються передумови та причини її появи та розвиту. Проаналізовано софістику та її вплив на практику юридичної аргументації в античному судочинстві, внесок Платона та Аристотеля на формування загальних теоретичних основ аргументації, зокрема, у логіці та риториці, а також їх подальший розвиток та вдосконалення у римському праві (на основі поглядів Цицерона та Сенеки Старшого). Наголошується на тісному взаємозв’язку соціально-політичних процесів та змін у теорії та практиці юридичної аргументації.
  • Thumbnail Image
    Item
    Перший кодекс українського права та інституалізація юридичної аргументації
    (Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Романова, Альона; Чорнобай, Олена; Romanova, Alona; Chornobai, Olena; Романова, Алёна; Чорнобай, Елена; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    У працях дослідників “Руська Правда” постає як нормативно-правовий акт або навіть звод законів. Існують думки про “Руську Правду” як про звод звичаїв або зведення судових прецедентів. Розкрито питання про правову природу першого кодексу українського права та інституалізацію юридичної аргументації.
  • Thumbnail Image
    Item
    Феномен Цицерона: теорія і практика риторичної аргументації
    (Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Чорнобай, Олена; Chornobai, Olena; Чорнобай, Елена; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    На основі аналізу творчої спадщини видатного римського оратора, філософа, політичного діяча, насамперед окремих його судових промов, з’ясовано особливості риторичної аргументації, яку він застосовував з метою доказування й переконування опонентів у судових засіданнях, акцентовано на тому, що визначальні теоретичні положення, спрямовані на розвиток ораторського мистецтва, обґрунтовані у трактатах Цицерона, побудованих на глибокому знанні й переосмисленні доробку мислителів Античності, водночас ґрунтувалися на узагальненні власного практичного досвіду.
  • Thumbnail Image
    Item
    Особливості правової аргументації у комунікативній практиці юриста: деякі аспекти
    (Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Чорнобай, Олена; Chornobai, Olena; Чорнобай, Елена; Національний університет «Львівська політехніка»; Lviv Polytechnic National University
    Відповідно до загальновизнаних теоретичних уявлень про сутність правової аргументації та її значення у практичній юридичній діяльності, викладених у вітчизняній науковій літературі, з’ясовується низка особливостей аргументаційного процесу, пов’язаного з юридичною комунікативною практикою. Наголошено на тому, що ефективність правової аргументації значною мірою залежить від того, наскільки повноцінно й глибоко пізнавально осмислив суб’єкт права філософську природу правової аргументації, оволодів основними базовими поняттями, засобами, прийомами, правилами її, а також на основі цих знань усвідомив, що прагматизм правової аргументації узалежнений від таких різних за онтичним статусом чинників формування об’єкції (передбачення), як переконання, обґрунтування, мотивації тощо, завдяки яким можливо уникати комунікативних ускладнень в аргументуванні.
  • Thumbnail Image
    Item
    Per argumentum від Саллюстія
    (Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Чорнобай, Олена; Chornobai, Olena; Чорнобай, Елена; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    З’ясовано значення аргументативної практики відомого політичного діяча та історика Стародавнього Риму, застосованої ним у полемічних творах, що порушували тогочасну актуальну політико-правову проблематику, для розвитку норм і категорій римського державного і публічного права як форми і змісту вираження суспільного інтересу, для підтвердження імперативного методу регулювання суспільних відносин з низкою властивих цьому праву ознак, що визначали його природу і сутність.