Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
8 results
Search Results
Item Злочинність та глобалізація: причини і наслідки(Видавництво Львівської політехніки, 2021-08-10) Шай, Роман; Shai, Roman; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityРозглянуто проблемні питання взаємовпливу процесів глобалізації на розвиток світової злочинності. Глобалізація як світова тенденція новітнього часу впливає на розвиток національного й міжнародного права як позитивно, так і негативно. Одним із найсерйозніших негативних наслідків глобалізації є зростання злочинності у світі, а також виникнення нових, небезпечніших форм злочинності, яка не обмежується національними кордонами й стає транснаціональною. Глобалізація впливає на цей процес не прямо, а опосередковано, через економічні, політичні й інші чинники зростання злочинності. Визнання міжнародної та національної злочинності як однієї із загроз стабільності світового життя передбачає розроблення й регламентацію державами в національному праві єдиних принципів правової політики, а також об’єднання зусиль зі створення юридичних інструментів, що сприяють уніфікації міжнародного й національних механізмів протидії злочинності. У наш час світова спільнота зіткнулась із серйозною проблемою розвитку міжнародної, зокрема транснаціональної, злочинності. Це безпрецедентне за історичними мірками зростання терористичної загрози; загострення політичних, релігійних і міжетнічних конфліктів, під час яких відбуваються масові й грубі порушення прав людини; інтернаціоналізація організованої злочинності у сфері поширення наркотиків, торгівлі людьми, контрабанди зброєю, яка супроводжується корупцією й легалізацією злочинних доходів тощо. Процес інтенсивної криміналізації суспільних відносин у глобалізованому світі та його різних регіонах і країнах – одна із ознак нашого часу. Дослідження світових і регіональних тенденцій та закономірностей сучасної злочинності та її зумовленість глобалізаційними процесами у світі особливо актуальні.Item Аналіз ризиків глобалізаційних процесів для безпекового середовища України(Видавництво Львівської політехніки, 2021-06-01) Шай, Роман; Shai, Roman; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityРозглянуто проблемні питання, що стосуються ризиків, які спричиняють глобалізаційні процеси у світі, для національної безпеки України. Глобалізація є внутрішньо суперечливим процесом, оскільки, з одного боку, вона відкриває нові можливості для політичного та державно-управлінського дискурсу, а з другого – загострює наявні або породжує нові проблеми, які сьогодні визначають як “виклики”. Фактично це форми загострення проблем, породжених попередніми етапами світового розвитку, що свого часу не знайшли належного вирішення у світовій державно-управлінські практиці. Безпосередньо це стосується проблем загального характеру, які пов’язані із появою нових факторів у світовому розвитку і які ставлять під питання можливості нормального функціонування механізмів відтворення суспільного життя, стабільності системи міжнародних відносин, сталості світоустрою. Процеси глобалізації дедалі більше впливають як на національну безпеку країн, так і на міжнародну безпеку. Саме вони визначають головні тенденції розвитку світової політики та економіки, а також призводять до кардинальних змін у міжнародному безпековому середовищі, яке стає дедалі динамічнішим і суперечливішим. Процеси глобалізації перетворилися на найважливіший чинник впливу на безпекову та оборонну політику провідних країн світу на найближчу, середньо- та довгострокову перспективи, що ставить перед нашою державою нагальне завдання визначити та оцінити характер і значущість сучасних викликів і загроз для її національної безпеки. Негативні наслідки глобалізації значно більше вражають ту державу, яка залишилася поза межами простору розвинених країн світу, а Україна нині на стику тихикраїн, які отримують переваги від глобалізації, і тих, які зазнають її негативних наслідків.Item Вплив правової культури на формування та розвиток правового суспільства в Україні(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-01) Шай, Роман; Shai, Roman; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті окреслено роль правової культури та її вплив на формування і розвиток правового суспільства, оскільки будівництво громадянського суспільства, демократичної, правової держави – це не тільки внутрішньополітична потреба, але й зовнішня необхідність, яка диктується розвитком України в умовах глобалізації. По суті, за всієї різноманітності світ єдиний у тому, що справжній прогрес здійснюється лише там, де створені суспільні умови для розкриття головного ресурсу цивілізації – людини. Демократичні перетворення, які відбуваються в Україні, є початком великих і всебічних інноваційних трансформувань в усіх сферах українського суспільства. Ці зміни наочно демонструють не тільки пріоритети майбутнього розвитку, але й недоліки, що заважають динаміці розвитку цього процесу. Спостереження політичних подій сьогодення свідчать про те, що активізація громадянського, правового суспільства стала потребою української державності, оскільки політичний процес в Україні зіткнувся з ситуацією правового беззаконня і кризи політичної влади. Світ сьогодні більш взаємопов’язаний, ніж колись. Тому Україна може стати рівноправним партнером у світовій прогресивній спільноті тільки тоді, коли буде демократичною і правовою країною з розвинутими економічними відносинами, високим культурним і духовним потенціалом громадянського суспільства. Досягти цього можна лише за верховенства закону, сильного правопорядку, ефективної власності, конструктивної виконавчої і законодавчої влади, незалежної судової системи, вільних і незалежних ЗМІ, громадського самоврядування. Усі ці аспекти поєднує у собі саме правове суспільство.Item Проблема толерантності правоохоронців у сучасному мультикультурному суспільстві(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-01) Шай, Роман; Shai, Roman; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті розглядаються проблемні питання рівності, толерантності і недискримінації у правоохоронній діяльності, розкриваються особливості комунікації працівників правоохоронних органів в сучасному мультикультурному суспільстві. Визначено, що проблема комунікативної толерантності працівників правоохоронних органів нині є вкрай актуальною, позаяк це є необхідна риса, що визначає характер і специфіку взаємовідносин правоохоронця з оточенням, враховуючи його особистий досвід, інтереси, схильності, моделі поведінки та особливості спілкування. З’ясовано, що діяльність працівників Національної поліції в сучасному мультикультурному суспільстві передбачає налагодження ефективної комунікації та довірливих відносин з населенням, підвищення авторитету та позитивного іміджу поліції. Саме якість комунікації поліцейських з громадянами є одним з головних факторів ефективності діяльності правоохоронних органів. Реформування правоохоронних органів України є одним із найважливіших кроків на шляху становлення демократичної держави, в якій пануватиме верховенство права. Їх ефективна діяльність стає необхідною умовою захисту конституційного ладу, забезпечення законності та правопорядку, дотримання прав і свобод людини та громадянина. Розбудова демократичної держави в Україні та докорінне реформування правоохоронних органів, закріплення партнерської моделі взаємовідносин правоохоронців та суспільства, забезпечення реальної громадської й особистої безпеки з особливою гостротою актуалізують питання щодо толерантності в стосунках між працівниками правоохоронних органів та громадянами.Item Право та мультикультуралізм: аспекти відмінностей та взаємовпливу(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Шай, Роман; Shai, Roman; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityРозглянуто проблеми, які спричинені певними аспектами відмінностей та взаємовпливу права та мультикультуралізму, оскільки законодавство держави має враховувати тенденції, що відбуваються зокрема в культурній автономізації і глобалізації сучасного суспільства. Головною ідеєю правового мультикультуралізму є твердження про те, що якщо не існує цілісної, єдиної у своєму роді для всіх суспільств культури, яку можна виявити через визначену, неподільну, ідеальну ціннісну систему з деякою ієрархічною будовою, будь-яке із культурних суспільств повинно володіти власною системою норм права і керуватися виключно нею. З’ясовано, що яку б модель мультикультуралізму не взяла країна за основу, базовим принципом її на практиці, у державній політиці є принцип культурної свободи, тобто надання індивідам права жити згідно з власним вибором, маючи реальну можливість оцінити й інші варіанти. Тому зміни в “політичному полі” неминуче приводять до зміни не лише законодавства, але й уявлень про право широких мас населення і правові практики.Item Теоретико-правові проблеми мультикультуралізму як традиційної моделі адаптації(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Шай, Роман; Shai, Roman; Шай, Роман; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityРозглянуто проблеми мультикультуралізму, оскільки розвиток різноманітних процесів у світі ставить під питання цю традиційну модель адаптації, доводячи її недієвість і невідповідність сьогоденню.Item Теоретичні аспекти функціонування громадських об’єднань в Україні(Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Шай, Роман; Shai, Roman; Шай, Роман; Національний університет «Львівська політехніка»; Lviv Polytechnic National UniversityРозглянуто проблеми функціонування такого інституту вітчизняного грома- дянського суспільства, як громадські об’єднання, оскільки вони тісно пов’язані з політичною системою суспільства та відіграють важливу роль у становленні демократії, захисті прав і свобод громадян.Item Перспективи модернізації правоохоронних органів в умовах глобалізації(Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Шай, Рома; Shai, Roman; Шай, Роман; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityСтаття присвячена проблемам у сфері правоохоронної діяльності держави, яка під впливом євроінтеграційних та глобалізаційних процесів потребує негайної модернізації, що дало б змогу створити ефективну сучасну систему правоохоронних органів.