Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
25 results
Search Results
Item Особливості подачі інформації про війну Росії проти України на ресурсі інформаційного агентства “Associated press”(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Семен, Наталія; Semen, Natalia; Національний університет “Львівська політехніка”Повномасштабна війна з боку Росії проти України похитнула стабільність та мир у всьому світі. Щоденні руйнування інфраструктури внаслідок ворожих обстрілів, загибель військових та цивільних, ракетний терор та інші події на фронті несуть загрозу не лише Україні, а й всьому світові. Саме тому ця тема є в полі зору усіх якісних медіа як України, так і інших країн, а особливо США. Адже саме Америка є нашим головним партнером та активно допомагає у боротьбі з ворогом. Інформаційне агентство “Associated Press” від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну активно інформує світ про перебіг цієї кривавої війни. Щодня тут з’являється багато різножанрових матеріалів про повномасштабне вторгнення Росії в нашу країну. Такий контент розміщений під рубрикою “Російсько-українська війна”. Оскільки медіа відображають суспільні настрої, формують громадську думку щодо важливих питань та впливають на неї, то існує нагальна потреба аналізувати особливості подачі інформації про війну Росії проти України у ЗМІ. Саме тому мета даного дослідження полягає у аналізі риторики про війну Росії проти України в контенті провідного американського інформаційного агентства “Associated Press”. Це інформагентство є авторитетним та відомим, адже споживачами його контенту є більша половина населення світу. Тому дуже важливою є підтримка проукраїнської риторики на “Associated Press”. Адже це медіа дотримується стандартів якісної журналістики і подає інформацію правдиво та неупереджено, тому його визнають у всьому цивілізованому світі. Питання дослідження подачі інформації про війну Росії проти України після 24 лютого 2022 року для науковців знову набуває нового значення. Адже протистояння триває і щодня демонструє нові виклики як для військових, так і для медіа, як українських, так і закордонних. Питання специфіки висвітлення російсько-української війни в медіа України цікавить багатьох науковців, зокрема М. Кіцу, А. Моргун, В. Жугая, І. Патлашинську, Б. Синчака та багатьох інших. Усі вони аналізують різні площини цієї великої системи і пропонують власні підходи, теорії та концепції щодо досліджуваного питання.Item Стан медіаринку України у 2022 році на тлі функціонування світового медіабізнесу(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Гоцур, Оксана; Hotsur, Oksana; Національний університет “Львівська політехніка”Здійснено аналіз функціонування та розвитку українського медіаринку у 2022 році у контексті світового медіабізнесу. Важливість дослідження саме цього року зумовлена головно двома чинниками: 1) воєнними подіями в Україні, яка геополітично знаходиться у центрі Європи; 2) тяглістю наслідків пандемії Covid-19. Ці два чинники спричинилися до значних змін у фінансовій, політико-економічній структурі, як світу, так і України. Як наслідок: зміна підходів до функціонування світових медіагігантів (запровадження інновацій і актуалізація пріоритетних напрямків розвитку у медіабізнесі). Наразі найбільшу динаміку розвитку спостерігають у секторі віртуальної реальності та мобільних ігор – експерти PwC прогнозують зростання доходів на 19 % до 2026 року, а вартість медіаіндустрії становитиме майже 3 трлн доларів. На основі оприлюднених аналітичних даних простежено тенденції розвитку світового медіабізнесу у контексті наслідків війни в Україні. Зокрема, з’ясовано, що у 2022 році відбуваються зміни у соціальних мережах, що пов’язано з купівлею Twitter, акцент на потокове передавання, падіння цін на акції провідних медіагігантів (Disney, Fox, CNN Warner Bros.Discovery, Paramount, Comcast, Roku), а також скорочення штатів медіакомпаній, що призводить до значного збільшення безробіття серед сегменту медіапрацівників. Проаналізовано зміни розвитку усіх сегментів українського медіаринку в умовах російсько-української війни: друкованих медіа, телебачення, радіо, реклами та соціальних медіа. Представлено динаміку видання газет та журналів у травні – грудні 2022 року. Показано тенденції на телерадіоринку (контекст роботи радіо і телебачення, вихід нових телеканалів в український медійний телепростір). Виокремлено проблеми ринку реклами, який розвивався головно в діджитал-сфері, що відповідає загальним світовим тенденціям. Також звернено увагу на стан українського медіабізнесу: відхід медіагруп та створення нових.Item “Пісня України” – мелодійний голос національної громади в радіопросторі Канади від 1959 р.(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Гиріна, Тетяна; Hyrina, Tetyana; Державний податковий університетНа прикладі конкретної радіоіціативи української громади в іномовному медіасередовищі Північної Америки осмислено роль та значення для громади живого українського слова, промовленого крізь простір та роки до покоління українців. Від 1959 р. “Пісня України” безперервно звертається до своїх вірних слухачів рідною для них мовою спершу з радіостанції “CKFH 1400” (о 19.00–19.30), потім “CHWO” (о 16.30–18.00), а нині “CJMR 1320” (о 19.20–19.50). Завдяки безпосередньому спілкуванню з авторкою програми Н. Попович, а також аналізу архівної періодики встановлено історичну хронологію поступу ініціативи в національному середовищі українців Канади, віддано шану її зачинателям Прокопу та Вікторії Наумчукам, які започаткували багаторічну передачу, вдихнули в неї життя на наситили українським духом та звитягою на спільну національну справу сучасників. Простежено тематичну поліфонію та стилістику музичного блоку ініціативи, актуалізовано питання значимості української мови для слухачів різних категорій: для старої аудиторії як безальтернативне джерело новинної інформації про Україну, для молодших слухачів як платформа до актуалізації знань та навичок спілкування мовою предків тощо. Осмислено глибоку місію українськомовних ініціатив у справі збереження власної національної ідентичності та прийнятливості поколінь. Введено до наукового медіадискурсу імен продуцентів українського радіоконтенту Канади в різні роки, а саме: З. Прусаченко-Зубович, С. Лантуха, С. Новицького, А. Шеляк, В. Маґденко, Т. Косач, В. Бойчука, Т. Горохович, Н. Куци-Ковальчук, В. Романюка, С. Баюса, З. Онищука, У. Мельник, І. Кравець, Н. Солтис, О. Сидорчук-Соколик та інших. Охарактеризовано сприйнятливість української громади до позаефірних заходів, ініційованих чи підтримуваних програмою та її зачинателями. Серед таких щорічні благодійні “Українські вечорниці”, періодичні святкування, концерти, мюзикли, танці тощо.Item Комунікативний потенціал частки “мовляв” у сучасних українських онлайн-медіатекстах(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Дацишин, Христина; Datsyshyn, Chrystyna; Львівський національний університет імені Івана ФранкаАктуальність дослідження зумовлена потребою пошуку оптимальних для реалізації комунікативних завдань журналіста засобів досягнення “багатоголосся” медіатексту; одним із таких засобів є частка мовляв. Стаття має на меті дослідити комунікативний потенціал частки мовляв у сучасних онлайн-медіатекстах українською мовою, завдання – виявити функції частки мовляв, емоційно-оцінне навантаження, яке вона надає текстові. Дослідження показало, що частка мовляв щоразу частіше актуалізується в онлайн медіатекстах, у яких засвідчує чуже мовлення, позначає переповідну, рідше гіпотетичну модальність. У медіатекстах відбувається інтерференція переповідності й гіпотетичності: реально висловлені чужі слова сприймаються з відтінком сумніву, недостовірності, а ймовірні, гіпотетичні – з відтінком правдивості, що такі думки справді могли б прозвучати. Частка мовляв передає негативну оцінку, емоційне забарвлення несприйняття, недовіри, зневаги, сумніву, іронії як щодо чужих (висловлених чи ймовірних) слів, так і щодо їхнього автора, позначає інакшість позиції автора тексту, тому її можна вважати своєрідним маркером поділу “свій – інший”, “свій – чужий”. Діалог між автором онлайн-медіатексту і автором чужих слів виявляється в невисловленій реакції на ці слова; реципієнт онлайн-медіатексту як свідок цього діалогу може прийняти позицію будь-якої із сторін, однак емоційно-оцінне навантаження речень із часткою мовляв схиляє до позитивного сприйняття саме авторської позиції. Збільшення дистанції між “своїм” та “чужим” унаслідок вказівки на фейковість повідомлення, введення в текст додаткових слів із негативним забарвленням, заперечує можливість подальшої комунікації. Частотна актуалізація частки мовляв із додатковими комунікативними емоційнооцінними функціями може закріпити сприймання цього слова насамперед не як засобу евіденції, а як маркера недостовірності, неправдивості, негативної оцінки чужих слів. Тому рекомендуємо журналістам використовувати інші засоби введення чужого мовлення у текстах, де є потреба тільки лаконічно маркувати його, не висловлюючи у прямий чи непрямий спосіб ставлення до сказаного іншою особою.Item Меми як важлива складова контенту ЗМІ під час війни: мета, функції та теми(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Мудра, Ірина; Mudra, Iryna; Національний університет “Львівська політехніка”Меми нині стали невіддільною частиною контенту ЗМІ. Редакції створюють власні гумористичні картинки та публікують найпопулярніші. Також меми стали “героями” публікацій та важливою окрасою журналістських матеріалів. Меми – це переважно інформативні картинки, які нерідко гумористичного спрямування, передають новину та факти смішно, оригінально та цікаво. Такі зображення часто стають віральними та привертають увагу. Під час війни спостерігаємо появу великої кількості жартівливих картинок у журналістських матеріалах, на сторінках ЗМІ, у соціальних мережах та месенджерах. Збільшення мемів у публікаціях та на сторінках мас-медіа пов’язано з тим, що аудиторії подобається гумористичний та оригінальний контент у формі зображень. А також він привертає увагу до публікацій, вдало передає новину та тему журналістського матеріалу. Окрім розважальної та інформативної функцій у мас-медіа меми також допомагають справитися з емоціями, тривогою та переживаннями. Вони проникають у свідомість людей непомітно та знімають певні бар’єри. Під час війни меми виконують такі функції: інформаційна, психологічна та практична. Інформаційна – повідомляють про новину, психологічна – допомагають справитися з переживаннями, а практична функція полягає у тому, що за допомогою гумористичних картинок аудиторію закликають до певних дій (наприклад, допомоги ЗСУ). А також меми є ефективним інструментом інформаційної війни та боротьби з російською пропагандою. В основі мемів є гумор, який пом’якшує переживання проблем чи й зовсім позбавляє тривоги. Меми, які публікують мас-медіа під час російсько-української війни у 2022 році, мають конкретні завдання – це висміяти ворога, і таким чином зробити його смішним, недолугим, не таким страшним, достатньо слабким. А воїнів, які захищають свою землю, меми возвеличують, зображують сильнішими. І таке приниження ворога знешкоджує страх.Item Етнокомунікація в мультикультурному регіоні: виклики для системи національної безпеки(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Соломін, Євген; Solomin, Yevhen; Ужгородський національний університет; Uzhhorod National UniversityТранскордонний статус Закарпаття, його поліетнічність відображається у різних сферах життя, зокрема й масовокомунікаційній діяльності. Актуалізується проблематика функціонування онлайнових медіа етноспільнот найзахіднішого регіону України у контексті розвитку мультикультурного інформаційного простору в структурі українського національного медіаполя. Підкреслена роль преси етносів в інформуванні та підтримці традицій і звичаїв, збереженні етнічної свідомості та культурного різноманіття. Особлива увага приділена етнонаціональному аспекту комунікації та важливій ролі закарпатських медіа у розбудові рідномовної комунікації, яка представлена широким спектром етнічних медіа (угорських, словацьких, румунських, ромських, німецьких, єврейських та ін.). Вироблена на Закарпатті модель мультикультурної комунікації сприяє розвитку, зокрема й громадянської ідентичності, почуттів соціальної відповідальності за все, що відбувається в країні, а місцеву журналістську спільноту спонукає до культивування толерантності, запобігання міжетнічних конфліктів, протидії інформаційним загрозам. Зважаючи на повноту реалізації функцій ЗМК, ступінь ефективності їхньої діяльності у сучасній медійній сфері Закарпаття, у статті відзначені й ризики кризових процесів. Частина з них спричинена зовнішньополітичними обставинами, війною з Росією та інформаційною агресією, проблемами міждержавної взаємодії, а тому потребують особливої уваги, коректності, компетентності журналістів. Тим більше, що питання міжетнічних взаємин (особливо в освітній, мовній площинах) належать до стратегічних, пов’язаних із національною безпекою, гармонійністю відносин України та сусідніх західних держав. При цьому онлайнові медіа етносів Закарпаття активно інтегруються в міжкультурну систему комунікацій, займаючи й утримуючи в ній власний сегмент.Item Специфіка та різновиди кіносюжетів у сучасних ЗМІ(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Максимович, Мирослав; Maksymovych, Myroslav; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУказано на те, що кінематограф та його виражальні засоби як вид мистецтва та галузь людської діяльності, що може створювати рухомі зображення, завдяки сучасним технічним пристроям, став невід’ємним атрибутом сучасних засобів масової інформації. Кіносюжети стали важливою візуальною складовою медійного продукту нашого сьогодення. Їхня затребуваність вимагає не лише збільшення кількісних показників у процесі виробництва, а й нових підходів до поліпшення якості такої продукції, адже від її популярності серед глядацької аудиторії напряму залежить кількість фінансової винагороди від рекламодавців та рейтингові показники телеканалів. Здійснено короткий огляд джерельної бази з проблематики дослідження. Розглянуто основні визначення й характерні особливості кіносюжетів як одного з важливих елементів сучасної візуальної журналістики. Закцентовано увагу на різновидах кіносюжетів у сучасних засобах масової інформації. Здійснено класифікацію кіносюжетів за різними характеристиками. Проаналізовано специфічні риси кіносюжетів та базові елементи їхнього створення. Вказано на те, що однією з особливостей створення якісного кіносюжету є вміння правильно і грамотно створити його сценарій. Наведено погляди теоретиків та практиків сучасної телевізійної журналістики на технологію створення кіносюжетів відповідно до правил драматургії та сценічної майстерності. У висновках наголошено на професійних аспектах підготовки журналістів, які хочуть спеціалізуватися на виготовленні кіносюжетів для сучасних засобів масової інформаціїItem Види та жанри аудіоподкастів від ЗМІ(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Мудра, Ірина; Майхровська, Юстина; Mudra, Iryna; Majchrowska, Justyna; Національний університет “Львівська політехніка”; Жешувський університет; Lviv Polytechnic National University; Uniwersytet RzeszowskiРинок ЗМІ стрімко розвивається. Мас-медіа в Інтернеті є конвергентними, разом з текстом створюють і публікують фото-, аудіо- та відеоконтент. Тому не дивує, коли, наприклад, газети/журнали створюють відеоматеріали, а телеканали – аудіопродукцію. Розвиток всесвітньої мережі Інтернет призвів до того, що мас-медіа є у постійному пошуку перспективних платформ для розповсюдження своєї медіапродукції та залучені нової аудиторії. Останні роки все популярнішими стають подкасти. І викликає здивування. Адже спостерігається тенденція, що люди менше часу хочуть приділяти довгим текстам та відеоматеріалам, але одночасно прагнуть отримувати більше різної інформації, тому набувають популярності короткі журналістські медіапродукти. Аудиторія в інтернеті зменшує свій час на перегляд відео та читання текстів. Але поряд із тим щороку зростає увага та популярність аудіоподкастів на ресурсах ЗМІ та на аудіо- і відеоплатформах. Аудіоподкасти – це зручний формат аудіоматеріалів для отримання актуальної та цікавої інформації під час прогулянки, виконання домашніх справ, перебуваючи в транспорті, в спортзалі тощо. Вони є різних видів та жанрів, на різноманітні теми та безкоштовні для аудиторії. Аудіоподкасти записують не лише журналісти, а й блогери та інші учасники мережі Інтернет. У досліджені розглянуто особливості аудіоподкастів, показано їх історію виникнення, охарактеризувано жанри та види. Детально проаналізовано аудіоподкасти від якісних мас-медіа (“Суспільне”, “Громадське”, “Ліга”, “Українська правда”, “Укрінформ”, “Радіо Свобода”, “НВ” та “Бабель”) на подкастових платформах. З’ясувано, що онлайн-ЗМІ все частіше продукують аудіоматеріали для подкастових платформ. Аудіоподкасти записують на різні теми та у різноманітній жанровій палітрі, але домінує інтерв’ю.Item Диференціація функцій блогів українських журналістів на сайтах інтернет-ЗМІ(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Кузнецова, Олена; Kuznetsova, Olena; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityРозглянуто диференціацію функцій блогів українських журналістів як нового типу самовираження на сайтах інтернет-ЗМІ, поділено функції на нові й традиційні. Оглянуто й проаналізовано статті попередніх дослідників щодо функцій блогів, таких як ЗМК, та інтернет-ЗМІ. Виявлено, що контент блогів на сайті інтернет-ЗМІ поєднує виконання функцій засобів масової комунікації, яким є блог журналіста, та водночас виконує функції жанру ЗМІ, яким є його контент. Розкрито систему рівнів: макрорівень, мезорівень, мікрорівень функцій блогів українських журналістів, що оприлюднюють у рубриках “Блоги”, “Авторські блоги” на сайтах українських інтернет-ЗМІ “Детектор медіа”, “Українська правда”, “День”. На основі аналізу впливу функцій блогів українських журналістів на сайтах інтернет-ЗМІ, виділено їх загально-соціальні, загально-психологічні та соціально-психологічні функції. Розкрито поєднання нових функцій блогів журналістів на сайтах інтернет-ЗМІ та традиційних загально-соціальних функцій ЗМІ: інформаційної, комунікаційної, регулятивної, інтегруючої, просвітницької, освітньої, виховної, ідеологічної, контролюючої, саморозвитку, соціалізації, що сприяють згуртуванню та утримуванню соціальних зв’язків. Виявлено одночасне застосування нових функцій блогів українських журналістів та загально-психологічних функції ЗМІ: утилітарної, емоційної розрядки, релаксації, що заспокоюють, знімають емоційну напругу. Встановлено, що блоги журналістів на сайтах Інтернет-ЗМІ виконують також соціально-психологічні функції: соціального орієнтування, аффілації як належності до групи, контакту з іншою людиною та самоутвердження, що поєднуються з новими функціями. Визначено домінування кількох нових функцій у журналістських жанрах блогів журналістів на сайтах досліджуваних інтернет-ЗМІ: зміна світогляду, самопрезентації, самовираження, самопозиціювання авторів блогів журналістів Інтернет-ЗМІ, що розширюють коло їх читачів та інші.Item Ціннісно-змістовий вимір “українського часу” національної громади в радіопросторі Канади(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Гиріна, Тетяна; Hyrina, Tetyana; Державний податковий університет; State Tax UniversityРозглянуто історичні етапи становлення, осмислено сучасний стан та ціннісно-змістовий супровід радіоініціатив української еміграції на прикладі радіопрограми “Український час” (Монреаль, Канада). Унікальні дані від першої особи отримано під час безпосереднього спілкування з продюсером медіаініціативи з понад тридцятирічним досвідом роботи, активним діячем української громади С. Куклевським. Простежено хронологію безперервного існування радіопрограми від її заснування у 1963 р. І. Опариком та В. Гладуном. Осмислено внесок у її розбудову двох поколінь творчого колективу талановитих авторів на чолі із теперішнім продюсером С. Куклевським. Введено до наукового медіадискурсу імена долучених до створення радіопрограми медіаактивістів: О. Онищенко, О. Шак (ведучі), Л. Гаврилів (інформаційний сектор), Н. Федосєєва (журналістка), священників української греко-католицької церкви о. І. Ощіпко та української православної церкви о. І. Куташа, продюсера С. Куклевського. Охарактеризовано орієнтацію її авторів до імплементації конвергентних інструментів сучасного радіомовлення, зокрема трансляції випусків на однойменному каналі на “Youtube” та інформаційний супровід на сторінці в соціальній мережі “Facebook”. Визначено високу роль та значення радіопрограми як інтегратора громади навколо національних цінностей та української справи та переконання у тому, що лише потужна об’єднана громада може мати успішне, якісне, тривале представлення в медіапросторі. А щоб зробити громаду такою, треба включатися в її життя, не обов’язково організовувати подієві атракції, але долучатися до них, слухати програми, говорити з дітьми українською, співати наших пісень.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »