Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
7 results
Search Results
Item Disruption of Yeast Cells Xanthophyllomyces Dendrorhous (Phaffia Rhodozyma) by Vibration Resonant Low-Frequency Cavitator(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Stefanyshyn, Olha; Hunchak, Alla; Starchevskyy, Volodymyr; Salyha, Yuriy; Institute of Animal Biology NAAS; Lviv Polytechnic National UniversityМетою дослідження було встановити оптимальний режим руйнування клітин дріжджів P. rhodozyma штаму KNH 1 з водяним охолодженням, потужністю 800 Вт та резонансними частотами за дії віброрезонансного низько-частотного кавітатора (ВНК). Руйнування клітинної біомаси культури дріжджів P. rhodozyma штаму KNH 1 здійснено у віброрезонансному низькочастотному кавітаторі (ВНК) з водяним охолодженням, потужністю 800 Вт та резонансними частотами коливань 30 Гц, 35 Гц, 37 Гц, 37,8 Гц, 39 Гц, 50 Гц та за наявності азоту в реакційному середовищі. Наші дані свідчать про те, що вихід біомаси, переробленої дріжджової культури залежить від віку культури та режиму обробки. Для шестиденної культури найбільший вихід зруйнованих клітинами отримали, обробляючи її в ВНК за допомогою 35 Гц протягом 75 хв. Найвищий вихід з п’ятиденної культури отримано після обробки в ВНК протягом 1 години за 37–37,8 Гц. Найнижчий вихід зруйнованих дріжджових клітин одержано після 5 годин обробки в ВНК за 37,8 Гц. Високий рівень руйнування дріжджових клітин може сприяти полегшеному вивільненню каротиноїдів із біомаси та, одночасно, утворенню пор у структурі бета-глюканового шару клітин. Наші дані показують, що для такого рівня пошкодження економічно вигідна обробка п’ятиденної культури P. rhodozyma в ВНК на частоті резонансу 37 Гц газоподібним азотом, барботажем через реакційне середовище. Це дослідження вперше демонструє встановлений оптимальний режим руйнування дріжджових клітин P. rhodozyma штаму KNH 1 за дії вібраційно-резонансного низькочастотного кавітатора. Аналіз представлених даних вказує, що заявлений спосіб є зручним, ефективним та технологічно виправданим.Item Біоконверсія меляси до етанолу реактивованими дріжджами(Lviv Politechnic Publishing House, 2020-03-16) Паляниця, Л. Я.; Березовська, Н. І.; Palianytsia, L. Ya.; Berezovska, N. I.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityДосліджено процес ферментації бурякової меляси до етилового спирту з використанням сухих спиртових дріжджів Deltaferm AL-18, реактивованих у суслі з різним вмістом сухих речовин. Показано, що бродильна активність цих дріжджів є вищою, ніж генеративна. Концентрація етилового спирту у бражці є максимальна за умови реактивації дріжджів у суслі (22 % СР). Густина дріжджів після бродіння пропорційно зменшується, якщо дріжджі реактивуються у суслі з вищою концентрацією.Item Спельта як сировина у біотехнологічних процесах(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-16) Паляниця, Л. Я.; Березовська, Н. І.; Піх, З. Г.; Palianytsia, L. Ya.; Berezovska, N. I.; Pikh, Z. G.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityЗдійснено аналіз літературних джерел щодо перспектив вирощування та використання у біотехнологічних процесах спельти Triticum spelta L., до якої сьогодні спостерігається значний інтерес. Визначено мікрофлору спельти як можливої альтернативної сировини у спиртовому виробництві, а також мікрофлору спельтового сусла, одержаного термоферментативним обробленням зернової сировини. Показано переваги спельти у порівнянні з пшеницею звичайною щодо зменшення контамінатної мікрофлори на зерні і в суслі.Item Spelta wheat as a component of the medium for yeast growing(Lviv Politechnic Publishing House, 2019-02-28) Паляниця, Л. Я.; Березовська, Н. І.; Косів, Р. Б.; Palianytsia, L. Ya.; Berezovska, N. I.; Kosiv, R. B.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті запропоновано використання зерна спельти як компонента живильного середовища для вирощування дріжджів, що також розширює ринок альтернативних зернових культур. Одержано кращі експериментальні результати вирощування дріжджів у суслі зі спельти порівняно з пшеничним суслом. Це пов’язано з хімічним складом сусла. Результати роботи свідчать, що швидкість розмноження дріжджів у спельтовому суслі є вищою, ніж у пшеничному суслі. Досліджено біосинтетичну активність двох штамів дріжджів у спельтовому та пшеничному суслі. Показана можливість ефективного вирощування дріжджів у суслі зі спельти з метою їх використання в технології спирту.Item Vibrocavitation decontamination of brewing yeast-containing wastewater(Lviv Politechnic Publishing House, 2017-01-20) Shevchuk, Liliya; Aftanaziv, Ivan; Falyk, Taras; Lviv Polytechnic National UniversityПоказано, що одним із перспективних напрямів вирішення проблем екологічної безпеки довкілля є створення високоефективних методів знезараження стічних вод та руйнування наявних в них органічних сполук. Запропо- новано конструкцію та описано принцип роботи створеного для очищення стічних вод пивоваріння електромагнітного вібраційного кавітатора, досліджено ефективну технологію віброкавітаційного очищення стоків харчових виробництв. Встановлено, що при очищенні дріжджових стоків пивоварін- ня найвищі ступені знезараження від біологічних і органічних забруднень забезпечуються спільною дією віброкавітації та відповідних процесів оброблення газів, зокрема азоту.Item Вплив електрохімічно активованої води на бродильну активність дріжджів(Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Паляниця, Л. Я.; Березовська, Н. І.; Косів, Р. Б.; Харандюк, Т. В.; Palianytsia, L.; Berezovska, N.; Kosiv, R.; Kharandiuk, T.; Національний університет “Львівська політехніка”Досліджено стимулювальну дію електрохімічно активованої води, зокрема, католіту, аноліту, суміші католіту та аноліту у співвідношенні 1:1 на бродильну активність спиртових дріжджів. Встановлено, що оброблення спиртових дріжджів DeltafermAL-18 електрохімічно активованою водою стимулює їх бродильну активність щодо контролю, що зумовлює збільшення вмісту спирту на 6%, зменшення концентрації незброджених цукрів на 4,6–10,2% і нерозчиненого крохмалю у бражці та скорочення тривалості стадії бродінняна до 8 год. Показано, що найбільша кількість дріжджових клітин у бражці спостерігається під час використання засівних дріжджів, витриманих у католіті.Item Підбір перспективних рас дріжджів у виробництві квасу(Видавництво Львівської політехніки, 2016) Сагайдак, М. Є.; Бліщ, Р. О.; Прибильський, В. Л.Досліджено підбір нових рас дріжджів, які здатні зброджувати квасне сусло при температурах понад 30 оС і одержувати квас з покращеними фізико-хімічними і органолептичними показниками. Вивчено вплив температури культивування квасних дріжджів на накопичення дріжджових клітин. У дослідженнях використовували чисті культури дріжджів (ЧКД) Saccharomyces cerevisiae раси Р-87, Saccharomyces cerevisiae штаму МП-10, хлібопекарські дріжджі. Встановлено переваги дріжджів Saccharomyces cerevisiae МП-10, які здатні накопичувати більшу кількість дріжджових клітин при температурі 34 оС. Рекомендовано використання дріжджів Saccharomyces cerevisiae МП-10 для зброджування квасного сусла з метою інтенсифікації процесу і одержання квасу з покращеними фізико-хімічними і смаковими властивостями. The study is focused on the selection of new races of yeasts that are able to ferment the wort asses at temperatures above 30 оC and receive brew with improved physical, chemical and organoleptic characteristics. Therefore, the influence of temperature culturing yeast leavened accumulation in yeast cells. Pure yeast culture (PYeC) Saccharomyces cerevisiae P-87 race, Saccharomyces cerevisiae strain MP-10, baking yeast have been used in researches. The benefits of yeast Saccharomyces cerevisiae MP-10, which can accumulate more yeast cells at 34 oC have been settled. The use of the yeast Saccharomyces cerevisiae MP-10 for fermentation kvass wort to intensify the process and obtain kvass with improved physical and chemical and taste indicators was recommended.