Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
13 results
Search Results
Item Особливості подачі інформації про війну Росії проти України на ресурсі інформаційного агентства “Associated press”(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Семен, Наталія; Semen, Natalia; Національний університет “Львівська політехніка”Повномасштабна війна з боку Росії проти України похитнула стабільність та мир у всьому світі. Щоденні руйнування інфраструктури внаслідок ворожих обстрілів, загибель військових та цивільних, ракетний терор та інші події на фронті несуть загрозу не лише Україні, а й всьому світові. Саме тому ця тема є в полі зору усіх якісних медіа як України, так і інших країн, а особливо США. Адже саме Америка є нашим головним партнером та активно допомагає у боротьбі з ворогом. Інформаційне агентство “Associated Press” від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну активно інформує світ про перебіг цієї кривавої війни. Щодня тут з’являється багато різножанрових матеріалів про повномасштабне вторгнення Росії в нашу країну. Такий контент розміщений під рубрикою “Російсько-українська війна”. Оскільки медіа відображають суспільні настрої, формують громадську думку щодо важливих питань та впливають на неї, то існує нагальна потреба аналізувати особливості подачі інформації про війну Росії проти України у ЗМІ. Саме тому мета даного дослідження полягає у аналізі риторики про війну Росії проти України в контенті провідного американського інформаційного агентства “Associated Press”. Це інформагентство є авторитетним та відомим, адже споживачами його контенту є більша половина населення світу. Тому дуже важливою є підтримка проукраїнської риторики на “Associated Press”. Адже це медіа дотримується стандартів якісної журналістики і подає інформацію правдиво та неупереджено, тому його визнають у всьому цивілізованому світі. Питання дослідження подачі інформації про війну Росії проти України після 24 лютого 2022 року для науковців знову набуває нового значення. Адже протистояння триває і щодня демонструє нові виклики як для військових, так і для медіа, як українських, так і закордонних. Питання специфіки висвітлення російсько-української війни в медіа України цікавить багатьох науковців, зокрема М. Кіцу, А. Моргун, В. Жугая, І. Патлашинську, Б. Синчака та багатьох інших. Усі вони аналізують різні площини цієї великої системи і пропонують власні підходи, теорії та концепції щодо досліджуваного питання.Item Мовна толерантність у назвах осіб старшого віку: можливості медіа у формуванні й руйнуванні стереотипів(Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Дацишин, Христина; Datsyshyn, Khrystyna; Львівський національний університет імені Івана Франка; Ivan Franko National University of LvivСучасні засоби масової інформації значною мірою впливають на сприйняття представників тих чи інших соціальних груп. Стандарти журналістики вимагають дотримуватися принципу мовної толерантності, уникати слів та висловів, які сприяють формуванню негативних стереотипів. У цьому контексті актуальним є дослідження використаних у медіа назв осіб за віком. Цей аспект вивчення мовної толернатності не перебуває у фокусі особливих зацікавлень дослідників, зокрема, з огляду на глибоку закоріненість у повсякденне слововживання в різних сферах назв із пейоративними семами, через що мовці не задумуються про значення тих чи інших лексем. Наслідком цього є формування негативного, певної мірою дискримінаційного стереотипу старшої людини. Дослідження виявило, що для називання осіб старшого віку в українських медіа використовують словосполучення “людина похилого віку”, “стара людина”, “старша людина”, “літня людина”, “бабуся і дідусь”, “людина поважного віку”, “людина третього віку”, “пенсіонер”, “довгожитель”, натомість в аналізованих текстах не виявлено слова “сеньйор”. Окреслюючи осіб тої самої вікової категорії, ці слова, однак, по-різному їх маркують, зокрема словосполучення “людина похилого віку”, яке є офіційним терміном, має негативні конотації і, відповідно, формує образ старшої особи як пасивного члена суспільства. Водночас потрібно зауважити, що медіа прагнуть уникати цього словосполучення, що не завжди можливо зробити, з огляду на його офіційний статус. Для називання необхідно обирати слова і словосполучення, що мають позитивне забарвлення або є нейтральними, вказують на досвід старшої людини, повагу і пошану до неї. Наслідком послідовного дотримання засад мовної толерантності може стати переосмислення офіційної термінології, пов’язаної з віком людини, руйнування негативного стереотипу старшої людини як особи пасивної, хворої, нездатної до руху вперед, для якої все найкраще залишилося в минулому. Формуючи образ людини у віці понад 60 років як соціально активної особистості, медіа сприятимуть не тільки змінам у громадській думці, а й новому усвідомленню літніми людьми свого способу життя і своїх можливостей.Item Роль соціальної мережі Instagram у популяризації журналістського контенту(Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Семен, Наталія; Semen, Natalia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityСоціальна мережа Instagram вже давно вийшла за межі розважальної платформи, на якій можна ділитися лише світлинами і короткими підписами до них. Тепер це повноцінний ресурс для популяризації власного контенту і поширення його на інших соціальних платформах, зокрема у Facebook. Починаючи зі свого заснування у 2010 році і дотепер ця соціальна мережа регулярно оптимізує свої функції, чим спрощує роботу для користувачів. Сьогодні кожне популярне вітчизняне медіа, а також багато впливових осіб держави є зареєстрованими на вебресурсі Instagram, і активно налагоджують роботу тут. Це різнобічна соціальна мережа, оскільки тут можна ділитися власним контентом, популяризувати себе, шукати інформаційні приводи та черпати актуальну й свіжу інформацію безпосередньо від першоджерел. Платформа Instagram має низку особливостей, функцій та трендів, використовуючи які, можна оптимізувати свою роботу та ефективно популяризувати журналістський контент і власну діяльність. Наслідуючи діяльність своїх закордонних колег, вітчизняні медійники також активізували свою роботу в мережі Instagram. В Україні вже сформувалась ціла плеяда засобів масової інформації, які не менш цікаво та інформативно працюють на цій платформі. Кожен з них має свій неповторний стиль подачі контенту, чим привертає увагу багатьох підписників до справді цікавих та злободенних тем для суспільства. Також частими є випадки, коли пост чи сторіс відомої людини в цій соцмережі є приводом для написання журналістського матеріалу, а іноді навіть для розслідування і покарання винних. Саме тому вітчизняні медіа, усвідомивши всю масштабність впливу ресурсу Instagram на аудиторію, активно налагоджують свою роботу тут.Item Науковий vs розважальний контент в українському екологічному теледискурсі: проблеми та особливості(Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Гарматій, Ольга; Шередько, Анна; Harmatiy, Olha; Sheredko, Anna; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityСтаття присвячена висвітленню екологічної тематики в новинних програмах українського телебачення. На підставі вивчення випусків новин на загальноукраїнському телевізійному каналі “1+1” та спеціалізованому телеканалі “ЕCO TV” акцентується на важливості медіадискурсу для промоції знань з екології з метою формування загальної екологічної культури, екологічної свідомості та проекологічної поведінки громадськості. Загалом, в сучасному українському екологічному теледискурсі присутній сегмент наукового контенту, але його обсяг є незначним порівняно з розважальним. Екологічна тематика потребує більшої уваги та більших зусиль загальнонаціональних і спеціалізованих ЗМІ для кількісного і якісного розвитку екожурналістики, підвищення наукової та екологічної грамотності громадян. Актуальність дослідження визначається тим, що масмедіа значною мірою розширюють суспільне розуміння екології як науки про довкілля та привертають увагу суспільства до екологічної тематики. Нині виникнення частих екологічних лих і катастроф, зростання рівня забруднення навколишнього середовища спричиняють усвідомлення необхідності економії ресурсів, створення екологічно ощадливих, мало- і безвідходних технологій, зниження викидів шкідливих речовин і, що дуже важливо, викликають посилення уваги громадськості до екологічного медіадискурсу. ЗМІ відіграють важливу роль у формуванні громадської думки з питань екології та поширенні екологічного знання для масової аудиторії. Тому сьогодні як ніколи необхідно якісно подавати екологічну тематику в мас-медійному просторі та формувати високу екологічну свідомість громадськості.Item Theoretical and historical analysis of the reasons of media regulation(Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Галаджун, Зоряна; Haladzhun, Zoriana; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityГеополітичні катастрофи XX століття поставили під сумнів постулат концепції про те, що кожна людина є раціональною та прагне віднайти істину, керується лише розумом. Упродовж історії розвитку каналів поширення інформації ми постійно спостерігаємо спроби держави чи інших сильних організацій регулювати, обмежувати їхню діяльність – від превентивних (цензура) до репресивних, і часто в їх суміші. Проблема полягає у засадничій невизначеності, що саме потрібно регулювати – обіг інформації чи діяльність медіа. Постійний пошук балансу між свободою і відповідальністю медіа, встановленням меж та обмежень діяльності ЗМІ та журналістів, що виражаються через прийняття/зміну/скасування законів та інших нормативно-правових актів вказують на необхідність виокремлення основних причин для встановлення такого регулювання. Виходячи з розуміння, що будь-яке регулювання є втручанням у поточну діяльність, можемо припустити, що унормування діяльності в царині медіа здійснюється задля певної мети (суспільного інтересу, до прикладу), задоволення потреб ринку (підтримка добросовісної конкуренції) чи з технічних причин (налаштування технічних стандартів) тощо. Здійснюється на різних рівнях – починаючи від відповідних міжнародних норм та стандартів, національних положень у нормативно-правових актах різних рівнів до адміністративних процедур та технічних специфікацій. Крім того, може бути зовнішнім – нормативно визначеним для певного виду діяльності та внутрішнім – у формі саморегуляції, як внутрішні контроль чи тиск громадськості зовні.Item Peculiarities of fake media messages (on the example of Russian fakes about Ukraine)(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-21) Білограць, Христина; Bilohrats, Khrystyna; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityІнформаційні війни вже давно використовують як повноцінну зброю проти ворога, при цьому застосовують і маніпуляції, і фейкові повідомлення. Методи при поширенні неправдивих медіаповідомлень в їхніх авторів бувають абсолютно різними, проте мета практично завжди однакова – змусити цільову аудиторію, яка споживає інформацію, повірити і потрапити під вплив. Науковці визначили три основні елементи медійного ланцюжка: автор повідомлення – канал передавання – одержувач повідомлення. За М. Мак-Люеном медійні канали передавання інформації є технічним продовженням природніх каналів: радіо (слуховий), друкована періодика (зоровий), телебачення (поєднання вокального та візуального), та інтернет-ЗМК (поєднання слухового, зорового та візуального). Отже, варто зважати на те, якими способами поширюють фейки – через фото-, відео-матеріали чи лише за допомогою текстів. Дуже часто використовують два, або інколи і три канали поширення, адже відео може супроводжувати текст і фото до нього, тому такий поділ потрібно вважати умовним. Проаналізувавши неправдиві повідомлення з російськомовного сегменту медіа можна зробити висновки щодо використання основних критеріїв оцінювання за професійними журналістськими стандартами публікацій. До уваги бралася емоційність текстів, яка була умовно поділена на дві групи – “надмірна емоційність” та “помірна нейтральність”. Стосовно надмірної емоційності текстів було визначено, що вона найбільше поширена у відео, трохи менше на фото, і зовсім небагато у текстах. Досліджено тематику фейків російськомовного сегменту медіа – переважна більшість стосувалася України, а саме – воєнних питань. Зазвичай, автори неправдивих медіаповідомлень мають мету дестабілізувати ситуацію, змусити цільову аудиторію повірити в нісенітниці та поводитись прогнозовано, відвернути увагу від власних проблем.Item Фанфікшен як альтернативні медіа: сучасні комунікативні практики(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-21) Гудошник, Оксана; Яровкіна, Валерія; Hudoshnyk, Oksana; Iarovkina, Valeriia; Дніпровський національний університет імені Олеся ГончараАктуалізовані сучасні напрямки розвитку фанфікшену як медійної системи, що набула характеристик самоорганізації. Представлені три етапи розвитку наукових поглядів на становлення процесу колективного авторства: від наративної критики та виокремлення медійних ознак фандомів до осмислення фактів зворотного впливу фанфікшена на культуру та комунікаційні процеси. На прикладі розвитку сучасного фанфікшен-простору запропоновані до аналізу явища, що увиразнюють комунікативну природу фанфікшен-ком’юніті, а також мережевий характер її організації: створення подкастових систем; за логікою канонічних блокбастерних всесвітів розгортання складних багатосюжетних історій із залученням великої кількості учасників. Парадоксальні явища, що виникають у вказаній медійній системі – зростання оригінальних робіт, не пов’язаних з переосмисленням та втіленням альтернативних ліній канону, виникнення феномену пасивного споглядача – пояснено впливом розвитку загальних тенденцій культури та локальними національними практиками. Побічно вплив фанфікшен- діяльності представлено в різних проявах та тенденціях: явища вторинної, третинної комунікації, перетворення фанону на канонічні тексти для подальшого фікрайтерства, активний вихід фанів за межі замкнених ком’юніті та вплив на сучасні культурні практики. Приклади останнього проілюстровано так: використання фанфіків для написання сценаріїв до серіалів; створення спінофф-продукції; урахування фанівських думок щодо розгортання сюжетів серіалів та книг. Перспективність комунікаційних досліджень умотивована кількісним зростанням об’єктів дослідження та ускладненням сучасних методик їхнього аналізу. Наявність суперечливих тенденцій та проявів проблематизує усталені наукові підходи, змушує звертатися до технічних підходів із використанням біг-дата методик.Item Використання опитувань громадської думки у висвітленні місцевих виборів 2020 року у теленовинах(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-21) Гарматій, Ольга; Harmatiy, Olha; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityДля багатьох українців «вікном» у світ новин є телебачення, насамперед телевізійні новини. На підставі вивчення новинних випусків всеукраїнських каналів можна зазначити, що незважаючи на те, що місцеві вибори були присутні на усіх телеканалах, вони не викликали в медіа такого великого інтересу, як президентські чи парламентські перегони, що може свідчити про незначну увагу центральних медіа до політики на місцях. З огляду на підвищений суспільний інтерес до соціології у виборчий період, важливе значення має грамотне поширення соціологічної інформації. Людям важливо дізнаватися з медіа про достовірні рейтинги, подані у супроводі обов’язкових методологічних відомостей. Як показує дослідження, найбільш проблемним під час поширення соціологічної інформації виявилося оприлюднення у медіа відомостей про замовників. Маніпуляції результатами опитування відбувалися і через використання досліджень від сумнівних і псевдосоціологічних структур та ігнорування при цьому інформації від відомих і авторитетних організацій. Подібне недотримання стандартів висвітлення опитувань громадської думки є порушенням вимог Виборчого кодексу і призводить до нехтування прав громадян на повну та об’єктивну інформацію про вибори. Можна зробити висновок, що телемовлення, як популярний серед українців канал отримання інформації, не дало аудиторії повноцінного доступу до результатів соціологічних досліджень про місцеві вибори. У статті запропоновані можливі шляхи виходу з такої ситуації. Це, зокрема, підвищення відповідальності ЗМІ за поширення неповної та недостовірної інформації про опитування. Важливо також, щоб соціологічні служби надавали вичерпні відомості про свої дослідження. Якщо соціологічні компанії будуть відкриті та подаватимуть у своїх звітах вичерпний обсяг інформації, у медіа буде більше можливостей надати громадськості повні відомості про опитування. Також підвищення загальної медіаграмотності, вміння інтерпретувати результати опитування та з’ясовувати їх достовірність і надійність сприятимуть опірності громадян до маніпуляції соціологічними відомостями в медіа.Item Як досягти досконалості в комунікації: до питань захисту прав і свобод людини в інформаційній сфері(Видавництво Львівської політехніки, 24-02-20) Токарська, Антоніна; Tokarska, Antonina; Токарская, Антонина; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityСтаття репрезентує законодавчі проекти змін щодо Закону про друковані засоби масової інформації, зокрема Закону про медіа і закону про дезінформацію. Схарактеризовано особливості сучасного етапу комунікації і функціонування в ній інформації та маніпулювання нею з метою ворожого впливу на правосвідомість комунікантів. Вказано на шкідливі наслідки гібридної інформаційної війни. Висловлені окремі думки щодо положень обговорюваних законопроектів.Item Manipulating the brexit issue in the english-written media(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Сушко, Сергій; Sushko, Serhii; Приватне акціонерне товариство “ВНЗ МАУП”; Private Joint-Stock Company “Higher Education Institution “Interregional Academy of Personnel Management”Розглянуто провідні форми висвітлення у британських ЗМІ найгострішої проблеми Об’єднаного Королівства – виходу країни з Європейського Союзу, процесу, який отримав назву Brexit (“Британський вихід”). Різнобічність висвітлення Брекзиту виявляється у формах виваженого журналістського та академічного аналізу причин та обставин цього суспільно-політичного явища, демостративно заангажованого однобічного підходу з використанням зневажливо-образливого дискурсу і тону, що значною мірою характерно для британських таблоїдів, журналістського розслідування утаємничених засобів втручання у доленосний референдум країни у 2016 р., газетних та журнальних колонок, спрямованих виключно на Брекзит та закріплених за відомими огдядачами, блогів, сенсаційно-конспірологічних матеріалів, яким бракує доказової бази, інтерв’ю, публічних виступів, доповідей на конференціях. До результатів дослідження належить виокремлення зазначених форм та визначення особливостей і наявності або відсутності ознак маніпулятивності в окремих публікаціях, вибраних для аналізу; встановлення культурно та історично маркованої стратифікації друкованих видань британських ЗМІ; виокремлення вагомого шару антиманіпулятивних публікацій та внеску окремих журналістів-розслідувачів у справу забезпечення демократичного суспільного вибору; аналіз серії публікацій в авторських брекзит-колонках газети Guardian; окреслення формату публікацій окремих видань, зокрема суттєвої ролі заголовків на першій сторінці друкованих видань (за матеріалами огляду академічного дискурсу).