Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
63 results
Search Results
Item Аналіз використання земель сільськогосподарського призначення за допомогою ДЗЗ(Видавництво Львівської політехніки, 2023-06-01) Карпенко, О.; Karpenko, O.; Київський національний університет будівництва і архітектури; Kyiv National University of Construction and ArchitectureМета – аналіз використання сільськогосподарських земель та розроблення методології моніторингу земель сільськогосподарського призначення за даними супутникового знімання. Методика. Для здійснення моніторингу земель сільськогосподарського призначення здійснено класифікацію сільськогосподарських угідь та застосовано такі алгоритми (або класифікатори): Semi-Automatic Classification (SCP) (метод керованої класифікації) та K-means Classification (метод “к-середніх”). Побудовано матрицю похибок класифікації. Вибір найточнішого з методів становив основу загального методу класифікації. Результати. Проаналізовано стан використання земельних ресурсів. Встановлено, що за останні 15 років площа сільськогосподарських угідь в Україні зменшилася на 498 тис. га, переважно за рахунок сіножатей, багаторічних насаджень, пасовищ, перелогів та зміни цільового призначення землі. Підвищення точності класифікації досягається виділенням більшої кількості ознак класифікації у часовому аспекті. Іншими інструментами можуть бути збільшення кількості супутникових знімків безпосередньо періоду вегетації, що підлягають опрацюванню, а також систематичний відбір наземних даних із більшої площі тестової вибірки. Досліджено стан сівозмін впродовж п’яти років за допомогою засобів дистанційного зондування Землі (ДЗЗ). Обґрунтовано необхідність упровадження системи моніторингу земель. Запропоновано способи удосконалення ведення моніторингу засобами ДЗЗ на основі застосування плагінів Semi-Automatic Classification (SCP) та K-means. Розраховано точність класифікації на основі побудованої матриці помилок. Згідно із отриманими у дослідженні результатами оцінювання точності щодо якості класифікації встановлено, що їх точність становить 92 %, 87 %, 85 % та 71 % відповідно Наукова новизна. Розроблено структурну модель класифікації сільського-сподарських угідь за алгоритмами Semi-Automatic Classification (SCP) (метод керованої класифікації) та K-means Classification (метод “к-середніх”). Практична значущість. Розроблену модель класифікації посівів сільськогосподарських культур за супутниковими даними запропоновано використовувати для оперативного моніторингу раціонального управління земельними ресурсами територіальних громад.Item Дослідження руслових процесів середнього Дністра за матеріалами ДЗЗ- та ГІС-технологій(Видавництво Львівської політехніки, 2023-06-01) Бурштинська, Х.; Заяць, І.; Грицьків, Н.; Роман, В.; Burshtynska, Kh.; Zayats, I.; Hrytskiv, N.; Roman, V.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityМета дослідження полягає в опрацюванні методики визначення горизонтальних зміщень русла Середнього Дністра за різночасовими космічними знімками і топографічними картами та їх аналізі. Завдання дослідження: дослідити чинники, які впливають на руслові процеси, зокрема на зміщення русла; враховуючи морфометричні та гідрологічні характеристики досліджуваної частини річки Дністер, визначити горизонтальні зміщення русла та вплив спорудження ГЕС на зміни русла та прируслової території. Предметом дослідження є методика дослідження руслових процесів річки Дністер на підставі використання ДЗЗ та ГІС-технологій. Об’єктом дослідження є руслові процеси річки Дністер. Результати. Для моніторингу русла річки Дністер у середній його частині використано топографічні карти 1928, 1942, 1982 років та космічні знімки Landsat-7 за 2000 р. та Landsat-8 за 2022 р. Аналіз горизонтальних зміщень ділянки від села Митків Чернівецької області до села Наддністрянське Вінницької області завдовжки близько 170 км свідчить, що річка має порівняно стійке русло, яке сильно меандрує. В першій каньйонній частині максимальні горизонтальні зміщення досягають 100–150 м; у другій з розширеною заплавою – 300–350 м; на третій ділянці з 1928–1942 рр. характерні незначні горизонтальні зміщення, в середньому значення коливаються від 20 м до 100 м. На цій ділянці побудовано три гідростанції, що зумовило зміни як самого русла, так і прируслових територій. Наукова новизна та практична значущість. Беручи до уваги всі чинники впливу на руслові процеси, можна зробити висновок, що актуальність цієї проблеми підкреслена її практичним значенням. Швидкий розвиток новітніх технологій отримання та опрацювання інформації про об’єкти земної поверхні, який ґрунтується на використанні даних дистанційного зондування Землі та геоінформаційних систем, дав можливість на нових засадах розв’язувати складні завдання дослідження руслових процесів, зокрема визначення горизонтальних зміщень русла Дністра.Item Методичні підходи до визначення пріоритетних напрямків перевізної роботи операторів рухомого залізничного складу у сфері вантажних перевезень(Видавництво Львівської політехніки, 2005-03-01) Двуліт, З. П.; Мазник, Л. В.; Микитюк, О. П.; Dvulit, Z. P.; Maznyk, L. V.; Mykytiuk, O. P.; Національний університет “Львівська політехніка”; Національний університет харчових технологій; Київський національний університет імені Тараса Шевченка; Lviv Polytechnic National University; National University of Food Technologies; Taras Shevchenko National University of KyivСтаття присвячена проблемі забезпечення взаємовигідної співпраці між вантажовласниками та вантажоперевізниками у сфері залізничних перевезень в Україні. У дослідженні використано такі методи: монографічний, порівняння та систематизації, експертних оцінок. У результаті дослідження запропоновано формування інформаційної бази вантажовласників із проведенням їх анкетування щодо визначення ступеня задоволеності рівнем якості перевізної роботи операторів вантажних перевезень. Така діяльність сприятиме вдосконаленню системи моніторингу задоволеності споживачів транспортних послуг. Запропоновано методичні підходи до визначення пріоритетних напрямків перевізної роботи українських залізниць у сфері вантажних перевезень, які передбачають систему моніторингу з відповідним опитувальником та методикою обробки результатів.Item Spatial-temporal geodynamics monitoring of land-use and land cover changes in Stebnyk, Ukraine based on Earth remote sensing data(Видавництво Львівської політехніки, 2028-02-22) Глотов, Володимир; Бяла, Мирослава; Hlotov, Volodymyr; Biala, Myroslava; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityПодано результати аналізу та моніторингу змін складу категорій земель регіону міста Стебник (Львівська область, Україна) як об’єкта підвищеної техногенної небезпеки (на території спостерігаються карстові провали, що є наслідком порушення умов консервації підземних шахт видобутку калійної солі). Видобуток здійснювався без закладання відпрацьованих порожнин, унаслідок чого утворилися пустоти близько 33 млн м3, які пролягають під житловим сектором та дорожньою інфраструктурою, і потенційно можуть бути місцем наступного провалу, що загрожує населенню та ландшафтній екосистемі регіону загалом. Дослідження ґрунтувалось на супутникових знімках Landsat 7 та 8 станом на лютий 2002 р. та грудень 2019 р. відповідно, та даних ETM+. Для виявлення та аналізу просторово-часової динаміки змін типів земельного покриву використано методику контрольованої класифікації за методом максимальної вірогідності із поділом на чотири класи. Також апробовано застосування вегетаційного індексу NDVI та проведення на його основі класифікації. Для підвищення точності даних використана растрова фільтрація зображень. Для аналізу зміни складу категорій земель за досліджуваний період застосовано підхід порівняння після класифікації. Виявлено, що за 2002–2019 рр. забудована територія зросла на 5,61 %, площі лісів та полів зменшились на 2,77 % та 2,36 % відповідно. Площа водних об’єктів зазнала найменших змін (+0,37 %). Оцінка якості класифікацій продемонструвала, що класифікація, виконана на основі RGB знімків, точна порівняно з класифікацією на основі вегетаційного індексу NDVI, за більшістю класів фільтрована класифікація дала точніші результати. Моніторинг змін земної поверхні задля збалансованого локального, регіонального та національного розвитку і планування територій є новим напрямом застосування даних дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) в Україні, що дає змогу оцінити наявний стан геокомпонентів системи та спрогнозувати їх подальші зміни. Вивчення антропогенної активності дає можливість передбачити небезпечні техногенні процеси і завдяки цьому уникнути чи зменшити їх наслідки. Результати дослідження можуть використовуватись як основа для подальшого моніторингу регіону, а також бути корисними для територіальних громад з метою гармонійного, сталого розвитку та управління земельними ресурсами досліджуваної ділянки.Item Investigation of the mining departments influence of Solotvynsky salt mine se on the earth surface, buildings and constructions using satelite radar monitoring(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-23) Пакшин, Максим; Ляска, Іван; Каблак, Наталія; Яремко, Галина; Pakshyn, Maksym; Liaska, Ivan; Kablak, Natalia; Yaremko, Halyna; Центр прийому та обробки спеціальної інформації та управління навігаційним полем; Національний університет “Львівська політехніка”; Center for the Reception and Processing of Special Information and Control of the Navigation Field; Uzhhorod National UniversityДослідження спрямовані на проведення геодинамічного аудиту ДП “Солотвинський солерудник” та прилеглої території з можливістю виявлення зон із осіданням або підняттям земної поверхні, які плавно сповільнюються, прискорюються або розвиваються із постійною швидкістю. Для моніторингу зони інтересу використано сучасні технології супутникової радарної інтерферометрії. Достовірність отри- маних результатів підтверджено вимірюваннями вертикальних зміщень земної поверхні та окремих об’єктів методом геометричного нівелювання. За результатами спостережень величин зсувів земної поверхні та окремих об’єктів космічними (радарної інтерферометрії) та наземними (геометричним нівелюванням) методами зафіксована висока кореляція даних і підтверджена наявність зон активних осідань на території гірничої виробки. До найнебезпечніших екзогенних геологічних процесів (ЕГП) за величиною збитків, завданих господарським об’єктам, належать: зсуви, карст, підтоплення, абразія, селі тощо. Поширення та інтенсивність прояву ЕГП визначаються особливостями геологічної та геоморфологічної будови території, її тектонічним, неотектонічним та сейсмічним режимами, а також гідрологічними, кліматичними, гідрогеологічними палео- та сучасними умовами. Солотвинський солерудник – одне із найстаріших підприємств Закарпаття. Родовище експлуатується із часів Римської імперії. У 1360 р. на місці рудника було засновано поселення солекопів – Солотвино, яке згодом стало центром солевидобування і королівською монополією. Загалом на родовищі пройдено дев’ять шахт. У 1995–1996 та 2001 роках після паводків почалося затоплення шахт. У 2005 р. в Солотвині активізувалися зсувні та карстові провалля, що призвело до пошкодження житлових будинків, доріг та інфраструктури. Повністю затоплено дві шахти. Сьогодні на території солерудника і прилеглих територіях спостерігаються небезпечні природні та техногенні процеси. Це переважно соляний карст, як підземний, так і поверхневий, провали територій у місцях розташування шахт, а також зсувні процеси. Тому мета досліджень – здійснення геодинамічного аудиту ДП “Солотвинський солерудник” та прилеглої території з можливістю виявлення зон із осіданням або підняттям земної поверхні, які плавно сповільнюються, прискорюються або розвиваються із постійною швидкістю. Для досліджень та виконання геодинамічного аудиту ДП “Солотвинський солерудник” та прилеглої території використано дані радіолокаційної інтерферометрії із 30.04.2016 до 25.06.2018 р. У роботі використано сучасні методи інтерферометричного оброблення супутникових радіолокаційних даних: метод “PS” – метод постійних розсіювачів та метод SBAS – метод малих базових ліній. Методом геометричного нівелювання здійснено вимірювання вертикальних зміщень в окремих місцях земної поверхні з метою верифікації інтерферометричних даних. Моніторинг зони інтересу проведено із використанням сучасних технологій супутникової радарної інтерферометрії. За результатами спостережень величин зсувів земної поверхні та окремих об’єктів космічними (радарної інтерферометрії) та наземними (геометричним нівелюванням) методами зафіксовано високу кореляцію даних і підтверджено наявність зон активних осідань на території гірничої виробки.Item Диференціація кінематики греблі Дністровської ГЕС-1 (за даними ГНСС-моніторингу просторових зміщень)(Видавництво Львівської політехніки, 2021-06-22) Третяк, К.; Корлятович, Т.; Брусак, І.; Смірнова, О.; Tretyak, K.; Korliatovych, T.; Brusak, I.; Smirnova, O.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityМета цієї роботи – узагальнення висотних зміщень ГНСС-мережі просторового моніторингу греблі Дністровської ГЕС-1 для диференціації її кінематики та оцінювання впливу короткотривалих геодинамічних процесів на цій території. Об’єкт дослідження. Об’єктом дослідження є моніторинг греблі Дністровської ГЕС-1 за даними ГНСС-мережі стаціонарної системи моніторингу просторових зміщень споруд (ССМПЗС) Дністровської ГЕС-1. Основою Дністровської ССМПЗС є дві базові ГНСС-станції, додатково оснащені роботизованим тахеометром, які встановлені на потужному фундаменті та розміщені на відстані кілька сотень метрів від греблі. На гребені греблі розміщені контрольні пункти, оснащені ГНСС-приймачем з антеною і кутниковим відбивачем із 3600 кутом огляду. Результати ГНСС-вимірювань передаються у програмне забезпечення Leica GNSS Spider, у якому здійснюється опрацювання та визначення координат базових та контрольних пунктів. У програмному забезпеченні GEOMOS виконується спільне урівноваження результатів ГНСС та лінійно-кутових вимірювань. Методика. Для узагальнення зміщень ГНСС-станцій Дністровської ГЕС-1 використано метод статистичного аналізу часових серій. Виконано пошук коваріаційних взаємозв’язків між усіма ГНСС-станціями ССМПЗС Дністровської ГЕС-1, що розміщені на греблі, за результатами вимірювань з 1.07.2017 р. до 31.03.2021 р. Для виділених періодів аномальних короткотривалих зміщень обчислено середні значення коваріації для кожної ГНСС-станції. Результати. За період з 1.07.2017 р. до 31.03.2021 р. за результатами коваріаційних зв’язків для більшості ГНСС-станцій виявлено три епохи аномальних висотних зміщень (Т = 2017.8 ±0.1, Т= 2019.0 ±0.1, Т = 2019.4 ±0.1). На основі коваріаційного аналізу встановлено, що в періоди аномальних вертикальних зміщень кінематика ГНСС-станції МР01 істотно відрізняється від кінематики ГНСС-станцій МР02-МР05. Кінематика ГНСС-станцій МР02-МР05 є сталою, що свідчить про аномальність руху блока, на якому встановлена ГНСС-станція МР01, щодо решти блоків греблі Дністровської ГЕС-1. Наукова новизна та практична значущість. Запропоновано метод для вивчення геодинаміки великих промислових територій, покритих мережею ГНСС-станцій. За результатами ГНСС-вимірювань виявлено періоди аномальних зміщень та виконано пошук просторових кінематичних взаємозв’язків між окремими ГНСС-станціями. Розроблену методику можна використовувати для диференціації кінематики конструктивних елементів інженерних споруд, промислових територій, геодинамічних полігонів, на території яких встановлені ГНСС-станції.Item Air quality monitoring in a selected classroom(Видавництво Львівської політехніки, 2022-03-03) Капало, П.; Возняк, О. Т.; Желих, В. М.; Клименко, Г. М.; Миронюк, Х. В.; Kapalo, Peter; Voznyak, Orest; Zhelykh, Vasyl; Klymenko, Hanna; Myroniuk, Khrystyna; Технічний університет Кошице; Національний університет “Львівська політехніка”; Technical University of Kosice; Lviv Polytechnic National UniversityПід час дослідження “Експериментальне визначення оптимальної кількості повітря у вибраному приміщенні в Україні на основі вимірювань концентрації вуглекислого газу” було проведено експериментальне вимірювання у вибраній навчальній аудиторії України. Мета експериментального вимірювання – визначити зміну температури повітря, відносної вологості та концентрації вуглекислого газу під час навчального процесу. Потім за кривими концентрації вуглекислого газу можна розрахувати необхідну інтенсивність вентиляції у приміщенні. У статті викладено результати вимірювання температури повітря та концентрації вуглекислого газу в приміщенні, а також визначення реакції людей у приміщенні на якість повітря. Низка досліджень підтверджують, що якість повітря у навчальних аудиторіях істотно впливає на здоров’я та успішність учнів і вчителів. Відповідно до Указу 527/2007 [1], приміщення, які використовують для навчання дітей та молоді, повинні опалюватися так, щоб забезпечити температуру не менше ніж 20 °С у приміщеннях, де учні працюють чотири години і більше. Для забезпечення повітрообміну від 20 до 30 м3/год на учня необхідна вентиляція. Згідно з українським стандартом ДБН V.2.2-3: 2018, мінімальна температура повітря – 18 °С і повітрообмін 20 м3/год на одну людину. Можна припустити, що якби в класі був прилад для вимірювання концентрації вуглекислого газу, який би подавав акустичний сигнал після досягнення значення 1000 ppm, то приміщення почали би провітрювати. Однак часто люди в класі настільки зайняті навчальним процесом, що помічають погіршення якості повітря лише після того, як покинуть кімнату, вийдуть у коридор.Item Monitoring the state of the air environment in the Lviv region(Видавництво Львівської політехніки, 2022-03-03) Возняк, О. Т.; Юркевич, Ю. С.; Довбуш, О. М.; Савченко, О. О.; Касинець, М. Є.; Voznyak, Orest; Yurkevych, Yuriy; Dovbush, Oleksandr; Savchenko, Olena; Kasynets, Mariana; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityВикладено результати моніторингу стану повітряного середовища Львівської області у 2020 р. Визначено основні джерела забруднень та наведено статистичні дані щодо викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Незадовільний стан атмосферного повітря населених пунктів Львівської області зумовлений недотриманням підприємствами технологічного режиму експлуатації пилогазоочисного устаткування, невиконанням у встановлені терміни заходів щодо зниження обсягів викидів до нормативного рівня; низькими темпами впровадження сучасних технологій очищення викидів; відсутністю ефективного очищення викидів підприємств від газоподібних домішок. Як і в попередні роки, основний внесок у забруднення атмосферного повітря роблять підприємства енергетики, вугільної та видобувної промисловості, а також підприємства із видобування, транспортування і зберігання природного газу. Мета роботи – аналіз стану навколишнього природного середовища, природних ресурсів Львівщини, тенденції їх змін та здійснених природоохоронних заходів. Обсяги викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел забруднення в атмосферне повітря від підприємств, установ та організацій Львівської області визначено на підставі проведення інвентаризації стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, видів та обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, пилогазоочисного обладнання на підприємствах – суб’єктах господарювання області. З метою покращення якості атмосферного повітря та зменшення викидів у атмосферне повітря розробляється проєкт Програми державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря на 2020–2025 рр.Item Система моніторингу стану суб’єктів в умовах карантинних обмежень(Видавництво Львівської політехніки, 2021-06-06) Волошин, М. І.; Ваврук, Є. Я.; Voloshyn, M.; Vavruk, Ye.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityДосліджено принципи покращення протидії коронавірусній хворобі SARS-CoV-2 за допомогою автоматизації процесу моніторингу стану суб’єктів. Виконано системний аналіз теоретичних ресурсів, визначено базові підходи до розроблення системи. Досліджено можливі варіанти режимів роботи системи для подальшого розроблення, вибрано комплексний підхід до проєктування системи. Сформовано вимоги до програмних та апаратних компонентів системи. Вибрано програмні та апаратні засоби, розроблено структурну схему системи та блок-схему алгоритму роботи.Item Assessment of environmental conditions within the limit of the riparian water protection strips using the WEBGIS technology(Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2020-03-12) Грама, В.; Яковлєв, А.; Grama, Vasile; Iacovlev, Andrei; Технічний університет Молдови; Technical University of MoldovaМетою цього дослідження є оцінка сучасних умов водозахисних смуг в їх ролі як ефективного буфера, що запобігає погіршенню стану водойм внаслідок ерозії та забруднення ґрунту. На основі цього дослідження розробляється план дій щодо поліпшення умов водоохоронних смуг для озер. Підхід був зосереджений на ідеї емпіричного дослідження (на основі спостережень та польових вимірювань) якості навколишнього середовища. Запропоновано інтегральний аналіз території охоронних смуг, процесів та явищ, що відбуваються на них, з метою отримання чіткого уявлення про стан навколишнього середовища. З метою адміністрування та забезпечення візуалізації та прозорості цього дослідження, був створений блог проекту на платформі " blogspot.com" з правильно налаштованими географічними моделями інтересів. Картографічні дані були опубліковані на Картах Google та інтегровані в блог. Таким чином, отримуючи доступ до блогу, вид на озеро, визначні місця, з необхідними атрибутами, отримуємо доступ із можливістю просторового аналізу. Попередні результати показують позитивні ефекти та високий інтерес зацікавлених сторін щодо технології WebGIS для оцінки екологічних умов водозахисних смуг вздовж водосховищ Костешті-Стінка. Наукова новизна полягає в оптимальному поєднанні програми blogspot на картах GOOGLE шляхом інтеграції просторових даних з різним програмним забезпеченням (QGIS, Mapinfo, ArcGIS) та геопросторовою базою даних PostGIS. Простота публікації, візуалізація та моніторинг.