Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
27 results
Search Results
Item Структуризація системи права у вітчизняній юридичній доктрині(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-01) Білик, Павло; Bilyk, Pavlo; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті здійснено аналіз структуралізації системи права як регулятивної основи правової системи, що формується, ґрунтуючись на правовій ідеології певної держави й водночас виступаючи нормативним базисом поведінки у сфері права. Визначено генеративну роль правової свідомості стосовно компонентного складу правової системи, що в майбутньому й забезпечує її інтегрування. У контексті останніх напрацювань правової доктрини раціональним є аналіз розумово-психологічного сприйняття розподілу права на галузі і критерії їх виокремлення, шо й обумовлює актуальність цієї наукової статті. Критеріями галузоутворення є ознаки та властивості, наявність яких дає змогу висновувати, що певне правове утворення (інститут, підгалузь тощо) досягнуло у своєму розвитку статусу окремої самостійної галузі в системі права. Кристалізація галузей права повністю відбувається в площині правової доктрини, утім важливо розуміти, що вона теж обумовлена значною низкою неюридичних детермінант, які трансформуються у правовий рівень саме через правосвідомість. Попри доволі всеохоплюючий аналіз структуризації системи права у вітчизняній юридичній доктрині, на сучасному етапі є очевидною необхідність переосмислення певних парадигм юриспруденції, що проглядається у зміні акцентів загальновизнаних критеріїв поділу права на галузі, а теж зокрема в обґрунтуванні доцільності їх розширення.Item Проблема дефініції «правових цінностей» у сучасному науковому дискурсі(Видавництво Львівської політехніки, 24-02-20) Чорнописька, Вікторія; Chornopyska, Victoriya; Чорнописька, Виктория; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті з’ясовано, що правові цінності є визначальним елементом правового впливу на соціум, які здійснюють істотний вплив на механізм правового регулювання. Визначено, що правові цінності, по-перше, взаємопов’язані з принципами права, правосвідомістю, правотворчістю та правореалізацією; по-друге вони є реальними соціально-правовими явищами, правовими засоби та механізмами. Правові цінності мають ієрархічну структуру, їх система ґрунтується на певному комплексі інтересів, в основі яких є людські потреби. Досліджено, що специфічним особливостями правових цінностей є нормативність, значущість, оціночність, об’єктивність, імовірнісний характер, які виступають ефективним інструментом гармонізації між зовнішнім впливом та механізмами саморегуляції в праві. Отже, правовими можемо вважати ті непорушні цінності, що є фундаментом упродовж усього розвитку, позаяк саме вони є найважливішою складовою (елементом) культури права та виконують усі функції правових цінностей.Item Поняття правової культури як складової демократичної правової держави(Видавництво Львівської політехніки, 24-02-20) Попадинець, Галина; Popadynets, Halina; Попадинець, Галина; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityПобудова демократичної, правової держави немислима без утвердження справедливості, правової і матеріальної захищеності особи, взаємної відповідальності особи і держави, удосконалення законодавства і правової культури загалом. Державно-правове і національно-культурне відродження можливе лише за умови поваги до власної історії, її світоглядно-філософських гуманістичних традицій, які лежать в основі нашої ментальності, визначають характер нації і сутність правової культури. Тому важливо усвідомити свою національну ідентичність, на основі якої формується національна свідомість і самосвідомість, правосвідомість, національна і правова культура, що лежать в основі правової, демократичної держави. Сьогодні все більше вітчизняних філософів права схиляються до думки, що право є формою духовного досвіду людства, складовою культури народу. Вони визначають духовну культуру як синтез духовних цінностей до яких також належить і правова сфера, а правову культуру – різновидом загальної культури, як сфери духовної діяльності людини, яка є системою матеріальних та ідеальних елементів, що належать до сфери дії права і які відображаються в свідомості та поведінці людей. Будучи елементом загальної культури, правова культура не може розвиватися ізольовано від інших видів культури, тому у своєму функціонуванні вона тісно співпрацює з такими видами загальної культури, як політична, моральна, етична, естетична та ін. Але найбільш споріднена правова культура з культурою моральною і, разом з тим, повністю не співпадає ні з яким іншим видом культури. Унікальною і своєрідною роблять її безпосередні зв’язки з законодавством. Ці зв’язки відрізняють правову культуру від інших форм культури, роблять її одним з головних факторів життя суспільства, надаючи їй специфічних властивостей. Особливе місце правової культури в загальній системі культури обумовлене саме роллю права як соціального явища.Item Девіантна правосвідомість як підструктурна система ментально структурованої правосвідомості(Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Гарасимів, Тарас; Harasymiv, Taras; Гарасымив, Тарас; Національний університет «Львівська політехніка»; Lviv Polytechnic National UniversityҐрунтовно досліджено девіантну правосвідомість як підструктурну систему ментально структурованої правосвідомості, визначено її особливості. З’ясовано, що випереджувальне відображення у девіантній правовій свідомості – це такий структур- ний просторовий конфігураційно-становий зв’язок девіантної правової свідомості із сучасним перехідним суспільним буттям, у процесі якого відбувається девіантне відображення не тільки цього маргінально-правового стану правового об’єкта, але й трансгресивних тенденцій його розвитку з огляду на еволюційні перспективи немар- гінально-правового регулювання суспільних відносин, які існують у площині зміни кризового циклу соціальної активності сучасної девіантної української правосвідомості, щонайменше, на перший некризовий, низький цикл соціальної активності.Item Роль правосвідомості в процесі реалізації народного суверенітету(Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Богів, Ярина; Bohiv, Yaryna; Богив, Ярына; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityРозглянуто значення правосвідомості для реалізації народного суверенітету. Проаналізовано поняття народної правосвідомості як особливої форми суспільної свідомості. Обґрунтовано, що правову свідомість покладено в основу як безпосередньої, так і представницької демократії. Визначено вплив правосвідомості на практику застосування інститутів безпосередньої демократії. Досліджено вплив правосвідомості на такі форми прямого народовладдя як вибори, референдум, народний контроль та народна ініціатива, а також народний спротив. Виявлено, що ефективність цих інститутів демократії прямо залежить від рівня народної правосвідомості.Item Правосвідомість та її вплив на поведінку людини(Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Барабаш, Ольга; Barabash, Olga; Барабаш, Ольга; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті подано теоретичний аналіз поняття “правосвідомість”, охарактеризовано суть цього поняття з погляду різних філософських шкіл. Виокремлено визначальні елементи правосвідомості у регулятивному впливі на поведінку людини, визначено залежність напряму поведінки людини від її правосвідомості. З’ясовано визначальні чинники формування правомірної поведінки. Доведено, що правосвідомість є не тільки якісною основою правового регулювання, а й важливим чинником його реалізації, завдяки формуванню у свідомості особи, суспільства мотиваційного чинника правомірної поведінки.Item Правосвідомість і правова культура як чинники становлення громадянського суспільства(Видавництво Львівської політехніки, 2016) Попадинець, Г. О.Проаналізовано значення правосвідомості та правової культури у становленні громадянського суспільства. Розглянуто поняття та основні ознаки громадянського суспільства, охарактеризовано правосвідомість і правову культуру, які впливають на удосконалення права, на формування правової держави та громадянського суспільства. В статье анализируется значение правосознания и правовой культуры в становлении гражданского общества. Расматривается понятие и основные признаки гражданского общества, характеризуется правосознание и правовая культура, которые влияют на совершенствование права, на формирование правового государства и гражданского общества. The article analyzes the importance of legal awareness and legal culture in the development of civil society. We consider the concept and basic features of civil society characterized by justice and legal culture that influence the improvement of law on the formation of a legal state and civil society.Item Правова культура як умова культивування принципу верховенства права в українському суспільстві(Видавництво Львівської політехніки, 2016) Шай, Р. Я.Висвітлено розвиток правової культури, оскільки науковий рівень правового мислення та правосвідомості забезпечує формування ідеалу правової особистості, яка поважає правовий закон, визнає його верховенство у всіх сферах життя, своїми діями підтримує режим правозаконності в Україні. Статья посвячена развитию правовой культуры, поскольку научный уровень правового мышления и правосознания обеспечивает формированиеи деала правовой личности, котороя уважает правовой закон, признает его верховенство во всех сферах жизни, своїми действиями поддерживает режим правозаконности в Украине. The article is devoted to the development of legal culture, since the scientific level of legal thinking and legal awareness provides the ideal legal personality formation that respects the legal law recognizes his supremacy in whole spheres of life, the iraction ssupporting the rule of law in Ukraine.Item Ментальні властивості правосвідомості(Видавництво Львівської політехніки, 2016) Коваль, І. М.У статті розглянуто теоретичні аспекти змісту правового менталітету. Особливу увагу зосереджено на питанні місця людини у менталітеті, тобто на антропології менталітету. Тут основна увага зосереджується на первинному людському чиннику – свідомості в комплексі із підсвідомістю. Особливо актуальним для правового менталітету є ментальне право, підсвідоме право і правова свідомість. Ці всі поняття випливають із природного й надприродного права і уточнюються чи конкретизуються антропологією права. В статье рассматриваются теоретические аспекты содержания правового менталитета. Особое внимание сосредоточено на вопросе места человека в менталитете, то есть на антропологи менталитета. Здесь основное внимание сосредотачивается на первичном человеческом факторе – сознания в комплексе с подсознанием. Особенно актуальным для правового менталитета является ментальное право, подсознательное право и правовоесознание. Эти все понятия вытекают из природного и сверхъестественного права и уточняються или конкретизируются антропологией права. In the article the theoretical aspects of the content of the legal mentality are analyzed. Particular attention is focused on the question of man’s place in the mentality (anthropology mentality). The attention is paid on the primary human factor – consciousness in conjunction with the subconscious. Particularly relevant for the legal right mentality is mental law, subconscious law and legal consciousness. These all concepts arised from natural and supernatural law and are clarified and specified whether legal anthropology.Item Правове пізнання: антропологічний дискурс(Видавництво Львівської політехніки, 2016) Гарасимів, Т. З.; Іванишин, Т. І.У статті правове пізнання аналізується як правова категорія, що відображає сам процес, і водночас результат цілеспрямованого пізнання права. Розглянуто гносеологічний аспект праворозуміння, що розкривається у свідомому прагненні суб’єкта сформувати і виявити своє ставлення до правових норм у конкретній поведінці та діяльності. Здійснено загальнотеоретичний аналіз концептуальних основ методології правового пізнання, охарактеризовано основні наукові методи дослідження сутності та особливостей цього складного правового феномену. Окреслено шляхи подальшого застосування вибраної методології для загальнотеоретичної характеристики правового пізнання. право, пізнання, правове пізнання, антропологія, дискурс, праворозуміння, правосвідомість, правова система. The article analyzes the legal knowledge as a legal category that reflects the process, while the result of a focused knowledge of law. We consider the epistemological aspect of thinking that opens in a conscious effort to create the entity and identify their attitude to the law in a particular behavior and activity. DONE general theoretical analysis of the conceptual foundations of legal knowledge of the methodology, described the basic scientific methods the nature and features of this complex legal phenomenon. The ways of further application of the selected methodology for general theoretical characteristics of legal knowledge.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »