Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
11 results
Search Results
Item Україноцентризм і пропаганда: реалії регіонального телемовлення Луганщини(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-21) Соломін, Євген; Solomin, Yevhen; Луганський національний університет імені Тараса ШевченкаУ статті розглянуто процес розвитку луганського регіонального телебачення з початку військової агресії Російської Федерації проти України у 2014 р. Цьому періоду характерні фізична окупація території Луганської та Донецької областей, анексія Республіки Крим, ведення агресивних військових дій під прикриттям незаконних збройних формувань з одночасним використанням широкого спектра політичних, економічних та інформаційно-пропагандистських заходів. Здійснений аналіз функціонування системи телемовлення Луганщини засвідчив, що на трансформацію регіонального інформаційного поля та масово-інформаційної діяльності суттєво вплинули супровідні військової агресії – гібридна та інформаційна війна. Агресія Росії проти України змінила сталу масовокомунікативну діяльності місцевих, регіональних, національних медіа. Телекомпанії Луганщини та Донеччини у травні 2014 р. були захоплені проросійськими бойовиками, а згодом “націоналізовані” терористичними угрупуваннями “ЛНР” та “ДНР”. Фізична окупація частини території Луганської (ОРЛО – окуповані райони Луганської області) та Донецької (окуповані райони Донецької області ( ОРДО) областей призвела до швидкої анексії частини інформаційного простору з насичення його російськими пропагандистськими та місцевими сепаратистськими каналами телебачення, витіснення всього українського, блокуванням альтернативних потоків інформації. Водночас в ОРДЛО запроваджена російська пропагандистська модель мовлення. Натомість відродженні в евакуації канали українського регіонального телебачення (ІРТА, ЛОТ (та його правонаступник UA: Донбас)) удосконалили технічну базу телестудій, використали новітні технології, змінили якісні показники наповнення контенту, який став інтелектуальним, різножанровим, орієнтованим, зокрема, й на аудиторію тимчасово окупованих територій й ґрунтується на україноцентричних позиціях.Item Інтеракції ненависті як елемент інформаційної війни та насильства(Видавництво Львівської політехніки, 2021-10-10) Токарська, Антоніна; Tokarska, Antonina; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityЗа лексемами агресії і нетолерантності постає воля комунікантів і “своє” розуміння моральних цінностей та принципів, як і поняття свободи спілкування та справедливості. Рівень свідомості реципієнта, мовця – неоднаковий: він регулює максималізацію або мінімалізацію добору комунікативних засобів. Максимальний рівень некоректності висловлювань у соціальних мережах подекуди сягає правопорушень адміністративного характеру – статті 173 КУпАП. Окремо зауважено про технологію впливу на масову свідомість спеціально сформованих агентів – ботоферм, які продукують у кожній обговорюваній темі агресивні реакції спротиву на певні пропозиції позитиву у суспільному житті. Основна мета такого інформаційного продукту – маніпуляції свідомістю субʼєкта, переорієнтування його на несприйняття будь-яких державницьких ідей, спроба схилити населення до недовіри до держави, зруйнувати феномен коректності у взаємодії “населення – влада”, посіяти незадоволеність, розвинути невпевненість. Руйнівна конфліктність і відверте протиборство особливо агресивно вербально реалізовується у воєнному конфлікті – війну РФ в Україні, а також у піднятих проблемах історичної проблематики – приналежність Україні територій (Крим, Донбас), її культурно-історичних артефактів, мови та її національних особливостей тисячолітнього походження. Актуалізується “імператив толерантності” в теоретичній сфері, виховній та просвітницькій. Важлива нормалізація розгляду справ, які стосуються образ.Item Інформаційна війна як сучасне глобалізаційне явище(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Жаровська, Ірина; Ортинська, Наталія; Zharovska, Iryna; Ortinska, Nataliya; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityРозглянуто прояв соціально-правової природи в такому новітньому глобалізаційному явищі, як інформаційна війна. Доведено, що маніпулювання інформацією через психологічний вплив на опонента давно був засобом ведення війни. Вказано, що особливістю інформаційної війни є не тільки те, що вплив здійснюється з використанням новітніх засобів, а й те, що це непідконтрольний ресурс, який дуже слабо піддається правовій регламентації, тому активно застосовує неправдиву, перекручену інформацію як засіб маніпуляції свідомістю. Сучасне глобалізоване суспільство трансформує роль держави, державної влади, системи державної оборони у військовому конфлікті. Держава за правилами міжнародного права володіє суверенітетом, що означає: держава є остаточним арбітром, упорядкувачем суспільних відносин у межах свого географічного кордону. Сьогодні держави втрачають основні ознаки державності у вигляді географічних кордонів та розмиваютья поняття суверенітету.Item Memes as markers of fakes and propaganda topics in media representations of the russian-ukrainian conflict(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Павлюк, Людмила; Pavlyuk, Lyudmyla; Львівський національний університет імені Івана Франка; Ivan Franko National University of LvivДосліджено меми як експресивний риторичний ресурс у мас-медійних репрезентаціях російсько-української гібридної війни. Об’єктом розгляду є гасла й мікроцитати із дискурсу російської пропаганди, що слугують для легітимації зовнішньої агресії та окупаційної політики РФ. Віддзеркалені в українському контрдискурсі як інтертекстуальний матеріал, вони використовуються у функції критичних мішеней-референцій для деконструкції фейків та знешкодження маніпулятивних програм. Загалом мережі меметичних знаків підпорядковані завданням символічної ідентифікації сторін конфлікту та їхніх завдань. Тематичні групи мемів, виокремлені на основі фрейму – сценарію воєнного протистояння, відтворюють сенси головних “битв за значення” та ключових наративів російсько-української інформаційної війни. Меметичні маркери дають змогу проаналізувати такі основні стратегії російської пропаганди, як виправдання агресії через апеляцію до історичних міфів, фальсифікація сенсу конфлікту та програм захисту суверенітету України, приховування фактів про реальних виконавців агресії та походження озброєнь, поширення формул загрози та залякування потенційних партнерів. У контекстах контрдискурсу українських медіа фрагменти мовлення ідеологічного й воєнного супротивника не можуть бути подані інакше, аніж у супроводі фігуральних та фактологічних засобів заперечення й викриття. Викривальні стратегії українських авторів у стосунку до пропагандистських формул ґрунтуються на залученні фактичної інформації, зокрема особистих історій свідків подій, даних розслідувань, статистичного матеріалу та документів. Контрфрейми, тобто інтерпретативні межі української мас-медійної аналітики, працюють на те, щоб обґрунтовано заперечити первинний зміст пропагандистського “джерела”.Item Теоретичні та практичні аспекти ведення інформаційної війни у ЗМІ(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Кіца, Мар’яна; Свинаренко, Ганна; Kitsa, Mariana; Svynarenko, Hanna; Національний університет “Львівська політехніка”Досліджено поняття інформаційної війни, здійснено порівняльний аналіз дефініцій інформаційної війни та інформаційного протиборства, визначено особливості та суть цих понять. На основі аналізу 63 публікацій у російських інтернет-ЗМІ різного спрямування зроблено висновок, що характерною для зазначених ЗМІ була негативна позиціящодо подій в Україні, загальна тематика матеріалів і їх ідеологічне спрямування не змінилися і сьогодні. У ході дослідження ми дійшли висновку, що поняття інформаційного протиборства ширше і охоплює поняття інформаційної війни як одного із двох його складників. Дослідники стверджують, що можна виокремити інформаційно-технічний та інформаційно-психологічний складники інформаційного протиборства. У ЗМІ використовується пропаганда та дезінформація, серед них особливо популярним є метод викривленої інтерпретації фактів, подання інформації без джерела, приховування джерела інформації тощо. Інколи канали поширення інформації, які використовує українська сторона в інтернеті, атакують хакери. Це тимчасово призупиняє діяльність ЗМІ, що призводить і до втрати аудиторії та втрачання можливості оперативного подання інформації. Російські ЗМІ змагаються з українськими за більший сегмент аудиторії, щоб здобути панування в інформаційній сфері, адже ширша аудиторія сприяє перемозі в інформаційній війні. Щодо практичної складової, то матеріали російських інтернет-видань найчастіше висвітлювали питання: діяльності ЗСУ, культурно-історичних надбань, сучасного українського політичного режиму, співпраці України з ЄС, США та НАТО, реформи в українському суспільстві, життя на окупованих територіях та в анексованому Криму, ідеологію, притаманну українському суспільству, події в зоні АТО, корупцію в Україні.Item Peculiarities of using informational operations by the international coalition during the Iraq military campaign in 2003(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Гетьманчук, Микола; Зазуляк, Зоряна; Hetmanchuk, Mykola; Zazuliak, Zoriana; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті досліджено форми, методи і засоби проведення інформаційних операцій на всіх етапах воєнної кампанії в Іраку 2003 р. силами міжнародної коаліції на чолі із США. Показано, що воєнна кампанія міжнародної коаліції в Іраку 2003 р. характеризувалася комплексним застосуванням спеціальних інформаційних операцій як у політичній, так і військовій сферах: 1) для повалення диктаторського режиму Саддама Хусейна в Іраку; 2) пошуку та знищення зброї масового ураження; 3) нейтралізації діяльності та ліквідації осередків терористичних організацій «Армії Магді», «Аль-Каїди землі Межиріччя» та інших; 4) надання допомоги іракському народові у розбудові демократичної держави. Практика воєнної кампанії в Іраку засвідчила, що сили міжнародної коаліції проводили інформаційні операції всіх видів: 1) для забезпечення та підтримки військових дій; 2) для дезінформації противника; 3) спеціальні; 4) в гуманітарній сфері. Спеціальними структурами військових контингентів країн коаліції реалізовувалися інформаційні операції переважно на оперативному та тактичному рівнях. Досвід воєнної кампанії В Іраку засвідчив, що спеціальні структури при проведенні інформаційних операцій враховували: а) контент (стабілізаційний чи дестабілізаційний); б) суспільні цінності (традиційні чи руйнівні); в) характер суспільства (авторитарний, демократичний).Item Інформаційна сфера – ключовий фактор гібридної агресії Росії проти України(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Гетьманчук, Микола; Зазуляк, Зоряна; Hetmanchuk, Mykola; Zazuliak, Zoriana; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National Universityросійсько-українська гібридна війна, інформаційна війна, смислова війна, інформаційні технології.Item Інформаційна війна та її особливості на сучасному етапі(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Бучин, Микола; Курус, Юля; Buchyn, Mykola; Kurus, Yuliia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті автори розкривають суть інформаційної війни, акцентують увагу на основних розуміннях цього феномену. Наголошено, що в науковій літературі інформаційна війна трактується, зокрема, як: суперництво в інформаційно-психологічній сфері задля впливу і контролю над ресурсами; інформаційний вплив на прийняття політичних рішень; сучасний конфлікт, який притаманний для епохи постіндустріального суспільства; конфлікт, який передбачає використання інформаційної зброї та ін. Трактуючи інформаційну війну з позиції конфліктологічного підходу, автори з’ясовують відмінності між інформаційною війною і такими поняттями, як «психологічна війна», «збройний конфлікт», «кібервійна», «кібертероризм», «мережева війна», «хактивізм». Виокремлено суб’єктів та об’єктів інформаційної війни, виділено різноманітні форми інформаційних протистоянь. Автори характеризують основні цілі інформаційних воєн: контроль інформаційного простору; захист інформації; інформаційні атаки на суперника; підвищення ефективності збройних сил та ін. Значну увагу звернено на аналіз інформаційної зброї. Автори виокремлюють її основні характеристики та переваги порівняно з традиційною зброєю, конкретні форми її використання. Показано відмінності між оборонною та наступальною інформаційними війнами. Виділено основні принципи ефективності інформаційних воєн, зокрема: прикладання максимуму зусиль задля розширення інформаційного простору зі збереженням контролю; здійснення інформаційного впливу на найуразливіші елементи інформаційної системи противника; здійснення протидії та контрдії інформаційному впливу ворога та зменшення сфери його поширення; застосування комплексного підходу під час формування стратегії інформаційного протиборства (поєднання методів інформаційної війни з економічними, військовими, політичними та іншими чинниками).Item Russian information war against Ukraine: peculiarities and mechanisms of countering(Lviv Politechnic Publishing House, 2018-04-12) Бучин, Микола; Курус, Юля; Buchyn, Mykola; Kurus, Yuliia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityРозглянуто проблему інформаційної війни Росії проти Україні. Автори розкривають суть інформаційної війни, її трактування в межах широкого та вузького підходів. На основі використання історичного, системного та структурно-функціональних методів з’ясовано основні недоліки інформаційної сфери України, виокремлено основні механізми її захисту. Серед механізмів протидії інформаційній війні Росії проти України виділено дві групи: нормативно-правові та інституційні. До першої групи автори зараховують законодавчі акти України, серед яких провідну роль у протидії інформаційній агресії Росії відіграє Доктрина інформаційної безпеки України. Серед другої групи механізмів дослідники виділяють державні та недержавні інституції, діяльність яких спрямована на формування та реалізацію інформаційної безпеки України, а також міжнародні структури, діяльність яких спрямована на нейтралізації інформаційного впливу з боку Росії. Серед вітчизняних інституційних механізмів протидії російській інформаційній важливе місце, на думку авторів, належить Міністерству інформаційної політики України, Раді національної безпеки та оборони України, кіберполіції та ін. Значну увагу звертають на такі механізми протидії інформаційній війні Росії проти України, як заборона російських сайтів та соціальних мереж, а також запровадження квот на українську мову у мас-медіа. Автори зазначають, що дії України щодо нейтралізації інформаційних загроз з боку Росії слід здійснювати на трьох рівнях: перший – геополітичний (полягає у впливі на інформаційного агресора та обмеження інтенсивності і сили його нападу); другий – стан, який охоплює захист цілісності, ефективності та дієздатності системи управління, інформаційної інфраструктури, інформаційних ресурсів; третій – рівень громадськості (спрямований на захист стабільності та послідовності розвитку соціальних та політичних відносин, свідомості громадян, цілісності кожної людини).Item Інструменти інформаційної війни проти України в Інтернет-ЗМІ(Видавництво Львівської політехніки, 2017-12-27) Мудра, Ірина; Сінькова, Євгенія; Mudra, Iryna; Sinkova, Yevheniia; Мудра, Ирина; Синькова, Евгения; Національного університету “Львівська політехніка”Розглянуто види, завдання та інструменти інформаційної війни, а також описано Інтернет-ЗМІ, що вдаються до поширення так званої спеціальної інформації, яка покликана впливати на поведінку та психіку населення. Окрім того, проаналізовано наслідки інформаційної війни, яка дезінформує суспільство та вороже налаштовують проти тих, на кого спрямована спеціальна інформація