Вісники та науково-технічні збірники, журнали

Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12

Browse

Search Results

Now showing 1 - 7 of 7
  • Thumbnail Image
    Item
    За лаштунками розуму: спроба концептуалізації суб’єктів філософування
    (Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Панафідіна, Оксана; Panafidina, Oksana; Криворізький державний педагогічний університет; Kryvyi Rih State Pedagogical University
    Досліджується метафілософська проблема суб’єктів філософування. Залучається трансцендентальний аргумент для відповіді на питання, що уможливлює різноманітність реально існуючих способів філософування. На основі реконструйованої кантівської моделі розуму розроблена концептуальна модель типів суб’єктів філософування. На основі цієї моделі обговорюються маргінальні та провідні типи суб’єктів філософування. До перших належать епігони та скептики, до других – догматичні метафізики, наукові раціоналісти, релятивісти та критичні раціоналісти. Моделювання типів філософів-новаторів залучає також ідею максималістського та мінімалістського типів філософії В. Татаркевича.
  • Thumbnail Image
    Item
    Проблема буття людини: цивілізаційно-правовий підхід
    (Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Габаковська, Христина; Гарасимів, Тарас; Habakovs'ka, Christina; Harasymiv, Taras; Габаковская, Кристина; Гарасымив, Тарас; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    У статті на основі цивілізаційного підходу ґрунтовно проаналізовано питання буття людини. Запропонований підхід вирішення проблеми цілісності буття людини дає можливість багатоплановості цього питання: питання смислу і цінності людського буття, унікальності людської природи та сутності внутрішнього світу та визначення в ньому. Визначено суттєві аспекти цілісності особистості, здійснено аналіз та уточнено поняття цілісності буття людини у психолого-антропологічному та філософсько-правовому контекстах. Доведено, що науковець має виходити з природи та сутності особистості як певної системи знань, що потребує своєї інтерпретації в плані самоорганізації щодо вимог, закономірностей розвитку людського буття та цивілізації зокрема.
  • Thumbnail Image
    Item
    Правосвідомість та її вплив на поведінку людини
    (Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Барабаш, Ольга; Barabash, Olga; Барабаш, Ольга; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    У статті подано теоретичний аналіз поняття “правосвідомість”, охарактеризовано суть цього поняття з погляду різних філософських шкіл. Виокремлено визначальні елементи правосвідомості у регулятивному впливі на поведінку людини, визначено залежність напряму поведінки людини від її правосвідомості. З’ясовано визначальні чинники формування правомірної поведінки. Доведено, що правосвідомість є не тільки якісною основою правового регулювання, а й важливим чинником його реалізації, завдяки формуванню у свідомості особи, суспільства мотиваційного чинника правомірної поведінки.
  • Thumbnail Image
    Item
    Особливості трактування природно-правових ідей у творчості просвітників (Вольтер, Ж-Ж. Руссо, Ш.-Л. Монтеск’є)
    (Видавництво Львівської політехніки, 2014) Хвойницька, Христина
    Розглядаються юснатуралістичні ідеї у творчості видатних діячів епохи Просвітництва Вольтера, Ж.-Ж. Руссо та Ш.-Л. Монтеск’є. Всебічно проаналізовано їхні філософські доктрини в галузі природного права. Розкрито раціоналістичне підґрунтя цього феномену в інтерпретації просвітників. The paper analyses the philosophical doctrines in the field of natural law. The author reveals the rationalistic basis of this phenomenon in the interpretation of the representatives of the age of Enlightenment. Considering the society and the state as a natural “kingdom of reason”, a French philosopher Voltaire seeks for moral regulators of human behavior. In spite of the convictions of the church and theologians about the transcendental origin of morality, Voltaire emphasizes its natural character believing that natural laws exist in the human souls in the form of some moral principles. Morality is inherent to all human beings at all times and in every place. Its unity is determined by the identity of vital needs and psychophysical traits of people. Consequently, equal relationships evolve requiring moral and legal regulations that can be interpreted as natural rights. J. J. Rousseau, like other representatives of the natural law school, believes that all people are equal in the natural state. One can hardly notice those differences between people that are of great importance in a civilised society. They are physical strength, dexterity, beauty, courage and mental abilities. Difficult life situations and a constant struggle against various dangers strengthen a person’s body and soul making him/her courageous. Living conditions of people are different. Our environment, upbringing and social status are very important. This affiliation status determines a person’s occupation and the development of his/her abilities. In the natural state people’s lives are monotonous that’s why mental and physical differences between them can be insignificant. According to J.J. Rousseau, the natural state excludes domination, violence and oppression. C. L. de Montesquieu looks for the sources of social life in the human nature. Supporting the ideas of the theorists of natural law (Grotius and Spinoza, Locke and Hobbes), a French philosopher is convinced that in their original natural state people didn’t have the state (society) and realised the need for it only later. He disagrees with those supporters of natural law who consider the primitive life as a universal hostility and extermination of people. In his opinion, the natural state involves friendship, cooperation and peace.
  • Thumbnail Image
    Item
    Серце як осереддя душі і духу у філософії Памфіла Юркевича
    (Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2009) Войтків, Леся
    Розглядається проблема серця як осереддя душі і духу у філософії Памфіла Юркевича. Показано, що: серце – це осереддя всієї пізнавальної діяльності людини; центр багатогранних духових станів; центр морального життя особистості. In the given article the problem of heart as a concentration of soul and spirit in Pamphil Yurkevych’s pfilosophy is considered. We show that heart is a location of all cognitive activity of a man, a centre of multisided spiritual conditions, a centre of moral life of a personality.
  • Thumbnail Image
    Item
    Духовність як парадигмальна засада осягнення співвідношення філософії і науки
    (Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2009) Осипов, Анатолій
    Стверджується, що перспективним напрямком у переорієнтації світоглядних орієнтирів виступає феномен духовності. Головною властивістю духовності є гармонійне поєднання розуму, знань, логіки як пізнавальних здібностей із морально-етичними та естетичними настановами людини тощо. Традиція духовності прослідковується з часів філософії Стародавнього Світу, зокрема – у античній філософії. In the article proud, that Postmodern, having criticized all this statements could not provide another positive concept not only for philosophical principals, in general, but also for the correlation of philosophy and science in particular. A perspective school in the redirecting of the ideology objectives is the phenomenon of spirituality. The main characteristic feature of the spirituality is the harmonious combination of mind, logic, knowledge as a cognitive ability with moral and ethical instructions of a human-being etc. The tradition of the spirituality retraces from the times of Antiquity, in particular from the time of antique philosophy.
  • Thumbnail Image
    Item
    Л. Шестов про зв'язок ідейної спадщини Ф. М. Достоєвського з філософією життя Ф. Ніцше
    (Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2009) Савельєв, Віктор
    На основі творів Л. Шестова проведено докладний порівняльний аналіз спорідненості й водночас простежено відмінності ідей філософської спадщини Ф. Достоєвського і Ф. Ніцше. Доведено, що обом мислителям властиве негативне ставлення до культу раціоналізму як вихідної основи позитивізму. The author of the article is developing the circumstantial comparative analysis of the affinity ideas of the philosophical heritage by F. Dostoevsky and F. Nietzsche on the base of L. Shestov’s works. There is demonstrating that negative attitude to the cult of rationalism, as the start-point of the positivism, inherent for both thinkers in the article.