Проблеми української термінології
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/2577
Browse
6 results
Search Results
Item До історії наукової мови у роздумах Івана Пулюя(Видавництво Львівської політехніки, 2016) Фаріон, ІринаПредметом аналізу статті є міркування видатного фізика й перекладача Івана Пулюя про потребу формування питомої наукової мови в час існування української бездержавности на межі ХIХ – поч. ХХ століть і їхня абсолютна суголосність із сьогоднішніми проблемами утвердження наукової термінології на рідномовній основі. Уперше джерелом дослідження міркувань мислителя про мову науки, освіти та просвіти є 298 його листів, виданих 2007 року. The subject of the article analysis is considerations of famous physician and translator Ivan Puliui about the need of the formation of specific scientific language during Ukrainian statelessness at the end of ХIХ – beginning of ХХ centuries and their absolute consonance with today’s problems of scientific terminology strengthening on the basis of native language. The first source of research of thinker’s considerations about language of science, education and enlightenment became his 298 letters issued as soon as 2007.Item Діяхронна соціолінгвістика: історія терміна та галузі мовознавства(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Фаріон, ІринаПредметом пропонованого дослідження є нова підгалузь соціолінгвістики – діяхронна соціолінгвістика: її джерела, предмет дослідження, завдання та термінологічна дефініція. Аналіз лінгвістичної думки засвідчив формування цієї окремої гілки соціолінгвістики впродовж тривалого, столітнього шляху, починаючи від окремих міркувань у класичних працях Яна Бодуена де Куртене, відтак Фердинана де Сосюра, яскравих представників французької соціолінгвістичної школи Антуана Мейє та Жозефа Вандрієса. Серед українських мовознавців уперше звернув увагу на проблеми методології діяхронної лінгвістики твідомий науковець Орест Ткаченко. Польські дослідники, зокрема Вітольд Ташицький та Барбара Отвіновська, запропонували унікальну соціоісторичну фактологічну добірку та аналіз соціолінгвістичних чинників на тлі філософсько-культурних вимірів змінюваної епохи. The subject of the suggested research is a new sub-branch of sociolinguistics – diachronic sociolinguistics: its sources, subject of research, objectives and terminological definition. Analysis of the linguistic thought has showed the formation of this separate branch of socio-linguistics during a centennial period, beginning with some concepts in the classic papers of Jan Baudouin de Courtenay, then Ferdinand de Saussure and such remarkable representatives of the French Sociolinguistic School as Antoine Meillet and Joseph Vendryes. The famous researcher Orest Tkachenko was the first Ukrainian linguist to pay attention to the problems of methodology of diachronic linguistics. Polish researches, in particular Witold Taszycki and Barbara Otwinowska, suggested a unique sociohistorical factual collation and analysis of sociolinguistic factors against the background of philosophic and cultural dimensions of a changeable epoch.Item Периферійні субстантивні лінгвономени метатерміна мова в діяхронії: діалект, наріччя, річ, бесіда(Видавництво Львівської політехніки, 2012) Фаріон, ІринаУ статті досліджено периферійні лінгвономени діялект, наріччя, річ, бесіда в діяхронії на тлі основного вживання термінів мова – язик. Виявлено їхнє функціювання, еволюцію лексико-семантичної структури та етимологію. Встановлено, що зазначені терміни не посідали першорядних позицій у номінації метатерміна мова, однак у час неусталеної термінології вони творили лінгвонімний синонімний ряд як світлину тодішнього мовного світосприйняття. In the article it is analysed peripheral linguistic phenomena such as dialect, speech, conversation through diachrony against the main use of such terms as мова – язик (language). It was revealed their functioning, evolution of lexical and semantic structure and etymology. It was determined that above terms did not occupy first-rate positions in the nomination of meta term language, although in the period of not established terminology they created linguistic synonymic row as a picture of lingual world perception of that time.Item «Конституція Пилипа Орлика 1710 року» крізь призму її базових когнітивних термінів(Видавництво Львівської політехніки, 2011) Фаріон, ІринаУперше в історії української літературної мови розглянуто унікальну юридичну пам’ятку «Конституція Пилипа Орлика 1710 року» крізь призму основних когнітивних термінів «конституція», «природне право», «права та вольності», історичних хоронімів «Мала Росія», «Україна», їхніх прикметникових похідних та інших етнонімів. Зазначені терміни використано як інструмент реконструкції мовомислення наших предків та джерела їхньої самоідентифікації і правосвідомости. For the first time in the history of the Ukrainian literary language the unique legal monument is observed – “the Constitution of Pylyp Orlyk of the year 1710”, through the prism of the main cognitive terms “constitution”, “natural law”, “right and freedoms”, historical khoronyms “Mala Rosiia”, “Ukraine” and theirs adjective derivatives and others ethnonyms. The abovementioned terms are used as a devise of reconstruction of the language-mentality of our ancestors and the source of their selfidentification and legal consciousness.Item До історії термінів роский, рóссійский та словенороский язик (на матеріялі українських пам’яток ХVI–ХVII ст.)(Видавництво Львівської політехніки, 2010) Фаріон, ІринаУ статті досліджено історію та походження термінів «роский», «рóссійский» та «словенороский язик» на матеріялі українських пам’яток ХVI–ХVII століття. Доведено, що виникнення саме таких термінів — це не лише народження нового поняття як синтезу двох мов — церковнослов’янської та руської, — але й закріплена в терміні тенденція часу — взорування на книжну, віддалену від загалу культуру, — і водночас нагальна потреба містка до культури загальнонародної. The history and etymology of the terms ‘rosskyi’, ‘rossiiskyi’ and the ‘slovenorosskyi’ language as based on the Ukrainian monuments of 16–17th centuries were researched in this article. It was proved that the appearing of the analyzed terms is not just the birth of new notions in the result of the synthesis of two languages Church Slavonic and Russian, but also it is the time tendency consolidated in the term, which consisted in orientation on the books and distanced from the general public culture, and in the same time it is the urgent need of the general public culture.The history and etymology of the terms ‘rosskyi’, ‘rossiiskyi’ and the ‘slovenorosskyi’ language as based on the Ukrainian monuments of 16–17th centuries were researched in this article. It was proved that the appearing of the analyzed terms is not just the birth of new notions in the result of the synthesis of two languages Church Slavonic and Russian, but also it is the time tendency consolidated in the term, which consisted in orientation on the books and distanced from the general public culture, and in the same time it is the urgent need of the general public culture.Item Еволюція лінгвонімів "язик – мова"(Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2008) Фаріон, ІринаУ статті досліджено еволюцію лінгвонімів язик – мова в контексті діяхронної практики вживання і зміни мовно-суспільної свідомости: від середньовічного, а відтак узвичаєного трактування й використання терміна «язик» (спершу й у значенні «народ») до запровадження у ХVI ст. десекуляризованого синоніма мова. Синонімне, але не однаково частотне вживання цих термінів аж до чверти ХХ ст. – свідчення тяглости «язикової традиції» і впливів інших слов’янських мов. In the paper evolution of linguonims язик – мова in conext of diachronic usage and changes of language and social sense: from medieval meaning язик (in meaning “people” too) to XVI century desecularized synonym мова.