Основні напрямки удосконалення формування трудового потенціалу машинобудівних підприємств
Date
2010-02-23
Authors
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Видавництво Львівської політехніки
Abstract
Формування трудового потенціалу і визначення перспектив його подальшого
використання та розвитку є важливим завданням сучасного підприємництва. В умовах
сьогодення, які характеризуються високим рівнем автоматизації виробництв, комп’ютеризації інформаційних процесів, прискореними темпами оновлення виробничого
апарату і високою динамікою зміни об’єктів виробництва, вирішальне значення має не
кількісна, а якісна характеристика трудового потенціалу, тому особливої ваги набуває
формування трудового потенціалу підприємства.
Formation of labor potential and determine the prospects for its further use and development is an important task of modern business. In a day which is high, automation, computerization of information processes, rapidly updated production machinery and high dynamics of the production facilities, the crucial role is played by quantitative and qualitative characteristics of the labor potential, becomes particularly important process of labor enterprise potential.
Formation of labor potential and determine the prospects for its further use and development is an important task of modern business. In a day which is high, automation, computerization of information processes, rapidly updated production machinery and high dynamics of the production facilities, the crucial role is played by quantitative and qualitative characteristics of the labor potential, becomes particularly important process of labor enterprise potential.
Description
Keywords
трудовий потенціал, формування трудового потенціалу, labor potential, the formation of labor potential
Citation
Галаз Л. В. Основні напрямки удосконалення формування трудового потенціалу машинобудівних підприємств / Л. В. Галаз // Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. — Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2010. — № 668 : Проблеми економіки та управління. — С. 245–252.