Вісник Національного університету “Львівська політехніка”: журналістика. – 2022. – Випуск 2 (4)

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/59958

Науковий журнал

Є правонаступником збірника наукових праць «Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: «Журналістські науки», який започатковано у 2017 р. Відповідно до Наказу Міністерства освіти та науки України № 1017 від 27.09.2021р. "Вісник Національного університету "Львівська політехніка": журналістика" включено до Переліку наукових фахових видань України (категорія "Б"). Галузь науки: соціальні комунікації, спеціальність 61 (журналістика). Виходить двічі на рік з 2021 року.

Вісник Національного університету «Львівська політехніка»: журналістика : науковий журнал. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2022. – Випуск 2 (4). – 96 с. : іл.

Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Журналістика

Зміст


1
6
21
30
38
46
55
62
71
80
87
95

Content (Vol. 2 (4))


1
6
21
30
38
46
55
62
71
80
87
95

Browse

Filters

20223

Settings

Subject: search.filters.subject.audience

Search Results

Now showing 1 - 3 of 3
  • Thumbnail Image
    Item
    Lviv regional media and their content from/for the “Primary client”
    (Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Залізняк, Юрій; Zaliznyak, Yuriy; Львівський національний університет імені Івана Франка; Ivan Franko national university of Lviv
    Впродовж років експерти Інституту Демократії імені Пилипа Орлика (ІДПО) здійснюють кількісний та якісний моніторинг інформаційного простору України на місцевому рівні. Обираючи певні області, а також друковані та онлайн видання у кожній з них регіональні групи забезпечують не лише облік та опис контенту – до їх завдань належить порівняння результатів роботи регіональних редакцій поміж собою. Окремою своєю місією фахівці ІДПО тут вважають виокремлення показових кейсів та підготовку фахових рекомендацій для редакцій задля того, аби їх аудиторія максимально уникала контакту з неякісним або шкідливим контентом. Предмет дослідження: стаття концентрує увагу і зосереджується на аналізі контенту чотирьох друкованих видань, що друкуються для аудиторії у Львівській області, а саме йдеться про «Високий замок», «Експрес», «Львівська пошта» (усі виходять безпосередньо у Львові) та «Новини Прибужжя» (виходить у місті Червонограді) – загалом йдеться про 517 публікацій впродовж моніторингових періодів, що мали місце 10-16 травня та 13-19 вересня 2021 року. Також йдеться про чотири онлайн видання – зокрема, такі сайти: «Вголос», «Гал-інфо», «Захід.нет» та «Львівський портал» (сукупно 800 публікацій впродовж згаданих вище тижнів моніторингу у травні і вересні 2021 року). Методологія: ключовими методами, що були застосовані у даному дослідженні, є кількісний аналіз, якісний аналіз та контент-аналіз з фокусуванням на дотриманні стандартів роботи медіа, на ознаках наявності пропаганди або прихованої реклами, а також на темах, жанрах, тональності та оригінальності контенту включених до переліку видань. Результати: беручи до уваги формальну відданість професійним стандартам, водночас місцеві друковані та онлайн медіа Львівщини наражаються на певні видимі труднощі. Основні виклики, що полягають у завоюванні уваги їх аудиторії та освоєнні рекламних бюджетів, змушують медіа послуговуватись специфічним визначенням поняття основного клієнта. Питання того, у чиїй власності перебуває медіа, чи хто контролює іншим чином певне медіа, також тут відіграє не останню роль з погляду впливу на якість медійного контенту. У статті подано кілька яскравих прикладів ймовірного порушення журналістських стандартів, або принаймні випадків, які можна назвати контентом, що перебуває на межі нормативної теорії сучасної журналістики.
  • Thumbnail Image
    Item
    Розважальні програми на українських телеканалах: специфіка, види, тематика
    (Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Кіца, Мар’яна; Куль, Марія; Kitsa, Mariana; Kul, Maria; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University; M. A. of journalism, Seneca College
    Велику частку телевізійного ефіру сьогодні займають саме розважальні передачі, які покликані розслабити та зняти стрес у глядача. Завдяки цьому інтерес глядацької аудиторії до формату розважальних програм не лише залишається незмінним, але і постійно зростає. Саме тому програми цього жанру мають неабияк високі рейтинги. Такі проєкти є актуальні та їх створюють згідно з суспільними потребами населення. Були проаналізовані програми: “Світське життя з Катериною Осадчою”, “Міняю жінку”, “Голос країни. Діти”, “Сніданок з 1+1”, “Хто зверху?”, “Топ модель по-українськи”, “Супер Інтуїція”, “Вар`яти”, “Половинки”, “Від пацанки до панянки”, “Х-Фактор”, “Хата на тата”, “Зважені та щасливі”, “Україна має талант”, “Битва екстрасенсів”. Кожна програма зацікавлює глядача та збирає позитивні відгуки. Не зважаючи на те, що ці програми розважального типу, вони є цікавими та смисловими. Авдиторія сприймає інформацію в легкому, іноді грайливому настрої, тому розважальні програми слугують здебільшого відпочинковим цілям. Кожен канал має власний підхід до створення телепередач чи сюжетів, а також розважальних програм. Серед аналізованих програм, загалом, кожна розважальна телепрограма має позитивні відгуки від аудиторії. Адже настрій на цілий день може гарантувати лише сміх. А сміх – це головне, що має бути присутнім у розважальних телепередачах. Отже, розважальні телепередачі користуються великою популярністю серед глядачів, мають широку аудиторію серед різної вікової категорії. Це можна пояснити тим, що кожна людина полюбляє сміятись та бути у центрі свіжих новин. Розважальні телешоу чи реаліті шоу зацікавлюють тим, що створюють присутність глядача на місці подій, також дають змогу слідкувати за життям відомих людей чи людей, що мають на меті з часом стати відомими.
  • Thumbnail Image
    Item
    Information genres of media content in the structure of communication innovations
    (Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Фінклер, Юрій; Finkler, Yuriy; V’yacheslav Chornovil Galician College
    Розглянуто інформаційні жанри як майданчик для журналістських досліджень. Аналізується розвиток у сучасних соціально-економічних реаліях інформаційних жанрів. Висувається гіпотеза, що за умов капіталізації журналістики розширюються можливості інтерв’ю та його різновидів. Як інтерв’ю, так і репортаж у сучасних капіталізованих мас-медіа взаємодоповнюють одне одного, сприяють оптимізації подання контенту. Більш художньо довершеними є такі випадки медійної практики, коли в інтерв’ю не тільки вводиться репортажний елемент, а й сторонній, часом дуже суб’єктивний, стислий коментар. Практика застосування наукових досліджень у журналістській професії свідчить про загальну ефективність розвідок такого роду. Але науковий, добре налагоджений контекст медійної презентації власних інтенцій диктує журналістові вибір жанру при написанні матеріалу. В інформаційних жанрах авторська інтерпретація фактів містить більшу небезпеку відхилення від реальних подій. Фантазія, допустима з різних причин, може призвести до спотворення істини. Фантазія, пов’язана з конкретним фактом, не створює ніякої нової інтерпретації, а лише доповнює актуальний матеріал. Метод комплексного підходу до вирішення проблеми функціонального змісту інформаційних жанрів має базуватися лише на основі журналістської практики з урахуванням менталітету української аудиторії. Група інформаційних жанрів залишається найстабільнішою в контексті динамічного розвитку та розвивається у міру розвитку капіталізації медіаактивності. Інновації в тематичному розширенні спектру журналістської розвідки значно розширюють межі жанрів. Подібна подача стає таким собі літературним твором, і саме тому критерії аналізу інформаційних жанрів повинні базуватися на їх специфіці.