Юридичні науки. – 2020. – Том 7, № 1

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/55801

Вісник Національного університету “Львівська політехніка”

У збірнику наукових праць серії “Юридичні науки” викладено результати наукових досліджень актуальних проблем з різних напрямів юридичної науки, розроблено наукові концепції щодо вдосконалення вітчизняного та зарубіжного законодавства. До нього увійшли аналітичні статті та фахові коментарі вчених Навчально-наукового інституту права, психології та інноваційної освіти Національного університету “Львівська політехніка”, вітчизняних і зарубіжних науковців, експертні оцінки та рецензії провідних фахівців у галузі права. На авторів опублікованих матеріалів покладено повну відповідальність за підбір, точність наведених фактів, цитат, економіко-статистичних даних, відповідної галузевої термінології, власних імен та інших відомостей.

Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Юридичні науки : збірник наукових праць / Міністерство освіти і науки України, Національний університет “Львівська політехніка”; голова Редакційно-видавничої ради Н. І. Чухрай. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2020. – Том 7, № 1. – 244 с. : іл.

Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Юридичні науки

Зміст (том 7, № 1)


1
8
15
23
30
37
43
48
54
61
65
71
77
83
89
99
107
114
120
127
134
141
148
153
160
167
173
178
184
191
197
204
210
217
223
233
243

Content (Vol. 7, No 1)


1
8
15
23
30
37
43
48
54
61
65
71
77
83
89
99
107
114
120
127
134
141
148
153
160
167
173
178
184
191
197
204
210
217
223
233
243

Browse

Subject: search.filters.subject.340.12

Search Results

Now showing 1 - 4 of 4
  • Thumbnail Image
    Item
    Проблема сутності народного суверенітету та його визначення в конституційному праві
    (Видавництво Львівської політехніки, 24-02-20) Ковальчук, Віталій; Богів, Ярина; Kovalchuk, Vitaliy; Bohiv, Yaryna; Ковальчук, Виталий; Богив, Ярина; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    З’ясовано сутність народного суверенітету як правового феномену та запропоновано його авторське визначення для науки конституційного права. Доведено, що “народний суверенітет” є складним правовим поняттям, яке складається з двох взаємопов’язаних та взаємодоповнювальних елементів – “суверенітет” та “народ”, які формують цілісну правову категорію, яка одночасно є основоположним принципом сучасного конституціоналізму. Зміст народного суверенітету полягає у тому, що це сформована в процесі суспільного життя природна властивість народу володіти верховною, незалежною, установчою владою, яка виражає загальну волю кожного індивіда і реалізується у правах громадян, за їх безпосередньої участі, в межах наявної конституційної держави.
  • Thumbnail Image
    Item
    Оновлення міжнародної парадигми регулювання вживання наркотиків: до постановки проблеми
    (Видавництво Львівської політехніки, 24-02-20) Турянський, Юрій; Turiansky, Yuriy; Турянский, Юрий; Конституційний суд України; Constitutional Court of Ukraine
    Стаття присвячена аналізу потреби оновлення парадигми правового регулювання вживання наркотиків у контексті появи новітніх глобальних викликів та прав людини нового покоління. Проаналізовано міжнародну базу у сфері протидії обігу наркотиків, зокрема Єдину конвенцію про наркотичні засоби 1961 року, Конвенцію про психотропні речовини та Конвенцію Організації Об’єднаних Націй про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин. Вказано, що на сьогодні багато науковців та представників міжнародних громадських організацій заперечують суворий кримінально-репресивний підхід. Вони доводять, що міжнародні договори щодо контролю над наркотиками безпосередньо сприяють цьому середовищу ризику та порушень прав людини, також ціла група науковців доводять факти про неефективність сучасних заходів правового регулювання боротьби з поширенням наркотиків та неефективність міжнародних інституційних заходів. Вказано, що інститут міжнародної протидії поширенню наркотичних та психотропних засобів на міжнародному рівні діє практично півстоліття, та включає в собі як нормативні, так й інституційні засоби протидії. Отож відбувається оновлення методологічних підходів до проблем правового регулювання вживання наркотиків. На сьогодні існують дві проблеми, які в міжнародному законодавстві не мають чіткої відповіді: взаємодія заборона на вживання наркотиків, прекурсорів та психотропних речовин з абсолютним правом на здоров’я людини, правом на людську гідність в аспекті полегшення болю страждаючим особам (право на вживання наркотиків у медичних цілях); можливість легалізації вживання наркотичних засобів в особистих цілях. Вирішення вказаних питань сьогодні віддане на розгляд національної політики окремої держави. Така позиція не є ефективною, хоча б із того погляду, що масова індустрія обігу наркотиків має між кордонний характер. Належні міжнародні еталони завжди провокували появу не тільки уніфікованого, але й ефективного національного законодавства, яке перевірено позитивним досвідом прогресивних держав.
  • Thumbnail Image
    Item
    Як досягти досконалості в комунікації: до питань захисту прав і свобод людини в інформаційній сфері
    (Видавництво Львівської політехніки, 24-02-20) Токарська, Антоніна; Tokarska, Antonina; Токарская, Антонина; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Стаття репрезентує законодавчі проекти змін щодо Закону про друковані засоби масової інформації, зокрема Закону про медіа і закону про дезінформацію. Схарактеризовано особливості сучасного етапу комунікації і функціонування в ній інформації та маніпулювання нею з метою ворожого впливу на правосвідомість комунікантів. Вказано на шкідливі наслідки гібридної інформаційної війни. Висловлені окремі думки щодо положень обговорюваних законопроектів.
  • Thumbnail Image
    Item
    Поняття правової культури як складової демократичної правової держави
    (Видавництво Львівської політехніки, 24-02-20) Попадинець, Галина; Popadynets, Halina; Попадинець, Галина; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Побудова демократичної, правової держави немислима без утвердження справедливості, правової і матеріальної захищеності особи, взаємної відповідальності особи і держави, удосконалення законодавства і правової культури загалом. Державно-правове і національно-культурне відродження можливе лише за умови поваги до власної історії, її світоглядно-філософських гуманістичних традицій, які лежать в основі нашої ментальності, визначають характер нації і сутність правової культури. Тому важливо усвідомити свою національну ідентичність, на основі якої формується національна свідомість і самосвідомість, правосвідомість, національна і правова культура, що лежать в основі правової, демократичної держави. Сьогодні все більше вітчизняних філософів права схиляються до думки, що право є формою духовного досвіду людства, складовою культури народу. Вони визначають духовну культуру як синтез духовних цінностей до яких також належить і правова сфера, а правову культуру – різновидом загальної культури, як сфери духовної діяльності людини, яка є системою матеріальних та ідеальних елементів, що належать до сфери дії права і які відображаються в свідомості та поведінці людей. Будучи елементом загальної культури, правова культура не може розвиватися ізольовано від інших видів культури, тому у своєму функціонуванні вона тісно співпрацює з такими видами загальної культури, як політична, моральна, етична, естетична та ін. Але найбільш споріднена правова культура з культурою моральною і, разом з тим, повністю не співпадає ні з яким іншим видом культури. Унікальною і своєрідною роблять її безпосередні зв’язки з законодавством. Ці зв’язки відрізняють правову культуру від інших форм культури, роблять її одним з головних факторів життя суспільства, надаючи їй специфічних властивостей. Особливе місце правової культури в загальній системі культури обумовлене саме роллю права як соціального явища.