Юридичні науки. – 2019. – Випуск 21

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/47591

Вісник Національного університету “Львівська політехніка”

У збірнику наукових праць серії “Юридичні науки” викладено результати наукових досліджень актуальних проблем з різних напрямів юридичної науки, розроблено наукові концепції щодо вдосконалення вітчизняного та зарубіжного законодавства. До нього увійшли аналітичні статті та фахові коментарі вчених Навчально-наукового інституту права, психології та інноваційної освіти Національного університету “Львівська політехніка”, вітчизняних і зарубіжних науковців, експертні оцінки та рецензії провідних фахівців у галузі права. На авторів опублікованих матеріалів покладено повну відповідальність за підбір, точність наведених фактів, цитат, економіко-статистичних даних, відповідної галузевої термінології, власних імен та інших відомостей.

Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Юридичні науки : збірник наукових праць / Міністерство освіти і науки України, Національний університет “Львівська політехніка”; голова Редакційно-видавничої ради Н. І. Чухрай. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2019. – Випуск 21. – 268 с. : іл.

Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Юридичні науки

Зміст


1
4
10
18
26
34
42
50
55
63
70
77
84
89
99
105
112
122
130
136
142
147
154
161
170
176
182
190
197
204
210
215
223
230
236
244
254
264

Content


1
4
10
18
26
34
42
50
55
63
70
77
84
89
99
105
112
122
130
136
142
147
154
161
170
176
182
190
197
204
210
215
223
230
236
244
254
264

Browse

Has files: YesSubject: search.filters.subject.людина

Search Results

Now showing 1 - 4 of 4
  • Thumbnail Image
    Item
    Правова детермінація поведінки: історико-теоретичний вимір
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-03-26) Гарасимів, Т. З.; Голинська, М. І.; Harasymiv, T. Z.; Golinskaya, M. I.; Гарасымив, Т. З.; Голинская, М. И.; Національний університет “Львівська політехніка”; Львівський торговельно-економічний університет; Lviv Polytechnic National University; Lviv Trade and Economic University
    Досліджено особливості поняття поведінки, сутнісний зміст якої на сучасному етапі трансформації суспільства розкривається через такі категорії і поняття, як «людина», «соціум», «діяльність», «суспільні» і «виробничі відносини», «суспільне життя», «особистість» тощо. Поведінку розглянуто як сукупність послідовних учинків або систему дій людини, як практичну, реальну або реалізовану дію, яка, найперше, є різновидом поведінки, осмисленим комплексом учинків. Доведено, що свідома, цілеспрямовано сформована активна поведінка людини як діяльність – запорука ефективних, доцільних змін життєдіяльності сучасного українського суспільства.
  • Thumbnail Image
    Item
    Теоретико-методологічні аспекти предмету права соціального забезпечення
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-03-26) Гарасимів, Т. З.; Harasymiv, T. Z.; Гарасымив, Т. З.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Наявність сьогодні в правовому дискурсі значної кількості наукових підходів щодо визначення предмету права соціального забезпечення є невиправданою, оскільки неможливо визначати універсальний критерій для відмежування цієї галузі права від збіжних галузей права. На нашу думку, відносини, які складають предмет права соціального забезпечення в основній своїй кількості мають матеріальний характер, а також і не матеріальний, хоча і дотичний до матеріального, адже всі відносини пов’язані з розподілом благ. По своїй суті вони є майновими відносинами і виникають, як правило, в тих випадках, коли наступає соціальний випадок, що тягне за собою матеріальні наслідки. Ми пропонуємо наступне визначення предмету права соціального забезпечення: це сукупність (система) відносин, що торкаються сприяння життєдіяльної активності індивіда, підтримки людини після настання несприятливих обставин, а також надання державою належної допомоги та створення відповідних пільг.
  • Thumbnail Image
    Item
    Філософсько-правовий концепт дефініції «громадянське суспільство»: сучасні наукові підходи
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-03-26) Шак, Р.; Shak, R.; Шак, Р.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    На основі новітніх наукових розвідок ґрунтовно проаналізовано філософсько-правовий концепт дефініції «громадянське суспільство», систематизовано сучасні підходи щодо розуміння означеного поняття. В основу дослідження покладено наукові погляди визначних філософів, а також запропоновано власний авторський підхід та висновки щодо проблематики дослідження. Обґрунтовано, що громадянське суспільство – це система забезпечення життєдіяльності соціальної, соціокультурної та духовної сфер, їх відтворення і передачі від покоління до покоління, система самостійних і незалежних від держави громадських інститутів і відносин, покликаних забезпечити умови для самореалізації приватних інтересів і потреб, або індивідуальних, або колективних.
  • Thumbnail Image
    Item
    Права людини у контексті постмодерного правового світогляду
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-03-26) Чорнописька, В. З.; Chornopyska, V. Z.; Чорнописька, В. З.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Природно-правові концепції характеризують права людини як вияв цінностей людського буття та прояв об’єктивних потреб. Однак не варто залишати поза увагою те, що осмислення генезису й сутності прав людини домірно оцінювалося з урахуванням двох антитетичних позицій, юснатуралізму певним антиподом виступав позитивістський підхід щодо розуміння прав людини. За умов легістського праворозуміння концепти держави та закону домінують над концептом прав людини, натомість у другому розумінні домінантами виступають індивід та його природні права. Сучасна концепція прав людини зобов’язана ґрунтуватися на сучасній (постмодерній) філософії людини, беручи до уваги усі новітні напрацювання людинознавства. Ігнорування ними, чи відмова від них – це шлях у «false» право, своєрідна деградація, дорога у минуле, позбавлене гуманістичного виміру, що розуміється як відречення від людини, зрада їй, на яку вона аж ніяк не заслуговує.