Вісник Національного університету “Львівська політехніка”: журналістика. – 2022. – Випуск 1 (3)

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/59945

Науковий журнал

Є правонаступником збірника наукових праць «Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: «Журналістські науки», який започатковано у 2017 р. Відповідно до Наказу Міністерства освіти та науки України № 1017 від 27.09.2021р. "Вісник Національного університету "Львівська політехніка": журналістика" включено до Переліку наукових фахових видань України (категорія "Б"). Галузь науки: соціальні комунікації, спеціальність 61 (журналістика). Виходить двічі на рік з 2021 року.

Вісник Національного університету «Львівська політехніка»: журналістика : науковий журнал. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2022. – Випуск 1 (3). – 100 с. : іл.

Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Журналістика

Зміст


1
7
19
28
38
45
57
67
74
80
89
99

Content (Vol. 1(3))


1
7
19
28
38
45
57
67
74
80
89
99

Browse

Filters

202212

Settings

Start date: 2022End date: 2022

Search Results

Now showing 1 - 10 of 12
  • Thumbnail Image
    Item
    Роль соціальної мережі Instagram у популяризації журналістського контенту
    (Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Семен, Наталія; Semen, Natalia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Соціальна мережа Instagram вже давно вийшла за межі розважальної платформи, на якій можна ділитися лише світлинами і короткими підписами до них. Тепер це повноцінний ресурс для популяризації власного контенту і поширення його на інших соціальних платформах, зокрема у Facebook. Починаючи зі свого заснування у 2010 році і дотепер ця соціальна мережа регулярно оптимізує свої функції, чим спрощує роботу для користувачів. Сьогодні кожне популярне вітчизняне медіа, а також багато впливових осіб держави є зареєстрованими на вебресурсі Instagram, і активно налагоджують роботу тут. Це різнобічна соціальна мережа, оскільки тут можна ділитися власним контентом, популяризувати себе, шукати інформаційні приводи та черпати актуальну й свіжу інформацію безпосередньо від першоджерел. Платформа Instagram має низку особливостей, функцій та трендів, використовуючи які, можна оптимізувати свою роботу та ефективно популяризувати журналістський контент і власну діяльність. Наслідуючи діяльність своїх закордонних колег, вітчизняні медійники також активізували свою роботу в мережі Instagram. В Україні вже сформувалась ціла плеяда засобів масової інформації, які не менш цікаво та інформативно працюють на цій платформі. Кожен з них має свій неповторний стиль подачі контенту, чим привертає увагу багатьох підписників до справді цікавих та злободенних тем для суспільства. Також частими є випадки, коли пост чи сторіс відомої людини в цій соцмережі є приводом для написання журналістського матеріалу, а іноді навіть для розслідування і покарання винних. Саме тому вітчизняні медіа, усвідомивши всю масштабність впливу ресурсу Instagram на аудиторію, активно налагоджують свою роботу тут.
  • Thumbnail Image
    Item
    Соціальні проблеми Японії в телепередачі “Світ навиворіт”
    (Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Кузнецова, Олена; Kuznetsova, Olena; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Стаття містить аналіз та осмислення серій про Японію з популярної української телепередачі “Світ навиворіт”, що висвітлює сучасні гострі соціальні проблеми: самотність, щоденна робота в офісах понад 15 годин, “вигорання” людей на роботі, які не мають часу на особисте життя, сім’ю, відсутність або маленьке за площею житло, де мешкає 2–3 покоління. Вражає інформація про перше місце у світі японців за суїцидами через втрату роботи, робочий день в офісах, що вдвічі перевищує норму, без вихідних, постійне недосипання. Телевипуски ілюструють оригінальні незвичайні замінники сім’ї: її прокат на день, прокат собачки на кілька годин або днів, продаж силіконових дівчат-ляльок для чоловічих утіх, платні послуги школярок у лав-барах для зняття стресу наближеннями та ніжними дотиками, або жорсткі зв’язування в барі та побиття плітками, лав-готелі для молодих подружніх пар. Показано як альтернативою самотності дівчат є сучасні хлопці на годину, що зустрічаються у спеціальних кафе з дівчиною, ведуть приємну для неї розмову, роблять компліменти, а вона платить за ілюзію побачення, ввічливість та випивку. Зняттю стресового стану сприяють також невинні виступи численних ансамблів школярок, що співають і танцюють на сцені для хлопців і солідних чоловіків у залі, яким імпонує юний запал, веселощі, й вони щиро аплодують ученицям. Показані у телепередачі щорічні бої биків, які також дають емоційну розрядку вболівальникам; Олімпіада в бруді, де молоді люди беруть участь у різних випробуваннях з метою не перемогти, а падати в рідку глину, забруднитися, веселитися, як діти, щоб позбутися стресу чи депресії.
  • Thumbnail Image
    Item
    TikTok як перспективний канал популяризації ЗМІ
    (Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Мудра, Ірина; Mudra, Iryna; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Соціальна мережа TikTok дуже швидко завойовує популярність. Ще два роки тому її не сприймали серйозно, вважали платформою для підлітків, де немає нічого окрім танців та флешмобів. Але зараз ситуація кардинально змінилася. TikTok швидкими темпами збільшує аудиторію, контент також змінюється. Нині там вже активно ведуть та розвивають свої облікові записи не лише музиканти, а й лікарі, депутати, адвокати, рекламісти, автомобілісти та представники інших професій. Відповідно й ставлення до цієї соціальної мережі також змінилося. Нині це вже не лише додаток з танцями та піснями, а платформа, де можна легко, доступно та оригінально подати інформацію, навіть нудну і нецікаву, але таку потрібну та корисну. Масмедіа також стежать за швидкою популярністю TikTok та змінами у контенті. А там, де є аудиторія, є перспективи для популяризації ЗМІ. Тому все більше медіа приходять у цей додаток. Але роблять це двома способами. Перший: підлаштовуються під формат платформи, навіть серйозні ЗМІ публікують смішні відео, використовують популярну музику та кривляються на камеру. Другий: публікують контент, який вже був розміщений в інших соцмережах, ігнорують формат TikTok, також викладають уривки із шоу, випуски новини, тому часто не отримують достатньої уваги від аудиторії. Адже TikTok відрізняється від інших соціальних мереж, тому контент, який підходить для Facebook, Instagram, Youtube, на цій платформі не набирає переглядів. Адже кожна соцмережа має свій формат створення і подачі контенту, тому для кожної платформи для спілкування повинен бути зроблений індивідуальний контент. Масмедіа не завжди дотримуються цього правила, тому часто розчаровуються у TikTok і не розвивають у ньому свій обліковий запис. Дослідили, які українські масмедіа і як поширюють свій контент у TikTok. З’ясували, чи є перспективною ця соціальна мережа для популяризації ЗМІ та її продукції.
  • Thumbnail Image
    Item
    “Бутікова” самопроєктна ідентифікація молоді в процесі соціальної ампліфікації медіапростору: реалії TikTok-епохи
    (Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Гиріна, Тетяна; Жук, Аліна; Hyrina, Tetyana; Zhuk, Alina; Державний податковий університет
    У статті розглянуто потенціал медіа-хайпу в контексті імплементації його масовокомунікаційною практикою у співвідношенні з очікуваннями та особливостями сприйняття аудиторією на прикладі сервісу створення та перегляду коротких відео мережі TikTok. Осмислено теоретичне підґрунтя самопроєктної ідентифікації молоді на цифрових платформах з використанням хайп-технологій, проаналізовано практики та моделі реалізації стратегій із масованого поширення мейнстримного контенту у вимірі соціальної мережі TikTok; проведено соціологічне дослідження у формі електронного опитування на платформі “Google Форми”, охарактеризовано ставлення інтернет-користувачів до поширюваного популярного вірусного контенту в мережі, виявлення основних складових перспективно легкосприйнятного масами контенту та градації його за рівнем інтересу, відгуку до окремих його проявів. Встановлено сприйняття інтернет-користувачами сфери культури, як найбільш плідного майданчика для тиражування хайп-повідомлень. Соціальні мережі ідентифіковано як найбільш сприйнятливий майданчик для “вірусного контенту”, найпопулярнішими серед молоді є “TikTok” та “Instagram”. Більшість респондентів бачать такий контент, втім реагують та поширюють його вибірково й періодично. В кількісному вираженні та ранжуванні за рівнем підтримки аудиторії реакціями, вподобайками, коментарями, поширеннями та іншими способами вияву прихильності і різновекторної оцінки контенту взаємодія відбувається у всіх опитаних, але не рідше одного разу на тиждень.
  • Thumbnail Image
    Item
    Сучасні методи подачі інформації в контенті всеукраїнських телеканалів: від лонгріду до фінішингу
    (Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Пуцята, Ірина; Putsyata, Iryna; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    У статті автором розглянуто проблеми, пов’язані з підвищенням актуальності телевізійних новинних програм в умовах гострої конкуренції між телебаченням та такими сучасними засобами масової комунікації, як: інформаційні стрічки новин, блоги, соціальні мережі, ютюб-канали, які в силу своїх технічних можливостей можуть забезпечити більш високу оперативність подачі контенту новин у порівнянні з традиційними телевізійними випусками. У цих умовах каналам, а також авторам передач, що спеціалізуються на телебаченні в жанрі новин, доводиться шукати принципово нові підходи до їх трансляції, особливо з урахуванням можливостей сучасної людини за допомогою різних гаджетів постійно знаходиться в інформаційному просторі. У статті акцентується увага на тому, що для сучасного телебачення безперспективними є спроби “обігнати” Інтернет як джерело інформації. У наш час зусилля повинні бути спрямовані на створення таких форматів новин, які є простими, зручними для споживача та викликають живий інтерес і емоційний відгук. Саме такими форматами, що можуть сприяти вирішенню проблем інформаційного телебачення, є лонгрід та фінішинг. Вони орієнтуються на трансляцію новин через звернення до особи, героя телевізійної передачі, що є не лише формою підвищення конкурентоспроможності жанру, а й несе у собі значний соціальний потенціал, оскільки у центрі новин є людина, як основний творець подій та її учасник. У статті зазначено, що в основі даних форматів на українському телебаченні – людська історія, яка триває в часі, характеризує досить тривалий цикл подій, в яких герой бере участь. Нині такі прийоми активно використовують різні телевізійні проєкти, серед яких найбільш вдалими є: “В гостях у Дмитра Гордона”, “Життя відомих людей”, “Світські новини”, на прикладі цих проєктів описано особливості форматів лонгріду та фінішингу, визначено їхні характерні риси, а також їхню перспективність у контексті вирішення проблем вітчизняного новинного жанру на телебаченні.
  • Thumbnail Image
    Item
    International journalism as a source of forming image of the country abroad
    (Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Кіца, Мар’яна; Kitsa, Mariana; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Поняття “масової комунікації” у працях українських та закордонних науковців розглядається обмін міжнародної інформації, яка пов’язана з певними соціальними суб’єктами і яка опосередковується через спеціальні технічні засоби. Вона складається з щонайменше трьох аспектів: інформації, процесу передачі і поширення інформації, а також власне засобів комунікації. Завдяки цим процесам світова спільнота може дізнаватись про те, що відбувається у тій чи іншій країні. Міжнародну комунікацію поділяють на формальну та неформальну, а результати та її дія здебільшого спрямовані не лише на індивідуальну, але й на масову свідомість. Міжнародна комунікація є важливим складником медіасфери будь-якої країни. На дипломатичній арені завдяки їй характеризують статус держави. Також вона впливає і на політичний імідж. Саме від міжнародного іміджу країни залежить міжнародна співпраця, залучення іноземних інвестицій, сприйняття країни на міжнародній арені і ставлення до її громадян. Для досягнення мети дослідження було проаналізовано російські, польські та американські медіа. Контент-аналіз закордонних ЗМІ засвідчив, що Україна присутня в закордонному медіапросторі в різних наративах. Зокрема, російські ЗМІ пишуть про Україну лише в негативну сенсі, акцентують на економічних труднощах та проблемах. Натомість польські та американські медіа подають інформацію про нарощення російських військ біля кордонів України, про заохочення до вакцинації, а також про зовнішню політику України. Для того, щоб збільшити кількість “української тематики” у міжнародному інформаційному просторі, представникам української політичної еліти потрібно співпрацювати із закордонними журналістами, активно давати їм коментарі, інтерв’ю, збільшувати кількість закордонних поїздок та зустрічей із представниками політичних, бізнесових, наукових кіл. Це допоможе протидіяти деструктивним кампаніям у міжнародному інформаційному середовищі, спрямованих проти України.
  • Thumbnail Image
    Item
    Українська національна домінанта реклами у пресі східної Галичини 20–30 років XX століття
    (Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Ніронович, Ірина; Nironovych, Iryna; Львівський національний університет ім. Івана Франка; Ivan Franko National University of Lviv
    Анексія Польщею західноукраїнських земель у 1919 р. та рішення Ради амбасадорів країн Антанти (14 березня 1923 р.) про передачу Галичини під юрисдикцію Другої Речі Посполитої створили специфічні особливості розвитку пресової реклами. У статті проаналізовано, схарактеризовано рекламні матеріали у часописах і журналах “Відродження”, “Вогні”, “Дзвіночок”, “Дзвони”, “Життя і Знання”, “Кіно”, “Світло і Тінь”, “Світ дитини”, “Учительське Слово” і “Шлях Нації”. Обґрунтовано, що інтенсивність, тематика і зміст рекламної діяльності органічно пов’язані із суспільно-політичними, соціально-економічними та культурно-правовими процесами та ефективністю функціонування пресових видань. Показано, що реклама відіграє важливу роль щодо поліпшення розвитку різних галузей економіки, культури, мистецтва, побутових потреб людини і засобів масової комунікації. Наголошено: взаємозалежний позитивний вплив економіки, преси, реклами створюють потрібні передумови для розвитку життєдайного середовища. На основі всебічного аналізу рекламних повідомлень розкрито психологічні засади національної домінанти пресової рекламної діяльності у Східній Галичині, узагальнено досвід рекламування у контексті морально-духовного та національного виховання, формування громадянсько-державницької свідомості, загальнолюдських гуманітарних цінностей, міжнаціональної взаємоповаги і толерантності. Схарактеризовано особливості реклами для всіх верств населення за фахом, віком і статтю: чоловіків, жінок, молоді, дітей і підлітків. Зосереджено увагу на ідеологічній концепції рекламних повідомлень в умовах бездержавності української нації.
  • Thumbnail Image
    Item
    Науковий vs розважальний контент в українському екологічному теледискурсі: проблеми та особливості
    (Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Гарматій, Ольга; Шередько, Анна; Harmatiy, Olha; Sheredko, Anna; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Стаття присвячена висвітленню екологічної тематики в новинних програмах українського телебачення. На підставі вивчення випусків новин на загальноукраїнському телевізійному каналі “1+1” та спеціалізованому телеканалі “ЕCO TV” акцентується на важливості медіадискурсу для промоції знань з екології з метою формування загальної екологічної культури, екологічної свідомості та проекологічної поведінки громадськості. Загалом, в сучасному українському екологічному теледискурсі присутній сегмент наукового контенту, але його обсяг є незначним порівняно з розважальним. Екологічна тематика потребує більшої уваги та більших зусиль загальнонаціональних і спеціалізованих ЗМІ для кількісного і якісного розвитку екожурналістики, підвищення наукової та екологічної грамотності громадян. Актуальність дослідження визначається тим, що масмедіа значною мірою розширюють суспільне розуміння екології як науки про довкілля та привертають увагу суспільства до екологічної тематики. Нині виникнення частих екологічних лих і катастроф, зростання рівня забруднення навколишнього середовища спричиняють усвідомлення необхідності економії ресурсів, створення екологічно ощадливих, мало- і безвідходних технологій, зниження викидів шкідливих речовин і, що дуже важливо, викликають посилення уваги громадськості до екологічного медіадискурсу. ЗМІ відіграють важливу роль у формуванні громадської думки з питань екології та поширенні екологічного знання для масової аудиторії. Тому сьогодні як ніколи необхідно якісно подавати екологічну тематику в мас-медійному просторі та формувати високу екологічну свідомість громадськості.
  • Thumbnail Image
    Item
    Медійний складник сучасної літератури та літературної критики
    (Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Темченко, Лілія; Бучарська, Ірина; Temchenko, Lilia; Bucharska, Iryna; Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
    Розглянуто специфіку висвітлення літературної та літературно-критичної тематики в спеціалізованих часописах (“Літературна Україна”, “Українська літературна газета”) і часописах суспільної та культурознавчої проблематики (“Критика”, “Zbruč”). Сучасний етап розвитку літературних часописів та літературних розділів видань розглядається як обумовлений логікою діалогу між традиційною й модерною течіями в літературно-критичній царині сучасного українського гуманітарного знання. Повторення деяких ключових питань у дискусії “модерне – традиційне” на межах ХІХ–ХХ та ХХ–ХХІ століть дозволяє припустити “повернення” української літератури на шлях розвитку, визначений її культурною специфікою. Літературні часописи дають змогу підтримувати певний рівень дискусії в процесі усвідомлення літературного спадку ХХ століття, революційних змін у сучасній літературі, визначення завдань для літераторів. Логічним жанровим втіленням цього процесу стають бесіди, діалоги, розмови (Юрій Андрухович, Олександр Бойченко, Орест Друль “Ворохтаріум: літературний тріалог з діалогом і монологами”, 2017; Леся Українка, Оксана Забужко, Блаженніший Святослав Шевчук “Апокриф. Чотири розмови про Лесю Українку”, 2020; “Бесіди. Михайло Сидоржевський – Григорій Штонь”, 2020). Проаналізовані видання та стильова специфіка критичних текстів унаочнюють динамічність літературно-критичного процесу, дозволяють представити інтелектуальний “портрет” зацікавленого сучасною літературою читача. Порівняння жанрово-стильових характеристик текстів “Української літературної газети” і матеріалів видання “Zbruč” вимагає розмежування понять світоглядної публіцистики, яка зазвичай належить перу письменників, та літературної критики авторства літературознавців та журналістів, “на межі” яких виникають особливо цікаві зразки культурознавчої есеїстики.
  • Thumbnail Image
    Item
    Зміст
    (Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22)