Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку. – 2015. – Випуск №27
Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/28328
Збірник наукових праць
У збірнику наукових праць розглянуто різні аспекти суспільно-політичного розвитку України, особливості вітчизняного та зарубіжного державотворчого процесу, основні тенденції розвитку міжнародних відносин і зовнішньої політики країн світу. Для державних, політичних, громадських діячів, науковців та студентів.
Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку : збірник наукових праць / Міністерство освіти і науки України, Національний університет "Львівська політехніка", Національна академія наук України, Інститут народознавства, Інститут українознавства імені Івана Крип’якевича. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2015. – Випуск 27. – 168 с.
Browse
Search Results
Item Варіативність дефініювання терміна «імперія» у науковому дискурсі(Видавництво Львівської політехніки, 2015) Кукарцев, ОлегДосліджено смислові значення поняття «імперія» в сучасному науковому дискурсі, зокрема в теорії та методології політичної науки. Головна увага приділена аналізу змістовних ознак поняття «імперія», які існують у суспільних науках, а також існуючим труднощам вироблення єдиного визначення імперії. The paper investigates the meanings of the term «empire» in the contemporary scientific discourse, particularly in the theory and methodology of political science. Special attention is paid to the analysis of the concept «empire» in social sciences as well as to some current difficulties in providing its exact definition. The author emphasises that the analysis of different concepts is one of the most topical issues in the scientific discourse in general and in the theory and methodology of political science in particular. Each knowledge system requires the precise meaning of terms, judgements and inferences. One of such concepts is the word «empire». It has been used in social and political sciences for two thousand years already but only in recent decades it became the subject of scientific investigations. In general, this research shows that the interest in the term «empire» is a relatively recent phenomenon in political science associated primarily with the attempts to describe and compare some empires or explain the features and dynamics of international relations of the past and the present. A great variety of definitions of the term «empire» is considered to be the main reason explaining the difficulties in providing a single definition of this concept. On the other hand, the problem is also caused by the insufficiency of the analytical tools of modern social science. There are fundamental divergences in the approaches, primarily due to the differences between the «generalising» and «individualising» methods. Historians, being supporters of the first method, speak about the impossibility of creating the unified theory in defining the term «empire». The regularities revealed in the investigation of pre-modern empires are not always acceptable in the study of modern empires. According to the author’s opinion, the joint efforts of historians, sociologists and political scientists can help to give the definition of the concept «empire».Item Популізм в країнах Західної Європи: кінець XX – початок XXI ст.(Видавництво Львівської політехніки, 2015) Кіянка, ІринаАкцентується увага на проблематиці популізму в країнах Західної Європи (період 1990-х рр. – початок ХХІ ст.). Доведено, що популісти у боротьбі за владу використовують усі демократичні інститути, вважаючи, що лише воля громадян додає легітимності політичній системі. Іншою специфічною ознакою сучасного західноєвропейського популізму є поява сил, які обстоюють принципи вільного ринку, обмеження державного регулювання економіки та податкового тиску, при цьому переважно у поєднанні із закликами до протекціоністської політики. The article examines the problem of populism in Western European countries from the 1990s to the present day. The author proves that in their struggle for power the populists use the policy and ideas of the democratic institutions regarding the citizens’ will as the only basis of the legitimacy. One more feature of modern Western populism is the emergence of forces defending the free market principles, the economic deregulation and the tax burden. The growth of populism in Western Europe in the 1990s has a number of features. The first feature is that these forces generally tend to the nationalist ideology and rhetoric. The second one is crucial to the EU efforts to mitigate the effects of globalisation on their countries. The third feature of Western populism is sharp criticism of mass immigration recognised as a threat to the traditional European values and culture. Researchers suggest that populism and right-wing radicalism belong to the same ideology and the difference between them is rather quantitative than qualitative. However, there exist some political characteristics which make it possible to distinguish between the classical populists and the right-wing radicals. Nowadays the majority of the populist parties in Western and Eastern Europe have a more positive attitude towards the regime of President Putin and the foreign policy of the Russian Federation. The latter is considered to be an example of a strong national policy that is not limited by the influence of any supranational structures.Item Реалізація стратегічних політичних інтересів сталінського тоталітарного режиму як рушійної сили утвердження радянської політичної системи у Західній Україні та Північній Буковині на початковому етапі Другої світової війни: компаративний аспект(Видавництво Львівської політехніки, 2015) Докаш, ОксанаНа основні опрацювання різнопланової джерельної бази та з використанням широкого спектра спеціально політологічних методів дослідження розкрито стратегічні політичні інтереси сталінського тоталітарного режиму у Західній Україні та Північній Буковині на початковому етапі Другої світової війни. Вказано, що визначальним чинником докорінної зміни політичного устрою західноукраїнського регіону виступав зовнішній фактор – поділ сфер впливу між СРСР і Німеччиною. Based on the study of a significant and diverse references and using a wide range of scientific and research methods, strategic and political interests of Stalinist totalitarian regime in Western Ukraine and Northern Bukovina at the beginning of World War II have been studied. The author assumes that the main driving force that determines the nature and direction of political activity is political interest as the resultant force between distinct political actor, his personal guidance, values, needs, and motivations. However, the motivation of power is only necessary, but not sufficient condition for the functioning of the power mechanism. According to the article the determining factor of radical change of the political system in Western Ukraine was the external factor – the division of spheres of influence between the USSR and Germany. The beginning of the World War II on the 1st of September in 1939 directly touched western lands, which became the scene for competition between the two totalitarian regimes – Nazi Germany and Stalin’s Soviet Union. In the summer of 1940 a problem of Northern Bukovina also played an important role in the international diplomatic, military and political dimensions of Central and Eastern Europe. The author proves that the formation of the temporary governments and management in western Ukraine in September – October 1939, led to a forced formation of the institutional structure of the Soviet political system starting from November 1939, but at the same time, in summer and autumn 1940 in Northern Bukovina Stalin’s regime incorporated key elements of the new political system without creating intermediate institutions.Item Наукові підходи до розуміння сутності поняття «політичний інститут»(Видавництво Львівської політехніки, 2015) Демчишак, РусланДосліджено сутність поняття «політичний інститут», його оцінку з позицій наукових концепцій «старого інституціоналізму» та неоінституціоналізму. З’ясовано напрями неоінституціоналізму, визначено зміст термінологічного словосполучення «політична інституціоналізація». In this article it has been investigated the concept of «political institution», its assessment from the scientific concepts of «old institutionalism» and neoinstytutsionalizm points of view. It has been used the following research methods: comparative and analytical methods, structural and system analysis. It has been established that, the most common interpretation of the term «institution» in the science is that one of an established norms in society or organization or institution. Among all the social spheres, institutional approach in politics is the most clearly manifested. It was found that representatives of the so-called «old institutionalism» paid their attention to the main institutions – the state, political parties, social and political organizations and branches of government, bureaucracy, etc. phenomenon. It has been identified the following branches of modern neoinstytutsionalizm: historical institutionalism, rational choice institutionalism, sociological (social) institutionalism, normative institutionalism, empirical institutionalism, international (international) institutionalism, and also it has been set its theorists – J. March, J. Olsen, D. North, G . Peters, R. Putnam, C. Shepsli, D. Knight, A. Leypharta. It has been established that for unifying all directions of neoinstytutsionalizm there exist the view on political institutions as fundamental factors of political life, the central component of the political system, the main factors of social transformations that have their own special interests, decisive impact on individual behavior, forming the interests of different social groups. It has been studied social functions of political institutions: to ensure continuity of social life, to control and maintain the order, to regulate the social processes, relationships between individuals, social integration and political socialization of individuals. The content of terminological phrases – political institutionalization.