Architectural Studies. – 2020. – Vol. 6, No. 1

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/57805

Науковий журнал

Засновник і видавець Національний університет «Львівська політехніка». Виходить двічі на рік з 2015 року.

Architectural Studies = Архітектурні дослідження : [науковий журнал] / Lviv Polytechnic National University ; [editor-in-chief B. Cherkes]. – Lviv : Lviv Politechnic Publishing House, 2020. – Volume 6, number 1. – 182 p.

Зміст


1
10
18
26
32
41
46
53
59
68
76
87
99
107
117
120
128
135
143
149
157
162
170
181

Content (Vol. 6, No 1)


1
10
18
26
32
41
46
53
59
68
76
87
99
107
117
120
128
135
143
149
157
162
170
181

Browse

Search Results

Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item
    Scenographic ideas of Yevhen Lysyk in artistic works of the architects of Ukraine
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-10-10) Климко, Зоряна; Гуменник, Інна; Klymko, Zoriana; Gumennyk, Inna; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    В статті “Сценографічні ідеї Євгена Лисика в творчості архітекторів України” висвітлений розвиток архітектурно-сценографічних ідей всесвітньовідомого сценографа Є. Лисика в сучасному архітектурному проєктуванні та будівництві в Україні, та названі автори та об’єкти, в яких ці ідеї були реалізовані. Для визначення впливу ідей Є. Лисика на творчість архітекторів України було опитано 50 осіб зі Львова, Києва, Чернівців, Дніпра, Луцька і інших міст, і отримано 21 відповідь. Було також опитано 5 сценографів в Україні та за кордоном (Торонто, Москва) і отримано 3 відповіді. Серед опитаних архітекторів – В. і О . Проскурякови, Б. Гой, І. Щербаков, Р. Кубай та ін. зі Львова; О. і І. Кордуняни з Чернівців; Т. Товстик із Дніпра, В. Мещеряков з Одеси; І. Тарасюк з Луцька тощо. Серед сценографів П. Босий та Ш. Долгой з Торонто; С. Бархін з Москви. Всі опитані архітектори-практики знайомі з театральною творчістю Є. Лисика і його архітектурносценографічними здобутками, хоча не всі займалися проєктуванням театрально-видовищних об’єктів. Обізнаність із творчістю Є. Лисика в Україні підтвердило 11 респондентів, в інших країнах – 7. Вони назвали архітектурносценографічні рішення, що є прогресивними і мають далеку перспективу використання в майбутньому. Вони назвали такі рішення – пристосування, адаптація, інтеграція архітектурного і сценографічного середовища в стаціонарних театрах; інтеграція простору сцени в архітектурне середовище стаціонарних театрів; використання культурних надбань, творення нових типів; а серед іншого – театралізація міського простору біля театрів, творення інших типів видовищних будівель і споруд. Деякі архітектори і сценографи назвали конкретні приклади архітектурно-сценографічних принципів, засобів і заходів творення вистав Є. Лисиком, які вони використали або розвинули у своїх проектах і реалізаціях. Наприклад, В. Проскуряков повідомив, що каталізатором ідей проєкту його ландшафтного театру у Львові були ескізи Є. Лисика до фолк-опери “Цвіт папороті”. Архітектор В. Мещеряков з Одеси використав для збільшення фізичного простору спроектованого ним нижнього храму, при відродженні одеського кафедрального Спасо-Преображенського собору, уміння Є. Лисика застосовувати оптичні ілюзії тощо. Стали в нагоді архітектурно-сценографічні ідеї Є. Лисика і архітекторам Т. Товстик з Дніпра, О. Кордуняну з Чернівців, Ю. Філіпчуку з Червонограда, І. Тарасюку з Луцька і іншим в їхніх проєктах і будівлях.