Магістерські роботи
Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/62561
Browse
Item Адміністративна супервізія в установах соціальної сфери: зарубіжний досвід(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Ставковий, Володимир Ярославович; Stavkovyi, Volodymyr Yaroslavovych; Климанська, Лариса Дмитрівна; Національний університет "Львівська політехніка"Здійснений аналіз праць вітчизняних і зарубіжних науковців розкриває мету, завдання та сутнісні аспекти інституту супервізії; висвітлює головні засади здійснення адміністративної супервізії в установах соціальної сфери; дозволяє з’ясувати особливості взаємодії супервізора та супервізованого у процесі здійснення адміністративної супервізії в установах соціальної сфери. Незважаючи на досить велику кількість теоретичних досліджень цієї технології, головно зарубіжних, в Україні відсутній інститут супервізії, відповідно й адміністративної в державних установах соціальної сфери. На додаток, посада супервізора відсутня у Національному класифікаторі України "Класифікатор професій". Супервізію висвітлюють у наукових працях українські та зарубіжні дослідники: М. Болдуін (Baldwin), Н. Бондаренко, Дж. Брекке (Brekke), І. Грига, Дж. Едвардз (Edwards), Н. Гаулд (Gould), К. Хоуе (Howe), І. Грей (Gray), М. Джоунс (Jones), Г. Попович, А. Кадушин (Kadushіn), Л. Уолш (Walsh), П. Вудворд (Woodward), Т. Семигіна, Л. Тюптя, І. Іванова, В. Яцура. Відомими є наукові праці Л. Клос, В. Покладової, Г. Слозанської, С. Ставкової, присвячені проблемам супервізії у соціальній сфері. Аспекти теоретичного характеру, зокрема визначення та мету супервізії представлено в працях таких авторів, як: Бергер і Мізрахі (Berger, & Mizrahi, 2001), Бібус (Bibus, 1993), Айзіковіц та ін. (Eisikovits, & Guttmann, 1983), Ерера та Лейзар (Erera, & Lazar, 1993), Фукуяма (Fukuyama, 1998), Гарретт і Барретта-Герман (Garrett, & Barretta-Herman, 1995), Харкнесс (Harkness, 1997), Хенслі (Hensley, 2002), Джеффріз (Jeffreys, 2001), Кадушин (Kadushin, 1974), Карвінен-Ніінікоскі (Karvinen-Niinikoski, 2004), Лофер (Laufer, 2003), Стронг та ін. (Strong, Kavanagh, Wilson, Spence, Worrall, & Crow, 2003), Тцуі (Tsui, 2005a). Окремі аспекти супервізії досліджували у своїх працях вітчизняні дослідники, зокрема: Грига, Брижовата, Дума, Лисенко, Іванова, Семигіна, Полтавець, Попович, та фахівці-практики у галузі соціальної роботи, зокрема, Покладова та ін. Втім, автори наголошують на відсутності системних вітчизняних розробок із професійної підготовки супервізорів у галузі соціальної роботи. Мета і завдання дослідження. Виявлення властивостей здійснення адміністративної супервізії в зарубіжних країнах та перспектив її використання для покращення якості надання послуг в установах соціальної сфери в Україні. Завдання: Розглянути сутність поняття супервізії, її мету, завдання, функції, базові цінності й етичні принципи. Охарактеризувати головні засади здійснення адміністративної супервізії в установах соціальної сфери. Визначити та дослідити методи супервізії працівника соціальної установи та особливості взаємодії супервізора і супервізованого. Виконати порівняльний аналіз здійснення адміністративної супервізії в зарубіжних країнах та Україні. Окреслити можливості використання досвіду здійснення адміністративної супервізії в Україні. Об’єкт дослідження. Зарубіжний досвід здійснення супервізії у професійній діяльності фахівців соціальної сфери. Предмет дослідження. Особливості адміністративної супервізії в установах соціальної сфери. Гіпотеза дослідження: Здійснення адміністративної супервізії має позитивний вплив на діяльність установ соціальної сфери. Під час виконання завдань магістерського дослідження було досягнуто наступних результатів. У першому розділі «Теоретичні аспекти супервізії та її особливості в установах соціальної сфери» розкрито поняття супервізії, її мету, завдання, функції та методи; окреслено базові цінності й етичні засади супервізії в контексті роботи установ соціальної сфери. У другому розділі «Особливості зарубіжного досвіду здійснення адміністративної супервізії в установах соціальної сфери» виконано аналіз зарубіжного досвіду здійснення адміністративної супервізії як технології покращення ефективності надання послуг в установах соціальної сфери; досліджено адміністративно-управлінські завдання супервізора та закцентовано увагу на відповідальному лідерстві як основі взаємодії супервізора та супервізованого. У третьому розділі «Можливості використання зарубіжного досвіду здійснення супервізії в установах соціальної сфери в Україні» виконано порівняльний аналіз використання зарубіжного та вітчизняного досвіду здійснення супервізії в установах соціальної сфери.Item Гендерні особливості управління закладом вищої освіти(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Медіна, Тетяна Вячеславна; Medina, Tetiana Viacheslavna; Обіход, Михайло Михайлович; Національний університет "Львівська політехніка"Гендерний менеджмент відбиває актуальні тенденції в сучасній вищій освіті - створення рівних можливостей для чоловіків і жінок щодо рівного доступу до навчання, наукової діяльності, керівництва та інших можливостей. Стратегія гендерного менеджменту передбачає забезпечення рівного доступу до керівних посад, розвиток лідерських якостей у жінок і чоловіків, розробку стратегій протидії гендерним стереотипам, залучення студентів різної статі до навчання та інші. Питання освітнього менеджменту привертали увагу таких науковців, як О. Мармаза, В. Васенко, гендерний аналіз стилей управління освітніми закладами проведений Т. Дороніною, С. Дубовиком, Л. Пампухою, Н. Приходькиною, О. Рудь. Різні аспекти впровадження гендерної проблематики до системи вищої освіти України проаналізовані в статтях Т. Делілової, І. Токар, Е. Соколової. Об’єкт дослідження - механізм управління закладом вищої освіти. Предмет дослідження - гендерні аспекти управління університетом. Мета дослідження - комплексне вивчення гендерних особливостей управління закладом вищої освіти. Важливу роль у законодавчому оформленні принципів гендерної рівності в освіті відіграла розробка і затвердження «Стратегії впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030 року». Нормативні документи Чернівецького національного університету містять загальну стратегію, спрямовану на протидію дискримінації та дотримання принципів толерантності. Співробітниці університету майже не користуються наданням додаткової відпустки або відгулів, гнучким робочим графіком тощо. Чоловіки заперечують наявність дискримінації за ознакою статі; жінки вербально заперечують її, проте надають інформацію, яка може розглядатися як маркована гендерна нерівність. Існує гендерний дисбаланс у розподілі підтримки науково-педагогічних працівників в університеті: чоловіки мають переваги при керівництві науковими дослідженнями і грантовими проєктами, співробітництві з міжнародними журналами, жінкам частіше довіряють турботу про студентів. Поширений стереотип «це надумана проблема, не наша, у нас усе добре», трансльований привілейованими соціальними групами. Робота містить рекомендації щодо формування політики гендерної рівності в університеті: нормативний рівень (розробка Положення про політику запобігання, попередження та боротьби з сексуальними домаганнями і дискримінацією в університеті); організаційно-адміністративний рівень (створення Гендерного Центру, проведення заходів для підвищення гендерної чутливості, гендерне збалансування складу комісій на різних рівнях управління, проведення гендерного аудиту, створення посади уповноваженого з гендерної рівності); рівень соціального діалогу й комунікації (забезпечення прозорості у прийнятті кадрових рішень, сприяння зрозумілій системі розподілу ресурсів; популяризація професійну діяльність жінок; запровадження супроводу професійної кар’єри жінок в установі).Item Громадські та релігійні організації як агенти регулювання соціальних проблем(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Павловський, Михайло Васильович; Pavlovskyi, Mykhailo Vasylovych; Школяр, Мар'яна Володимирівна; Національний університет "Львівська політехніка"У світі, що постійно змінюється під впливом глобалізації, громадські та релігійні організації відіграють важливу роль у вирішенні соціальних проблем. Вони займаються питаннями, які включають боротьбу з бідністю, зменшення соціальної нерівності, захист прав людини, надання гуманітарної допомоги та багато іншого. Важливість таких організацій полягає не лише у їх безпосередньому впливі на окремі соціальні питання, але й у їх здатності мобілізувати різні верстви суспільства, формувати громадську думку та впливати на політичні рішення. Об'єктом дослідження у роботі є теоретичні та практичні аспекти діяльності громадських та релігійних організацій у сфері соціального захисту України. Предметом - особливості діяльності громадських та релігійних організацій як агентів регулювання соціальних проблем в сучасних умовах (на прикладі ГО «Об’єднання осіб з інвалідністю «Львівський реабілітаційний центр» та БО «Карітас»). Мета кваліфікаційного дослідження полягає у комплексному аналізі діяльності громадських та релігійних організацій як агентів врегулювання соціальних проблем в сучасних умовах та розробці шляхів удосконалення їх функціонування. Згідно із положенням мети магістерської роботи, ми сформували завдання роботи: розглянути типи громадських та релігійних організацій; визначити функції та роль громадських та релігійних організацій у вирішенні соціальних проблем; здійснити аналіз законодавчого поля діяльності громадських та релігійних організації на ринку соціальних послуг в Україні; описати особливості надання соціальних послуг особам з інвалідністю громадськими та релігійними організаціями; проаналізувати та порівняти показники діяльності ГО «Об’єднання осіб з інвалідністю «Львівський реабілітаційний центр» та БО «Карітас; здійснити оцінку стратегічного планування розвитку ГО «Об’єднання осіб з інвалідністю «Львівський реабілітаційний центр» та БО «Карітас»; запропонувати шляхи удосконалення діяльності ГО «Об’єднання осіб з інвалідністю «Львівський реабілітаційний центр» та БО «Карітас». У результаті виконання завдань магістерського дослідження було сформовано наступні висновки. У першому розділі здійснено аналіз діяльності релігійних та громадських організацій та їх ролі у вирішенні соціальних проблем. Окремо розглянуто їхню участь на ринку соціальних послуг в Україні, включаючи законодавчі аспекти. Також у розділі розкрито особливості надання соціальних послуг особам з інвалідністю зазначеними організаціями. У другому розділі проведено аналіз діяльності ГО «Об’єднання осіб з інвалідністю «Львівський реабілітаційний центр» та БО «Карітас». Зосереджено увагу на порівняльному аспекті показників діяльності, стратегічному плануванні їх розвитку, а також на шляхах удосконалення їх діяльності. Результати дослідження підкреслюють важливість розвитку професійних навичок персоналу в обох організаціях. Підвищення кваліфікації персоналу визнано ключовим фактором для покращення якості наданих послуг та ефективності роботи організацій. Крім того, залучення додаткових ресурсів із зовнішніх джерел, включаючи співпрацю з міжнародними організаціями, виокремлюється як стратегічний напрямок для розширення можливостей та підсилення потенціалу організацій.Item Електронні сервіси у системі надання соціально - адміністративних послуг в установах соціальної сфери України(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Ільчук, Софія Володимирівна; Ilchuk, Sofiia Volodymyrivna; Школяр, Мар'яна Володимирівна; Національний університет "Львівська політехніка"Стрімкий розвиток суспільних відносин зумовлює використання інформаційних технологій у всіх сферах життя, у тому числі у сфері надання адміністративних послуг соціального характеру. Виклики воєнних подій в Україні після 24 лютого 2022 року спричинили прискорення розширення цифрових послуг соціальної підтримки населення. Мета магістерської кваліфікаційної роботи полягає у систематизації та поглибленні теоретичних та практичних знань щодо використання електронних сервісів у системі надання соціально-адміністративних послуг в установах соціальної сфери України. Завдання магістерської кваліфікаційної роботи: дослідити нормативно-правові аспекти інформаційного забезпечення в установах соціальної сфери; розглянути міжнародний досвід розвитку електронних адміністративних послуг соціального характеру; проаналізувати мобільні додатки та системи дистанційного обслуговування; окреслити проблеми і перспективи впровадження та розвитку електронних послуг у системі соціального захисту населення в Україні; охарактеризувати нормативно правове та цифрове забезпечення Тернопільського обласного центру зайнятості у системі надання електронних послуг населенню; проаналізувати статистичні показники ТОЦЗ щодо отримувачів електронних соціально-адміністративних послуг та механізмів їх надання; запропонувати план стратегічного розвитку установи. Об’єктом магістерської кваліфікаційної роботи є теоретичні та практичні аспекти специфіки системи надання електронних адміністративних послуг соціального характеру вітчизняними установами соціальної сфери. Предметом – теоретичні та практичні аспекти використання електронних сервісів як інструментів надання адміністративних послуг соціального характеру установами соціальної сфери (на прикладі Тернопільського обласного центру зайнятості). Під час виконання завдань магістерського дослідження було досягнуто наступних результатів. У першому розділі досліджено особливості системи надання електронних адміністративних послуг соціального характеру установами соціальної сфери у правовому та організаційному аспектах. Досліджено закордонний досвід розвитку електронних адміністративних послуг і визначено різницю щодо природи та мети надання соціальних та адміністративних послуг в інших країнах та в Україні. Другий розділ присвячено дослідженню електронних сервісів як інструментів надання послуг соціального характеру установами соціальної сфери. Оцифрування соціальних виплат та послуг включає розробку онлайн-платформ, мобільних додатків і систем дистанційного обслуговування для комунікації з установами соціального захисту щодо їх моніторингу. У третьому розділі представлено результати емпіричного дослідження специфіки надання електронних адміністративних послуг соціального характеру (на прикладі Тернопільського обласного центру зайнятості). Проаналізовано нормативно-правове і цифрове забезпечення установи у наданні електронних послуг населенню, здійснено аналіз статистичних показників отримувачів електронних послуг, вивчено механізми їх надання, розроблено план стратегічного розвитку.Item Мотиваційна модель в управлінні: досвід впровадження в установах соціальної сфери України(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Повторейко, Андрій Русланович; Povtoreiko, Andrii Ruslanovych; Яцишин, Уляна Володимирівна; Національний університет "Львівська політехніка"Впровадження ефективних мотиваційних підходів та стратегій є критичним аспектом управління персоналом в установах соціальної сфери. Досягнення високої продуктивності, залучення талановитих працівників, збереження досвідченого персоналу та покращення якості послуг у таких установах неможливо без розуміння та використання теорій мотивації. Теорія мотивації досягнення успіху визначає, що діяльність, спрямована на досягнення успіху, пов'язана з мотивом досягнення успіху і мотивом уникнення невдачі. Ця теорія була розроблена американськими ученими Д. Мак-Клелландом, Д. Аткінсоном і німецьким вченим Х. Хекхаузеном. Вона підкреслює різницю в поведінці між людьми, які мають мотивацію досягнення успіху та уникнення невдачі. Особи з мотивацією досягнення успіху ставлять перед собою позитивні цілі і бачать досягнення мети як успіх. Вони вірять у свої здібності, мають високі очікування успіху і зосереджені на активних зусиллях для досягнення цілей. У той час як люди з мотивацією уникнення невдачі орієнтовані на уникнення негативних наслідків і мають менше впевненості в своїх здібностях. Вони уникнуть ризику і бояться можливих помилок та покарання. Управління має бути гнучким і спрямованим на забезпечення успіху, враховуючи різні типи мотивації людей.[1] Мотивація співробітників в установах соціальної сфери є критично важливим аспектом успішної діяльності цих організацій. Отже, розуміння факторів, які впливають на мотивацію працівників в цьому сегменті, стає особливо актуальним. Справедливість у винагороді є одним з ключових факторів, який має великий вплив на мотивацію співробітників у будь-якій організації. Коли працівники відчувають, що система винагород дійсно справедлива і відображає їхні зусилля, досягнення та внесок у роботу, це підтримує в них бажання працювати і стимулює до досягнення кращих результатів. Практика застосування різних моделей мотивації показує як позитивні, так і негативні аспекти їхнього застосування. Такий розвиток - природний процес, оскільки не існує універсальної ідеальної моделі стимулювання, що задовольняла б всі вимоги.[2] В соціальній сфері, де головною метою діяльності є служіння громаді та покращення якості життя людей, визнання та вдячність грають надзвичайно важливу роль в мотивації працівників. Відчуття, що твої зусилля та внесок дійсно оцінені та враховані, додає сенсу й значущості роботі, і стає мотором, який підштовхує працівників до більш високих досягнень.[3] Об'єкт дослідження – "установи соціальної сфери України". Цей об'єкт включає різні установи та заклади, що надають соціальні послуги громадянам, такі як ліцеї, дошкільні установи, позашкільні центри, лікарні, медичні центри, соціальні служби тощо. Предмет дослідження – "Мотиваційна модель в управлінні в установах соціальної сфери України". Основною увагою дослідження є мотиваційні підходи та стратегії, які застосовуються в управлінні персоналом в установах соціальної сфери, таких як освітні, медичні, соціальні тощо. Мета дослідження: вивчення та аналіз моделей виявлення переваг та недоліків, також розробка рекомендацій щодо вдосконалення мотиваційного підходу в управлінні установами. Аналіз сутності мотиваційної моделі в управлінні показав, що успішні компанії докладають зусиль для створення стимулюючої та підтримуючої атмосфери для своїх працівників. Це може бути реалізовано через застосування матеріальних і нематеріальних стимулів, організацію командних заходів та сприятливих умов праці.[4] В соціальній сфері, де головною метою діяльності є служіння громаді та покращення якості життя людей, визнання та вдячність грають надзвичайно важливу роль в мотивації працівників. Відчуття, що твої зусилля та внесок дійсно оцінені та враховані, додає сенсу й значущості роботі, і стає мотором, який підштовхує працівників до більш високих досягнень, а також зменшення текучості кадрів має безпосередній вплив на стабільність та ефективність роботи установи.[5] Установи соціальної сфери в Україні також використовують мотиваційну модель для підвищення продуктивності та покращення робочої атмосфери. Аналіз досвіду впровадження мотиваційної моделі вказує на успішні результати та позитивний вплив на роботу співробітників. Для удосконалення мотиваційної моделі в установах соціальної сфери слід звернути увагу на розвиток гнучких та індивідуально підходящих методів стимулювання персоналу. Прозорість комунікації та можливість зворотного зв'язку між керівництвом і співробітниками допоможуть зрозуміти їх потреби та очікування. Таким чином, успішне впровадження мотиваційної моделі в установах соціальної сфери України може сприяти збільшенню продуктивності праці та покращенню якості послуг, що надаються громаді. Важливо зрозуміти, що мотивація є динамічним процесом і вимагає постійного аналізу та удосконалення, адже задоволені працівники - це один із ключових факторів успіху організації.Item Мотиваційний діалог як інструмент управління в сучасних установах соціальної сфери(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Притула, Віталій Ігорович; Prytula, Vitalii Ihorovych; Климанська, Лариса Дмитрівна; Національний університет "Львівська політехніка"У сучасному світі мотивація праці за допомогою мотиваційного діалогу визнається одним із ключових факторів, ефективне використання якого може сприяти вирішенню ключових проблем установ соціальної сфери. Поняття підвищення ефективності праці та її мотивація в теорії і на практиці є глибоко взаємопов'язаними. У даній роботі мотивація розглядається як процес стимулювання персоналу для досягнення високої ефективності у діяльності, розвитку бажання до професійної самореалізації. Вона виступає як необхідний фактор для успішного виконання завдань та досягнення поставлених особистих та робочих цілей. У магістерській роботі здійснено дослідження мотивації праці соціальних працівників і способів її стимулювання через мотиваційний діалог та розвиток емоційного інтелекту. Зокрема, всебічно досліджено сучасні реалії та зарубіжний досвід і виявлено чинники та форми трудової мотивації соціальних працівників. Також розкрито роль матеріального та нематеріального заохочення до праці та запропоновано систему впровадження мотиваційної політики на основі розвитку емоційного інтелекту як працівників так і керівників соціальних установ. Наостанок проаналізовано проблематику мотивації у Територіальному центрі надання соціальних послуг та виявлено її безпосередній вплив на ефективність та продуктивність праці соціальних працівників. Загальна мета - на основі аналізу наукових джерел та оцінки мотиваційного діалогу в конкретній організації визначити, в яких напрямках він впливає на ефективність управління та надання соціальних послуг, а розвиток емоційного інтелекту впливає на якість мотиваційного діалогу в цьому контексті. Ця мета передбачає вирішення таких конкретних завдань: огляд наукових джерел, що стосуються мотиваційного діалогу, ролі емоційного інтелекту в управлінні, а також аспектів управління в соціальній сфері; дослідження практичних прикладів та кейсів використання мотиваційного діалогу в різних установах соціальної сфери; оцінка, як мотиваційний діалог впливає на мотивацію співробітників та їх робочу продуктивність у соціальних установах; досліддження, як розвиток емоційного інтелекту в керівників та співробітників впливає на якість мотиваційного діалогу та його результативність; на основі результатів дослідження розробити рекомендації та сформувати висновки для керівників та установ соціальної сфери з метою покращення мотиваційного діалогу та ефективності управління. Об'єкт дослідження - мотиваційний діалог як інструмент управління в сучасних установах соціальної сфери. Предмет дослідження - вплив мотиваційного діалогу на ефективність управління та надання соціальних послуг у сучасних установах соціальної сфери, а також взаємозв'язок з розвитком емоційного інтелекту в контексті цих установ. Гіпотеза дослідження: Ефективний мотиваційний діалог в установах соціальної сфери позитивно впливає на мотивацію співробітників та робочу продуктивність, сприяючи досягненню цілей та поліпшенню якості соціальних послуг, а розвиток емоційного інтелекту в керівників та співробітників підвищує якість мотиваційного діалогу та сприяє зміцненню відносин в установах соціальної сфери.Item Мотиваційний менеджмент як механізм розвитку персоналу в установах соціальної сфери(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Гузовата, Катерина Ігорівна; Huzovata, Kateryna Ihorivna; Климанська, Лариса Дмитрівна; Національний університет "Львівська політехніка"Мотиваційний менеджмент у соціальній сфері є ключовим для забезпечення якісних послуг та ефективності працівників. Хоча існує значна кількість досліджень щодо мотивації працівників, соціальна сфера вимагає додаткового дослідження через свої особливості. В Україні, з огляду на економічні та соціальні зміни, важливо акцентувати увагу на розвитку стійкої ринкової економіки та покращенні якості життя. Конкурентне середовище вимагає від установ знаходження ефективних шляхів стимулювання працівників для досягнення цілей. Мотивація персоналу стає критичним елементом управління, забезпечуючи залучення та утримання кваліфікованих співробітників у соціальній сфері, що надає якісні послуги громадянам. Теоретико-методологічні засади мотиваційного менеджменту викладено в наукових працях А. Колота, В. Сладкевича. Особливості управлінської практики з мотивації персоналу розглядаються Д. Бутенком. Актуальність дослідження мотиваційного менеджменту у цьому секторі зростає, враховуючи підвищений інтерес до соціальної відповідальності бізнесу та державних установ у сучасному світі, тому існує необхідність в подальшому аналізі та розширенні знань щодо мотиваційного менеджменту в установах соціальної сфери. Об’єкт дослідження – процеси мотивації персоналу в установах соціальної сфери. Предмет дослідження – мотиваційний менеджмент та його роль у розвитку персоналу в установах соціальної сфери. Мета дослідження – на основі аналізу сучасних підходів до мотиваційного менеджменту в соціальній сфері з’ясувати, які чинники підвищують мотиваційний потенціал працівників установ соціальної сфери. Під час виконання завдань магістерського дослідження було досягнуто наступних результатів. У першому розділі розглянули питання мотивації як об’єкту наукового аналізу в соціогуманітарних науках. Визначили потребу в управлінні мотивацією робітників в установі та поняття мотиваційний менеджмент. Другий розділ аналізує мотиваційний менеджмент в установах соціальної сфери, розкрито його особливості. Досліджено методи мотивації в установах соціальної сфери. Проаналізовано кадрові мотиваційні стратегії як механізм розвитку персоналу в установах соціальної сфери. У третьому розділі, описано проведене емпіричне дослідження мотиваційного менеджменту на прикладі Франківського відділу соціального захисту, здійснено інтерпретацію даних та розроблено рекомендації.Item Мотиваційні моделі управління в установах соціальної сфери(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Чобалько, Роман Юрійович; Chobalko, Roman Yuriiovych; Макух, Оксана Євгенівна; Національний університет "Львівська політехніка"Роль держави в сфері соціальних послуг зростає, вимагаючи глибшого вивчення управлінських механізмів, зокрема мотиваційних моделей. Це важливо для підвищення конкурентоспроможності установ соціальної сфери. Мотиваційні моделі в цьому контексті стають ключовим інструментом для досягнення високих стандартів якості та задоволення різноманітних потреб клієнтів. Об’єкт дослідження. Мотивація персоналу установ соціальної сфери. Предмет дослідження. Особливості застосування мотиваційних моделей управління в установах соціальної сфери. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та аналіз досвіду впровадження мотиваційних моделей в управлінні, а також визначення основних шляхів та рекомендацій для вдосконалення системи мотивації персоналу в установах соціальної сфери.В першому розділі роботи проведено комплексний аналіз теоретичних аспектів мотиваційних моделей в управлінні соціальною сферою. Розглянуто роботи авторів, які працювали в цьому напрямку, нормативно-правові акти, а також основні мотиваційні моделі, які використовуються в суспільстві. Розглянуто теорії мотивації, такі як: Ієрархія потреб А. Маслоу, Теорія очікувань В. Врума, Теорія потреб Д. Мак-Клелланда, Теорія справедливості С. Адамса, Двофактор-на теорія Ф. Герцберга. В другому розділі здійснено огляд організаційно-методичних аспектів впровадження мотиваційних моделей в управлінні в установах соціальної сфери. Розглянуто основні засоби та методи мотивації працівників, а саме: системи винагород та визнання, можливість кар’єрного зростання, гнучкі графіки для працівників, системи навчання та розвитку, емоційна підтримка, участь у прийнятті рішень, корпоративна культура. Визначено їх переваги та недоліки, а також молиаості використання, зокрема в установах соціальної сфери. Окреслено ключові інноваційні підходи та інструменти для підвищення мотивації персоналу, а саме: технологічні інновації, гейміфікація, штучний інтелект та аналітика, електронні платформи для мотивації, системи відкритого обміну думок, наставництво та розвиток навичок. Визначено їх взаємодію з основними методами та засобами мотивації, а також їхню придатність для застосування в установах соціальної сфери. В третьому розділі виявлено основні проблеми та шляхи удосконалення систем мотивації, які використовуються в установах соціальної сфери. Здійснено комплексне дослідження системи мотивації персоналу в установах соціальної сфери на прикладі Відділу обслуговування громадян №9 Головного управління Пенсійного фонду України у місті Львів. Аналіз здійснено на основі звітності та статистики Пенсійного фонду та інших державних рекомендацій. Визначено основні проблеми мотивації працівників та можливі напрямки удосконалення. Аналіз здійснювався відштовхуючись від розглянутих раніше методах та засобах мотивації персоналу. Найбільш проблемними виявились: система винагород та визнання, можливість кар’єрного зростання, участь у прийнятті рішень. Відштовхуючись від проблем у системі мотивації персоналу в установах соціальної сфери, було розроблено конкретні рекомендації для покращення мотиваційних моделей в цих установах. Рекомендації наведено по кожному з методів та засобів мотивації з можливістю застосування інноваційних підходів.Item Мотивація діяльності працівників соціальних служб: теоретичні та практичні аспекти(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Хмелинська, Людмила Володимирівна; Khmelynska, Liudmyla Volodymyrivna; Школяр, Мар'яна Володимирівна; Національний університет "Львівська політехніка"У сучасних умовах в Україні, де є соціально-економічні виклики, розуміння та поліпшення мотивації працівників соціальних служб є критично важливим. Це покращує надання соціальних послуг і сприяє соціальному добробуту. Мотивація працівників впливає на продуктивність і ефективність виконання соціальних програм. Вивчення мотивації в соціальній сфері важливе для адаптації до змін у суспільстві. Розгляд економічних умов, законодавчих змін та суспільних настроїв є ключовим для формування ефективних стратегій мотивації. Дослідження мотивації працівників соціальних служб є важливим для розвитку сучасних соціальних політик і стратегій. Виходячи із дослідницького запитання: «Які чинники впливають на мотивацію працівників соціальних служб, і які стратегії можуть підняти її ефективність?», ми сформували тему магістерського дослідження: «Мотивація працівників соціальних служб: теоретичні та практичні аспекти». Мета кваліфікаційного дослідження полягає у комплексному аналізі мотивації працівників соціальних служб в сучасних умовах та розробці ефективних стратегій її стимулювання з метою підвищення продуктивності та якості наданих соціальних послуг. Згідно із положенням мети магістерської роботи ми сформували завдання роботи: розглянути сутність, зміст та значення мотивації діяльності працівників соціальної сфери; описати актуальні проблеми мотивації діяльності працівників соціальної сфери в сучасних умовах; проаналізувати показники діяльності Відділу соціального захисту м. Миколаєва Львівської області; визначити специфіку формування та зміни мотивації діяльності персоналу Відділу соціального захисту м. Миколаєва Львівської області; надати пропозиції з удосконалення стратегії мотивації Відділу соціального захисту м. Миколаєва Львівської області; виявити основні напрямки удосконалення мотивації діяльності працівників соціальних служб та шляхи їх втілення. Об'єктом дослідження у роботі є теоретичні та практичні аспекти формування мотивації працівників соціальних служб в сучасних умовах. Предметом дослідження є особливості управління мотивацією працівників організацій соціальної сфери (на прикладі Відділу соціального захисту м. Миколаєва). У результаті виконання завдань магістерського дослідження було сформовано наступні висновки. У першому розділі дослідження було визначено, що мотивація в соціальній сфері - складний процес, який визначає ефективність роботи через задоволення потреб працівників. Важливими чинниками є не лише фінанси, а й внутрішнє задоволення від роботи, вплив на життя інших та соціальна значущість. У другому розділі зосереджено увагу на аналізі діяльності Відділу соціального захисту населення м. Миколаїв. Було виявлено, що управління мотивацією включає зовнішні (фінансові) та внутрішні (приналежність до команди) стимули, ефективність яких залежить від особливостей організації та потреб персоналу. Керівництво відіграє ключову роль, формуючи атмосферу та встановлюючи стандарти роботи. Дослідження показало, що в сфері мотивації працівників соціальної сфери проблеми включають низьку зарплату та високий стрес. Рекомендується удосконалення системи KPI, розвиток корпоративної культури та впровадження освітніх програм для підвищення продуктивності та задоволеності роботою, створюючи мотивований та ефективний колектив для надання якісних соціальних послуг.Item Мотивація персоналу як засіб удосконалення системи управління в установах соціальної сфери(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Ясінська, Оксана Михайлівна; Yasinska, Oksana Mykhailivna; Зеленко, Наталія Михайлівна; Національний університет "Львівська політехніка"Сучасний стан ринку праці в Україні дещо мінливий, адаптується до нових умов і поступово відновлюється, оскільки війна в країні внесла свої корективи. Позитивна динаміка прослідковується, проте вона незначна, адже нинішня криза на ринку праці найпотужніша за останні роки. Активні військові дії на території усієї України стали причиною появи нових тенденцій на ринку праці, змін у поведінці як роботодавців, так і працівників. Все це зумовлює необхідність впровадження та застосування організаціями/установами ефективних економічних/неекономічних методів та способів стабілізації діяльності з допомогою мотиваційних важелів управління задля утримання своїх позицій на ринку праці. Мотивація як у економічному, так і в неекономічному вираженні цьому сприяє та забезпечує відповідну якість та ефективність трудової діяльності працівників. Пріоритетними напрямками управлінського механізму мотивації персоналу є розробка та впровадження такої системи, в якій стратегічні цілі установи соціальної сфери виконуються у такий спосіб, щоб вектор дій задовольняв потреби та інтереси кожного працівника. Використання ефективного мотиваційного механізму спонукає працівників працювати результативно та досягати стратегічних цілей установи соціальної сфери. Поняття мотивації в управлінській діяльності, її актуальні аспекти та роль у діяльності установ соціальної сфери Заставнюк Л.І., Орлов О. Г., Федюніна О. Р., Чернушкіна О. О., Гайдамащук А. М., Самойленко В.В., Федоров А.О., Грідін О. В. Окрім цього, дослідженням іноземного досвіду та поглядів зарубіжних вчених на мотивацію діяльності займалися Кривенко Е. Ю., Назарова Г. В., Чуркін А. О., Сукрушева Г. О. В цілому чітке визначення єдиного підходу щодо формування сучасної системи соціально-економічного мотиваційного механізму досі відсутнє, проте цьому присвячено чимало наукових досліджень. Мета магістерського дослідження полягає у аналізі мотивації персоналу як засобу удосконалення системи управління соціальною сферою. Об’єкт дослідження — мотиваційна політика установ соціальної сфери. Предмет дослідження — мотиваційний механізм управління персоналом в установах соціальної сфери. Під час виконання завдань магістерського дослідження було досягнуто наступних результатів. У першому розділі магістерського дослідження визначено теоретичні засади мотиваційних процесів трудової діяльності працівників установ соціальної сфери, зокрема було визначено економічні, організаційно-адміністративні та соціально-психологічні методи мотивації та форми вираження. Досліджено систему нормативно-правового регулювання мотиваційної політики в Україні. Другий розділ присвятили оцінці мотиваційного механізму персоналу в установах соціальної сфери, що формує чітку побудову ефективної мотиваційної системи для персоналу. Проаналізовано світові практики впровадження систем мотивації персоналу та їх імплементацію в системі управління установами соціальної сфери України У третьому розділі було визначено шляхи вдосконалення системи мотивації персоналу в установах соціальної сфери як на державному так і на локальному рівні, досліджено інноваційні підходи щодо покращення системи мотивації персоналу.Item Оптимізація управлінських рішень щодо забезпечення санітарно-епідеміологічної безпеки населення на моделі ДУ "Луганський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України"(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Босенко, Наталія Валентинівна; Bosenko, Nataliia Valentynivna; Ставкова, Софія Георгіївна; Національний університет "Львівська політехніка"Глобальні виклики епідеміологічної безпеки населення, що значно підсилюється в умовах війни вимагають прийняття низки управлінських рішень щодо запобігання розповсюдження захворюваностей, втілювання профілактичних, обмежувальних та карантинних заходів, що призводить до певних обмежень в економіці та суспільстві, в той же час відсутні чіткі критерії, за якими вони впроваджуються, їх достатність та вичерпаність, оцінка ефективності. Враховуючі стрімку зміну ситуації з вірогідним розповсюдженням захворюваності, мінливість збудника, високу контагіозність та практично відсутність колективного імунітету у населення, прийняття управлінських рішень щодо протидії інфекційних хвороб, здійснюється в умовах дефіциту часу, швидкоплинних змін, невизначеності основних параметрів процесу та ризиків, відсутності практичних рекомендацій. Тому обґрунтування підходів до прийняття та реалізації управлінських рішень у ситуаціях особливої складності, вимагає використання сучасних підходів до процесів прийняття рішень. В той же час відсутня методологія та алгоритм щодо вдосконалення механізмів розроблення та прийняття управлінських рішень в умовах невизначеності та ризику при епідеміологічній надзвичайній ситуації. Мета і завдання дослідження. Визначення теоретичних засад та чинників, що впливають на прийняття управлінських рішень, направлених на попередження виникнення й розповсюдження інфекційних захворювань, запропонування алгоритму підготовки та прийняття рішень при надзвичайних епідеміологічних ситуаціях. Об’єкт дослідження. Процес розробки й прийняття рішень в системі забезпечення санітарно-епідеміологічної безпеки населення. Предмет дослідження. Теоретичні, методологічні та практичні підходи до прийняття рішень щодо контролю за виконанням протиепідемічних заходів. Під час виконання завдань магістерського дослідження було досягнуто наступних результатів. У першому розділі магістерського дослідження визначено, що: Управлінське рішення – це особлива форма думки, продукт інтелектуальної діяльності людини, який включає процес вибору однієї з альтернатив безпеки, невизначеності або ризику для досягнення мети. Розробка управлінських рішень – важливий процес, який пов'язує основні функції управління: планування, організацію, мотивацію, контроль. Процес прийняття управлінських рішень є основою ефективної діяльності – це складний й систематизований процес, який складається з відповідних етапів, стадій, які починаються з формулювання проблеми й закінчується здійсненням дій, які вирішують поставлену проблему. Підготовка управлінського рішення вимагає: по-перше, визначити проблему, яку потрібно вирішити, та цілі, яких необхідно досягти; по-друге, визначити альтернативи, що призводять до досягнення запропонованих цілей, а також оцінити, чи відповідають альтернативи очікуваному результату; по-третє, здійснити всі необхідні заходи для реалізації рішення. Основною відмінністю управлінських рішень в системі охорони здоров’я та при надзвичайних ситуаціях є те що вони приймаються враховуючі фактор часу та умови ризику, несподіваність ситуації. Боротьба з епідемією залежить від узгоджених і швидких дій уряду, економічного стану держави, технологічних інновацій, наукового розвитку та свідомості кожного громадянина. Незважаючи на своєчасне та оперативне прийняття державою рішень щодо недопущення розповсюдження СOVID-19 в Україні, частка рішень залишились нереалізованою та, відповідно, позитивні результати за наслідками їх виконання не досягнуті. Вказане стало можливим через неналежну координацію державних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, відсутності чітких алгоритмів дій при критичних епідемічних ситуаціях, систематично неналежне матеріально-технічне забезпечення закладів громадського здоров’я, діагностичних лабораторій та наукових установ. Другий аналітичний розділ присвячено дослідженню особливостей прийняття управлінських рішень під час впровадження карантинних заходів в установах контролю та профілактики хвороб, в результаті якого ми дійшли висновків, що: Діагностика в управлінській практиці, є основним методом контролю захворюваності при пандеміях. Діагностика має проводитися систематично, щоб відслідковувати динаміку поширення захворювання і сприяти прийняттю правильних управлінських рішень. Вона повинна бути доступною та швидкою. Одною із основних управлінських рішень в протидії епідемій є запровадження щеплення. Воно допомагає запобігти поширенню інфекцій, незважаючи на те, що імунітет від інфекцій через деякий час після щеплення слабшає, захист від тяжкого перебігу захворювання залишається стабільним, що позитивно впливає на перебіг епідеміологічного процесу. Застосовані моделі управління епідеміологічним процесом адекватно визначають динаміку поширення інфекцій за умов відкритості та невизначеності, що дає змогу робити реалістичні прогнози. Накопичений та критично вивчений доступний глобальний досвід та досвід власне ВООЗ з протистояння інфекційним хворобам, а також розроблені рекомендації, технічні настанови, інструменти з управління ресурсами широко використовуються в центрах контролю та профілактики хвороб МОЗ України та при розробці та впровадженні заходів з попередження. Своєчасно прийняте ефективне управлінське рішення може сповільнити або зупинити епідемічне поширення інфекційних хвороб. Таким рішенням є введення карантинних обмежень, що відігрє позитивну роль у стримані інфекційних хвороб в переважній більшості країн світу, зокрема й в Україні. У третьому, практичному розділі, здійснено аналіз підготовки та впровадження управлінських рішень щодо протидії інфекційним хворобам на моделі ДУ "Луганський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України" та запропоновано алгоритм прийняття рішення при застосуванні профілактичних заходів в ДУ "Луганський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України"Item Організаційна комунікація в установах соціальної сфери(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Коврижко, Олена Олександрівна; Kovryzhko, Olena Oleksandrivna; Школяр, Мар'яна Володимирівна; Національний університет "Львівська політехніка"Сфера соціального забезпечення надзвичайно гостро відчуває потребу у встановленні та підтриманні сталих комунікативних зв’язків між його суб’єктами й об’єктами, використанні спеціальних засобів інформаційного обміну, завдяки яким забезпечується та безпосередньо здійснюється процес поширення інформації. Впровадження сучасних технологій та інформатизація на їх основі системи управління є важливими стимулами для підвищення ефективності інформаційного обслуговування населення, модернізації системи соціального захисту та розвитку національної інформаційно-комунікаційної інфраструктури та системи інформаційних ресурсів. Мета магістерського дослідження полягає у дослідженні та систематизації теоретичних і практичних аспектів організаційної комунікації в установах соціальної сфери в контексті актуальних суспільних трансформацій. Для досягнення мети магістерської кваліфікаційної роботи варто вирішити наступні завдання: дослідити сутність, поняття та особливості комунікації в установах соціальної сфери; проаналізувати міжнародний та вітчизняний досвід інформатизації комунікації в установах соціальної сфери; розкрити специфіку застосування сучасних засобів та інструментів комунікації в установах соціальної сфери в Україні; визначити актуальні проблеми комунікації в установах соціальної сфери України; представити результати емпіричного дослідження специфіки комунікативних процесів у Шевченківському відділі соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради; проаналізувати нормативно-правове та інформаційне забезпечення управління, а також статистичні показники діяльності зазначеної організації у сфері комунікації; запропонувати шляхи та напрямки удосконалення організаційної комунікації установи. Об’єктом дослідження є організаційні комунікації в установах соціальної сфери в Україні. Предметом дослідження є специфіка застосування сучасних засобів та інструментів комунікації в установах соціальної сфери в Україні (на прикладі Шевченківського відділу соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради). Під час виконання завдань магістерського дослідження було досягнуто наступних результатів. У першому розділі досліджено сутність та особливості комунікації в установах соціальної сфери, визначено ключові поняття. Здійснено аналіз міжнародного та вітчизняного досвіду інформатизації комунікації в установах соціальної сфери. Другий розділ було присвячено розкриттю специфіки застосування сучасних засобів та інструментів комунікації в установах соціальної сфери в Україні. Також визначено актуальні проблеми комунікації в установах соціальної сфери України, зокрема, - висвітлено особливості кризової комунікації в сучасних умовах. У третьому розділі представлено результати емпіричного дослідження особливостей організаційної комунікації у Шевченківському відділі соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради). Зокрема, здійснено аналіз нормативно-правового та інформаційного забезпечення комунікаційних процесів, а також статистичних показників діяльності установи. На цій основі запропоновано шляхи та напрямки удосконалення організаційної комунікації організації.Item Організаційна культура керівництва як регулятор управлінської діяльності в установах соціальної сфери(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Манич, Богдан Володимирович; Manych, Bohdan Volodymyrovych; Макух, Оксана Євгенівна; Національний університет "Львівська політехніка"Тема організаційної культури сьогодні є дуже актуальною, оскільки від відповідних умов залежить представництво та результативність кожного працівника, розвиток моральних принципів організації та загальний процес управління. Організаційна культура є невидимою частиною організації, яка постійно змінюється, оскільки залежить від природи та ставлення людей до своєї роботи та колег. Об’єктом дослідження є організаційна культура установи соціальної сфери. Предмет дослідження – формування організаційної культури установи соціальної сфери. Метою дослідження є розроблення рекомендацій та пропозицій щодо вдосконалення й зміцнення організаційної культури керівництва як регулятора управлінської діяльності в установах соціальної сфери. Під час виконання завдань магістерського дослідження було досягнуто наступних результатів. У першому розділі магістерського дослідження розглянуто теоретико-методологічні основи вивчення питання організаційної культури керівництва як регулятора управлінської діяльності в установах соціальної сфери та визначено, що формування та розвиток організаційної культури менеджера є непослідовним і не повною мірою відповідає потребам ефективної лідерської діяльності. Другий розділ присвячено аналізу організаційної культури керівництва як регулятора управлінської діяльності в установах соціальної сфери з огляду практичного аспекту: 1. Серед найпоширеніших способів управління організаційною культурою виділяють такі: підтримка і заохочення наявності різних точок зору в групі, створення високих міжособистісних стосунків і бажання спільно вирішувати завдання, сприйняття співробітників. 2. Підвищенню рівня відповідальності за роботу, що входить до повноважень керівника, сприяє формування креативного мислення працівників, яке є джерелом нових інновацій у різних сферах. У третьому, практичному розділі, для досягнення максимального практичного результату в якості емпіричних даних для оцінки були використані результати опитування співробітників в установі соціальної сфери –відділі обслуговування громадян №8 (сервісний центр) головного управління пенсійного фонду України в Львівській області. Проведене дослідження дало можливість сформувати наступні висновки: 1. Загальний висновок проведеного дослідження полягає в тому, що в даний час керівництво установи соціальної сфери більше стурбоване функціональною стабільністю, ніж розвитком. Проте самі працівники розуміють, що установі потрібно розвиватися. 2. Формування морально-правової, естетичної та організаційної культури закладу соціальної сфери, розвиток культури керівництва як регулятора управлінської діяльності, процес формування та розвитку культурного потенціалу в установах соціальної сфери базується на діяльності кожного співробітника. 3. Тому одним із найважливіших шляхів утвердження організаційної культури в установах соціальної сфери є формування в усіх учасників процесу чітких уявлень про бажаний імідж, місію, цілі, принципи та життєві перспективи закладу.Item Організація управління реалізацією стратегії в установах соціальної сфери(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Каспаревич, Віталій Степанович; Kasparevych, Vitalii Stepanovych; Ставкова, Софія Георгіївна; Національний університет "Львівська політехніка"Розвиток ринку соціальних послуг в Україні здійснюється в умовах нестабільності зовнішнього середовища соціальної сфери.Це передбачає вирішення завдання інституцій соціальної сфери щодо гнучкої адаптації до змін зовнішнього середовища для досягнення поставлених цілей і розвитку на основі оптимального використання внутрішнього потенціалу. У цьому контексті роль і значення стратегічного менеджменту зростають з кожним днем. Цей процес стратегічного управління включає формулювання та впровадження інституційних стратегій у соціальній сфері для ефективної адаптації до змін та досягнення їх довгострокового розвитку. За сучасних умов, коли зовнішнє середовище є особливо динамічним, дослідження стратегічного менеджменту стає надзвичайно актуальним завданням. Поглиблене вивчення цього процесу є важливим для оптимізації внутрішніх ресурсів і використання можливостей для успішного розвитку установ у соціальному секторі. Такий підхід необхідний для вирішення викликів, з якими стикаються інституції соціальної сфери в сучасних умовах, та забезпечення їх стійкості та відповідності високим стандартам у непередбачуваному зовнішньому середовищі. Актуальність дослідження викликає дослідницьке запитання: Які існують підходи та технології управління реалізацією стратегії розвитку установ соціальної сфери? Тема магістерської кваліфікаційної роботи: Організація управління реалізацією стратегії в установах соціальної сфери. Мета дослідження полягає розробці теоретичних підходів та формулювання практичних рекомендацій стосовно організаційних процесів управлінської діяльності виконанням стратегічного плану розвитку установ соціальної сфери. Для досягнення поставленої мети дослідження необхідно вирішити такі завдання: 1. дослідити й узагальнити теоретичні підходи до структури процесу реалізації стратегії як заключного етапу процесу стратегічного управління в установах соціальної сфери; 2. вивчити сутність організації управління та визначити її місце у структурі процесу реалізації стратегії установ соціальної сфери; 3. дослідити вплив процесу реалізації стратегії на структуру управління установами соціальної сфери; 4. систематизувати технології управління для забезпечення ними керівників кожного з рівнів ієрархії управління та функціональних сфер діяльності установ соціальної сфери в процесі реалізації стратегії; 5. дослідити процесконтролю реалізації стратегії установ соціальної сфери; 6. розробити структуру механізму організації управління реалізацією стратегії установ соціальної сфери. Об'єктом дослідженнявиступає процес стратегічного управління установами соціальної сфери. Предметом дослідженняє практичні аспекти реалізації стратегії установ соціальної сфери. Гіпотеза дослідження. Впровадження механізму організації управління реалізацією стратегії установ соціальної сфери сприяє їх розвитку. У результаті виконання завдань магістерського дослідження було сформовано наступні висновки. У першому розділі магістерського дослідження ми приділили увагу щодо реалізація стратегії як етап процесустратегічного управління. У другому розділі магістерської кваліфікаційної роботи ми здійснили емпіричне дослідження, що стосується передумов організації управління реалізацією стратегії установ соціальної сфери. Останній розділ магістерського дослідження був присвячениймеханізму організації управління реалізацією стратегії установ соціальної сфери. У результаті проведеного дослідження на тему«Організація управління реалізацією стратегії в установах соціальної сфери» ми зосередили свою увагу на виділенні процесу реалізації стратегії установ соціальної сфери як об'єкта управління, що припускає розробку системи елементів організації управління, яка відповідає стратегії, що реалізується, а також набору управлінських інструментів, котрі забезпечують формування і функціонування цієї системи.Item Професійна етика керівника установи соціальної сфери, як інструмент для запобігання та протидії корупції(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Купновицький, Назар Степанович; Kupnovytskyi, Nazar Stepanovych; Шаповалова, Тетяна Вікторівна; Національний університет "Львівська політехніка"Проблематика етичної поведінки керівників установ соціальної сфери вимагає особливої уваги, оскільки вона є ключовим інструментом у боротьбі з корупцією та попередженні неправомірних дій. Станом на сьогоднішній день не проведено достатньо комплексних досліджень, які були б необхідні для створення повноцінної системи запобігання та протидії корупції в соціальних установах у контексті реформування системи державного управління. Мета магістерського дослідження полягає в розробці конкретних стратегій та заходів, спрямованих на запобігання та протидію корупційним явищам шляхом вивчення важливості етичної поведінки керівників установ соціальної сфери. Відповідно до поставленої мети в ході дослідження було визначено такі завдання: провести аналіз наукових досліджень щодо запобігання та протидії корупції в контексті етики керівників установ соціальної сфери; дослідити професійну етику керівників установ соціальної сфери, зокрема її специфіку та основні принципи поведінки; розробити конкретні заходи, спрямовані на запобігання та протидію корупції. Об'єкт дослідження - етичні та моральні способи боротьби з корупційними явищами в Україні. Предметом дослідження є роль етики керівника установи соціальної сфери як засобу протидії корупції. Гіпотеза дослідження полягає у тому, що впровадження впровадження вищих стандартів професійної етики у керівників соціальних установ сприяє зменшенню корупції, покращує їхню діяльність через збільшення довіри громадськості, приваблення висококваліфікованого персоналу та оптимізацію управління У першому розділі магістерського дослідження були проаналізовані специфіка та проблемні питання в професійній етиці, важливі аспекти соціальної роботи та особливості керівника установи соціальної сфери, а також розглянуті етичні проблеми, що виникають у соціальній роботі. У другому аналітичному розділі вивчено проблематику етичних стандартів керівників установ соціальної сфери. Загалом, результати дослідження підтверджують важливість етичних стандартів та дотримання законодавства як ефективного інструменту в запобіганні та боротьбі з корупцією серед керівників установ соціальної сфери. У третьому розділі детально розглянуто превентивні заходи та стратегії, які можуть бути використані в боротьбі з корупцією. Дослідження підтверджує, що корупція є серйозною загрозою для розвитку суспільства, а її наслідки впливають на соціальну, економічну та політичну сфери.Item Підходи та інструменти реалізації й удосконалення адміністративно-управлінських процесів в державних установах соціальної сфери (на прикладі Державного центру зайнятості)(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Дехтяр, Вікторія Ігорівна; Dekhtiar, Viktoriia Ihorivna; Макух, Оксана Євгенівна; Національний університет "Львівська політехніка"У сучасному світі, де адміністративно-управлінські процеси у сфері соціального обслуговування набувають все більшої складності і обсягу, важливо розробляти та впроваджувати ефективні стратегії для покращення діяльності державних установ. Об'єктом дослідження є адміністративно-управлінські процеси в державних установах соціальної сфери. Предметом дослідження є адміністративно-управлінські процеси в державних установах соціальної сфери на прикладі Березнівського районного центру зайнятості. Мета магістерської кваліфікаційної роботи полягає в дослідженні та аналізі підходів та інструментів для реалізації та удосконалення адміністративно-управлінських процесів в державних установах соціальної сфери, взятого на прикладі Державного центру зайнятості. У першому розділі магістерського дослідження включає в себе огляд літератури, аналіз нормативних документів і теоретичне обґрунтування предмета дослідження. Літературний огляд дозволяє визначити ключові аспекти, які будуть враховані у подальшому аналізі та дослідженні, забезпечуючи науковий та практичний контекст для подальшої роботи. Отже, в результаті проведеного дослідження стало очевидним, що адміністративно-управлінські процеси в соціальній сфері мають свої особливості та вимагають комплексного підходу до вдосконалення. Враховуючи теоретичні аспекти, розділ 1 надав основу для розуміння природи та особливостей досліджуваної області. Другий розділ вказує на те, що комплексний підхід, поєднаний з інноваційними рішеннями, може виявитися вельми ефективним для оптимізації адміністративно-управлінських процесів. Основні висновки та ключові аспекти розділу визначаються наступним чином: Аналіз підходів та інструментів: виявлено, що різні підходи та інструменти мають свої ризики, переваги, резерви та недоліки. Інноваційні підходи: розглянуто інноваційні підходи та інструменти, що можуть прискорити та поліпшити адміністративно-управлінські процеси. Узагальнення результатів: проведено узагальнення результатів дослідження, що надає комплексний погляд на ефективність різних підходів. У третьому, розділі був проведений аналіз адміністративно-управлінських процесів у Березнівському районному центрі зайнятості (БРЦЗ). Розглянуті особливості функціонування центру, виявлені ідентифіковані проблеми та запропоновані шляхи їх вирішення. Розроблені конкретні рекомендації, спрямовані на поліпшення адміністративно-управлінських процесів. Серед запропонованих заходів — впровадження електронної документації, вдосконалення системи внутрішньої комунікації та підвищення рівня використання інформаційних технологій. Отже, запропоновані стратегічні напрямки включають в себе впровадження сучасних технологій для оптимізації внутрішніх комунікаційних процесів, спільної роботи та координації завдань. Це, в свою чергу, створить підґрунтя для підвищення ефективності адміністративних функцій та покращення загальної продуктивності установи.Item Реформування системи управління закладами вищої освіти в Україні(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Заришнюк, Софія Михайлівна; Zaryshniuk, Sofiia Mykhailivna; Проскура, Володимир Вячеславович; Національний університет "Львівська політехніка"Соціальні, правові, фінансові та організаційні аспекти управління ЗВО обумовлюють їх ефективність та спроможність адаптуватися до сучасних викликів. Система управління повинна бути гнучкою, відкритою до інновацій та ефективною у вирішенні внутрішніх та зовнішніх викликів, що постають перед вищою освітою. Тому зростає потреба у постійному оновленні та вдосконаленні системи управління ЗВО, як відповідь на потреби сьогодення. Методологічною основою магістерського дослідження стали праці Г. Чирви, С. Ржечицької, О. Бойка, О. Чабана, М. Романинця, М. Яструбського, О. Рафієнка, В. Гладуна, Т. Ярмолюк, С. Квіта. Мета магістерської кваліфікаційної роботи: аналіз сучасних тенденцій функціонування системи управління закладами вищої освіти в Україні. Дана мета передбачає вирішення конкретних завдань: Дослідити теоретико-методологічні аспекти визначення понять «управлінська структура», «заклад вищої освіти» тощо; Проаналізувати нормативно-правову базу щодо управління ЗВО; Відстежити тенденції змін системи управління ЗВО; Описати інноваційні управлінські інструменти, які застосовуються передовими організаціями в системі управління; Висвітлити питання стратегічного планування діяльності ЗВО; Проаналізувати досвід європейських держав у питаннях управління ЗВО; Визначити основні переваги та недоліки процесів управління ЗВО в Україні, сформувати висновки та рекомендації; Об’єкт дослідження: заклади вищої освіти України. Предмет дослідження: управлінська структура закладів вищої освіти. Гіпотеза дослідження: ефективне реформування системи управління закладами вищої освіти в Україні може сприяти підвищенню якості надання освітніх послуг, підтримці інноваційного розвитку ЗВО та підвищенню міжнародної конкурентоспроможності як вищої освіти в цілому, так і випускників закладів вищої освіти зокрема. Під час виконання завдань магістерської роботи досягнуто наступних результатів. У першому розділі дослідження висвітлено терміни та поняття, які застосовані в ході роботи. Під час аналізу нормативно-правової бази виявлено, що доволі мала кількість нормативно-правових актів загальнодержавного рівня регулюють функціонування системи управління ЗВО. Кожен заклад визначає внутрішню управлінську структуру за допомогою власного Статуту. Під час дослідження питання розвитку системи управління ЗВО виявлено, що вона не набувала суттєвих змін після реформ вищої освіти у 2016 році. У другому розділі роботи при аналізі міжнародного досвіду управління виявлено, що структура управління ЗВО в Україні є наближеною до міжнародних практик, проте передові міжнародні ЗВО користуються значно ширшим інструментарієм управління. Дослідження передових управлінських практик дає зрозуміти, що вони містять велику кількість ефективних інструментів управління, які можуть використати вітчизняні ЗВО. Описано процес стратегічного планування в національних ЗВО, висвітлено його основні недоліки. Варто зазначити, що стратегічне планування в ЗВО це не лише ключовий аспект управління, а й невід’ємна частина успішного розвитку освітньої галузі. У третьому розділі роботи проаналізовано деякі нормативно-правові акти ЗВО «Львівський університет бізнесу та права», сформовано основні переваги та недоліки процесу управління вказаним освітнім закладом. Виходячи з детального аналізу нормативно-правового забезпечення сформовано рекомендації щодо вдосконалення управлінської структури ЗВО.Item Реінжиніринг процесів надання послуг соціальною установою на прикладі територіального підрозділу центру надання адміністративних послуг м. Львова(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Андрійчук, Ірина Іванівна; Zelena, Iryna Ivanivna; Зеленко, Наталія Михайлівна; Національний університет "Львівська політехніка"Актуальний стан реалізації реінжинірингу в системи надання адміністративних послуг слугує головною складовою реформації Центрів надання адміністративних послуг. Залучення реінжинірингу дозволяє збільшити рівень ефективності в діяльності органів публічної влади, що базується на застосуванні сучасних інноваційних технологій та дозволяє громадянам отримувати послуги на сучасному рівні з залученням цифровізації. Концепція запровадження електронного урядування передбачає модернізацію публічного управління шляхом реінжинірингу наявних підходів, проєктування оновлених адміністративних процесів в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, оптимізованих із використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, спрямованих на електронну взаємодію та спільну роботу, відкритість і прозорість для громадян. Особливості формування системи реінжинірингу в діяльності установ соціальної сфери досліджували такі науковці: Клименко І. В., Олійник Т., І. І. Бригілевич, Васиньова Н.С, В. А. Загайного , Р.М. Матвійчук, Пуліна Т.В., Опанасюк Ю.А. Липник С.О., Гайдученко С.О. та ін. Мета магістерської кваліфікаційної роботи полягає у дослідженні реінжинірингу надання послуг як показника ефективної модернізації соціальної установи. Об’єкт дослідження — система надання адміністративних послуг соціальними установами. Предмет дослідження — процес реінжинірингу у системі надання послуг в підрозділах ЦНАП. Під час виконання завдань магістерського дослідження було досягнуто наступних результатів. У першому розділі магістерського дослідження розкрито сутність поняття реінжинірингу надання адміністративних послуг, визначено засоби та методи залучення інноваційних технологій для покращення основних показників діяльності установи. Визначено ключові аспекти покращення роботи працівників із залученням системних технологічних застосунків, що передбаченні електронним урядуванням. Другий розділ присвячено трансформації адміністративних послуг у електронному варіанті отримання через платформу «Дія», відтак проаналізовано найбільш поширенні послуги електронного режиму. Досліджено практичну реалізацію реінжинірингу в територіальному підрозділі ЦНАП м. Львова. Для інтерпретації зарубіжного досвіду реалізації реінжинірингу надання адміністративних послуг висвітлено досвід провідних країн в сфері електронного урядування Естонії та Канади. У третьому розділі як у ключовому елементі магістерського дослідження подано рекомендації щодо використання інноваційності та технологічності адміністративних послуг в територіальному підрозділі ЦНАП м. Львова. Відтак, реінжиніринг виступає сучасним метод управління стратегічними змінами в системі надання адміністративних послуг в умовах сьогодення ,адже дозволяє формувати інформаційно-публічні інфраструктури, що забезпечують розвиток системи надання послуг державними організаціями в електронному форматі.Item Реінжиніринг процесів надання послуг соціальною установою на прикладі територіального підрозділу центру надання адміністративних послуг м. Львова(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Андрійчук, Ірина Іванівна; Andriychuk, Iryna Ivanivna; Зеленко, Наталія Михайлівна; Національний університет "Львівська політехніка"Актуальний стан реалізації реінжинірингу в системи надання адміністративних послуг слугує головною складовою реформації Центрів надання адміністративних послуг. Залучення реінжинірингу дозволяє збільшити рівень ефективності в діяльності органів публічної влади, що базується на застосуванні сучасних інноваційних технологій та дозволяє громадянам отримувати послуги на сучасному рівні з залученням цифровізації. Концепція запровадження електронного урядування передбачає модернізацію публічного управління шляхом реінжинірингу наявних підходів, проєктування оновлених адміністративних процесів в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, оптимізованих із використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, спрямованих на електронну взаємодію та спільну роботу, відкритість і прозорість для громадян. Особливості формування системи реінжинірингу в діяльності установ соціальної сфери досліджували такі науковці: Клименко І. В., Олійник Т., І. І. Бригілевич, Васиньова Н.С, В. А. Загайного , Р.М. Матвійчук, Пуліна Т.В., Опанасюк Ю.А. Липник С.О., Гайдученко С.О. та ін. Мета магістерської кваліфікаційної роботи полягає у дослідженні реінжинірингу надання послуг як показника ефективної модернізації соціальної установи. Об’єкт дослідження — система надання адміністративних послуг соціальними установами. Предмет дослідження — процес реінжинірингу у системі надання послуг в підрозділах ЦНАП. Під час виконання завдань магістерського дослідження було досягнуто наступних результатів. У першому розділі магістерського дослідження розкрито сутність поняття реінжинірингу надання адміністративних послуг, визначено засоби та методи залучення інноваційних технологій для покращення основних показників діяльності установи. Визначено ключові аспекти покращення роботи працівників із залученням системних технологічних застосунків, що передбаченні електронним урядуванням. Другий розділ присвячено трансформації адміністративних послуг у електронному варіанті отримання через платформу «Дія», відтак проаналізовано найбільш поширенні послуги електронного режиму. Досліджено практичну реалізацію реінжинірингу в територіальному підрозділі ЦНАП м. Львова. Для інтерпретації зарубіжного досвіду реалізації реінжинірингу надання адміністративних послуг висвітлено досвід провідних країн в сфері електронного урядування Естонії та Канади. У третьому розділі як у ключовому елементі магістерського дослідження подано рекомендації щодо використання інноваційності та технологічності адміністративних послуг в територіальному підрозділі ЦНАП м. Львова. Відтак, реінжиніринг виступає сучасним метод управління стратегічними змінами в системі надання адміністративних послуг в умовах сьогодення ,адже дозволяє формувати інформаційно-публічні інфраструктури, що забезпечують розвиток системи надання послуг державними організаціями в електронному форматі.Item Роль командира у формуванні морально-психологічного стану військовослужбовця в екстремальних умовах, як показник його супервізійної діяльності(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Мусій, Олександр Андрійович; Musii, Oleksandr Andriiovych; Шаповалова, Тетяна Вікторівна; Національний університет "Львівська політехніка"У сучасному світі, де військові конфлікти мають глобальний вплив, морально-психологічне забезпечення (МПЗ) в Збройних Силах України важливо для бойового духу та адаптації військових. Особливо, з початку конфлікту 2014 року, Україна зосередилася на покращенні підготовки та методів МПЗ. Розвиток супервізійної підтримки військових є відповіддю на відмову від радянських методів виховання та включає дослідження відомих вчених, таких як Бевз Г. М., Стасюк В. В., і інші. Командирська роль у вихованні військовослужбовців також досліджена в працях Афанасьєва А. О., Серветника Р. М., та інших. В той час, як в Україні військова соціальна робота все ще розвивається, у США вона включає комплексний підхід до соціального захисту військовослужбовців і ветеранів, як описано Гусаком та Нескородяною. Важливість цього напрямку також підкреслена в роботах Костишина, Кіндія, Цюприка та інших. Мета і завдання дослідження полягає у визначенні основних аспектів супервізійної діяльності командира у формуванні морально-психологічного стану військовослужбовців в екстремальних умовах. Об'єктом дослідження є супервізійна діяльність командира в екстремальних військових умовах. Предмет дослідження — форми і методи підтримування морально-психологічного стану військовослужбовця. Гіпотеза дослідження: Діяльність командира з професійно організованого морально-психологічного забезпечення може суттєво підвищити бойову готовність та моральний дух підлеглих військовослужбовців. У процесі реалізації магістерського дослідження були отримані наступні результати. У першому розділі магістерської роботи ми аналізуємо морально-психологічне забезпечення в Збройних Силах, включаючи його теоретичні основи та практичне впровадження, з акцентом на роль командирів у створенні позитивного психологічного клімату та супервізії. У другому розділі детально розглядаються методологічні підходи і інструменти для вивчення та оцінки психологічної готовності військовослужбовців, підкреслюючи важливість комплексного підходу. Третій розділ зосереджений на аналізі психологічної підготовки в арміях провідних країн і включає пропозиції щодо адаптації цих практик у Збройних Силах України.