Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва. – 2022. – Випуск 2 (44)

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/59264

Збірник наукових праць Західного геодезичного товариства УТГК

У цьому випуску збірника публікуються нові результати з розвитку теорії та методів дослідження фігури Землі та зовнішнього гравітаційного поля, а також дослідження у галузі використання GNSS- i GIS-технологій, у галузі інженерної геодезії, картографії, фотограмметрії та кадастру. Для викладачів, наукових співробітників, аспірантів геодезичного профілю, працівників геодезичних та картографічних підприємств і відомств.

Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва : збірник наукових праць Західного геодезичного товариства УТГК / Західне геодезичне товариство Українського товариства геодезії і картографії, Національний університет «Львівська політехніка» ; головний редактор І. С. Тревого. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2022. – Випуск ІІ (44). – 148 с. : іл.

Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва

Зміст (том ІІ (44))


1
5
11
16
21
31
42
49
53
60
69
82
91
102
113
121
130
137
144

Content (Vol. II (44))


1
5
11
16
21
31
42
49
53
60
69
82
91
102
113
121
130
137
144

Browse

Filters

202219

Settings

Search Results

Now showing 1 - 10 of 19
  • Thumbnail Image
    Item
    Technologies of building deformation monitoring in Latvia
    (Видавництво Львівської політехніки, 2022-06-14) Celms, A.; Trevoho, I.; Celmina, V.; Brinkmanis-Brimanis, M.; Latvia University of Life Sciences and Technologies; Lviv Polytechnic National University; SIA “GEO Jūrmala”
    Determining the deformations of a building is a very important process in the construction and operation of a construction site. The main causes of deformation of structures and their foundations are sedimentation of foundation structures, weak load-bearing soil, crushed sand layers, wear and degradation of building foundations, uneven or excessive loading of foundations, poor condition of pile foundations, regular ambient vibrations, support of ambient temperature, various loads caused by wind, snow and other conditions, uncompact soil. The quality of building materials, binders, and aggregates can also be mentioned as the causes of the deformations of buildings and foundations. The paper analyzes the available information and regulatory enactments related to the monitoring of building deformations, evaluates the provision of building deformation in Latvia, describes the types of building deformations and their causes, building deformation monitoring technologies, as well as building monitoring methods, and summarizes the results. The aim of the study is to investigate and evaluate the deformation monitoring system of buildings. The results of the research reflect the procedures and technologies of deformation monitoring of buildings, the possibilities of using high-precision deformation sensors, substantiating the need to create an automated height, load, and other deformation-causing properties, and measurement control system. The work provides a specific assessment of the building deformation monitoring object in Strēlnieku Street in Riga.
  • Thumbnail Image
    Item
    Визначення сучасних ротаційних параметрів Євразійської плити на основі ГНСС-даних
    (Видавництво Львівської політехніки, 2022-06-14) Савчин, І.; Savchyn, I.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Мета цієї роботи – визначення та аналіз динаміки зміни сучасних ротаційних параметрів Євразійської плити на основі вимірювань перманентних ГНСС-станцій за останні двадцять років (2002–2021 рр). Методика. У роботі подано алгоритм визначення сучасних ротаційних параметрів Євразійської плити на основі опрацювання та аналізу часових рядів перманентних ГНСС-станцій, підготовлених Nevada Geodetic Laboratory та наявних у вільному доступі. Структурно цей алгоритм складається із трьох послідовних етапів: підготовка вихідних даних, визначення швидкостей горизонтальних рухів та сучасних ротаційних параметрів. Запропонований алгоритм реалізовано у програмному пакеті MathCAD. Результати. Визначено складові векторів сучасних горизонтальних зміщень 882 перманентних ГНСС-станцій, розташованих на Євразійській плиті, для періоду 2002–2021 рр. Встановлено, що значення векторів сучасних горизонтальних рухів містяться у межах 17,1–49,3 мм/рік та мають північно-східний напрямок. Точність визначення складових векторів сучасних горизонтальних рухів становить у середньому 15 % від довжини вектора. Побудовано картосхему просторового розподілу поля швидкостей сучасних горизонтальних рухів перманентних ГНСС-станцій. Використовуючи отримані швидкості перманентних ГНСС-станцій, визначали сучасні ротаційні параметри Євразійської плити, а саме кутову швидкість та координати полюса обертання (w = 0,278±0,001''/рік; f = 56,885±0,227°N; l = –94,120±0,472°E). Отримані результати добре узгоджуються із сучасними моделями рухів для цієї плити. Виконано обчислення та аналіз середньорічних ротаційних параметрів Євразійської плити для дослідження динаміки їх зміни у часі. Підтверджено, що ротаційні параметри є динамічними параметрами, проте для детального визначення чинників, які спричиняють таку динаміку, необхідні додаткові дослідження. Наукова новизна та практична значущість. Пропонований алгоритм та отримані значення сучасних ротаційних параметрів Євразійської плити можна використовувати для розроблення нових та уточнення наявних моделей рухів плит та систем координат, а також для прогнозування рухів земної кори в глобальному масштабі. Перспективним напрямом подальших досліджень є визначення сучасних ротаційних параметрів інших плит та встановлення взаємозв’язку між ними.
  • Thumbnail Image
    Item
    Application of BIM in bridge construction
    (Видавництво Львівської політехніки, 2022-06-14) Romanovskyi, A.; Lisnyk, O.; Ingenieurteam Nord GbR
    The spread of digital technologies in the field of engineering led to the invention of various methods for digitization processes. The use of Building Information Model (BIM) is already expanding to the application for infrastructure objects. Therefore, a need for the practical implementation of a BIM for each type of the specific objects is sufficient. In the current research, the main objective is to present an optimal technique for the application of BIM for built bridges. Based on the project documentation and field measurements of a bridge, a digital model must be created using Revit software. To investigate the achievements so far, some scientific articles and proposed technologies have been analyzed. How is BIM for infrastructure management already developed in many countries? What is a more detailed methodology called bridge information model (BrIM)? Another important question is how to digitize old objects in a simple and fast way. The procedures of data acquisition, georeferencing and modeling have been implemented and described. All successive steps from surveying an area to visualization and data transfer are presented in the study. The TLS and aerial photographs were merged and transferred into a point cloud, which served as a source for modeling. Revit software is used to create a bridge. Attribute data was taken from the project documentation, and the model of the newly built bridge on the old federal road B96 was transferred to a BIM. For the bridge on the new federal road B96, the inclination of the bridge body and the rotation around the center axis were modeled using an add-on for Revit called SOFiSTiK.
  • Thumbnail Image
    Item
    Аналіз сучасних моделей відлікових поверхонь для визначення висот методом GNSS-нівелювання
    (Видавництво Львівської політехніки, 2022-06-14) Федорчук, А.; Fedorchuk, A.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    У роботі розглянуто різні джерела інформації, що стосуються проблематики визначення висот методом GNSS-нівелювання. Реалізація цього методу потребує наявності висот геоїда або квазігеоїда, які сьогодні можна отримати із відповідних моделей. В останні десятиліття науковці з різних країн світу розробили чимало глобальних, регіональних та локальних моделей геоїда та квазігеоїда. Це сприяло появі великої кількості наукових досліджень, які стосуються тематики GNSS-нівелювання. Мета роботи – виконати аналіз сучасних моделей відлікових поверхонь на основі матеріалів наукових публікацій за критеріями, що істотно впливають на ведення досліджень у галузі визначення висот методом GNSS-нівелювання. Методика. Розглянуто 44 роботи, опубліковані у 2001–2021 рр. Серед досліджень у цьому напрямі можна виділити три види робіт: 1) 13 публікацій щодо методів побудови самих моделей; 2) 12 – щодо перевірки їх точності та 3) 19 робіт щодо “коригування” модельних висот. На першому етапі дослідження аналіз здійснено за критеріями, що характеризують моделювання поверхні геоїда та квазігеоїда, серед яких питання теорії Стокса і Молоденського, математичні способи аналізу й опрацювання даних, систем припливів, ондуляції геоїда нульового порядку та масштабних рівнів моделей. На другому етапі проаналізовано частоту публікувань за роками та встановлено активність подання наявних моделей геоїда та квазігеоїда з вибірки країн, здійсненої на підставі всіх робіт, вибраних у цьому дослідженні. На третьому етапі виконано кількісний аналіз офіційно опублікованих моделей геоїда та квазігеоїда щодо частоти публікувань за досліджуваний період. Встановлено відношення точності висот глобальних моделей геоїда щодо ступеня/порядку їх обчислення. Результати. Автори 58 % проаналізованих публікацій використовують у своїх дослідженнях теорію Стокса, а у 42 % – теорію Молоденського. Серед математичних способів аналізу та опрацювання даних у 27 % робіт застосовано метод середньої квадратичної колокації, по 20 % – метод найменших квадратів, метод “видалення – відновлення” та метод модифікації формули Стокса найменшими квадратами (або KTH-method), метод швидкого перетворення Фур’є – у 13 %. У публікаціях щодо створення глобальних моделей Землі здебільшого в розрахунках використовують параметри припливної системи “tide free” – загалом 40 %. Не менш важливим критерієм (33 % робіт) можна вважати врахування параметра ондуляції геоїда нульового порядку (“zero degree term”). Загалом 41 % досліджень спрямовано на створення та аналіз моделей квазігеоїда саме регіонального масштабу. За досліджуваний проміжок часу найбільше робіт опубліковано у 2012 та у 2018 рр. Передовими країнами щодо розроблення моделей квазігеоїда є Канада, Польща, Швеція та США, а глобальних моделей геоїда – Німеччина, США та Китай. За 2001–2021 рр. офіційно представлено 99 глобальних моделей геоїда різних ступенів/порядків, серед яких для досліджень найчастіше використовують моделі серій GOCO, EIGEN та EGM. Також за цей проміжок часу запропоновано 177 моделей квазігеоїда, найбільше з яких опубліковано у 2019 р. На основі цих даних простежується зв’язок із частотою публікувань у 2008–2021 рр. Для точності глобальних моделей геоїда щодо ступеня/порядку їхнього обчислення характерні систематичні зміни в межах 0,52–1,92 м, 0,38–0,50 м, 0,23–0,38 м та 0,12–0,14 м для моделей 60-220, 220-260, 260-720 та 720-2190 ступеня/порядку відповідно. Наукова новизна. Аналіз сучасних моделей відлікових поверхонь на основі матеріалів наукових публікацій у сфері використання методу GNSS-нівелювання дає можливість встановити переваги та недоліки досліджень у цій галузі. Практична значущість. Дані такого аналізу можна використати для вирішення ключових проблем щодо визначення висот методом GNSS-нівелювання, які потребують додаткових досліджень, здійснивши пошук модернізованих рішень.
  • Thumbnail Image
    Item
    Використання сучасного програмного забезпечення для визначення дирекційних кутів орієнтирних напрямів
    (Видавництво Львівської політехніки, 2022-06-14) Кравець, Т.; Полець, О.; Пащетник, В.; Kravets, T.; Polets, O.; Paschetnik, V.; Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного; National Academy of Land Forces named after Hetman Petro Sagaidachny
    Мета статті – оцінити точність способу визначення дирекційних кутів орієнтирних напрямків за допомогою апаратури споживачів супутникових навігаційних систем. У сучасних умовах є кілька основних способів визначення дирекційних кутів для прив’язки, проте з розвитком навігаційної апаратури у військах і у зоні бойових дій, зокрема, все частіше використовують координатний спосіб визначення дирекційних кутів. Точність і доцільність цього способу на належному рівні не вивчені й потребують польових досліджень, які і виконано в ході експерименту. Методика. Дослідження здійснено на основі аналізу наявних літературних джерел із цієї тематики та практичного застосування координатного способу визначення дирекційних кутів. Проведено експериментальні дослідження здійснення прив’язки координатним способом за допомогою навігаційної апаратури без перешкод, які б заважали проходженню супутникових сигналів, та з перешкодами, на основі яких зроблено висновки. Здійснено порівняння отриманих результатів з еталонними даними та з визначенням дирекційних кутів іншими способами, враховано точність та особливості виконання. Результати. Досліджено теоретичні, методичні та практичні проблеми використання ПАК “Кропива”, “Укроп” та “Базальт-М” у військах для визначення дирекційного кута координатним способом. Для оцінювання точності визначення дирекційних кутів координатним способом виконано експеримент. Визначено координати на пунктах Державної (ДГМ) та спеціальної геодезичних мереж (СГМ). За результатами вимірювань координат точок розраховано дирекційні кути між пунктами ДГМ та СГМ. Отримані дирекційні кути порівнювали з розрахованими дирекційними кутами, які отримані за координатами пунктів із каталогу координат геодезичних пунктів. За підсумковими розходженнями розрахували СКП та серединні похибки отримання дирекційних кутів координатним способом. Результати виконаних експериментів та аналіз інформації із відкритих джерел підтвердили, що точність визначення дирекційних кутів координатним способом залежить від точності визначення координат та відстані між точками, координати яких знаходять за допомогою приладів СНС. Прилади СНС, які є на озброєнні в РВіА, дають змогу використовувати координатний спосіб для визначення дирекційних кутів орієнтирних напрямів під час топогеодезичної підготовки за умови, якщо відстань між точками не менша за 400–500 м, а СКП визначення прямокутних зональних планових координат за допомогою приладів СНС не перевищує 3–5 м. Наукова новизна полягає в активному застосуванні сучасних засобів супутникових навігаційних систем (СНС) та програмних засобів у зоні проведення ООС, що забезпечують упровадження принципово нових засобів координатних визначень та пришвидшують виконання робіт. За підсумками експерименту можна зробити висновок, що точність орієнтування переважно залежить від точнісних характеристик СНС та кількості супутників, які перебувають у полі зору СНС. У разі використання СНС із СКП до 1 м відстань між точками можна істотно зменшити. Практичне значення. На основі аналізу середньоквадратичного відхилення з використанням навігаційної апаратури та порівняння щодо каталогу координат геодезичних пунктів розроблено рекомендації стосовно використання командирам підрозділів тактичного рівня. Виокремлено часові особливості застосування навігаційної апаратури та визначено необхідну відстань між точками, їх вплив на точність визначення дирекційного кута координатним способом. З’ясовано, коли найдоцільніше застосувати навігаційну апаратуру для прив’язки. Результати дослідження сформульовано для командирів підрозділів, які за їх допомогою можуть ефективніше виконувати поставлені бойові завдання.
  • Thumbnail Image
    Item
    Передумови виникнення 3D-кадастру в Україні
    (Видавництво Львівської політехніки, 2022-06-14) Ступень, Н.; Мельник, М.; Stupen, N.; Melnyk, M.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Мета наукової роботи полягає у доведенні важливості та необхідності розвитку національної системи кадастру, а саме запровадження технології 3D-кадастру. Ця технологія надасть змогу запровадити вимірювання об’єктів нерухомості в режимі реального часу. Методика. Кадастр завжди пов’язаний із землею. Кадастрова інформація є основою для раціонального використання та охорони земель, які формують земельно-кадастрову та інформаційну систему об’єктів нерухомості. До цієї структури входять базові реєстри та загальні реєстри, які утворюють базову систему 3D-кадастру. Результати. Інтенсивний розвиток міст в Україні в поєднанні зі складними випадками просторового розмежування, з погляду права власності, потребує нового підходу в управлінні землею, який давав би змогу реєструвати об’єкти нерухомості та права на них у 3D-форматі. Тому виникає необхідність створення системи 3D-кадастру, яка зможе вирішити ці проблеми. Для створення 3Dкадастру в Україні необхідно вдосконалити національну кадастрову систему, зокрема наповнити її інформацією про будівлі та споруди, а також об’єднати реєстри, які містять інформацію про земельні ділянки та об’єкти нерухомості, розміщені на них. Наукова новизна та практична значущість. Бази даних 3D-кадастру можуть використовувати ті, хто займається процесами земельного розвитку, зокрема земельні реєстратори, геодезисти, архітектори, розробники, проєктувальники, агенти з нерухомості, місцеві урядові структури та власники корпорацій. Система 3D-кадастру може забезпечити важливою інформацією різні аспекти земельного та майнового менеджменту. Зарубіжний досвід підтверджує ефективність такої системи в комплексному управлінні ресурсами на рівні муніципалітетів; підвищення інвестиційної привабливості територій завдяки тому, що власникам гарантована реалізація усіх прав на будь-який тривимірний об’єкт нерухомості; зменшення майнових спорів, оскільки висотна координата є контрольною і на 98 % убезпечує кадастрову систему від накладок і хибної реєстрації меж об’єктів.
  • Thumbnail Image
    Item
    Пропозиції щодо розширення номенклатури типів межових знаків для адміністративно-територіальних одиниць
    (Видавництво Львівської політехніки, 2022-06-14) Тревого, І.; Ільків, Є.; Галярник, М.; Єршов, М.; Дрбал, А.; Trevoho, I.; Ilkiv, E.; Galyarnyk, M.; Yershov, M.; Drbal, A.; Національний університет “Львівська політехніка”; Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу; Науково-дослідний геодезичний, топографічний і картографічний інститут; Lviv Polytechnic National University; Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas; Topographic and Cartographic Institute
    Мета роботи – обґрунтування методологічних підходів до розроблення науково-технологічних рекомендацій щодо визначення оптимальних типів межових знаків для встановлення (закріплення) меж адміністративно-територіальних одиниць. Методика. Для досліджень використано методи історичного аналізу конструкцій межових знаків, зокрема: впливу на конструкції межових знаків природно-кліматичних умов; вимог земельних кадастрів у різні історичні періоди; дослідження взаємозалежності центрів геодезичних пунктів та властивостей ґрунту під час вибору центрів межових знаків. Результати. Запропоновано розширену номенклатуру типів межових знаків, що враховує властивості ґрунтів місцевості, через які пролягає межа адміністративно-територіальної одиниці, та пропозиції щодо вибору відповідних матеріалів для виготовлення межових знаків з метою збільшення терміну їх збереження. Це дасть змогу ефективніше управляти земельними ресурсами адміністративно-територіальних утворень. Розробленими пропозиціями можна скористатись у проєктах землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць, зокрема в описанні їх меж. Наукова новизна та практична значущість. Виконаний аналіз типів межових знаків у поєднанні із наявною інформацією про ґрунти України показує, що під час вибору їх типів не враховують властивості ґрунтів місцевості, через які пролягає межа адміністративно-територіальної одиниці. Внаслідок цього не можна ідентифікувати межі на місцевості, що відповідно призводить до неузгодженостей між органами влади та неефективного використання земельних ресурсів. Для вирішення цієї проблеми запропоновано використати добре розвинені науково-технічні та нормативні напрацювання про застосування різних типів геодезичних пунктів, які враховують глибину промерзання та фізико-механічні властивості ґрунту; наявність у місцях закладання ґрунтових вод та їх хімічний стан; заболоченість і, відповідно, на їх основі запропонувати розширену номенклатуру межових знаків. Запропоновані типи межових знаків можна використати для меж ОТГ, районів, міст та областей, які проходять по суходолу.
  • Thumbnail Image
    Item
    Зміст до "Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва"
    (Видавництво Львівської політехніки, 2022-06-14)
  • Thumbnail Image
    Item
    Ювілей міжнародної співпраці двох університетів
    (Видавництво Львівської політехніки, 2022-06-14) Тревого, І.; Задорожний, В.; Trevoho, I.; Zadorozhnyy, V.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Розглянуто результати міжнародної співпраці Національного університету “Львівська політехніка” (Україна) і Вищої школи Нойбранденбург – Університету прикладних наук (Німеччина), яка ефективно ведеться упродовж 15 років на основі двосторонньої угоди. Успішно працювала програма подвійних дипломів на магістерському рівні вищої освіти, організовувались навчально-наукові практики українських студентів у Вищій школі Нойбранденбург, а німецьких студентів у Інституті геодезії Львівської політехніки, здійснювалось посеместрове навчання бакалаврів і магістрів, стажування викладачів, аспірантів, докторантів, науковці спільно готували наукові публікації та брали участь у міжнародних конференціях і симпозіумах двох університетів тощо. Нову угоду підписано у травні 2022 р. під час роботи Міжнародного “Geo Symposium 2022” у Вищій школі Нойбранденбург.
  • Thumbnail Image
    Item
    Комплексний план просторового розвитку територіальних громад – завдання та шляхи вирішення
    (Видавництво Львівської політехніки, 2022-06-14) Музика, Н.; Білявський, М.; Muzyka, N.; Biliavskyy, M.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Мета пропонованого дослідження полягає в обґрунтуванні комплексного плану просторового розвитку територій (далі КППР), завдань, які вирішуватимуть у територіальних громадах. У результаті децентралізації на території країни новоутворені громади зіткнулися із проблемами щодо землекористування, які стосуються саме даних державного земельного кадастру, оскільки із державної власності громадам передано додаткові площі. Також виникла проблема із наочними плановими матеріалами територій громад, в яких би була вся інформація (повнота даних) про будівлі, споруди, інженерні комунікації, обмеження щодо використання землі, вся якісна характеристика ґрунтів та оцінка. Важливе поєднання землевпорядної документації та містобудівної в одне ціле, що сприятиме повноцінному оновленню інформації, її об’єктивності та наочності за підтримки геоінформаційних систем. Методика. Україна від початку свого становлення як самостійної держави здійснює реформи, зокрема земельну. Створення територіальних громад потребує нових планових матеріалів із адміністративними межами територіальних громад, якісними і кількісними показниками землі, інженерною інфраструктурою, угіддями, будівлями і спорудами. Комплексний план просторового розвитку територій повинен у правильній та логічній послідовності створити систему, призначену для швидкого вирішення проблем населення, з основною метою – надалі об’єднати в єдину систему громадського обслуговування не тільки із земельних та містобудівних питань, а й інших галузей інфраструктури (охорони здоров’я, благоустрою, інженерно-транспортну, збереження культурної спадщини). Результати. Встановлено мету розроблення КПРТ. Розглянуто основні способи забезпечення управління землями у новостворених громадах через розроблення комплексного плану просторового розвитку територій. Визначено низку важливих передумов для використання територій в період початкового запровадження просторового планування територій новостворених громад. Наукова новизна та практична значущість. Запровадження розроблення КППР територій у кожній територіальній громаді забезпечить цілісний і рівномірний розвиток не тільки платоспроможних населених пунктів у громаді, а і усієї території громади, де не тільки діє положення збалансованого розподілу державних, місцевих та громадських інтересів, але і враховується інтегрований розвиток громади. Також визначено види документації, які розробляють на кожну територіальну громаду, та послідовність їх формування на основі принципів єдності, доступності та об’єктивності.