Журналістські науки
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/42995
Browse
4 results
Search Results
Item Комунікативний потенціал частки “мовляв” у сучасних українських онлайн-медіатекстах(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Дацишин, Христина; Datsyshyn, Chrystyna; Львівський національний університет імені Івана ФранкаАктуальність дослідження зумовлена потребою пошуку оптимальних для реалізації комунікативних завдань журналіста засобів досягнення “багатоголосся” медіатексту; одним із таких засобів є частка мовляв. Стаття має на меті дослідити комунікативний потенціал частки мовляв у сучасних онлайн-медіатекстах українською мовою, завдання – виявити функції частки мовляв, емоційно-оцінне навантаження, яке вона надає текстові. Дослідження показало, що частка мовляв щоразу частіше актуалізується в онлайн медіатекстах, у яких засвідчує чуже мовлення, позначає переповідну, рідше гіпотетичну модальність. У медіатекстах відбувається інтерференція переповідності й гіпотетичності: реально висловлені чужі слова сприймаються з відтінком сумніву, недостовірності, а ймовірні, гіпотетичні – з відтінком правдивості, що такі думки справді могли б прозвучати. Частка мовляв передає негативну оцінку, емоційне забарвлення несприйняття, недовіри, зневаги, сумніву, іронії як щодо чужих (висловлених чи ймовірних) слів, так і щодо їхнього автора, позначає інакшість позиції автора тексту, тому її можна вважати своєрідним маркером поділу “свій – інший”, “свій – чужий”. Діалог між автором онлайн-медіатексту і автором чужих слів виявляється в невисловленій реакції на ці слова; реципієнт онлайн-медіатексту як свідок цього діалогу може прийняти позицію будь-якої із сторін, однак емоційно-оцінне навантаження речень із часткою мовляв схиляє до позитивного сприйняття саме авторської позиції. Збільшення дистанції між “своїм” та “чужим” унаслідок вказівки на фейковість повідомлення, введення в текст додаткових слів із негативним забарвленням, заперечує можливість подальшої комунікації. Частотна актуалізація частки мовляв із додатковими комунікативними емоційнооцінними функціями може закріпити сприймання цього слова насамперед не як засобу евіденції, а як маркера недостовірності, неправдивості, негативної оцінки чужих слів. Тому рекомендуємо журналістам використовувати інші засоби введення чужого мовлення у текстах, де є потреба тільки лаконічно маркувати його, не висловлюючи у прямий чи непрямий спосіб ставлення до сказаного іншою особою.Item Structure of news messages as a tool of communication(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Дворянин, Парасковія; Dvorianyn, Paraskoviia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityОкреслено структуру новинних повідомлень, описано способи оприлюднення новин, які виробила журналістська практика. Оскільки засоби масової комунікації не можуть хаотично подавати ту інформацію, на яку є попит, а повинні передбачати вплив цієї інформації на суспільство, у нашому дослідженні порівняємо особливості жорстких (важких) і м’яких (легких) новин. Тепер потрібно подолати стереотипи, якими послуговується журналіст, адже це призводить до спрощення засобів масової інформації. Регіональні ЗМІ зазвичай пропонують ті самі теми, аналогічних дійових осіб. Система комунікації залишається незмінною і передбачуваною. Науковці, яких цитуємо в дослідженні, пропонують належно виходити за межі звичного і шукати зворотний зв’язок, що дасть можливість диференціювати їх від інших. Для досягнення ефективної комунікації з аудиторією у цій статті пропонуємо журналістам глибше розуміння відповідей на запитання під час підготовки новинних повідомлень. Оскільки новина є актуальною інформацією про факти, події, явища соціальної значущості, вона повинна відповідати певним вимогам. Факти набувають значення, коли їх поміщають у структуру або сюжетну лінію, що упорядковує їх, вибираючи один та ігноруючи інші. Новинні повідомлення на регіональних телеканалах не завжди, точніше часто, не відповідають виробленим і сформульованим стандартам. У дослідженні окреслено, осмислено метод підготовки новинного повідомлення. За результатами наукового осмислення теорії телевізійної комунікації та аналізу новинного контенту рекомендовано оптимальну структуру новинних повідомлень. Основними сегментами цієї структури є абсолютні, національні, громадянські, сімейні, особисті цінності й розроблена нами структура соціогуманістичних потреб телеглядачів.Item Журналістика на межі: особливості телевізійних новин на території донецької та луганської областей(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02 26) Дворянин, Парасковія; Dvorianyn, Paraskovia; Національний університет «Львівська політехніка»Викладено результати наукового дослідження щодо особливостей регіональних новин Луганщини та Донеччини, емпіричного аналізу можливостей телевізійних каналів згаданих регіонів та моніторинг очікувань реципієнтів, які живуть на межі окупованих Росією та підконтрольних Україні територій. Запропоновано інструменти та моделі виробництва якісного контенту для регіональних телевізійних новин в умовах війни заради національно-громадянської гідності та української ідентичності.Item Ціннісні орієнтири регіональних телевізійних новин(Видавництво Львівської політехніки, 2017-12-27) Дворянин, Парасковія; Dvorianyn, Paraskoviia; Дворянин, Парасковия; Національного університету “Львівська політехніка”Викладено результати наукового дослідження основних цінностей регіональних новин та їх впливу на формування в аудиторії здорових морально-психологічних якостей, соціогуманістичного світобачення, державницького мислення, національно-грома- дянської гідності.