Журналістські науки
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/42995
Browse
12 results
Search Results
Item Кризові періоди ринку друкованих медіа України (2000–2022 рр.)(Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Гоцур, Оксана; Попіль, Дарина; Hotsur, Oksana; Popil, Daryna; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ науковій розвідці здійснено аналіз стану ринку в Україні друкованих медіа останніх двадцяти років. Виокремлено кризові періоди розвитку медіа, зокрема особливу увагу звернено на пандемію COVID-19. Крім каталізаторів різких змін на ринку друкованих ЗМІ України, визначено фактори, які суттєво впливають на тенденції розвитку загального медіаринку: діджиталізація, руйнування логістики, періодичних видань, відтік рекламодавців із традиційних медіа, підвищення цін на сировину, відсутність культури споживання передплатної інформації, оскільки є безкоштовна альтернатива. На споживчому ринку інформації сьогодні відбувається зміна джерел пошуку інформації, внаслідок якої першість за соціальними мережами та пошуковими сервісами. Це свідчить про те, що традиційні медіа вичерпують себе як основне джерело споживання інформації серед населення. Особливості розвитку ринку друкованих ЗМІ в Україні у період 2000–2021 рр. пов’язані з багатьма об’єктивними і взаємозалежними факторами, які мають певні і конкретні характеристики. Таку тезу підтверджує динаміка випуску газет і додатків упродовж 2013–2020 рр., коли фактично випуск друкованих медіа скоротився на 31 %. Вдалося виділити три ключові періоди: 2008 р. – економічна криза (видання скоротили свої бюджети, а деякі взагалі не втрималися на ринку); 2013–2014 рр. – друга економічна криза (скорочення редакційних бюджетів та закриття видань); 2019 р. і до 2021 р. – пандемія COVID-19. Сукупність трьох кризових періодів, внаслідок яких і було у досліджені виокремлено чинники, є основними характеристиками особливостей розвитку сучасного ринку друкованих медіа України. Також, з огляду на російську агресію потрібно вже зараз виокремити ще один період – російсько-українська війна 2022 р., внаслідок якої повністю зруйновані логістика друку та розповсюдження друкованих медіа і рекламний ринок, а інформаційний ринок загалом зазнав значних змін. Ринок друкованих ЗМІ переживав і досі переживає дефіцит грошей, що зґенеровує такі наслідки: 1) падіння доходів від передплати та реклами; 2) скорочення штату у медіа; 3) скорочення фінансового винагороження праці журналістів.Item Роль соціальної мережі Instagram у популяризації журналістського контенту(Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Семен, Наталія; Semen, Natalia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityСоціальна мережа Instagram вже давно вийшла за межі розважальної платформи, на якій можна ділитися лише світлинами і короткими підписами до них. Тепер це повноцінний ресурс для популяризації власного контенту і поширення його на інших соціальних платформах, зокрема у Facebook. Починаючи зі свого заснування у 2010 році і дотепер ця соціальна мережа регулярно оптимізує свої функції, чим спрощує роботу для користувачів. Сьогодні кожне популярне вітчизняне медіа, а також багато впливових осіб держави є зареєстрованими на вебресурсі Instagram, і активно налагоджують роботу тут. Це різнобічна соціальна мережа, оскільки тут можна ділитися власним контентом, популяризувати себе, шукати інформаційні приводи та черпати актуальну й свіжу інформацію безпосередньо від першоджерел. Платформа Instagram має низку особливостей, функцій та трендів, використовуючи які, можна оптимізувати свою роботу та ефективно популяризувати журналістський контент і власну діяльність. Наслідуючи діяльність своїх закордонних колег, вітчизняні медійники також активізували свою роботу в мережі Instagram. В Україні вже сформувалась ціла плеяда засобів масової інформації, які не менш цікаво та інформативно працюють на цій платформі. Кожен з них має свій неповторний стиль подачі контенту, чим привертає увагу багатьох підписників до справді цікавих та злободенних тем для суспільства. Також частими є випадки, коли пост чи сторіс відомої людини в цій соцмережі є приводом для написання журналістського матеріалу, а іноді навіть для розслідування і покарання винних. Саме тому вітчизняні медіа, усвідомивши всю масштабність впливу ресурсу Instagram на аудиторію, активно налагоджують свою роботу тут.Item “Бутікова” самопроєктна ідентифікація молоді в процесі соціальної ампліфікації медіапростору: реалії TikTok-епохи(Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Гиріна, Тетяна; Жук, Аліна; Hyrina, Tetyana; Zhuk, Alina; Державний податковий університетУ статті розглянуто потенціал медіа-хайпу в контексті імплементації його масовокомунікаційною практикою у співвідношенні з очікуваннями та особливостями сприйняття аудиторією на прикладі сервісу створення та перегляду коротких відео мережі TikTok. Осмислено теоретичне підґрунтя самопроєктної ідентифікації молоді на цифрових платформах з використанням хайп-технологій, проаналізовано практики та моделі реалізації стратегій із масованого поширення мейнстримного контенту у вимірі соціальної мережі TikTok; проведено соціологічне дослідження у формі електронного опитування на платформі “Google Форми”, охарактеризовано ставлення інтернет-користувачів до поширюваного популярного вірусного контенту в мережі, виявлення основних складових перспективно легкосприйнятного масами контенту та градації його за рівнем інтересу, відгуку до окремих його проявів. Встановлено сприйняття інтернет-користувачами сфери культури, як найбільш плідного майданчика для тиражування хайп-повідомлень. Соціальні мережі ідентифіковано як найбільш сприйнятливий майданчик для “вірусного контенту”, найпопулярнішими серед молоді є “TikTok” та “Instagram”. Більшість респондентів бачать такий контент, втім реагують та поширюють його вибірково й періодично. В кількісному вираженні та ранжуванні за рівнем підтримки аудиторії реакціями, вподобайками, коментарями, поширеннями та іншими способами вияву прихильності і різновекторної оцінки контенту взаємодія відбувається у всіх опитаних, але не рідше одного разу на тиждень.Item Соціальні мережі і політичний PR в українських та закордонних виборчих кампаніях(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-21) Гоцур, Оксана; Hotsur, Oksana; Львівський торговельно-економічний університетУ статті здійснено аналіз шляхів впливу соціальних мереж на формування та проведення політичних PR-кампанії. Приклади з політичної сфери (виборчі кампанії, ініціативи), зокрема українських та інших закордонних президентських та парламентських виборів, розкрили можливості, котрі створюють Facebook, Telegram, Twitter, Youtube у просуванні кандидата, ідей та думок. Авторські блоги, створені в соціальних мережах, можуть бути додатковим інструментом у PR-кампанії. Соціальні мережі втручаються у сферу людського життя, стають засобом спілкування, просування та брендування. Про ефективність соціальних мереж свідчать такі історично значущі події, як Brexit, Арабська весна та Революція Гідності. Особливу увагу було приділено українським президентським виборам 2019 р. та місцевим – 2020 р. На основі аналізу окремих PR-кампаній висвітлено причини успішних та невдалих кампаній з точки зору мережевих комунікацій, котрі надають необмежені мультимедійні та інтерактивні інструменти для PR. Насправді ці концепції суттєво впливають на ефективність реалізації PR-кампанії, її остаточну ефективність, яка визначається досягненням цілей. Вибір блогу як головного інструменту маркетингової кампанії має як позитивні, так і негативні сторони. Тільки людина з великим творчим потенціалом може займатися створенням блогу. До того ж це займає багато часу. Насправді ці два моменти програють порівняно з іншими інструментами. Подальші дослідження є цікавими у двох аспектах. По-перше, порівняння динаміки ефективності інструментів PR-кампанії в Україні в 2020 р. та в минулому, зокрема, на зорі незалежності держави. По-друге, дослідити, як концепція PR-кампаній у соціальних мережах та блогах постійно змінюєтItem Instagram as a platform for forming the image of the country (on the example of the account of the Office of the president of Ukraine and of the president of Ukraine Volodymyr Zelensky personal profile)(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-21) Семен, Наталія; Semen, Natalia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityСоціальна мережа Instagram сьогодні є однією з найпопулярніших в Україні. Зокрема, це найдинамічніший вебресурс, адже його розробники регулярно оптимізують всі його функції. Якщо колись його використовували лише як платформу для поширення фотографій та невеликих описів до них, то сьогодні це ресурс, який також відіграє важливу роль в створенні та поширенні інформаційних приводів та повідомлень. Ця соціальна мережа завоювала прихильність численної аудиторії, зокрема серед молоді. Саме тому вона також впливає на формування громадської думки та іміджу країни та її владних структур. Instagram є особливо цінним ресурсом в роботі журналіста, оскільки сьогодні він відіграє роль першоджерела. Через те, що в цій соціальній мережі можна знайти найновішу та найцікавішу інформацію, а також інформаційні приводи безпосередньо від самих учасників. У статті досліджені особливості та способи подачі контенту в акаунті Офісу Президента України та в особистому профілі Володимира Зеленського в соціальній мережі Instagram, а також вмотивованість дописів. Проаналізовані основні “меседжі”, коті намагаються створити і поширити на цих сторінках для формування позитивного іміджу державної влади. Виокремлені основні недоліки, а також позитивні тенденції аналізованих в роботі Інста-сторінок, що впливають на імідж України на міжнародній арені. Проведено порівняльний аналіз акаунту державної установи (Офіс Президента України) та особистої сторінки В. Зеленського, який раніше не мав жодного стосунку до політичного життя країни. Сучасна наука потребує досліджень в сфері ведення акаунтів в Інстаграм. Через те, щоб ефективно працювати в такому ресурсі, потрібно оптимізувати всі знання та навички. А дотримання всіх вимог та наслідування трендів Інстаграму допоможе сформувати позитивний імідж нашої країни у світі.Item Соціальні мережі як джерело інформації в журналістиці(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-21) Гарматій, Ольга; Онуфрів, Соломія; Harmatiy, Olha; Onufriv, Solomiya; Національний університет “Львівська політехніка”; Львівський національний університет імені Івана Франка; Lviv Polytechnic National University; Ivan Franko National University of LvivРозглядається використання у журналістській роботі соціальних мереж як джерел інформації. Останнім часом такі соціальні мережі як Facebook, Twitter чи Instagram стали частиною традиційного інструментарію журналістів для отримання відомостей про поточні події, оцінки і думки громадськості, діяльність влади тощо. Соціальні мережі сьогодні інтегровані у щоденну професійну практику збору новин, що робить їх важливими джерелами інформації для журналістської роботи. Сучасні ЗМІ використовують їх, щоб задовольнити постійний попит на якісну інформацію, а також з огляду на такі їхні переваги як доступність, діалоговість, оперативність і популярність. Значна увага приділяється використанню журналістами інформації з офіційних сторінок органів влади та особистих акаунтів урядовців у соціальних мережах. Через те, що органи влади мають повноваження та визначають шляхи розвитку держави і суспільства, вони є одним з ключових комунікаторів, котрі впливають на формування порядку денного медіа. Тому участь влади в соціальних платформах забезпечує журналістам доступ до суспільно важливої інформації. Соціальні мережі, завдяки властивій їм двосторонній комунікації, також можуть допомогти налагодити і підтримувати контакти з людьми та структурами – організаторами, учасниками або очевидцями подій. Більше того, це також можливість довідатися про багато різних поглядів, отримати стартові ідеї та підказки від користувачів для майбутніх публікацій і сюжетів. Залучення інформації з соціальних мереж безпосередньо пов’язане з ключовими ідентифікаційними характеристиками журналістської професії та дотриманням основних стандартів журналістики: об’єктивності, достовірності, неупередженості, збалансованості. Без перебільшення значення соціальних мереж для професійної журналістської праці, потрібно відзначити, що вони розширюють поле діяльності журналіста. Відтак критичне використання соціальних мереж допомагає журналістам створювати якісний продукт та є порівняно новим інструментом для виконання традиційного завдання журналістики – інформувати про події суспільно-політичної та інших сфер життя держави і суспільства.Item Месенджери як перспективна платформа для розповсюдження контенту ЗМІ(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-21) Мудра, Ірина; Кухарська, Олександра; Mudra, Iryna; Kukharska, Oleksandra; Національний університет “Львівська політехніка”; ЗМІ «Matrix»; Lviv Polytechnic National UniversityВ Інтернеті масмедіа ведуть жорстоку боротьбу за кожного читача, глядача чи слухача. З кожним роком все складніше стає втримати і зацікавити свою аудиторію. Тому ЗМІ шукають нові канали розповсюдження своєї продукції. Офіційні сайти та сторінки в соціальних мережах із кожним роком втрачають популярність серед аудиторії, тому редактори змушені шукати нові та перспективні шляхи комунікації зі своєю аудиторією. Одним із таких є так звані месенджери, які не лише швидко поширюють матеріали журналістів до конкретного читача, а й сам читач дробровільно дає згоду на отримання такої інформації. Месенджери за своєю суттю нагадують підписку на конкретний засіб масмедіа, але аудиторія інформацію отримує безкоштовно і тоді, коли має час її прочитати. Найпопулярнішими у світі є такі месенджери: Тelegram, Facebook Messenger, Wechat та WhatsApp. А в Україні найпопулярнішою соціальною платформою для спілкування є Viber (97 % українців мають його завантаженим на своїх мобільних пристроях), а також Telegram, Facebook Messenger та WhatsApp. Але українські ЗМІ найчастіше використовують для поширення свого контенту Viber та Telegram. Цікаво те, що у різних дослідженнях можна знайти різні терміни, які описують ці соціальні платформи, а саме: додатки, соціальні мережі, майданчики для спілкування, соціальні платформи та месенджери. Перші месенджери з’явилися у 90-х роках минулого століття, але пік їхнього розвитку припадає на наш час. Вони швидко завойовують популярність серед аудиторії, але не усі ЗМІ їх правильно використовують для поширення свого контенту. Тому розглянемо їх детальніше, а також наведемо правила публікування дописів на цих соціальних платформах.Item Methods of using social networks by ukrainian journalists(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-21) Кіца, Мар’яна; Kitsa, Mariana; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ cтатті визначено позитивні та негативні аспекти у використанні соціальних мереж під час виконання професійних обов’язків журналістів. Було встановлено, що з розвитком соціальних мереж життя журналіста полегшилось. Адже стало простіше шукати інформацію, відкрився більший доступ до джерел та осіб, які можуть прокоментувати певні події. Також значно полегшився доступ до джерел та осіб, які можуть прокоментувати певні події. Також значно полегшився доступ до політиків, громадських діячів та відомих особистостей, якими можна написати в соціальних мережах. У процесі дослідження для написання статті було застосовано метод системного вивчення й аналізу окремих соціальних мереж, таких як: Facebook, Twitter, Instagram, Foursquare, Tik Tok. А також за допомогою систематизації, аналогії та узагальнення було досліджено матеріали глибинних інтерв’ю, проведених спеціально для цього дослідження. Дослідження показали, що журналісти можуть по-різному використовувати соціальні мережі у своїй роботі. Багато що залежить від специфіки роботи, поставлених завдань та обов’язків журналіста. Саме тому важливим є конкретні випадки, ситуації та досвід працівників ЗМІ, які показують, як краще використовувати соціальні мережі в роботі в залежності від потреб та завдань журналіста, а також його редакції та компанії. У даній роботі окреслено основні особливості та характеристики соціальних мереж, встановлено способи їхнього використання журналістами, описано позитивні та негативні аспекти у використанні соціальних мереж. Проаналізовано також, які соціальні мережі підходять для використання певних завдань у роботі журналіста. Науковці окреслили основні можливості та переваги використання соціальних мереж різними організаціями та компаніями, також частина уваги була зосереджена на використанні цього інструменту працівниками медіа компаній. Проте єдиної політики, правил та настанов щодо використання поки що немає. Проте поставлені та вирішені в процесі дослідження завдання не вичерпують тему соціальних мереж. Доцільними є подальші дослідження щодо особливостей та характеристик соціальних мереж, їхнього використання журналістами.Item Соціальна мережа Instagram як сучасна платформа для популяризації журналістського контенту(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Семен, Наталія; Казімова, Юліана; Semen, Nataliya; Kazimova, Yuliana; Національний університет “Львівська політехніка”Сучасна вітчизняна журналістика намагається наслідувати тенденції світових мас-медіа. Це надзвичайно позитивне явище, яке свідчить про глобалізацію та прогресивність. Дослідження сконцентроване довкола соціальної мережі Instagram, яка від часу свого заснування здобула велику популярність як серед пересічних користувачів, так і серед журналістів. Робота сучасного журналіста в соціальних мережах сьогодні надзвичайно необхідна йому як для власного інформування, так і для популяризації свого контенту серед аудиторії. Платформа Instagram має низку специфічних особливостей, що відрізняє її від інших соціальних мереж. Саме тому для ефективності роботи в Instagram потрібно дотримуватись певних правил та тенденцій. Крім того, Instagram надзвичайно стрімко та систематично покращує свої функції. Відтак, аби досягти ефективності у просуванні власного контенту, потрібно постійно досліджувати та аналізувати усі інструменти популяризації через соціальну мережу Instagram. Поки що українські журналісти не виробили чіткої стратегії роботи у соціальній мережі Instagram, тому це питання сьогодні надзвичайно актуальне. Адже журналістика, представлена в соціальних мережах, – одна з ознак демократичного суспільства, а також запорука успіху в аудиторії, оскільки майже кожна сучасна людина є користувачем тієї чи іншої соцмережі. Саме тому потребує поглиблення науковий арсенал праць у сфері просування контенту через соціальні мережі, зокрема Instagram, який допоможе згодом застосувати на практиці здобуті теоретичні знання. Оскільки таких досліджень в українському журналістикознавстві надзвичайно мало, то потрібно аналізувати досвід закордонних колег, висвітлений в багатьох іноземних наукових працях, і виокремлювати власні критерії успішного просування контенту в Instagram, враховуючи реалії вітчизняного медійного ринку.Item Класифікація журналістських блогів(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Мудра, Ірина; Mudra, Iryna; Національний університет “Львівська політехніка”Блоги – поширене явище на терені інтернету, вони є не лише на спеціальних платформах, на сторінках інтернет-ЗМІ, але й у соціальних мережах. Спочатку блоги з’явилися в інтернеті на спеціальних блогових платформах, згодом інтернет-ЗМІ започаткували блоги на своїх сторінках. Блоги популярні серед читачів, вони розширюють аудиторію мас-медіа в інтернеті, а також збільшують трафік. Коли з’явилися та стали популярними соціальні мережі, багато блогерів перейшли до нових видів медіа. Значний сегмент української блогосфери становлять журналістські блоги. Багато журналістів є блогерами, адже це дає їм можливість висловити свою суб’єктивну думку. Ці блоги вирізняються серед інших не лише тим, що їх автори є журналістами, а й тим, що опублікований текст блогера відповідає основним принципам журналістики: оперативність, професійність, об’єктивність, баланс думок, професійний підхід до написання матеріалу тощо. Але, незважаючи на професійний підхід до висвітлення теми, вони все одно суб’єктивні й чітко висвітлюють позицію автора. Тому варто відразу наголосити, що блоги, навіть журналістські, – це не журналістика. Журналістські блоги є не лише у соціальних мережах, а й на сторінках інтернет-ЗМІ та на блогових платформах. Популярні блоги журналістів мають велику аудиторію та доволі популярні, їх популярність зумовлена, насамперед, свободою слова, інтерактивністю та конвергентністю медіа в інтернеті, оскільки часто автор блогу є збирачем інформації, дописувачем та редактором – матеріал публікується в оригінальному вигляді, без правок редакторів та з можливістю справді висловити те, що на думці, а також дає можливість автору відстежити реакцію читачів, відповідати на їхні коментарі та бути відкритим для нової інформації. У цій публікації наведемо класифікацію журналістських блогів, яку сформували на основі дослідження блогів, автори яких журналісти, з’ясуємо перспективи їх розвитку та їх специфіку.