Юридичні науки

Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/24540

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 46
  • Thumbnail Image
    Item
    Порівняльний аналіз повноважень нотаріальних органів Грузії та України
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-01) Долинська, Марія; Dolynska, Maria; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Дослідження присвячене актуальним питанням правового регулювання провадження нотаріальної діяльності в Україні. У статті висвітлюється одне з центральних питань здійснення нотаріальної діяльності в будь-якій з держав-членів Міжнародного союзу латинського нотаріату – поняття повноважень нотаріусів. Здійснено порівняльний аналіз повноважень нотаріусів Грузії та України. Органи нотаріату як Грузії, так і України, покликані захищати суб’єктивні права та законні інтереси фізичних та юридичних осіб, які звертаються до них за вчиненням нотаріальних дій. У статті проаналізовано нормативні акти, які регулюють нотаріальну діяльність в Грузії та Україні, зауважуючи, що відбувається постійне вдосконалення нотаріального законодавства як Грузії, так і України. Правове регулювання нотаріальної діяльності, зокрема провадження нотаріального процесу, в Грузії та Україні здійснюється єдиними спеціальними республіканськими законами “Про нотаріат”. Автор наголошує на тому, що деякі правові норми, які регулюють нотаріальну діяльність в зазначених державах між собою дуже подібні, хоча мають свої особливості. Основними суб’єктами нотаріальної діяльності в Грузії та Україні виступають нотаріуси. Автор приходить до висновку, що повноваження нотаріусів Грузії є ширшими, оскільки вони наділені правом реєструвати акти цивільного стану: як шлюб, так і розірвання шлюбу.
  • Thumbnail Image
    Item
    Онтологічний дискурс правового прогресу як форми суспільного прогресу
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Чорнописька, Вікторія; Chornopyska, Victoriya; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Розглянуто основні філософсько-правові підходи до онтологічного розуміння правового прогресу як форми суспільного прогресу. Правовий прогрес розглянуто у двох аспектах: глобальному (широкому) та конкретному (вузькому). Глобальний підхід пов’язаний із розвитком людства загалом, його правосвідомості, правової культури. Вузький підхід передбачає вивчення прогресу конкретного етапу розвитку людства (здебільшого сучасного). З’ясовано, що у правовій доктрині існує низка концептуальних підходів щодо проблематики правового прогресу, зумовлених типологією праворозуміння, дефініцією його поняття, визначальними філософсько-правовими ознаками, закономірностями його зв’язку із процесами глобалізації, альтеглобалізму, його співвідношенням із принципом верховенства права, відображенням у міжнародно-правовій діяльності всесвітніх організацій, розумінням правової реальності загалом.
  • Thumbnail Image
    Item
    Особливості посвідчення довіреностей, прирівнюваних до нотаріально посвідчених, посадовими та службовими особами закладів охорони здоров’я України
    (Видавництво Львівської політехніки, 24-02-20) Долинська, Марія; Dolynska, Maria; Долинская, Мария; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Розглянуто особливості посвідчення довіреностей, прирівнюваних до нотаріально посвідчених, посадовими та службовими особами закладів охорони здоров’я України. Проаналізовано нормативні акти, які регулюють порядок укладення та посвідчення довіреностей, прирівнюваних до нотаріально посвідчених, зокрема, уповноваженими на це посадовими та службовими особами закладів охорони здоров’я. Досліджено поняття довіреностей, а також здійснено їх класифікацію. Посвідчення довіреностей посадовими та службовими особами закладів охорони здоров’я України, переліченими у статті 40 Закону України “Про нотаріат”, повинно відбуватися із дотриманням норм чинного українського законодавства, зокрема норм Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України “Про нотаріат”, Порядку посвідчення заповітів і довіреностей, що прирівнюються до нотаріально посвідчених, а також інших нормативно-правових актів. Окрему увагу автором приділено змісту довіреностей. У статті також розглянуто порядок припинення та скасування нотаріально посвідченої довіреності.
  • Thumbnail Image
    Item
    Проблема дефініції «правових цінностей» у сучасному науковому дискурсі
    (Видавництво Львівської політехніки, 24-02-20) Чорнописька, Вікторія; Chornopyska, Victoriya; Чорнописька, Виктория; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    У статті з’ясовано, що правові цінності є визначальним елементом правового впливу на соціум, які здійснюють істотний вплив на механізм правового регулювання. Визначено, що правові цінності, по-перше, взаємопов’язані з принципами права, правосвідомістю, правотворчістю та правореалізацією; по-друге вони є реальними соціально-правовими явищами, правовими засоби та механізмами. Правові цінності мають ієрархічну структуру, їх система ґрунтується на певному комплексі інтересів, в основі яких є людські потреби. Досліджено, що специфічним особливостями правових цінностей є нормативність, значущість, оціночність, об’єктивність, імовірнісний характер, які виступають ефективним інструментом гармонізації між зовнішнім впливом та механізмами саморегуляції в праві. Отже, правовими можемо вважати ті непорушні цінності, що є фундаментом упродовж усього розвитку, позаяк саме вони є найважливішою складовою (елементом) культури права та виконують усі функції правових цінностей.
  • Thumbnail Image
    Item
    Заклади вищої освіти в Україні: правові аспекти їх функціонування
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Романинець, М. Р.; Romanian, M. R.; Романинець, М. Р.; Львівський державний університет внутрішніх справ; Lviv State University of Internal Affairs
    З’ясовано, що правовий механізм системи регулювання вищої освіти являє собою сукупність міжнародно-правових актів, зобов’язань України, Конституції України, законів України, підзаконних нормативних правових актів та індивідуальних актів застосування, покликаних здійснювати регулювання правовідносин між суб’єктами освітньої діяльності в процесі впливу на сферу освіти. Визначено, що особливостями організаційно-правового механізму державного регулювання трансформації вищої освіти є самостійний розвиток та інноваційна діяльність, як акцентовано в Законі України “Про вищу освіту”, а саме: повна автономія закладів вищої освіти, їх право самостійно розпоряджатися власними коштами, свобода у визначенні академічних стратегій і підходів.
  • Thumbnail Image
    Item
    Система судочинства як середовище формування професійних компетентностей суддів
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Ватаманюк, Л. В.; Vatamanyuk, L. V.; Ватаманюк, Л. В.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    З’ясовано, що метою професіоналізації судді є правові цілі, які передбачають державні, соціальні, аксіологічні, психологічні, організаційні аспекти, що водночас характерні як для суддівської діяльності, так і для цільових особливостей кожної складової системи професіоналізації. Розкривати правові цілі необхідно на підставі таких передумов: національної правової системи, стану судової системи держави та позиції індивіда, якого призначено на посаду судді. Визначальною метою виховання повинно стати формування не тільки належного рівня певних складових особистісного професійного потенціалу, а й гуманістичної та альтруїстичної спрямованості світогляду, соціально-психологічних настанов діяльності особистості, позаяк у практичній дійсності сучасний український суддя зазвичай є фахівцем із належним інтелектуальним рівнем, проте не завжди моральною, гуманістичною особою.
  • Thumbnail Image
    Item
    Роль адвокатури у механізмі захисту прав і свобод людини
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Бочуляк, Н. І.; Bochlylyak, N. I.; Бочуляк, Н. И.; Адвокатське об’єднання “Бочуляк і партнери”; Lawyers’ union “Bochuliak and partners”
    Проаналізовано роль інституту української адвокатури у механізмі захисту прав і свобод людини та громадянина. Зосереджено увагу на тому, що сучасна складова характеристики вітчизняного інституту адвокатури безпосередньо пов’язана зі зміною вектора не тільки у сфері вдосконалення судової системи, але і як самостійного інституту громадянського суспільства, що формується в Україні. Визначено юридичну природу інституту адвокатури як правозахисної організації та її місце в системі захисту основоположних прав та свобод людини і громадянина. Доведено, що за природою адвокатура є одним із основних інститутів демократичного суспільства, позаяк здійснює конститутивну громадянську функцію – захист прав й законних інтересів громадян та юридичних осіб. Аналіз функціонування інституту адвокатури у правозахисному механізмі сучасної України підтверджує його значну роль у формуванні та функціонуванні громадянського суспільства.
  • Thumbnail Image
    Item
    Правова система підсудності справ Верховному Суду США
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Добош, З. А.; Забзалюк, О. В.; Dobosh, Z. A.; Zabzaliuk, O. V.; Добош, З. А.; Забзалюк, О. В.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    На основі ґрунтовного аналізу наявної історіографічної бази проаналізовано правову систему підсудності справ Верховному Суду США. З’ясовано, що Верховний Суд США є першою судовою інстанцією щодо окремих категорій справ і апеляційною – у справах федерального значення. Сучасний Верховний Суд США розглядає справи на підставі петиції сторони чи іншої зацікавленої особи лише в порядку сертиорарі, а федеральні суди та вищі суди штатів можуть звернутися до нього, якщо необхідне компетентне тлумачення норми федерального права в порядку сертифіката. Аналіз нормативних актів та юридичної літератури дає підстави стверджувати, що впродовж 1790–1988 рр. підсудність справ Верховному Суду США постійно змінювалася внаслідок прийняття федеральних законів, які обмежували випадки їхнього обов’язкового розгляду Верховним Судом. Це сприяло тому, що із 1988 р. Верховний Суд володіє дискреційним правом вирішення питання про прийняття ним справи до провадження.
  • Thumbnail Image
    Item
    Міжнародно-правові стандарти соціального захисту людей похилого віку
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Чорнописька, В. З.; Баран, А. В.; Chornopyska, V. Z.; Baran, A. V.; Чорнописька, В. З.; Баран, А. В.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Визначено особливості регулювання права осіб похилого віку на соціальний захист на міжнародно-правовому рівні, охарактеризовано основні міжнародно-правові акти у цій сфері. Серед міжнародно-правових актів, які мають значення для соціального захисту осіб похилого віку, названо такі: загальна Декларація прав людини, Європейська соціальна хартія, Міжнародний план дій з проблем старіння, прийнятий Першою всесвітньою асамблеєю з проблем старіння у 1982 р., Принципи ООН стосовно літніх людей, Декларація з проблем старіння. Аналіз міжнародних документів свідчить, що їх основна мета полягає у гарантуванні кожній людині безпечної та гідної старості, належної можливості доступу осіб похилого віку до товарів та послуг, медичної допомоги, у забезпеченні можливості брати активну участь у житті суспільства як повноправний його член.
  • Thumbnail Image
    Item
    Загальні засади вчинення дій, які прирівнювані до нотаріально посвідчених, посадовими та службовими особами закладів охорони здоров’я України
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-03-26) Долинська, М. С.; Dolynska, M. S.; Долинская, М. С.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Розглянуто загальні засади вчинення дій, прирівнюваних до нотаріально посвідчених (довіреностей та заповітів), посадовими і службовими особами закладів охорони здоров’я України. На думку автора, законність учинення нотаріальних дій здебільшого залежить від правильності їх здійснення як нотаріусами, так і посадовими та службовими особами, які вчиняють дії, прирівнювані до нотаріально посвідчених, як доповнення до основних обов’язків. Проаналізовано нормативні акти, які регулюють порядок посвідчення заповітів та довіреностей, які прирівнюються до нотаріально посвідчених, для посадових та службових осіб окремих закладів охорони здоров’я України. Розглянуто повноваження посадових, службових осіб лікувальних установ України щодо посвідчення заповітів та довіреностей, прирівнюваних до нотаріально посвідчених. Досліджено питання обмеження у праві посвідчення заповітів та довіреностей, прирівнюваних до нотаріально посвідчених.