Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
8 results
Search Results
Item Structural-tectonic and seismic characteristics relationships in the central part of the Transcarpathian internal depression(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-25) Козловський, Е. М.; Максимчук, В. Ю.; Малицький, Д. В.; Тимощук, В. Р.; Грицай, О. Д.; Пиріжок, Н. Б.; Kozlovskyi, E.; Maksymchuk, V. Yu.; Malytskyi, D. V.; Tymoschuk, V. R.; Hrytsai, O. D.; Pyrizhok, N. B.; Інститут геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України; Subbotin Institute of Geophysics of NAS of UkraineМета. Дослідження взаємозв’язків структурно-тектонічної будови та розломної тектоніки центральної частини Закарпатського прогину із локалізацією епіцентрів землетрусів та особливістю поширення сейсмічних хвиль на основі інструментальних спостережень режимних геофізичних станцій (РГС) Карпатського геодинамічного полігона. Методика та результати. Розроблено методику уточнення глибин вогнищ локальних землетрусів із використанням нейронно-мережевого моделювання, комп’ютерного оброблення та систематизації даних спостережень на Карпатському геодинамічному полігоні та прилеглих територій із використанням картографічних та графічних сучасних матеріалів. На прикладі землетрусів, зареєстрованих режимною геофізичною станцією “Мукачево”, побудовано механізми вогнищ землетрусів графічним методом. Наукова новизна. Визначено взаємозв’язки між структурно-тектонічними особливостями будови центральної частини Закарпатського прогину, сучасним геодинамічним розвитком фундаменту регіону та особливостями поширення сейсмічних хвиль і формування вогнищ локальних землетрусів. Встановлено, що вплив магматичних порід Вигорлат-Гутинського вулканічного пасма значно зменшує час пробігу сейсмічних хвиль у осадовому шарі та частково у фундаменті. Для побудови механізму вогнища землетрусу необхідно враховувати швидкості пробігу сейсмічних хвиль у шарах для кожного окремого випадку, зважаючи на розташування сейсмічних станцій відносно глибинних і приповерхневих тектонічних порушень та вплив вулканічних порід, а не використовувати стандартні швидкісні моделі для сейсмічних станцій, що дає точніші результати розрахунку кута виходу сейсмічної хвилі та суттєво полегшує вибір нодальних площин. Практична значущість. Проведені дослідження дадуть змогу предметніше визначати повні характеристики вогнищ землетрусів, швидкості та напрямки поширення сейсмічних хвиль згідно з будовою фундаменту та осадової товщі, що своєю чергою надасть можливість доповнювати дані тривалого моніторингу еконебезпечних природних та техногенних подій у цьому регіоні.Item Evaluation of karst-chasm hazard processes by electroprospecting methods in the location of Stebnyk potassium deposit(Lviv Polytechnic Publishing House, 2019-06-26) Максимчук, В. Ю.; Сапужак, О. Я.; Дещиця, С. А.; Романюк, О. І.; Підвірний, О. І.; Коляденко, В. В.; Тимощук, В. Р.; Maksymchuk, V. Yu.; Sapuzhak, O. Ya.; Deshchytsia, S. A.; Romanyuk, O. I.; Pidvirnyj, O. I.; Kolyadenko, V. V.; Tymoschuk, V. R.; Карпатське відділення Інституту геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України; Carpathian Branch of Subbotin Institute of Geophysics of NAS of UkraineМета роботи – виявити потенційно еконебезпечні карстопровальні зони та спрогнозувати розвиток карсту на ділянці автодороги Східниця–Пісочне у межах впливу полів рудника № 2 Стеб- ницького родовища калійної солі електророзвідувальним методом зондувань становленням електро- магнітного поля (ЗС). Методика. Дослідження виконувались за допомогою методу ЗС у модифікації “контур у контурі”. Для вивчення верхньої частини розрізу до 100 метрів застосовано цифрову електророзвідувальну апаратуру “Стадія”. Для отримання інформації про глибини від 50–100 м і до 300–400 м використано цифрову електророзвідувальну станцію “Імпульс 3М”. Польові спостереження методом ЗС методично складались з трьох етапів, до яких входили: проведення зондувань на пара- метричних свердловинах, завдяки чому уточнюються електричні параметри геологічного середовища; проведення спостережень вздовж визначених профілів та побудова за отриманими результатами геоелектричних розрізів з прив’язкою до літології району робіт. Результати. На ділянці досліджень у північній її частині у відкладах гіпсо-глинистої шапки виділено зони аномальної електропровідності, природа яких пов’язується з фільтраційно-суфозійними процесами, а також аномалію виявлено у південній частині ділянки у відкладах Воротищенської свити на глибинах понад 100 метрів, що пов’я- зується з утворенням депресійної лійки. Наукова новизна. Досліджено можливості методу становлення електромагнітного поля для вивчення карстопровальних процесів на території Стебницького родовища калійної солі. Вперше за допомогою електророзвідувальних методів зроблено оцінку стану геологічного середовища у межах шахтного поля рудника № 2 Стебницького родовища калійної солі на ділянці автодороги Східниця–Пісочне. Показано, що метод ЗС при комплексуванні двох типів установок різної глибинності дозволяє детально діагностувати геологічне середовище у діапазоні глибин від 10 до 400 м з виділенням зон аномального електричного опору, що пов’язуються з суфозійно-фільтраційними процесами. Практична значущість. За результатами електромагнітних спостережень на ділянці автодороги Східниця–Пісочне у межах шахтних полів рудника № 2 Стебницького родовища калійних солей виділено зони, охоплені фільтраційно-суфозійними процесами. Зазначені зони є першочерговими об’єктами, які повинні бути предметом пильної уваги для подальшого моніторингу карстопровальних процесів, а факт їхньої наявності необхідно враховувати при прийнятті управлінських рішень органами влади про доцільність перенесення місць розташування автомагістралі та інших об’єктів інфраструктури.Item Деякі особливості сейсмічності Закарпаття(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Максимчук, В. Ю.; Пиріжок, Н. Б.; Пронишин, Р. С.; Тимощук, В. Р.Дослідження особливостей сейсмічності Закарпатського прогину та її зв’язку з розломно-блоковою структурою земної кори. Методика. Для аналізу сейсмічності Закарпаття використано дані інструментальних спостережень Карпатської сейсмічної мережі за 2001–2012 рр. Проведено зіставлення карт епіцентрів землетрусів із розломно-блоковою структурою регіону. Проаналізовано розподіл гіпоцентрів землетрусів з глибиною. Виконано аналіз сейсмічної активності основних розломів Закарпатського прогину, досліджено зміни середньорічної кількості землетрусів та виділеної сумарної сейсмічної енергії за 2001–2012 рр. Проаналізовано зв’язок просторово-часового розподілу сейсмічності з тектонікою земної кори Закарпатського прогину. Результати. Досліджено просторово-часові особливості сейсмічності Закарпатського прогину за 2001–2012 рр. Встановлено, що найвища сейсмічність за розглянутий період була характерна для Закарпатського та Панонського розломів, в зонах яких відбулися відчутні землетруси поблизу м. Берегове 23.11.2006 р. (К = 12,1, М = 4,2) та с. Угля 14.12.2010 р. (К = 9,7, М = 3,2). Серед поперечних розломів за рівнем сейсмічності виділяються Латорицький, Боржавський, Виноградівський, Оашський розломи, Тячівський лінеамент, а також вузли їх перетину із Закарпатським та Панонським глибинними розломами. У розподілі вогнищ землетрусів із глибиною у Закарпатському прогині виявлено три поверхи (рівні) їх концентрації: товща осадового шару та фундаменту до глибини гранітного шару (2–10 км), верхня частина базальтового шару (15–22 км) та шар поблизу поверхні Мохо (25–35 км). Зроблено загальний висновок, що сейсмічність Закарпатського прогину зумовлена взаємодією Карпатської складчастої споруди з мікроплитами АЛЬКАПА та ТИСІЯ-ДАКІЯ. Наукова новизна. Проаналізовано просторово-часовий розподіл землетрусів з енергетичним класом K = 7–12 за даними інструментальних спостережень 2000–2012 рр. та показано їх зв’язок з розломно-блоковою структурою земної кори. Досліджено особливості розподілу вогнищ землетрусів з глибиною у зоні Закарпатського глибинного розлому. Показано, що Закарпатський розлом проявляється як субвертикальна зона і маркується гіпоцентрами землетрусів у діапазоні глибин від 2–3 км до 30–35 км (поверхня Мохо). Практична значущість. Виявлені особливості просторово-часового розподілу гіпоцентрів землетрусів, їх зв’язку з розломно-блоковою структурою земної кори можуть бути використані для вивчення сейсмічно активних зон, сейсмічного районування та оцінки сейсмічної небезпеки окремих територій та населених пунктів Закарпаття. Исследование особенностей сейсмичности Закарпатского прогиба и ее связи с разломно-блоковой структурой земной коры. Методика. Для анализа сейсмичности Закарпатья использованы данные инструментальных наблюдений Карпатской сейсмологической сети за 2001–2012 гг. Проведено сопоставление карт эпицентров землетрясений с разломно-блоковой структурой региона. Проанализировано распределение гипоцентров землетрясений с глубиной. Выполнен анализ сейсмической активности основных разломов Закарпатского прогиба и исследованы изменения среднегодового количества землетрясений и выделенной суммарной сейсмической энергии за 2001–2012 гг. Проанализирована связь пространственно-временного распределения сейсмичности с тектоникой земной коры Закарпатского прогиба. Результаты. Исследовано пространственно-временные особенности сейсмичности Закарпатского прогиба за 2001–2012 гг. Установлено, что наиболее высокая сейсмическая активность в рассматриваемый период была характерна для Закарпатского и Панонского разломов, в зонах которых произошли ощутимые землетрясения вблизи г. Берегово (23.11.2006 г., К = 12,1, М = 4,2) и с. Угля (14.12.2010 г., К = 9,7, М = 3,2). Среди поперечных разломов за уровнем сейсмической активности выделяются Латорицкий, Боржавский, Виноградовский, Оашский разломы, Тячевский линеамент, а также узлы их пересечения с Закарпатским и Панонским глубинными разломами. В распределении очагов землетрясений с глубиной в Закарпатском прогибе обнаружено три этажа (уровня) их концентрации: толща осадочного слоя и фундамента до глубины гранитного слоя (2–10 км), верхняя часть базальтового слоя (15–22 км) и слой вблизи поверхности Мохо (25–35 км). Сделан общий вывод, что сейсмичность акарпатского прогиба обусловлена взаимодействием Карпатского складчатого сооружения с микроплитами АЛЬКАПА и Тисия–Дакия. Научная новизна. Выполнен анализ пространственно-временного распреденения землетрясений с энергетическим классом от 7 до 12 по данным инструментальных наблюдений за 2000–2012 гг. и показана их связь с разломно-блоковой структурой земной коры. Исследованы особенности распределения очагов землетрясений с глубиной в зоне Закарпатского глубинного разлома. Показано, что Закарпатский разлом проявляется как убвертикальная зона и маркируется очагами землетрясений в диапазоне глубин от 2–3 км до 30–35 км (поверхность Мохо). Практическая значимость. Выявленные особенности пространственно-временного распределения гипоцентров землетрясений, их связи с разломно-блоковой структурой земной кори могут быть использованы для изучения сейсмически активных зон, сейсмического районирования, а также оценки сейсмической опасности отдельных территорий и населенных пунктов Закарпатья. Investigations of Carpathians backdeep seismicity peculiarities and their correlation with fault-block structure of the crust. Methodology. For the analysis of Transcarpathians seismicity were used instrumental seismological observations in Carpathian network during 2001–2012 years. Was done a comparison of earthquake epicenters maps with fault-block structure of the region, distribution of earthquakes hypocenter depth had been analyzed. Analysis of seismic faults of Transcarpathian deep was completed. Changes of the average number of earthquakes and their total seismic energy allocated during 2001–2012 years were investigated. The relationship of spatio-temporal seismicity distribution with tectonics in the Carpathians backdeep as analyzed. Results. Seismic spatio-temporal peculiarities in the Transcarpathians during 2001–2012 yrs. were investtigated. It was established that the highest seismic activity in the period under review was characterized for the Transcarpathian and Pannonian faults in areas where there have been notable earthquakes near the city Beregove (23.11.2006, K = 12.1, M = 4.2) and the village Uglya (14.12.2010, K = 9.7 M = 3.2). This seismicity was defined in the Central zone faults too. Among transverse faults in the level of seismic activity are allocated Latoritskiy, Borzhavskiy, Vynohradiv, Oashsky faults, Tyachyv lineament and their crossing nodes with Carpathians and Pannonian deep faults. In the distribution of earthquake focusses with depth in the Transcarpathian basin revealed three floors (levels) concentrations: thickness of the sedimentary layer and foundation to the depth of the granite layer (2–10 km), upper basalt layer (15–22 km) and layer near the Moho surface (25–35 km). A general conclusion that the seismicity of Transcarpathian foredeep is defined by the Carpathian folded structure of micro-plates ALKAPA and Tisza–Dacia was done. Scientific novelty. Was done the analysis of spatiotemporal distribution of earthquakes with energy class 7–12 on the base of instrumental observations during 2001–2012 years and showed their correlation with fault-block structure of the crust. The features of the distribution of earthquake focusses with depth in the Transcarpathian deep fault zone were nvestigation. It is shown that the Transcarpathian fault appears as a subvertical zone and marked origins of earthquakes at depths from 2–3 km to 30–35 km (Moho surface). Practical meaning. The peculiarities of spatio-temporal distribution of earthquake hypocenter due to their fault-block structure of the crust can be used for the study of seismic active zones, seismic zoning and seismic hazard assessment of individual territories and settlements of Transcarpathians.Item Особливості аномального магнітного поля в зонах родовищ вуглеводнів у передкарпатському прогині(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Кудеравець, Р. С.; Максимчук, В. Ю.; Чоботок, І. О.; Тимощук, В. Р.Виявлення особливостей аномального магнітного поля над нафтогазоносними структурами Передкарпатського прогину та його взаємозв’язків із покладами нафти та газу. Методика. Вимірювання модуля повного вектора геомагнітного поля Т під час пішохідного магнітного знімання за системою геомагнітних профілів. Вимірювання магнітної сприйнятливості кернового матеріалу із пошуково-розвідувальних свердловин. Дослідження виконані на дев’яти родовищах вуглеводнів та шести перспективних структурах у межах північно-західної частини Більче-Волицької зони Передкарпатського прогину. Результати. Проведено аналіз аномального магнітного поля та отримано нові дані про характер локального аномального магнітного поля в межах північно-західної частини Більче-Волицької зони Передкарпатського прогину. На фоні регіональної складової геомагнітного поля виявлено локальні магнітні аномалії амплітудою від –10 до +10 нТл, завширшки від 2 до 5 км, складної морфології, які просторово тяжіють до тектонічно екранованих пасток вуглеводнів у левритисто-піщаній товщі дашавської світи. Виявлено вертикальну мінливість магнітної прийнятливості гірських порід осадового чохла Передкарпатського прогину. Джерела локальних магнітних аномалій розміщені на незначних глибинах (перші сотні метрів) та представлені еоднорідностями, утвореними внаслідок епігенетичних змін за участю флюїдів вуглеводнів під час їх мікропросочування до денної поверхні. Район робіт у північно-західній частині зовнішньої зони Передкарпатського прогину загалом сприятливий для проведення магніторозвідувальних досліджень. Наукова новизна. На основі аналізу структури аномального магнітного поля у межах північно-західної частини Передкарпатського прогину виявлено чотири типи локальних магнітних аномалій, які тяжіють до контурних ділянок із розвіданими покладами вуглеводнів. Практична значущість. Результати магніторозвідувальних досліджень можна використати для побудови комплексних геофізичних моделей родовищ вуглеводнів та перспективних вуглеводневих структур на стадії їх підготовки під розвідувальне та пошукове буріння у межах північно-західної частини зовнішньої зони ередкарпатського прогину. Выявление особенностей аномального магнитного поля над ефтегазоносными структурами Предкарпатского прогиба и его взаимосвязей с залежами нефти и газа. Методика. Измерения модуля полного вектора геомагнитного поля Т при пешеходной магнитной съемке по системе геомагнитных профилей. Измерения магнитной восприимчивости кернового материала с поисково-разведочных скважин. Исследования выполнены на девяти месторождениях углеводородов и шести перспективных структурах в пределах северо-западной части Бильче-Волицкой зоны Предкарпатского прогиба. Результаты. Проведен анализ аномального магнитного поля и получены новые данные о характере локального аномального магнитного поля в пределах северо-западной части Бильче-Волицкой зоны Предкарпатского прогиба. На фоне региональной составляющей геомагнитного поля обнаружены локальные магнитные аномалии амплитудой от –10 до +10 нТл и шириной от 2 до 5 км, сложной морфологии, которые пространственно тяготеют к тектонически экранированным ловушкам углеводородов в алевритисто-песчаной толще дашавской свиты. Выявлено вертикальную изменчивость магнитной восприимчивости горных пород осадочного чехла Предкарпатского прогиба. Источники локальных магнитных аномалий расположены на небольших глубинах (первые сотни метров) и представлены неоднородностями, образовавшимися в результате эпигенетических изменений при участии флюидов углеводородов при их микропросачивании к дневной поверхности. Район работ в северо-западной части внешней зоны Предкарпатского прогиба в целом является благоприятным для постановки магниторазведовательных исследований. Научная новизна. На основе анализа структуры аномального магнитного поля в пределах северо-западной части Предкарпатского прогиба выявлено четыре типа локальных магнитных аномалий, которые тяготеют к контурным участкам с разведанными залежами глеводородов. Практическая значимость. Результаты магниторазведовательных исследований могут быть использованы для построения комплексных геофизических моделей месторождений углеводородов и перспективных углеводородных структур на стадии их подготовки под азведывательное и поисковое бурение в пределах северо-западной части внешней зоны Предкарпатского прогиба. Identifying of anomalous magnetic field peculiarities upon oil-and-gas bearing structures in the Carpathian Foredeep and its relationships with oil and gas deposits. Methodology. Measuring of geomagnetic field T total vector modulus during surface magnetic survey on a geomagnetic profiles network. Measuring of core magnetic susceptibility of searching-prospecting wells. Investigations were done for 9 hydrocarbon deposits and 6 perspective structures in the NW part of Bilche-Volytsa zone, Carpathian Foredeep. Results. The analysis of anomalous magnetic field is shown. The new results about features of local anomalous field in the NW part of Bilche-Volytsa zone were obtained. On the background of regional geomagnetic field component were stated local magnetic anomalies (– 10 to + 10 nT amplitude and 2–5 km width) of complex morphology and correlation with tectonic-shielded hydrocarbon traps in siltstone-sandstone layer of Dashava formation. Was stated vertical variability of rocks magnetic susceptibility in sedimentary cover of the Carpathian Foredeep. Sources of local magnetic anomalies located on the shallow depth (a few hundred meters) and are presented as heterogeneities, generated during epigenetic changes as hydrocarbon fluids infiltrates up to the surface. The area in the NW part of Carpathian Foredeep Outer zone is favorable for magnetic investigations in total. Originality. On the base of hydrocarbon anomalous magnetic field structure analysis in the NW part of the Carpathian Foredeep were stated four types of local magnetic anomalies, related with prospected areas of hydrocarbon deposits. Practical significance. Results of magnetic-prospecting investigations can be used for creation of complex geophysical models of hydrocarbon deposits and perspective hydrocarbon structures during their preparation for searching and prospecting drilling in the NW part of Carpathian Foredeep’s Outer zone.Item Особенности динамики магнитного поля в Предкарпатском прогибе(Видавництво Львівської політехніки, 2013) Максимчук, В. Е.; Чоботок, И. А.; Кудэравец, Р. С.; Климкович, Т. А.; Тимощук, В. Р.Представлены результаты изучения временных изменений локального магнитного поля в Предкарпатском прогибе. Выявлены локальные динамические аномалии амплитудой от 2 до 7 нТл/год приуроченные к крупным региональным разломам и краевым частям отдельных тектонических зон и подзон, а также к месторождениям углеводородов. Представлені результати вивчення часових змін локального магнітного поля в Передкарпатському прогині. Виявлені локальні динамічні аномалії амплітудою від 2 до 7 нТл/рік приурочені до регіональних розломів і крайових частин окремих тектонічних зон і підзон, а також до родовищ вуглеводнів. The results of the study of temporal variations of local magnetic field in the Carpathian foredeep are presented. Local dynamic anomalies from 2 to 7 nT per year coincide with deep regional faults and marginal parts of tectonic zones and subzones and hydrocarbons deposits.Item Мантийное вещество эксплозивного происхождения в осадочных формациях Карпатского региона, связь с проблемами нефтегазоносности и рудоносности(Видавництво Львівської політехніки, 2013) Яценко, И. Г.; Билык, Н. Т.; Кудеравец, Р. С.; Тимощук, В. Р.; Шваевский, О. В.В мел-палеогеновых отложениях Скибовой зоны Украинских Карпат в отложениях вороты- щенской свиты Предкарпатского прогиба установлено присутствие мантийного вещества: силикатно-металлических сферул, частиц самородных металлов, бескислородных и высокопараметрических минералов. Предшествующими исследованиями аналогичные минеральные ассоциации выявлены в составе флюидизатно-эксплозивных образований на территории Украины и других регионах (Архангельская, Якутская алмазоносные провинции). По ряду признаков глубинное вещество имеет местное происхождение. Это дает основание предполагать, что на определенных этапах имели место благоприятные геодинамические условия для проникновения трансмантийных флюидизатов. Возможно, именно с этими процессами связано формирование залежей углеводородов и других полезных ископаемых в Карпатском регионе. У крейдових та палеогенових відкладах Скибової зони Карпат та у відкладах воротищенської світи Передкарпатського прогину встановлена присутність часток мантійного походження: силікатно-металічних сферул, самородних металів, безкисневих та високопараметричних мінералів. За результатами попередніх досліджень аналогічні мінеральні асоціації виявлено у складі флюїдизатно-експлозивних утворень на теренах України та інших регіонів (Архангельська, Якутська алмазоносні провінції). Аналіз отриманих даних доводить, що на певних етапах розвитку регіону існували геодинамічні режими, що сприяли проникненню трансмантійних флюїдизатів. Саме з цими процесами може бути пов’язане формування покладів вуглеводнів та інших корисних копалин. Different types of mantle-derived particles were discovered in the Cretaceous-Paleogene sediments of the Carpathian region. Analogous mineral association has been found by previous investigations in the fluidizedexplosive formations on the territory of Ukraine and other regions (Arkhangelsk, Yakutsk diamond province). Some data indicate that material is not redeposited and has a local origin. This suggests that at some stage have been favorable geodynamic conditions for the penetration of trans-mantle fluidized mixtures. We assume that these processes are associated with the formation of hydrocarbon deposits and other minerals in the Carpathian region.Item Зона зчленування Східноєвропейської та Західноєвропейської платформ на території Західної України(Національний університет “Львівська політехніка”, 2011) Тимощук, В. Р.Розглянуто історичні аспекти вивчення зони зчленування двох геологічних мегаструктур-Східноєвропейської платформи та Середньоєвропейської геологічної споруди. З погляду сучасних міжнародних досліджень регіону проаналізовано структурні особливості зони та визначено її місце розташування на території Західної України. Рассмотрены исторические аспекты изучения зоны сочленения двух геологических мегаструктур – Восточноевропейской платформы и Среднеевропейского геологического сооружения. С позиций современных международных исследований региона проанализированы структурные особенности зоны и определено место ее расположения на территории Западной Украины. Historical aspects of contact zone between two geological megastructures – Easteuropean platform and Centraleuropean geological structure were considered. Structural peculiarities of the zone were analyzed on the base of recent international investigations. The location of the zone on the territory of Western Ukraine was stated.Item Дослідження аномального магнітного поля та його динаміки над нафтогазовими родовищами Більче-Волицької зони(Національний університет “Львівська політехніка”, 2011) Чоботок, І. О.; Кудеравець, Р. С.; Тимощук, В. Р.Розглянуто результати геомагнітних спостережень в зонах родовищ вуглеводнів північно-західної частини Більче-Волицької зони Передкарпатського прогину. Вивчено особливості локального магнітного поля та його динамічні зміни в часі. Встановлено, що над родовищами нафти та газу спостерігаються статичні та динамічні локальні магнітні аномалії, які приурочені до контролюючих тектонічних порушень. Зроблено висновок про генетичний зв’язок локальних аномалій DТа із нафтогазоносністю досліджуваних родовищ. Рассмотрены результаты геомагнитных наблюдений в зонах месторождений углеводородов северо-западной части Бильче-Волыцкой зоны Предкарпатского прогиба. Изучены особенности локального магнитного поля и его динамические изменения во времени. Установлено, что над месторождениями нефти и газа наблюдаются статические и динамические локальные магнитные аномалии приуроченные к контролирующим тектоническим нарушениям. Сделан вывод о генетической связи локальных аномалий с нефтегазоносностью исследуемых месторождений. The results of geomagnetic observations in hydrocarbons deposits zones in the NW part of the Carpathian foredeep’s Bilche-Volycka zone were studied. Peculiarities of local magnetic field and its dynamic temporal variations were investigated. It was stated that upon oil and gas deposits are observed static and dynamic local anomalies connected with supervising tectonic displacements. The conclusion about genetic correlation between local anomalies and oil-and-gas content in the investigated deposits was done.