Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
75 results
Search Results
Item Ключові тенденції розвитку митних систем в умовах глобалізації та європейської інтеграції(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-25) Адамів, М. Є.; Левочко, Д. Є.; Adamiv, M. Ye.; Levochko, D. Ye.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityДосліджено вплив глобалізаційних та євроінтеграційних процесів на формування, функціонування та розвиток митних систем різних країн світу. Ідентифіковано і проаналізовано сучасні та перспективні тенденції розвитку митних органів у глобальному та, зокрема, європейському середовищі. На підставі отриманих результатів дослідження обґрунтовано уніфіковане функціональне призначення митних органів у контексті формування єдиного митного простору.Item Становлення екологічних обов’язків людини і громадянина: міжнародні стандарти(Видавництво Львівської політехніки, 2022-01-01) Бек, Уляна; Beck, Ulyana; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті визначено та проаналізовано міжнародні стандарти становлення екологічних обов’язків людини і громадянина, зокрема передумови та умови їх становлення, основні етапи їх розвитку та особливості закріплення на законодавчому рівні. З’ясовано, що інститут екологічних обов’язків як цілісне утворення характеризується єдністю змісту, яка виражається в загальних положеннях, правових принципах або сукупності використовуваних правових понять, єдності правового режиму регульованих суспільних відносин. Внаслідок цього інститут екологічних обов’язків є унікальним, виконує лише властиві йому функції і не дублюється іншими структурними компонентами системи права. Проведений аналіз міжнародних правових актів з охорони навколишнього середовища дозволив висновувати про доволі “запізніле” (визнання екологічних прав та обов’язків у системі прав людини і громадянина та офіційного їх закріплення спочатку в міжнародному, а в подальшому – у національних законодавствах.Item Правові проблеми та перспективи модернізації вищої освіти в Україні(Видавництво Львівської політехніки, 2021-08-10) Гарасимів, Тарас; Harasymiv, Taras; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityПроаналізовано правові проблеми та визначено перспективи модернізації вищої освіти в Україні у контексті глобальних трансформацій сучасного освітнього простору. Окреслено умови, що сприятимуть ефективності функціонування вищої освіти в Україні. Вони ґрунтуються на таких трьох основних засадах: 1) нормативно-правовому забезпеченні навчально-виховного процесу модернізації вищої освіти, його відповідності кращим світовим і загальноєвропейським стандартам; 2) відповідній матеріальній та соціальній базі – як стабільному чиннику реалізації стратегічного плану ефективності якості освіти; 3) змістовому наповненні якісної вищої освіти, що враховуватиме як національні здобутки, так і сучасні світові стандарти. Виокремлено три визначальні напрями модернізації вищої освіти, а саме: 1) системне удосконалення національного освітнього простору, зокрема правової бази розвитку вищої освіти; 2) використання досвіду, накопиченого попередньою системою вищої освіти, та гармонізація її із міжнародними стандартами у цій сфері, запровадження кращих практик країн світу; 3) вироблення ефективної освітньої системи закладів вищої освіти, що відповідає сучасним глобалізаційним викликам і запитам соціуму. Висновується, що вища освіта у нових соціально-економічних умовах набуває високого статусу, позаяк саме вона сприяє переходу до інформаційного суспільства, визначаючи пріоритети розвитку сучасної європейської правової держави, в якій основним стратегічним резервом є високоосвічена молодь.Item Злочинність та глобалізація: причини і наслідки(Видавництво Львівської політехніки, 2021-08-10) Шай, Роман; Shai, Roman; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityРозглянуто проблемні питання взаємовпливу процесів глобалізації на розвиток світової злочинності. Глобалізація як світова тенденція новітнього часу впливає на розвиток національного й міжнародного права як позитивно, так і негативно. Одним із найсерйозніших негативних наслідків глобалізації є зростання злочинності у світі, а також виникнення нових, небезпечніших форм злочинності, яка не обмежується національними кордонами й стає транснаціональною. Глобалізація впливає на цей процес не прямо, а опосередковано, через економічні, політичні й інші чинники зростання злочинності. Визнання міжнародної та національної злочинності як однієї із загроз стабільності світового життя передбачає розроблення й регламентацію державами в національному праві єдиних принципів правової політики, а також об’єднання зусиль зі створення юридичних інструментів, що сприяють уніфікації міжнародного й національних механізмів протидії злочинності. У наш час світова спільнота зіткнулась із серйозною проблемою розвитку міжнародної, зокрема транснаціональної, злочинності. Це безпрецедентне за історичними мірками зростання терористичної загрози; загострення політичних, релігійних і міжетнічних конфліктів, під час яких відбуваються масові й грубі порушення прав людини; інтернаціоналізація організованої злочинності у сфері поширення наркотиків, торгівлі людьми, контрабанди зброєю, яка супроводжується корупцією й легалізацією злочинних доходів тощо. Процес інтенсивної криміналізації суспільних відносин у глобалізованому світі та його різних регіонах і країнах – одна із ознак нашого часу. Дослідження світових і регіональних тенденцій та закономірностей сучасної злочинності та її зумовленість глобалізаційними процесами у світі особливо актуальні.Item Роль джерел права України в контексті інтеграційних процесів(Видавництво Львівської політехніки, 2021-06-01) Корнелюк, Юлія; Korneliuk, Yuliia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityПроаналізовано інтеграційні процеси та роль джерел права. У країнах Східної Європи простежується схильність до трактування права як позитивного закону, зміст якого зумовлений не стільки природними приписами, скільки потребами суспільства, які краще знає держава, що втілює їх у законодавчих актах; відсутність теоретично обґрунтованої та визнаної офіційно концепції наступництва права в межах однієї держави або цивілізації. Унаслідок цього таке явище, як рецепція права, відбувається у латентних формах, є обмеженим і непослідовним. Стійкі позиції прихильників природного права у країнах Європи характеризувались тим, що позитивний закон західноєвропейські юристи сприймали як важливу, але лише складову частину того, що називається правом. Вивчення права здійснювалось у тісному взаємозв’язку з нормами моралі. Судова діяльність була орієнтована на положення права, а не на власний розсуд під час винесення рішень у справі. Для країн романо-германської правової системи характерне спрямування до створення абстрактних правових норм, до охоплення всієї сфери права досконало структурованою системою, до розроблення методів для побудови юридичних конструкцій. Акцентуючи на зближенні джерел романо-германського й англосаксонського права взагалі та на їх гармонізації зокрема, вчені вказують на те, що цей процес здійснюється не сам по собі, а під впливом процесів економічної, соціальної та іншої інтеграції, яка прямо впливає не лише на розвиток національних правових систем і правових сімей, а й на еволюцію відповідних джерел права. Визначення меж інтеграції систем джерел права різних правових сімей залежить від низки об’єктивних обставин (мети, можливих засобів тощо), відповідно до яких можуть використовуватись різні методи: адаптації, гармонізації, уніфікації, імплементації, апроксимації тощо. Тому на початку ХХІ ст. однією з актуальних проблем є вплив глобалізаційних процесів на розвиток правотворення. Світ на порозі створення нової моделі права – світової глобальної правової системи, на підставі зближення і досягнення одноманітності внутрішньодержавних та міжнародних систем на основі єдиних норм, стандартів, юридичних принципів.Item Глобальні виклики у сфері вікової дискримінації(Видавництво Львівської політехніки, 2021-06-01) Жаровська, Ірина; Грень, Наталія; Zharovska, Iryna; Gren, Natalia; Національний університет “Львівська політехніка”; Львівський окружний адміністративний суд; Lviv Polytechnic National University; Lviv District Administrative CourtРозглянуто проблеми дискримінації за ознакою віку. Авторська концепція полягає у тому, що глобальні виклики збільшують ризики дискримінації. Глобалізація торкається всіх сфер суспільного життя. Права та свободи людини є ціннісними характеристиками для людини та суспільства, тому вагомим є аналіз сутності та проявів дискримінації у глобалізованому просторі. Виокремлено глобальні проблеми, які прямо впливають на сучасну політику держави у сфері дискримінації. До них зараховано: по-перше, зміни у системі державного управління, оскільки саме вона є тим ресурсом, що безпосередньо формує та реалізує національну правову політику; по-друге, глобальну проблему старіння, що призводить до збільшення кількості осіб старшої вікової групи. Кількість осіб літнього віку зростає, тому соціально-фінансовий тягар на національні бюджети також збільшується, сфера медицини зазнає додаткового навантаження, суспільна інфраструктура, комунікаційне інклюзивне середовище потребують належного облаштування. Такі проблеми можуть спричиняти неналежну реалізацію антидискримінаційної політики. По-третє, диспропорція між віковими та гендерними факторами. Міжнародне співтовариство запровадило коефіцієнт залежності від старості (OADR) як кількість утриманців похилого віку (осіб у віці 65 років і старше) на 100 осіб працездатного віку (від 20 до 64 років). Цей показник ґрунтується на економічній залежності, пов’язаній зі зростаюнням частки населення старшого віку. OADR один із найчастіше використовуваних показників для моніторингу змін у віковій структурі популяцій. Прогнозують, що він зросте вдвічі за найближчі тридцять років. Знову ж таки залежність осіб літнього віку може бути суттєвою сферою для поширення дискримінації. Жінки, як правило, живуть довше, ніж чоловіки, на глобальному рівні у 2015–2020 рр. тривалість життя жінок більша на на 4,8 року. Така гендерна диспропорція впливає не тільки на гендерну дискримінацію, але й на вікову, оскільки саме множинна дискримінація, тобто не за однією, а за багатьма ознаками, дуже поширена на сучасному етапі правової реальності.Item Вплив правової культури на формування та розвиток правового суспільства в Україні(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-01) Шай, Роман; Shai, Roman; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті окреслено роль правової культури та її вплив на формування і розвиток правового суспільства, оскільки будівництво громадянського суспільства, демократичної, правової держави – це не тільки внутрішньополітична потреба, але й зовнішня необхідність, яка диктується розвитком України в умовах глобалізації. По суті, за всієї різноманітності світ єдиний у тому, що справжній прогрес здійснюється лише там, де створені суспільні умови для розкриття головного ресурсу цивілізації – людини. Демократичні перетворення, які відбуваються в Україні, є початком великих і всебічних інноваційних трансформувань в усіх сферах українського суспільства. Ці зміни наочно демонструють не тільки пріоритети майбутнього розвитку, але й недоліки, що заважають динаміці розвитку цього процесу. Спостереження політичних подій сьогодення свідчать про те, що активізація громадянського, правового суспільства стала потребою української державності, оскільки політичний процес в Україні зіткнувся з ситуацією правового беззаконня і кризи політичної влади. Світ сьогодні більш взаємопов’язаний, ніж колись. Тому Україна може стати рівноправним партнером у світовій прогресивній спільноті тільки тоді, коли буде демократичною і правовою країною з розвинутими економічними відносинами, високим культурним і духовним потенціалом громадянського суспільства. Досягти цього можна лише за верховенства закону, сильного правопорядку, ефективної власності, конструктивної виконавчої і законодавчої влади, незалежної судової системи, вільних і незалежних ЗМІ, громадського самоврядування. Усі ці аспекти поєднує у собі саме правове суспільство.Item Прикладна оцінка ризиків у системі забезпечення безпеки соціально-економічних процесів у кіберпросторі(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Шандрівська, О. Є.; Шинкаренко, Н. В.; Shandrivska, O.; Shynkarenko, N.; Національний університет “Львівська політехніка”; Національний технічний університет “Дніпровська політехніка”; Lviv Politechnik National University; National Technical University “Dnipro Politechnik”Здійснено дослідження безпеки соціально-економічних процесів у віртуальному просторі. З’ясовано вплив ключових тенденцій сучасності на формування превентивних та адаптивних механізмів забезпечення інформаційної та кібернетичної безпеки підприємств. До основних зараховано глобалізацію, інформатизацію та індивідуалізацію потреб споживачів, медіатизацію суспільних явищ, детериторіалізацію та універсалізацію соціальних явищ. Викладено авторське бачення моделі забезпечення безпеки в інформаційній віртуальній сфері та співвідношення домінуючих ризиків, загроз та вразливостей соціально-економічного простору України на прикладі ідентифікації та оцінювання ризиків у кіберпросторі в частині безпекового зрізу інформаційних та фінансових потоків.Item Інформаційна війна як сучасне глобалізаційне явище(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Жаровська, Ірина; Ортинська, Наталія; Zharovska, Iryna; Ortinska, Nataliya; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityРозглянуто прояв соціально-правової природи в такому новітньому глобалізаційному явищі, як інформаційна війна. Доведено, що маніпулювання інформацією через психологічний вплив на опонента давно був засобом ведення війни. Вказано, що особливістю інформаційної війни є не тільки те, що вплив здійснюється з використанням новітніх засобів, а й те, що це непідконтрольний ресурс, який дуже слабо піддається правовій регламентації, тому активно застосовує неправдиву, перекручену інформацію як засіб маніпуляції свідомістю. Сучасне глобалізоване суспільство трансформує роль держави, державної влади, системи державної оборони у військовому конфлікті. Держава за правилами міжнародного права володіє суверенітетом, що означає: держава є остаточним арбітром, упорядкувачем суспільних відносин у межах свого географічного кордону. Сьогодні держави втрачають основні ознаки державності у вигляді географічних кордонів та розмиваютья поняття суверенітету.Item Вплив глобалізаційних процесів на зовнішню міграцію населення України(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Бльок, Наталія; Blok, Nataliia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityДосліджено проблему трудової міграції в умовах глобалізації. Трудова міграція відіграє найважливішу роль у сучасному світовому міграційному процесі населення. Зазначено, що процеси глобалізації за своїм змістом є культурними, соціальними, економічними, політичними “викликами” для України. Глобалізація як позитивно, так і негативно впливає на розвиток українського суспільства і держави.