Вісники та науково-технічні збірники, журнали

Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12

Browse

Subject: search.filters.subject.місто

Search Results

Now showing 1 - 10 of 27
  • Thumbnail Image
    Item
    Матриця оцінки візуального комфорту світлового середовища відкритих публічних просторів (Public space)
    (Видавництво Львівської політехніки, 2022-03-01) Кононенко, Ганна; Kononenko, Ganna; Харківський національний університет будівництва та архітектури; Kharkiv National University of Civil Engineering and Architecture
    Візуальний комфорт штучного освітлення відкритих публічних просторів є важливим фактором сталого функціонування міста. Стрімкий розвиток інновацій у галузі освітленості архітектурного середовища дозволив значно підвищити туристичну та рекреаційну привабливість багатьох міст світу. Однак поряд із позитивними змінами все більшу стурбованість викликає таке явище, як “світлове забруднення” - термін, що використовується для опису надмірного нічного штучного освітлення, особливо у великих міських агломераціях. Ефект світлового забруднення дуже помітний у густонаселених містах Європи, Східної Азії та Північної Америки (Cinzano, Falchi, Elvidge, 2001). Усе це може мати несприятливі наслідки для здоров’я людини. Ця проблема переважно пов’язана з надмірним та некерованим “захопленням” сітілайтами, рекламними медіапанелями, роботою неправильно спроєктованого вуличного освітлення, освітлення стадіонів, майданчиків будівництва, підсвічуванням фасадів та публічних просторів. До цього часу немає реально ефективної політики, яка б вирішувала проблему світлового “забруднення” міста (Zielinska–Dabkowska, 2021). На сьогоднішній день, на жаль, не існує серйозних державних програм та ефективних планів, орієнтованих на регулювання всезростаючого світлового тиску на мешканців міст. До того ж візуальна культура є сьогодні одним із основних засобів самоідентифікації людини, і архітектор, враховуючи це, повинен мати максимум засобів і можливостей для створення максимально ефективних і сприятливих для споживача візуальних рішень. Враховуючи це, у дослідженні створено ієрархічну структуру факторів, що формують основні параметри візуального комфорту, пов’язаного зі штучним освітленням публічних просторів міста.
  • Thumbnail Image
    Item
    Озеленення Львова: погляд крізь історію
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-03-01) Макійчук, Людмила; Makiichuk, Liudmyla; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    У статті за допомогою методу історичного аналізу досліджено розвиток міських озеленених територій Львова, виділено основні періоди розвитку, що тісно пов’язані з історичними подіями у місті, виявлено чинники впливу на формування кожного з них. На основі статистичних даних щодо озеленених площ, площі міста і кількісті населення досліджено певні особливості кожного періоду.
  • Thumbnail Image
    Item
    The role and meaning of a sacral building in the process of evolution of the architectural and planning structure of Galician towns founded in the second half of the 16th – 17th century (Evidence from artistic heritage of Vasyl Hahirnyi)
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-10-10) Світлана, Топилко; Topylko, Svitlana; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Розглянуто еволюційні етапи архітектурно-планувальної структури містечок Галичини, закладених у другій половині XVI–XVII ст. від часу закладення до сьогодні. Власне цей період характеризується закладенням великої кількості міських поселень, понад 200. Ці містечка є прикладами реалізації ренесансних містобудівних ідей, що формувались і розвивались у певних політичних та соціально-економічних умовах. Типове місто, яке було одночасовим закладенням, – це регулярна забудова навколо ринку з прямокутно-сітчастою структурою. Важливими домінантами архітектурно-планувальної структури, поряд із ринковою площею та будівельною парцелею, є сакральні об’єкти. Розташування сакральних споруд в архітектурно-планувальній структурі підпорядковувалось загальній композиції міста. Архітектурно-містобудівна структура містечок протягом століть пройшла складний еволюційний шлях у ході історичного процесу, як відповідь на соціально-економічні, культурні і духовні потреби різних історичних епох. Можна виділити кілька етапів еволюції архітектурно-планувальної структури містечок Галичини: зміни архітектурнопланувальної структури містечок від закладення до початку ХХ ст.; будівельні заходи у містечках у міжвоєнний період – 1918–1939 рр.; втрати в архітектурно-планувальній структурі містечок від 1939 до 1990-х років; сучасний стан архітектурно-планувальної структури містечок. Розглядаючи кожен з етапів, виявлено, що найстійкішим елементом планувальної структури та композиційними домінантами є сакральні споруди, які є найкраще збережені на сьогодні. І саме церкви, збудовані за проєктом Василя Нагірного, слід розглядати як об’єкти, які доцільно включити в перелік культурної спадщини України. Йдеться про розроблення та здійснення адміністративно-правових, науково-методичних, архітектурно-реставраційних, культурно-просвітницьких та фінансово-економічних заходів, які дадуть змогу забезпечити належне збереження, використання та популяризацію пам’яток сакральної архітектури.
  • Thumbnail Image
    Item
    Urban localization principles of public catering enterprises
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-10-10) Колеснікова, Наталія; Kolesnikova, Natalia; Odessa State Academy of Civil Engineering and Architecture
    В статті розглянуто основні варіанти розміщення підприємств громадського харчування в структурі міст та населених пунктів, виявлено їхні характерні особливості та дано рекомендації щодо розташування окремих типів підприємств громадського харчування в варіантах розміщення. Для аналізу варіантів розміщення було взято приклади розміщення підприємств громадського харчування сучасних вітчизняних та закордонних об’єктів харчування.
  • Thumbnail Image
    Item
    Мережа історичних елементів розселення – малих міст, містечок, фортифікаційних споруд – як чинник активізації туристичного розвитку Галичини
    (Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2005-03-01) Петришин, Г. П.; Petryshyn, G. P.; Національний університет “Львівська політехніка”
    Особливості урбанізаційного процесу та закономірності історичного містотво-рення об’єктивно визначають місце історично сформованої мережі міст, містечок, фортифікаційних споруд Галичини щодо сьогоднішнього стану урбанізації та істо-ричного потенціалу Європи та України. Ця мережа визначає можливі шляхи урбанізаційного розвитку регіону та є чинником активізації різних сфер економіки, зокрема туристичного розвитку.
  • Thumbnail Image
    Item
    Теорія ідентифікації проблем у стратегічному управлінні розвитком міста
    (Видавництво Львівської політехніки, 2010-02-23) Карий, О. І.; Національний університет “Львівська політехніка”
    Розглянуто сутність поняття “проблема” у стратегічному управлінні розвитком міста, відмінність його від понять “загроза”, “можливість”, “складність”, “виклик”. На основі системного підходу до наукових досліджень та управління розвитком міста класифіковано стратегічні проблеми розвитку міста. Розглянуто також відмінності між проблемами і можливостями у стратегічному управлінні розвитком міст, підходи до реагування на проблеми розвитку міст.
  • Thumbnail Image
    Item
    Architectural image development in the cities of western Ukraine (at the turn of the 20th and 21st century)
    (Lviv Politechnic Publishing House, 2018-02-26) Посацький, Богдан; Posatskyy, Bohdan; Lviv Polytechnic National University
    Архітектурний образ міста або міський пейзаж чи краєвид загалом формують такі складові: а) природний простір; б) містобудівна структура; в) архітектура будинків та їх комплексів. Еволюційні процеси у західноукраїнських містах набули значного прискорення у другій половині ХХ ст. і на початку ХХІ ст. під впливом радикальних політичних і суспільно-економічних перетворень. Можна виділити три характерні періоди: А. 1945–1955 рр. – період творчого освоєння класичної спадщини в радянській архітектурі в умовах тоталітарного суспільно-економічного ладу; Б. 1955–1990 рр. – період індустріалізації будівництва і типізації та уніфікації архітектурних і містобудівних вирішень в радянській архітектурі в умовах обмеженої еволюції тоталітарного суспільно-економічного ладу; В. 1991–2016 рр. – період плюралізму архітектурних і містобудівних форм в умовах розвитку ринкової економіки і парламентської демократії. Після 1945 р. для більшості міст Західної України були розроблені генеральні плани, згідно з якими у містах проектувалися великі центральні площі (для партійних мітингів і урядових демонстрацій) з монументальними громадськими будинками і регулярними кварталами житлової забудови в їх оточенні для надання західноукраїнським містам архітектурного образу “радянського міста”. Сприятливі передумови для цього у 1945 р. склалися у Тернополі, Луцьку, Рівному. Водночас, у більшості центрів міст Західної України не існувало широких можливостей для їх перебудови, оскільки, формуючи просторову структуру міських центрів, пам’ятки містобудування і архітектури суттєво обмежували можливості створення нових ансамблів. Комплексний характер збереження планувальної та об’ємно-просторової структури центру у Чернівцях визначив основний напрямок його розвитку у перше післявоєнне десятиліття, схожа містобудівна ситуація склалася у центрах Ужгорода та Івано-Франківська. Перше післявоєнне десятиліття не внесло значних змін у архітектурний образ центру Львова, нові елементи планування і забудови еволюційним шляхом доповнили існуючу містобудівну структуру. Автори проектів реконструкції малих міст у більшості випадків бачили перспективу розвитку історичних осередків цих міст у наданні їм ролі нових громадських центрів зі збереженням існуючої містобудівної структури. У кожному місті передбачалося створення головної площі для мітингів і демонстрацій у дні державних свят, забудові площі намагалися надати парадності тощо. Прикладами можуть служити проекти площ у Жовкві, Бродах, Винниках, Глинянах, Перемишлянах, Раві–Руській, Сокалі, Яворові. Свідченням нових перетворень повинні були стати нові міста Новововлинськ і Червоноград, які у просторових формах демонстрували тип “соціалістичного міста”, в основу їх планування і забудови була покладена концепція “міста-саду”. В урядових постановах 1954 р. і 1955 р. засуджувалося звертання до зразків класичної архітектурної спадщини, нове будівництво мало здійснюватися лише за типовими проектами і з використанням збірних залізобетонних конструкцій. Впродовж 1960–1980-х рр. значні території у містах Західної Україні були зайняті типовою промисловою і типовою багатоповерховою житловою забудовою. У великих містах сформувалися два різнохарактерні міські образи: а – образ історичного центру міста з пам’ятками архітектури; б – образ районів нової промислової і масової багатоповерхової житлової забудови. Прикладами описаної ситуації можуть служити Львів, Луцьк, Івано-Франківськ, Рівне, Тернопіль, Ужгород, Дрогобич. Радикальні суспільно-політичні та економічні зміни. що відбулися в Україні у 1991 р., суттєво змінили умови містобудівної діяльності. Зміна форм власності та відміна багатьох обмежень попередніх періодів обумовили своєрідний “вибух” індивідуальної житлової забудови у містах. На жаль, архітектурний образ міст західноукраїнського регіону загалом зазнав при цьому великих втрат. У великих містах регіону негативним чинником у формуванні міського ландшафту стала хаотична забудова вільних ділянок багатоповерховим житлом у центральних частинах міст. Прикладом може служити огляд панорам центру Львова зі східного напрямку, де сьогодні шпилі церков і костелів губляться на тлі кольорових масивних фасадів нових житлових багатоповерхівок. Це свідчить про деформування історичного міського культурного краєвиду у місті, де частина історичного центру вписана до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
  • Thumbnail Image
    Item
    Територіально-адміністративні зміни у Львівському повіті у 1920-х. – поч. 1930-х. рр. XX ст.: приєднання приміських гмін до “Великого Львова” та ставлення до цього противників проекту
    (Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Захарчин, Наталія; Zakharchyn, Natalia; Захарчин, Наталья; Національний лісотехнічний університет; National Forestry University of Ukraine
    Розглядається один з етапів територіально-адміністративних змін у Львівському повіті у міжвоєнний (1918–1939 рр.) період. Приміські села (гміни) планувалось приєднати до Львова з огляду на соціально-економічну, політичну та правову доцільність. Навколо проекту створення “Великого Львова” точились дискусії серед прихильників та противників розширення меж міста. Проаналізовано аргументи сторін, що охоплюють економічні, соціальні, адмністративні та ін. аспекти питання.
  • Thumbnail Image
    Item
    Сучасне європейське місто − виклики, перспективи і бачення розвитку
    (Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Веглє-Стшелецка, С.; Wehle-Strzelecka, S.; Політехніка Свєнтокшиська; Polytechnic of Sventechshia
    Метою роботи є висвітлення проблем, пов’язанихіз розвитком сучаснихміст та можливостями діяльності в галузі архітектури та містобудування на користь формування приязного для мешканців міського простору. Також автор долучилась до дискусії про роль сучасного міста та його майбутнього у зв’язку з прогресуванням урбанізації та змінами в соціальній структурі європейськихміст. Матеріал поділено на дві проблемні групи. Перша стосується процесів урбанізації, друга − демографічних проблем сучаснихміст та їхвпливу на проектні пропозиції. Очікується, що архітектурно-урбаністичні вирішення будуть спрямовані на реалізацію концепції гармонійно узгодженого міста в суспільному, просторовому, економічному і екологічному аспектах.
  • Thumbnail Image
    Item
    Методика композиційного формування світлових візуально-просторових образів міста
    (Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Петришин, Г. П.; Кліщ, О. А.; Petryshyn, H.; Klishch, O.; Національний університет “Львівська політехніка”; Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка; Lviv Polytechnic National University; Kamianets-Podilskyi National University
    У статті розкрито послідовність методів композиційного формування візуально- просторових образів міста із застосуванням засобів світлових інсталяцій. Виокремлено прийоми моделювання світлових візуально-просторових образів та вказано пріоритетність їхнього застосування у периферійній і центральній зонах міста та його історичному ядрі.