Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
45 results
Search Results
Item Роль адвокатури у механізмі захисту прав і свобод людини(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Бочуляк, Н. І.; Bochlylyak, N. I.; Бочуляк, Н. И.; Адвокатське об’єднання “Бочуляк і партнери”; Lawyers’ union “Bochuliak and partners”Проаналізовано роль інституту української адвокатури у механізмі захисту прав і свобод людини та громадянина. Зосереджено увагу на тому, що сучасна складова характеристики вітчизняного інституту адвокатури безпосередньо пов’язана зі зміною вектора не тільки у сфері вдосконалення судової системи, але і як самостійного інституту громадянського суспільства, що формується в Україні. Визначено юридичну природу інституту адвокатури як правозахисної організації та її місце в системі захисту основоположних прав та свобод людини і громадянина. Доведено, що за природою адвокатура є одним із основних інститутів демократичного суспільства, позаяк здійснює конститутивну громадянську функцію – захист прав й законних інтересів громадян та юридичних осіб. Аналіз функціонування інституту адвокатури у правозахисному механізмі сучасної України підтверджує його значну роль у формуванні та функціонуванні громадянського суспільства.Item Формування інституту прав людини доби Середньовіччя(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Турянський, Ю. І.; Turiansky, Y. I.; Турянский, Ю. И.; Конституційний Суд України; Constitutional Court of UkraineРозглянуто світоглядні ідеї найвідоміших мислителів Середньовіччя Томи Аквінського, Марсилія Падуанського та Нікколо Макіавеллі, які своїми працями розвивали основоположні ідеї прав людини. Їхні вчення є неабияким спадком для сучасного світу. Тома Аквінський особливу увагу звертав на моральні чесноти людини, виділяючи справедливість як найважливішу з них, а також обґрунтовував основні передумови для створення та функціонування держави як інструменту досягнення загального блага та добра зі збереженням загального миру та наданням можливостей для гідного життя людини та її духовного розвитку. Тома Аквінський наголошував на важливості закону в державі та на обов’язковому його оприлюдненні задля належного його “вступу в силу”, на особливостях розуму людини, яка відповідно повинна розрізняти добро та зло, а також керуватись “Законами Божими” у своєму бутті, адже саме Бог дав нам основні заповіді, які є незмінними. Марсилій Падуанський одним із перших запропонував концепт “народ – законодавець”і стверджував у своїх працях, що саме народ може створити найкращі закони для досягнення загального блага, на користь усього народу, а не окремих індивідів. Цей концепт підкріплюють і аргументи щодо обрання найкращого правителя, який повинен виконувати волю народу. Саме тому мислитель віддає перевагу виборній монархії, продовжуючи цей концепт. Марсилій Падуанський розвинув важливі ідеї, що впливають на формування інституту людських прав та принципів людиноцентризму у різних його вимірах. Нікколо Макіавеллі великого значення надавав сильному правителю як такому, що здатний керувати державою та громадянами, відштовхуючись від реалій, а не від філософського та ідеального сприйняття держави та управління, оскільки вважав, що між цими двома поняттями надто велика прірва. Прийнятним у тлумаченнях Нікколо Макіавеллі було насильство задля загального порядку та забезпечення державних інтересів, а закони і право він вважав знаряддям самої влади.Item Правова детермінація поведінки: історико-теоретичний вимір(Видавництво Львівської політехніки, 2019-03-26) Гарасимів, Т. З.; Голинська, М. І.; Harasymiv, T. Z.; Golinskaya, M. I.; Гарасымив, Т. З.; Голинская, М. И.; Національний університет “Львівська політехніка”; Львівський торговельно-економічний університет; Lviv Polytechnic National University; Lviv Trade and Economic UniversityДосліджено особливості поняття поведінки, сутнісний зміст якої на сучасному етапі трансформації суспільства розкривається через такі категорії і поняття, як «людина», «соціум», «діяльність», «суспільні» і «виробничі відносини», «суспільне життя», «особистість» тощо. Поведінку розглянуто як сукупність послідовних учинків або систему дій людини, як практичну, реальну або реалізовану дію, яка, найперше, є різновидом поведінки, осмисленим комплексом учинків. Доведено, що свідома, цілеспрямовано сформована активна поведінка людини як діяльність – запорука ефективних, доцільних змін життєдіяльності сучасного українського суспільства.Item Теоретико-методологічні аспекти предмету права соціального забезпечення(Видавництво Львівської політехніки, 2019-03-26) Гарасимів, Т. З.; Harasymiv, T. Z.; Гарасымив, Т. З.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityНаявність сьогодні в правовому дискурсі значної кількості наукових підходів щодо визначення предмету права соціального забезпечення є невиправданою, оскільки неможливо визначати універсальний критерій для відмежування цієї галузі права від збіжних галузей права. На нашу думку, відносини, які складають предмет права соціального забезпечення в основній своїй кількості мають матеріальний характер, а також і не матеріальний, хоча і дотичний до матеріального, адже всі відносини пов’язані з розподілом благ. По своїй суті вони є майновими відносинами і виникають, як правило, в тих випадках, коли наступає соціальний випадок, що тягне за собою матеріальні наслідки. Ми пропонуємо наступне визначення предмету права соціального забезпечення: це сукупність (система) відносин, що торкаються сприяння життєдіяльної активності індивіда, підтримки людини після настання несприятливих обставин, а також надання державою належної допомоги та створення відповідних пільг.Item Філософсько-правовий концепт дефініції «громадянське суспільство»: сучасні наукові підходи(Видавництво Львівської політехніки, 2019-03-26) Шак, Р.; Shak, R.; Шак, Р.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityНа основі новітніх наукових розвідок ґрунтовно проаналізовано філософсько-правовий концепт дефініції «громадянське суспільство», систематизовано сучасні підходи щодо розуміння означеного поняття. В основу дослідження покладено наукові погляди визначних філософів, а також запропоновано власний авторський підхід та висновки щодо проблематики дослідження. Обґрунтовано, що громадянське суспільство – це система забезпечення життєдіяльності соціальної, соціокультурної та духовної сфер, їх відтворення і передачі від покоління до покоління, система самостійних і незалежних від держави громадських інститутів і відносин, покликаних забезпечити умови для самореалізації приватних інтересів і потреб, або індивідуальних, або колективних.Item Права людини у контексті постмодерного правового світогляду(Видавництво Львівської політехніки, 2019-03-26) Чорнописька, В. З.; Chornopyska, V. Z.; Чорнописька, В. З.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityПриродно-правові концепції характеризують права людини як вияв цінностей людського буття та прояв об’єктивних потреб. Однак не варто залишати поза увагою те, що осмислення генезису й сутності прав людини домірно оцінювалося з урахуванням двох антитетичних позицій, юснатуралізму певним антиподом виступав позитивістський підхід щодо розуміння прав людини. За умов легістського праворозуміння концепти держави та закону домінують над концептом прав людини, натомість у другому розумінні домінантами виступають індивід та його природні права. Сучасна концепція прав людини зобов’язана ґрунтуватися на сучасній (постмодерній) філософії людини, беручи до уваги усі новітні напрацювання людинознавства. Ігнорування ними, чи відмова від них – це шлях у «false» право, своєрідна деградація, дорога у минуле, позбавлене гуманістичного виміру, що розуміється як відречення від людини, зрада їй, на яку вона аж ніяк не заслуговує.Item Громадянське суспільство як проблемна категорія філософсько-правового дискурсу(Видавництво Львівської політехніки, 2019-03-26) Чорнописька, Вікторія; Chornopyska, Victoriya; Чорнописька, Виктория; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityПроаналізовано теоретико-методологічні основи становлення правової категорії “громадянське суспільство”. Громадянське суспільство як філософсько-правову категорію досліджено у двох вимірах: феноменальному (практичному) та абстрактнопонятійному. У феноменальному контексті категорія розглядається як явище, властиве сучасному соціуму, що являє собою живу субстанцію, яка за природою є флективною та перебуває у стані перманентного розвитку. В абстрактно-понятійному вимірі категорію “громадянське суспільство” трактують як ідеологічний компонент, а відтак виводять поза межі практично-прикладної сфери суспільства. Доведено, що громадянське суспільство – складний та суперечливий феномен, істотні зрушення у дослідженні якого залежать від того, чи вдасться створити ефективну методологію.Item Концепт прав людини: філософсько-правовий дискурс антитетичних позицій(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Чорнописька, Вікторія; Chornopyska, Victoriya; Чорнописька, Виктория; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityТеоретичне розуміння та філософське осмислення всіх правових феноменів розпочалося з традиційного поділу права на позитивне і природне, відтак вони у загальній свідомості вважаються певними антиподами, які разом з тим є практично найбільш значущими типами праворозуміння. Нам вдалося простежити те, що саме інтенсивний розвиток гуманістичних ідей у контексті нових політичних та економічних тенденцій обумовив виникнення доктрини “природних прав людини”. Дедалі більше серед широкого загалу набирала популярності твердження про те, що кожен індивід уже від народження користується певними правами, які належать людині від самої її природи, а тому жодна влада не може їх обмежувати чи скасовувати. Конститутивний вплив, згідно з твердженням більшості науковців, на розвиток прав людини справила природно-правова концепція, яка визначила примат прав людини, окресливши нові можливості взаємовідносин особи та влади.Item Детермінація дефініції поведінки:теоретико-правовий вимір(Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Козак, Олена; Kozak, Olena; Козак, Елена; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityДосліджено особливості поняття поведінки, сутнісний зміст якої на сучасному етапі трансформації суспільства розкривається через такі категорії і поняття, як “людина”, “соціум”, “діяльність”, “суспільні” й “виробничі відносини”, “суспільне життя”, “особистість” тощо. Поведінку розглянуто як сукупність послідовних учинків або систему дій людини, як практичну, реальну або реалізовану дію, яка, найперше, є різновидом поведінки, осмисленим комплексом учинків. Доведено, що свідома, цілеспрямовано сформована активна поведінка людини як діяльність – запорука ефективних, доцільних змін життєдіяльності сучасного українського суспільства.Item Індивідуальність у системі соціальних зв'язків: філософсько-правовий аспект(Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Гарасимів, Богдан; Harasymiv, Bohdan; Гарасымив, Богдан; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityНа філософсько-правовому рівні проаналізовано дефініцію індивідуальності у системі соціальних зв’язків. З’ясовано, що індивідуальність – одна з основних властивостей особистості, її суттєва характеристика, яка визначається за формою та способом буття людини як суб’єкта свідомої діяльності. Доведено, що формування особистості визначається історично системою суспільних відносин, культурою певної епохи, яку вона поступово опановує під час суспільної жит- тєдіяльності. Від того, які саме соціальні чинники формують особистість, залежать і її індивідуальні риси. Такими чинниками, що визначають індивідуальність, є сім’я, школа, робочий (трудовий) колектив; на загальнішому рівні людина формується як індивідуальність у певній соціальній спільноті.