Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
12 results
Search Results
Item Нейтралітет Швейцарії у світлі сучасних безпекових викликів: реалістичний, неоліберальний та конструктивістський підходи(Lviv Politechnic Publishing House, 2022-02-22) Дорош, Леся; Dorosh, Lesia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityПроаналізовано, як наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст. разом зі зміною міжнародної системи відносин змінюється розуміння концепції нейтралітету європейських держав та її реалізація у зовнішньополітичних стратегіях. Наголошено, що цікавим випадком дійсно нейтральної країни є Швейцарія, зовнішньополітична поведінка якої є викликом негативним очікуванням спостерігачів щодо песимістичних перспектив нейтралітету як варіанту реалізації курсу зовнішньої політики. Досліджено нейтралітет Швейцарії з точки зору трьох концептуальних підходів до розуміння нейтралітету: реалістичного, неоліберального та конструктивістського. Зазначено, що в контексті реалізму Швейцарія давно усвідомлювала свій статус як “малої” держави і, відповідно, використовувала власний нейтралітет як важливий засіб самозбереження на території, оточеній “великими” державами. З неоліберальної ж точки зору, ключовою тенденцією на сьогодні є збільшення уваги Швейцарії до дво- та багатосторонньої оборонної співпраці. З позиції конструктивізму нейтралітет є важливим “символом” спільної ідентичності різноманітного населення Швейцарії. Відтак зроблено висновок, що Швейцарія змогла зберегти суперечливу зовнішню політику нейтралітету, наголошуючи нею на своїй національній ідентичності та незалежності, водночас виграючи від економічної взаємозалежності, яку нейтралітет цієї держави дає змогу їй розвивати і поглиблювати.Item European Union Green Energy: Risks and Opportunities for Ukraine(Lviv Politechnic Publishing House, 2022-02-22) Турчин, Ярина; Івасечко, Ольга; Забавська, Христина; Цебенко, Олег; Каша, Лідія; Turchyn, Yaryna; Ivasechko, Olha; Zabavska, Khrystyna; Tsebenko, Oleh; Kasha, Lidiia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityПроаналізовано стан та мотиви розвитку зеленої енергетики Європейського Союзу. З’ясовано рівень та темпи вдосконалення сфери відновлювальної енергетики в Україні. Описано критичні наслідки російської агресії для українського енергетичного сектору. Визначено перспективи та ризики для України, сформовані європейськи ми трендами та проблемами в сфері енергетики. Розглянуто роль залучення України до Європейського зеленого курсу, програм “Горизонт 2020”, “EU4Energy” та “INOGATE”. Наголошено на негативному впливі енергетичної залежності Європи від Москви та окреслено шлях подолання такого виклику. Виокремлено основні компоненти плану REPowerEU та Стратегії зовнішньої енергетичної взаємодії ЄС 2022 року, де зазначено, що короткостроковою ціллю Організації є нівелювання впливу В. Путіна, яким він користується завдяки наявності значних енергетичних ресурсів. Проаналізовано прогнозовані зміни в енергетичному ландшафті, зумовлені переходом ЄС та України на відновлювальні джерела енергії. Зроблено висновок про неоднозначність впливу процесів зеленої енергетики та “зеленої” політики ЄС для України, яку потрібно регулювати спільно з Європейським Союзом.Item Нейтралітет Швейцарії у світлі сучасних безпекових викликів: реалістичний, неоліберальний та конструктивістський підходи(Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Дорош, Леся; Dorosh, Lesia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityПроаналізовано, як наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст. разом зі зміною міжнародної системи відносин змінюється розуміння концепції нейтралітету європейських держав та її реалізація у зовнішньополітичних стратегіях. Наголошено, що цікавим випадком дійсно нейтральної країни є Швейцарія, зовнішньополітична поведінка якої є викликом негативним очікуванням спостерігачів щодо песимістичних перспектив нейтралітету як варіанту реалізації курсу зовнішньої політики. Досліджено нейтралітет Швейцарії з точки зору трьох концептуальних підходів до розуміння нейтралітету: реалістичного, неоліберального та конструктивістського. Зазначено, що в контексті реалізму Швейцарія давно усвідомлювала свій статус як “малої” держави і, відповідно, використовувала власний нейтралітет як важливий засіб самозбереження на території, оточеній “великими” державами. З неоліберальної ж точки зору, ключовою тенденцією на сьогодні є збільшення уваги Швейцарії до дво- та багатосторонньої оборонної співпраці. З позиції конструктивізму нейтралітет є важливим “символом” спільної ідентичності різноманітного населення Швейцарії. Відтак зроблено висновок, що Швейцарія змогла зберегти суперечливу зовнішню політику нейтралітету, наголошуючи нею на своїй національній ідентичності та незалежності, водночас виграючи від економічної взаємозалежності, яку нейтралітет цієї держави дає змогу їй розвивати і поглиблювати.Item European Union Green Energy: Risks and Opportunities for Ukraine(Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Турчин, Ярина; Івасечко, Ольга; Забавська, Христина; Цебенко, Олег; Каша, Лідія; Turchyn, Yaryna; Ivasechko, Olha; Zabavska, Khrystyna; Tsebenko, Oleh; Kasha, Lidiia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityПроаналізовано стан та мотиви розвитку зеленої енергетики Європейського Союзу. З’ясовано рівень та темпи вдосконалення сфери відновлювальної енергетики в Україні. Описано критичні наслідки російської агресії для українського енергетичного сектору. Визначено перспективи та ризики для України, сформовані європейськими трендами та проблемами в сфері енергетики. Розглянуто роль залучення України до Європейського зеленого курсу, програм “Горизонт 2020”, “EU4Energy” та “INOGATE”. Наголошено на негативному впливі енергетичної залежності Європи від Москви та окреслено шлях подолання такого виклику. Виокремлено основні компоненти плану REPowerEU та Стратегії зовнішньої енергетичної взаємодії ЄС 2022 року, де зазначено, що короткостроковою ціллю Організації є нівелювання впливу В. Путіна, яким він користується завдяки наявності значних енергетичних ресурсів. Проаналізовано прогнозовані зміни в енергетичному ландшафті, зумовлені переходом ЄС та України на відновлювальні джерела енергії. Зроблено висновок про неоднозначність впливу процесів зеленої енергетики та “зеленої” політики ЄС для України, яку потрібно регулювати спільно з Європейським Союзом.Item “М’яка сила” Китаю: оцінка ефективності та реакція на сучасні виклики(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-25) Дорош, Леся; Яблонська, Мирослава; Dorosh, Lesia; Yablonska, Myroslava; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityДосліджено особливості “м’якої” сили КНР, що ґрунтуються на її показниках “жорсткої” сили – економічній та військовій могутності. Визначено відмінність у оцінці стану “м’якої” сили Китаю країнами Заходу та самою КНР. Наголошено на перспективності втілення культурної “м’якої” сили КНР та перепонах на її шляху. Досліджено уразливі місця китайської “м’якої” сили, серед яких особливості політичної системи країни та громадянського суспільства. Проаналізовано важливість інструментів “маскової” та “вакцинної” дипломатії в арсеналі “м’якої” сили КНР, що їх використовують задля мінімізації впливу негативних наслідків пандемії на імідж Китаю та позиціонування його як глобального лідера у сфері охорони здоров’я. Проаналізовано ефективність “м’якої” сили держави через аналіз досліджень, проведених дослідницькими центрами “Portland” та “Pew”. Зазначено важливість економічної “м’якої” сили у завоюванні Китаєм нових союзників, пріоритетними серед яких є країни Азії та Африки. Наголошено, що найбільший успіх «м’яка» сила має серед країн, де Китай не обтяжений звинуваченнями у порушенні прав людини. Однією з головних проблем у втіленні “м’якої” політики КНР визначено дисонанс між іміджем, який Китай прагне проектувати, та реальними діями країни.Item Пандемія COVID-19 як виклик українським трудовим мігрантам у Польщі(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Турчин, Ярина; Івасечко, Ольга; Turchyn, Yaryna; Ivasechko, Olha; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті проаналізовано вплив пандемії коронавірусу на зайнятість українських трудових мігрантів у Польщі. Визначено той факт, що саме економічна ситуація та війна на сході України зумовлює безперервний процес виїзду трудового населення до західного сусіда. Проаналізовано основоположні документи міграційної політики України та польського законодавства у сфері працевлаштування іноземних громадян. З’ясовано, що наслідком запровадження карантинних обмежень став масовий відтік українських заробітчан із Польщі. Увагу акцентовано на виробленні комплексу законів “Антикризовий щит” та “Антикризовий щит 2.0”, спрямованих на зниження ризиків та негативних наслідків для економіки Польщі через запровадження карантинних обмежень, у яких враховувались чимало аспектів щодо іноземних працівників, зокрема, й українських трудових мігрантів, які на час початку пандемії перебували у Польщі. На основі соціологічних досліджень та статистичних даних визначено, що через пандемію COVID-19 постраждала третина українських заробітчан в Польщі, більша частина з них скаржаться на обмеження і зменшення доходів. Досліджено позицію українських трудових мігрантів, що повернулись з Польщі, стосовно перспектив їх повернення на робочі місця, ставлення до запровадження карантинних обмежень та основні мотиви, що спонукають їх залишатися в Україні або ж повертатися до сусідньої країни. Здійснено порівняння обсягу приватних грошових переказів в Україну за визначений період у 2019 та 2020 рр. Зроблено висновок про те, що пандемія COVID-19 значною мірою вплинула на становище українських заробітчан в Польщі, змусивши їх покинути робочі місця та повернутись додому або ж перебувати закордоном без фактичного джерела доходів. Польща, як і раніше потребує трудових мігрантів з України, які особливо затребувані на підприємствах харчової промисловості, логістики, деревообробки і виробництва побутової техніки.Item Migrant workers as the subjects of Ukraine’s civil diplomacy of Ukraine (on example of Ukrainian-Italian relations)(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Дорош, Леся; Кобилецька, Софія; Dorosh, Lesia; Kobyletska, Sofia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityПроаналізовано проблему виокремлення трудових мігрантів як суб’єктів громадської дипломатії України та їх ролі у становленні іміджу країни та розвитку ефективних та взаємовигідних зовнішньополітичних відносин України та Італії. Наголошено на громадській активності трудових мігрантів з України у ході захисту їх прав та свобод у Італії, а також просуванні іміджу України, протидії інформаційній пропаганді проти нашої держави. Відзначено, що залучення приватних осіб та їх організацій до громадянської дипломатії є, зазвичай, вигідним для держави, оскільки її громадяни втілюють певну національну, культурну, соціальну ідентичність. Зазначено, що у випадку, коли Україна не захищатиме своїх заробітчан у країні перебування, можливе погіршення стосунків із країною перебування як мінімум, а як максимум – погіршення її зовнішньополітичного іміджу на міжнародній арені. Проаналізовано активність окремих осіб та громадських об’єднань українців в Італії, роль греко- католицької церкви, українських ЗМІ як форм громадсько-політичної діяльності українців в Італії. Зазначено, що на відміну від пропаганди, громадянська дипломатія, що побудована на взаємній довірі між людьми, яка досягається через позитивний досвід співпраці, раціональне мислення та відчуття, може вважатись важливим атрибутом м’якої сили України. Стверджується про необхідність формування стратегії зовнішньополітичної діяльності із використанням форм та механізмів громадської дипломатії, застосування якої демонструє її ефективність, зокрема і з використанням потенціалу трудових мігрантів у поширенні позитивного зовнішньополітичного іміджу України.Item Ґрамшіанський поворот у теорії міжнародних відносин(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Кукарцев, Олег; Kukartsev, Oleh; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті досліджено роль «ґрамшіанського повороту» у теорії міжнародних відносин. Мета розвідки полягає у з’ясуванні теоретичного значення «ґрамшіанського повороту» та розкритті змісту основних ідей неоґрамшіанського підходу у теорії міжнародних відносин. Спираючись на історичний метод, методи аналізу та порівняння теорій, розкрито ідейні витоки, ґенезу та хід розвитку неоґрамшіанства як одного з теоретичних підходів у дослідженні міжнародних відносин. Висвітлені онтологічні та епістемологічні відмінності неоґрамшіанства від домінуючих дослідницьких напрямів у царині вивчення міжнародних відносин – політичного реалізму та ліберального ідеалізму. Основну увагу приділено внеску у розроблення неоґрамшіанства таких його провідних теоретиків, як Р. Кокс, С. Ґілл, Кіс ван дер Пійл, Марк Руперт. Проаналізовано критику неоґрамшіанців «проблемо-розв’язувальних» теорій з позицій «критичної» теорії. Визначено внесок неоґрамшіанства в історизацію досліджень міжнародних відносин та особливості застосування ним ґрамшіанських концепцій геґемонії, історичних блоків для інтерпретації світової політики. Встановлено, що, на відміну від традиційного державо-центрованого зображення міжнародної системи, натхненні працями А. Ґрамші вчені-міжнародники пояснюють світовий устрій складною взаємодією соціальних сил, інститутів, економічних відносин. Зроблено висновок про позитивний вплив неоґрамшіанського повороту на розвиток теорії міжнародних відносин, який звернув увагу на зв’язок між знанням та політикою, а також запропонував новий погляд на природу світового порядку, механізмів його формування та розвитку, історичної динаміки процесів на міжнародній арені.Item The conspiracy conception of world Jihad as the instrument for the Islamization of Europe(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Івасечко, Ольга; Турчин, Ярина; Ivasechko, Olha; Turchyn, Yaryna; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті розкрито суть конспірологічної концепції світового джихаду як інструменту ісламізації Європи та досліджено її вплив на громадську думку в західноєвропейських країнах. Проаналізовано оцінку наявних та потенційних ризиків поширення конспіративізму в країнах Західної Європи, здійснену Міжнародним центром із вивчення екстремізму та політичної ненависті, а також розглянуто прогнози експертів із дослідницького центру Think Tank Pew Research Center як спробу розвіяти конспірологічний концепт про неминуче встановлення світового джихаду шляхом демографічних трансформацій. З’ясовано, що, незважаючи на збільшення частки мусульман серед європейського населення, об’єктивних підстав для ствердження про неминучість становлення світового джихаду немає. Зроблено висновок про те, що вірус «ісламофобії», як і інші теорії змови, засновані на стереотипному уявленні про певні народи, не є новим явищем, однак останнім часом конспірологічний концепт про перетворення європейського регіону на «Єврабію» став особливо актуальним в умовах інтенсифікації міграційних потоків до країн Європи. У світлі останніх новин про заяви конспіративного характеру західноєвропейських державних лідерів, за умови ігнорування проблеми спалахів «епідемії» конспіративного мислення та використання ісламофобних теорій змови з метою дезінформування та спотворення уявлення про дійсний стан справ, в Західній Європі доведеться оголосити «карантин».Item Рушійні сили розвитку нової світової цивілізації: імператив соціального інтелекту(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Корольчук, Леся; Korolchuk, Lesia; Луцький національний технічний університет; Lutsk National Technical UniversityДосліджено актуальність формування нової відповідальної світової цивілізації, розглянуто сучасні моделі сталого економічного розвитку світової цивілізації, розроблених провідними вченими сучасності: концепцію «повного світу» Германа Е. Дейлі, модель стійкої та гуманної глобальної цивілізації П. Раскіна, модель суспільства нульових граничних витрат та цивілізації емпатії Дж. Ріфкіна. Автор детермінувала рушійні сили розвитку нової економічної системи на основі класифікації потреб як рушійних сил розвитку людства на різних стадіях його еволюції, яку здійснено на основі фактів економічного минулого людства, теорії потреб ERG К. Альдерфера, врахування об’єктивної дії всезагальних законів, таких як закон зростання потреб, закон зростання продуктивності праці, закон відносної рідкості ресурсів, закон поділу праці, закон планомірного розвитку економіки, а також застосування методів аналогії, аналізу та синтезу, гіпотетико-дедуктивного методу та системного підходу. У результаті проведеного дослідження головною рушійною силою розвитку постіндустріального суспільства та становлення нової світової цивілізації визначено забезпечення сталого економічного розвитку людства із піклувальним ставленням до природи з метою збереження планети для наступних поколінь та орієнтація на підвищення рівня життя людства через розвиток соціального інтелекту. В цьому аспекті досліджено сутність поняття емпатії та соціального інтелекту як унікальних здібностей людини на противагу штучному інтелекту в сучасному інтегрованому суспільстві, проаналізовано їх значення для глобалізованого світу, та перспективні напрямки подальших досліджень.